Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне



РУБРИКИ	Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне	РЕКЛАМА

Главная

Бухгалтерский учет и аудит

Военное дело

География

Геология гидрология и геодезия

Государство и право

Ботаника и сельское хоз-во

Биржевое дело

Биология

Безопасность жизнедеятельности

Банковское дело

Журналистика издательское дело

Иностранные языки и языкознание

История и исторические личности

Связь, приборы, радиоэлектроника

Краеведение и этнография

Кулинария и продукты питания

Культура и искусство

ПОИСК

Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне

станом на 1,01,98 до 115 тис.грн. станом на 1,03,99. Якщо ж аналізувати

ситуацію по заборгованості з несплачених процентів за користування

кредитами наданими фізичним особам в користування то в цілому ситуація

позитивна за звітний період тобто обсяг заборгованості зменшився на 69,88%

з 3367 тис.грн станом на 1,01,98 до 1014 тис.грн станом на 1,03,99. В

цілому ж це зменшення відбулося за рахунок того, що заборгованість по

несплачених процентах за користування короткостроковими кредитами наданими

фізичним особам, зменшилася на 67,28% за звітний період з 1834 тис.грн. до

600 тис.грн. відповідно на початок і кінець аналізуємого періоду, хоча слід

також зауважити, що зменшення загальної заборгованості по короткострокових

кредитах банку наданих фізичним особам за звітний період зменшилася на

52,013% з 40571 тис.грн станом на 1,01,98 до 19469 тис.грн. станом на

1,03,99. Другим фактором, що вплинуло на зменшення заборгованості було

зменшення заборгованості по несплачених процентах за користування

довгостроковими кредитами на 72,99% за аналізуємий період з 1533 тис.грн

станом на 1,01,98 до 414 тис.грн. станом на 1,03,99. Хоча за останній

місяць ситуація погіршилася і ріст заборгованості за лютий склав 22,32% в

цілому по фізичним особам.

Отже, незважаючи на дуже скрутне становище в країні, а саме

несприятливу як економічну так і політичну ситуацію як в країні так і в

банківській системі, кредитування фізичних осіб все ж таки проводиться,

хоча й не рівномірно по всіх регіонах. Так найбільшими темпами розвивається

споживче кредитування в центральних районах держави, а саме це ГОУ в якому

з 1,01,98 по 1,03,99 (див. табл. 2.4) обсяг кредитів виданих фізичним

особам збільшився більше, ніж в шість раз з 516 тис.грн. до 3190 тис.грн.

та м. Київ та Київська область, де соціальний рівень доходів населення на

порядок вищий, ніж по всій Україні в цілому, обсяг виданих кредитів

фізичним особам за звітний період, з 1,01,98 по 1,03,99, збільшився майже в

чотири рази, або на 6247 тис.грн. з 2031 тис.грн. до 8278 тис.грн. Причому

слід відмітити той факт, що по ГОУ сума простроченої заборгованості по

прострочених та сумнівних кредитах становила на 1,03,99 0 тис.грн., а по

Києву та Київській області обсяг заборгованості по прострочених та

сумнівних кредитах наданих фізичним особам збільшився тільки на 9,3% (див.

табл. 2.6) і становила 685 тис.грн. , тобто ріст простроченої

заборгованості в даному регіоні йде темпами значно нижчими, чим приріст

самого обсягу кредитів.

2.3. Аналіз кредитоспроможності позичальника

Для визначення фінансового стану позичальника рекомендується вивчити

його місячні доходи і витрати.

Вивчення платоспроможності позичальника здійснюється на підставі

таких документів:

1. довідки з місця роботи позичальника про стаж роботи на

підприємстві, розміри заробітної плати і утримань з неї ( виплати

податків, погашення позичок (у тому числі за товари, придбані в

розстрочку, утримання аліментів та інших стягнень). У приватного

підприємця - декларації про доходи, що завірена податковою

інспекцією (адміністрацією). У пенсіонерів – довідки про розмір

пенсії з органу, що призначив пенсію;

2. книжки по розрахунках за комунальні послуги, квартирну плату;

3. документів, що підтверджують прибутки по вкладах, цінних паперах;

4. інших документах, що підтверджують інші доходи та витрати

позичальника та його сім’ї (довідка з місця постійної роботи

чоловіка (дружини) із зазначенням отримуваного доходу

(середньомісячного заробітку) і розміру відрахувань з нього;

розрахункові документи, що підтверджують витрати по утриманню дітей

в дошкільних установах, плату за навчання ).

Один з основних показників, які підтверджують платоспроможність

позичальника - фінансова та соціальна стабільність. При всіх рівних умовах

перевага віддається клієнту, який має більш надійні доходи, тривалий час

роботи на підприємстві і проживання у даній місцевості.

При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника – фізичної особи

мають бути враховані:

5. соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості,

цінних паперів, постійної роботи, сімейний стан, час проживання у

даній місцевості;

6. вік та здоров’я клієнта;

7. загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та витрати;

8. інтенсивність користування банківськими позиками у минулому та

своєчасність їх погашення і відсотків за ними, а також користування

іншими банківськими послугами;

9. зв’язки клієнта у діловому світі, тощо.

Оцінка фінансового стану позичальника здійснюється за допомогою таких

коефіцієнтів та факторів:

10. коефіцієнт платоспроможності позичальника Кпп;

11. коефіцієнт платоспроможності сім(ї Кпс;

12. вік позичальника;

13. наявність власної нерухомості ВН;

14. наявність постійної роботи ПР;

15. безперервний трудовий стаж;

16. погашення кредитів у минулому.

На підставі наданих документів визначаються:

- середньомісячні доходи позичальника (МД) та його сім(ї (МДС) з

урахуванням заробітної плати, відсотків по вкладах, облігаціях та інших

цінних паперах, доходів від іншої діяльності

- середньомісячні витрати позичальника (МВ) та його сім(ї (МВС) з

урахуванням розмірів сплачуваних податків, відрахувань від заробітної плати

на сплату аліментів, погашення раніше одержаних позичок, страхових,

комунальних та квартирних платежів та ін.

Для зручності здійснення розрахунків платоспроможності (Кпп і Кпс)

позичальника можна використати макет таблиці, що приведена в додатку 2.18:

Коефіцієнт платоспроможності (Кпп)

Коефіцієнт платоспроможності позичальника розраховується як

відношення середньомісячного доходу (МД) до суми середньомісячних витрат

(МВ) та місячних платежів по кредиту та відсотках .

МД

Кпп = (2.1)

МПП + МВ

де Кпп - коефіцієнт платоспроможності;

МПП - місячні платежі по позичці включаючи відсотки (в

розрахунок береться позичка, яку передбачає одержати позичальник).

Коефіцієнт платоспроможності характеризує здатність позичальника

забезпечувати своєчасні розрахунки.

Теоретичне значення коефіцієнта платоспроможності Кпп - не менше 1.3

При визначенні коефіцієнта платоспроможності враховано, що

відповідно до діючого порядку судові органи, як правило, виносять рішення

про утримання за виконавчими листами суми з розрахунку, що загальна сума

утримань з доходу позичальника не повинна перевищувати 50 відсотків його

доходу.

Зважаючи на те, що реальні місячні доходи позичальника - це лише

частина місячного доходу його сім’ї, а витрати, що враховуються при

розрахунку платоспроможності, розподіляються на всіх членів сім’ї, то дохід

на кожного працюючого члена сім’ї буде більший, а витрати - менші, ніж у

наведеному вище розрахунку.

З іншого боку, витрати позичальника на будівництво, придбання чи

ремонт житла та інших будов також не можна розглядати як його власні

витрати, а тільки як загальносімейні.

Тому при оцінці фінансового стану позичальника використовується

коефіцієнт платоспроможності сім(ї (Кпс). За сім(ю приймається тільки дві

особи - чоловік та дружина. Цей показник враховується при наявності

поручительства одного з них.

При такому підході один із членів сім’ї буде позичальником, а другий

- його поручителем. Обидва вони несуть солідарну відповідальність за

своєчасне і повне повернення кредиту та сплати відсотків.

Коефіцієнт платоспроможності сім(ї (Кпс)

Коефіцієнт платоспроможності сім(ї обчислюється із співвідношення

місячного доходу сім(ї до всіх місячних витрат, включаючи витрати по

позичці.

МДС

Кпс = (2.2)

МВС + МПП

де МДС - місячний дохід сім(ї;

МВС - місячні витрати сім(ї;

МПП - місячні витрати по позичці (у розрахунок приймається

позичка, яку планує одержати позичальник).

Теоретичне значення Кпс повинно бути не менше 1,5

У разі, якщо позичальник не має сім(ї або відсутнє поручительство

члена сім(ї, коефіцієнт Кпс не визначається. При оцінці фінансового стану

позичальника Кпп множиться на 2.

Вік позичальника (ВП)

ВП може набувати таких значень:

ВП = 2 - якщо вік клієнта від 25 до 50 років;

ВП = 1 - якщо вік клієнта менше 25 років або більше 50 років.

Наявність власної нерухомості ВН

ВН може набувати таких значень:

ВН = 2 - при наявності власної нерухомості;

ВН = 1 - нерухомість знаходиться у власності іншого члена сім(ї;

ВН = 0 - не має власної нерухомості.

Наявність постійної роботи ПР

ПР може набувати таких значень:

ПР = 2 - при стажі роботи на постійному місці понад 3 роки;

ПР = 1 - при стажі роботи на постійному місці від 1 до 3 років;

ПР = 0 - при стажі роботи менше 1 року.

Безперервний стаж роботи (БС)

БС може набувати таких значень:

БС = 2 - при безперервному стажі роботи понад 10 років;

БС = 1 - при стажі роботи на постійному місці від 5 до 10 років;

БС = 0 - при стажі роботи менше 5 року.

Погашення кредитів у минулому (ПМ)

ПМ може набувати таких значень:

ПМ = 2 - при погашенні кредитів без проблем;

ПМ = 1 – при погашенні кредитів після відстрочки або позичальник не

користувався кредитами у минулому;

ПМ = 0 - при простроченому кредиті або якщо позичальник ухиляється від

відповідальності.

Для визначення узагальненого показника фінансового стану

позичальника необхідно:

- розраховані за викладеною методикою показники занести до

таблиці зображену в додатку 2.19;

- значення кожного показника помножити на вагоме значення;

- знайти суму всіх значень.

Після визначення узагальненого показника визначається клас

позичальника за рейтинговою шкалою додатку 2.20.

Проаналізуємо кредитну заявку конкретного клієнта Сидоренка Віктора

Івановича, первинні дані про якого наведені нижче в табл. 2.11. Даний

позичальник подав заяву на отримання кредиту на купівлю музичного центру в

розмірі 1960 грн. терміном на 1 рік. На даний момент в банку рівень

відсоткової ставки по таким кредитам знаходиться на рівні 50% річних. В

якості застави клієнт надає свій валютний депозит. Оскільки 90% депозиту

даного позичальника складають $ 1350 або 5292

Таблиця 2.11

Первинні дані позичальника - фізичної особи Сидоренка Віктора

Івановича

|№ |Показник |Значення |

|1 |Вік позичальника (роки) |31 |

|2 |Стаж роботи (роки) |8 |

|3 |Безперервний стаж роботи (роки) |8 |

|4 |Розмір заробітної плати (грн.) |900 |

|5 |Комунальні та квартирні витрати ( грн.) |156 |

|6 |Плата за користування автомайданчиком (грн.) |60 |

|7 |Плата за користування супутниковим телебаченням |10 |

| |(грн.) | |

|8 |Депозитний рахунок в Ощадбанку ($) |1500 |

|9 |Річна ставка по депозиту у валюті (%) |16 |

|10 |Сімейний стан |неодружений |

| | |дітей не має |

|11 |Наявність кредитної історії |відсутня |

|12 |Стаж роботи на постійному місці ( роки) |8 |

|13 |Наявність власної нерухомості |2-х кімнатна |

| | |квартира |

грн. ( за курсом НБУ (1=3,92грн.), тобто можна зробити висновок, що

даний кредит буде забезпечений заставою в достатній кількості. Далі

використовуючи рейтингову оцінку класу позичальника визначимо чи

Таблиця 2.12

Доходи та витрати позичальника (сім’ї)

| | | |ль) | | |(пору-чи|

|1 | 2 |3 |4 | 5 |6 |7 |

|1 |Заробітна |900 | |Прибутковий |165,55 | |

|2 |Доходи від |78,4 | |Аліменти | | |

|4 | | | |Платежі за | | |

|5 | | | |Комунальні |156 | |

|6 | | | |Щомісячні | | |

|7 | | | |Інші витрати |79 | |

| | | | |ін.) | | |

|8 |Разом |978,4 | |Разом |400,55 | |

|9* |Всього |978,4 |Всього витрат|400,55 |

| |(ряд.8 | |(ряд.8 кол | |

| |кол.3+4) | |6+7) | |

*) використовується при визначенні Кпс

можна даному позичальнику надати кредит чи ні. Для цього заповнимо

таблиці (див. додаток 2.18 та 2.19).

В результаті рейтингової оцінки позичальник, Сидоренко Віктор Іванович

бал рівний 32,15, тобто він потрапив в категорію позичальників класу А,

тобто ми маємо справу з фізичною особою з дуже стійким фінансовим станом,

якій можна дозволити у видачі кредиту. Для порівняння розрахуємо

інтегрований показник кредитоспроможності який використовується АКБ

«Україна» (він був описаний в першому розділі) див. табл. 2.13.

Розрахункове значення інтегрованого показника становить 50,35 (див. табл.

2.14), що теж нашого позичальника відносить до позичальників класу А, але

коефіцієнт платоспроможності позичальника в даному випадку у нас становить

1,61, а методика розрахунку інтегрованого показника вимагає щоб його

значення було не меншим за 2.Аналізуючи ж кредитоспроможність позичальника

за скоринг - формуляром, який використовується в німецькому банку він

отримав 112 балів, це свідчить про те, що кредитний працівник приймає

самостійно позитивне рішення про видачу кредиту. Використовуючи ж методику

оцінки кредитоспроможності одного з російських банків отримаємо наступний

результат (див. табл. 2.15). А оскільки сума кредиту даного позичальника

становить 1960 грн., а розрахункова - 2080,26 грн., то даному позичальнику

можна надати кредит згідно з умов його заявки. Для більшої повноти

скористаємося методикою скоринг - аналізу стану позичальника фізичної особи

за моделлю запропонованою Дюраном (див. розділ 1). Розрахунки наведені в

таблиці 2.16.

Отже, як ми бачимо, даний позичальник за цією методикою отримав 1,912

бали, а оскільки всі позичальники, які отримали сумарний бал, який

перевищує 1,25 відноситься до групи помірного ризику, тобто такими

позичальникам можна надати кредит.

Отже використавши рейтингову методику оцінки, що використовується

Ощадбанком, для оцінки кредитоспроможності позичальника - фізичної особи та

рейтингові методики оцінки кредитоспроможності інших банків можна зробити

висновок про те, методика оцінки кредитоспроможності в Ощадбанку України

розроблена на високому рівні. Свідченням тому є аналогічні отримані

результати з використанням інших методик провідних західних банків, які

вдосконалювали свої методики протягом декількох десятиліть. Про це також

свідчать нещодавні результати перевірки німецькими банкірами пакету

кредитних документів, які було прийнято в банку. За підсумками яких

методичну базу з кредитування було оцінено, як таку, яка написана на

високому європейському рівні.

Таблиця 2.13

Визначення узагальненого показника фінансового стану позичальника

|п/п | |сть |ве значення|показника з |

|1 |2 |3 |4 |5 |

|1 |Коефіцієнт платоспромо-жності |8 |1,61 |12,88 |

|2 |Коефіцієнт платоспромо-жності |7 |1,61 |11,27 |

|3 |Вік позичальника (ВП) |1 |2 |2 |

|4 |Наявність власної неру- |1 |2 |2 |

|5 |Наявність постійної |1 |2 |2 |

|6 |Безперервний стаж роботи (БС) |1 |1 |1 |

|7 |Погашення кредитів у минулому |1 |1 |1 |

| |(ПМ) | | | |

Таблиця 2.14

Визначення інтегрованого показника фінансового стану позичальника

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |

|1 |Коефіцієнт |Не менше | 8|1,61 |12,88 |

| |платоспромо-жності |2,0 | | | |

|2 |Коефіцієнт |Не менше | 7|1,61 |11,27 |

| |платоспромо-жності сім’ї|2,0 | | | |

| |Кпс | | | | |

|3 |Коефіцієнт забезпечення |Не менше | 10|2,12 |21,2 |

| |Кз |1,5 | | | |

|4 |Наявність власної неру- |1 | 3|1 |3 |

|5 |Наявність постійної | 2 | 1 |2 |2 |

|Всього |50,35 |

Таблиця 2.15

Оцінка кредитоспроможності за російською методикою

|№ |Показник |Значення |

|1 |середньомісячний доход за останні шість місяців, |577,85 |

| |мінус всі обов(язкові платежі (Дч) (грн.) | |

|2 |коефіцієнт, який змінюється в залежності від |0,3 |

| |значення Дч (К) | |

|3 |термін кредитування в місяцях (Т) |12 |

|4 |Платоспроможність (Р=Дч*К*Т) (грн.) |2080,26 |

Таблиця 2.16

Аналіз кредитоспроможності позичальника з використанням моделі Дюрана

(бали)

|№ |Показник |Оцінка |

|1 |Вік |0,11 |

|2 |Термін проживання в даній місцевості |0,42 |

|3 |Стать |0 |

|4 |Професія |0,16 |

|5 |Робота в галузі |0 |

|6 |Зайнятість |0,472 |

|7 |Наявність рахунку в банку |0,4 |

|8 |Володіння нерухомістю |0,35 |

|9 |Сумарний бал |1,912 |

Висновок. В кінці проведення аналізу можна сказати, що в цілому процес

кредитування фізичних осіб в Ощадбанку України відповідає не тільки

стандартам і нормативам встановленими НБУ та українським законодавством, а

й навіть заслуговує високої оцінки зі сторони світової банківської еліти.

Свідченням цього також є результати дослідження проведені мною в цій

частині. Коли брали до розгляду дані конкретного позичальника і аналізували

їх різними методами та методиками різних банків, в тому числі й західних,

на предмет кредитоспроможності, тобто можливості надання кредиту цьому

конкретному позичальнику. І в результаті аналізу по всім методикам були

отримані однакові результати. Тобто методика аналізу кредитоспроможності

фізичної особи -позичальника, розроблена спеціалістами відділу методології

Ощадбанку України не гірша за ті, які використовують провідні банки світу.

Результати мого дослідження також підтверджують результати перевірки

спеціалістів німецького ощадного банку, ціллю яких було перевірити стан

методологічного забезпечення кредитної діяльності Ощадбанку України.

Проаналізувавши дані кредитного портфелю, я можу зробити висновок, що

незважаючи на дуже скрутне становище в країні, а саме несприятливу

економічну так і політичну ситуацію як в країні так і в банківській

системі, кредитування фізичних осіб все ж таки проводиться, хоча й не

рівномірно по всіх регіонах. Так найбільшими темпами розвивається споживче

кредитування в центральних районах держави, а саме це ГОУ в якому з 1,01,98

по 1,03,99 (див. табл. 2.10) обсяг кредитів виданих фізичним особам

збільшився більше, ніж в шість раз з 516 тис.грн. до 3190 тис.грн. та м.

Київ та Київська область, де соціальний рівень доходів населення на порядок

вищий, ніж по всій Україні в цілому, обсяг виданих кредитів фізичним особам

за звітний період, з 1,01,98 по 1,03,99, збільшився майже в чотири рази,

або на 6247 тис.грн. з 2031 тис.грн. до 8278 тис.грн. Причому слід

відмітити той факт, що по ГОУ сума простроченої заборгованості по

прострочених та сумнівних кредитах становила на 1,03,99 0 тис.грн., а по

Києву та Київській області обсяг заборгованості по прострочених та

сумнівних кредитах наданих фізичним особам збільшився тільки на 9,3% (див.

табл. 2.12) і становила 685 тис.грн. , тобто ріст простроченої

заборгованості в даному регіоні йде темпами значно нижчими, чим приріст

самого обсягу кредитів. Отже це ще раз підтверджує те, що є перспективи для

розвитку споживчого кредитування в Україні, тільки для цього прикласти

зусилля не тільки самих банківських установ, а й збоку держави у вигляді

певних пільг, як для самих банків так і для окремих верств населення.

Потрібне започаткування спеціальних програм з метою покращення соціального

стану певних категорій населення на державному рівні із застосуванням

механізмів споживчого кредитування.

РОЗДІЛ 3

3. Проблеми і перспективи розвитку ринку споживчого кредитування на Україні

3.1 Оцінка сучасного стану споживчого кредитування на Україні

Оцінюючи теперішній стан споживчого кредитування в нашій країні слід

його порівнювати не тільки з станом споживчого кредитування не тільки у

високо розвинутих західних країнах та перераховувати те чого у нас не має,

але й потрібно вказати те, що з(явилося в Україні за останні роки в сфері

споживчого кредитування. Так на даний час ми маємо можливість придбати

сучасні автомобілі декількох провідних компаній світу. Таку можливість

надають спеціалізовані лізингові компанії, які займаються продажем

автомобілів у розстрочку, з відстрочкою передачі права власності, які

працюють переважно з автотранспортом, одною з таких є лізингова компанія

«Хамса - лізинг», автосалон компанії «DAEWO MOTOR» та інші компанії, які

дають можливість громадянам придбати автомобіль не маючи відразу повної

суми необхідної для купівлі того чи іншого автомобіля, а сплативши тільки

частину вартості автомобіля громадянин може отримати у своє користування

автомобіль вже зараз. Починає розвиватися також житлове кредитування, так

нещодавно на державному рівні була прийнята програма направлена на

підтримку молодих сімей. Тільки в м. Києві було прокредитовано більше 120

молодих сімей на загальну суму більше 5 млн.грн. під 12% річних терміном

на 10 років. Виконання цієї програми проходило через АКБ «АРКАДА», тобто

АКБ “АРКАДА” виконував роль посередника і на себе майже ніякого ризику не

приймав. Кредитування відбувалося за слідуючою схемою: спочатку цей банк

кредитував на термін до 1 року забудовника, потім ці квартири розподілялися

серед фізичних осіб позичальників, причому обов’язковою умовою було те, що

позичальник повинен відразу був сплатити не менше 50% від вартості

квартири, що вже само по собі відкидало багатьох позичальників від

можливості придбати в кредит квартиру. Стосовно всіх інших банків, то майже

ніхто з них не практикує житлове кредитування на даний момент, бо по-перше,

навіть така невелика відсоткова ставка, як 50% річних є досить високою для

населення, тай терміни житлового кредитування, на мій погляд повинні

сягати не менше десяти років. А щоб банк міг видати кошти на такий великий

термін та ще й під невисоку процентну ставку, йому потрібно привернути до

себе кошти на довгий термін, та ще й під невисокі відсоткові ставки. Але

населення в даний момент не з великим заохоченням вкладає кошти в банк на

тривалий термін. Тобто в даний момент ситуація з житловим кредитуванням в

Україні не з кращих. Що ж стосовно кредитів на невідкладні потреби, то тут

ситуація виглядає значно краще. Так кредитуванням населення на невідкладні

потреби займається майже кожен банк, який працює з фізичними особами. Але

не всі банки надають умови, які б влаштовували середнього громадянина.

Причинами цього є те, що у більшості банків відсотки сягають розміру 80 –

90% річних, а термін від декількох місяців до півроку, максимум рік. Хоча є

й винятки, наприклад, Ощадбанк видає кредити на невідкладні потреби під 50%

річних на термін до двох років, але й такі майже пільгові на даний час

умови, є недоступними до більшої маси населення. Тому оцінюючи теперішній

стан споживчого кредитування, можна сказати, і це не буде помилкою, що він

знаходиться в зародковому стані. Що правда, в кожному банку цей зародок

знаходиться на певній стадії розвитку і, звичайно, найбільшого розвитку він

набув саме в Ощадному банку України.

Незважаючи на всі проблеми, досягнутий дуже помітний прогрес у розвитку

житлового кредитування. Інтерес банків до початку цих операцій пояснюється,

по-перше, існуючим вже сьогодні реальним платоспроможним попитом на житлові

позички і, по-друге, передбаченням у майбутньому величезного ринку для

іпотечних кредитів і усвідомленням того. що саме сьогодні можна зайняти на

ньому гарну позицію.

Необхідно відмітити просування в розвитку системи житлового фінансування

по таких напрямках:

• довгострокове житлове кредитування населення на придбання житла;

• залучення позабюджетних коштів у житлове будівництво через випуск

спеціальних о6лігаційних позик (житлових сертифікатів);

• апробування схем сімейних житлових накопичувальних рахунків.

У Києві й стало цілком реальним одержання кредиту з прив’язкою до валюти

на термін від декількох місяців до трьох років.

Набагато більш важливо, що деякі банки починають надавати кредити на

період до десятьох років. Серед банків, що надають такі довгострокові

кредити терміном до десятьох років, можна відзначити «Ощадний банк

України».

Банки намагаються знайти шляхи вирішення двох самих серйозних проблем -

кредитного ризику і ризику процентної ставки. Припустимий рівень кредитного

ризику досягається або через одержання гарантії від роботодавця

позичальника, або на основі використання договору про оренду житла з правом

його наступного викупу. Зрозуміло, що такий договір переслідує інтереси

банку, а підписані контракти містять жорсткі умови у випадку невиконання

позичальником зобов'язань і його виселення, наприклад, не повернення

першого початкового внеску, зробленого позичальником за рахунок власних

коштів. Проте, позичальники приймають ці умови. Звісно банки віддали б

перевагу надавати "цивілізовані" іпотечні кредити і не перестають

сподіватися, на прийняття найближчим часом розумного "Закону про іпотеку".

Що стосується ризику процентної ставки, то тут банки намагаються

знизити цей ризик через використання перемінних ставок або індексованих

кредитних інструментів. Зокрема, використовуються кредити з прив’язкою до

курсу долара, кредити з подвійною процентною ставкою і відстрочкою

платежів, що побудовані на використанні в якості індексу ставки по

міжбанківських кредитах (ІРВП - інструмент із регульованою відстрочкою

платежу), а також кредити з фіксованою ставкою відсотка з індексуванням

суми заборгованості , що залишилася , відповідно до зміни мінімальної,

зарплати.

Практика випуску житлових облігаційних позик може бути, мабуть, однією з

перших чисто ринкових спроб залучення приватних інвестицій у житлове

будівництво. До даного часу цей механізм пройшов декілька етапів свого

розвитку і, незважаючи на явні вади, як наприклад, недовіра населення до

наданих гарантій за даними видам цінних паперів, а також їхня територіальна

обмеженість дозволила за рахунок коштів, отриманих від продажу таких цінних

паперів, побудувати і заселити ряд житлових будинків.

Банки також намагаються залучити засоби населення у житлову сферу через

пропозицію різноманітних схем житлових накопичувальних рахунків. Це форма

цільового накопичення, пов'язаного з наступним наданням кредиту.

Застосування описаних механізмів на практиці наочно показує готовність і

можливість населення вкладати власні кошти, коли мова йде про можливість

вирішення житлової проблеми.

У цілому можна зробити висновок, що первинний ринок іпотечних кредитів

розвивається дуже швидко, а банки виявляють значну винахідливість у своїй

діяльності.

3.2 Основні напрямки розвитку споживчого кредитування на Україні

Проаналізувавши сучасний стан розвитку споживчого кредитування на ринку

України можна виділити основні напрямки розвитку споживчого кредитування

населення України. Так розвивати потрібно насамперед короткострокове

кредитування населення під купівлю товарів народного споживання

довгострокового користування. Пов(язано це з тим, що при даному виді

кредитування банк несе менший ризик, бо терміни кредитування невеликі (до

року), а суми порівняно незначні. Таке споживче кредитування буде

орієнтовано в основному на середній прошарок населення. Другим напрямком,

на нашу думку, є розвиток довгострокового кредитування населення, а саме

житлового кредитування фізичних осіб, оскільки розвиток саме таког

кредитування є перспективним для банків, бо даний ринок на даний момент

тільки починає розвиватися і має великі перспективи розвитку для банкі, як

нового банківського продукту. Окрім цього для банків це ще одна нагода для

розширення кола своїх клієнтів. Тому саме на другому напрямку розвитку

споживчого кредитування ми зупинемося більш детально.

З метою забезпечення доступності житла для всіх категорій громадян

необхідно створення такого фінансово-кредитного механізму:

• надання банками середньострокових кредитів (1-1,5 року) на будівництво

житла забудовникам (у першу чергу, будівельним організаціям, можливо

індивідуальним забудовникам) із виплатою в період будівництва лише

відсотків по кредиту і поверненням суми основного боргу по закінченні

будівництва (у випадку, коли позичальником є будівельна організація) або

переоформленням у довгостроковий (10-25 років) іпотечний кредит (у

випадку, коли позичальником є індивідуальний забудовник);

• для залучення в будівництво приватних інвестицій і для полегшення

накопичення громадянами власних коштів на придбання житла використовувати

випуск муніципальних і приватних позик на житлове будівництво (житлових

сертифікатів). Сполучити можливість придбання житлових сертифікатів на

частину вартості житла й одержання кредиту на відсутню частину;

• надання банками довгострокових кредитів (10-25 років) на придбання

індивідуальних будинків фізичними особами під заставу цих будинків і

прилягаючих земельних ділянок. Розмір наданого кредиту не більш 70

відсотків ринкової вартості будинку, що одержується. Використовуваний

кредитний інструмент - кредит із відстрочкою платежу: платіжна ставка 10-

20 відсотків, контрактна ставка змінюється відповідно до ринкової

процентної ставки, різниця ставиться на збільшення основної суми боргу по

кредиту. Розмір одержуваного кредиту залежить від рівня прибутку

позичальника таким чином, що щомісячні платежі по кредиту складають 25-30

відсотків від рівня щомісячного прибутку позичальника (членів його сім’ї);

• заохочення підприємств і організацій у наданні кредиторам гарантій по

поверненню кредитів, наданих їхнім робітникам. Гарантії можуть передбачати

повернення залишку кредиту самим підприємством у якості поручителя по

кредитному зобов'язанню або забезпечення їм страхування життя

позичальника;

• для полегшення процесу використання громадянами вартості наявного житла

при придбанні або будівництві нового банками даються короткострокові (3-6

місяців) проміжні кредити під заставу старого житла;

• для оплати першого внеску при одержанні кредиту (не менше 30 відсотків

від вартості що одержується житла) позичальник використовує кошти субсидій,

а також власні кошти, у тому числі отримані від продажу наявного житла,

навіть якщо воно отримано безплатно в процесі приватизації. Для накопичення

власних коштів використовуються банківські житлові накопичувальні рахунки

або придбання житлових сертифікатів;

• позичальникам, визнаним у встановленому порядку, що потребують допомоги

в поліпшенні житлових умов, дається субсидія на будівництво або придбання

житла в розмірі від 5 до 70 відсотків ринкової вартості житла по

соціальній нормі в залежності від рівня прибутку, і часу чекання в черзі

на поліпшення житлових умов. Субсидії даються за рахунок коштів державного

бюджету, місцевих бюджетів, територіальних органів самоврядування і

підприємств;

• субсидії за рахунок коштів місцевих бюджетів можуть частково покриватися

за рахунок безкоштовного надання земельних ділянок під індивідуальне

житлове будівництво з необхідною інженерною інфраструктурою, оцінених по

ринковій вартості;

• програма субсидій реалізується через банки, обрані на контрактній основі,

виходячи з запропонованих ними умов захисту коштів субсидій від інфляції і

надання кредитів на придбання житла;

• за участю держави і комерційних організацій створюється ОАО "Регіональне

агентство по іпотечному житловому кредитуванню", що одержує в банків

іпотечні кредити, видані відповідно до встановлюваних їм стандартів.

Стандарти забезпечують прибутковість кредитів для банків, доступність для

позичальників і можливість формування єдиного вторинного ринку іпотечних

кредитів. Агентство залучає ресурси інвесторів для банківського

кредитування через випуск власних цінних паперів, забезпечених придбаними

їм іпотечними кредитами і гарантіями держави;

• цінні папери Агентства купуються будь-якими довгостроковими інвесторами,

включаючи фізичні особи. Заохочується придбання іпотечних цінних паперів

Державним пенсійним фондом, іншими позабюджетними фондами, страховими

компаніями;

• для фінансування будівництва інженерної інфраструктури житлової забудови

залучаються банківські кредитні засоби або муніципальні позики,

забезпечені частиною майбутніх платежів за відповідні комунальні послуги;

• пропонується звільнити фізичні особи від сплати житлового податку з

засобів, використовуваних на оплату житлового кредиту, на весь кредитний

період, а також від сплати державного збору за реєстрацію договору застави

житла, що одержується за допомогою кредиту.

У більшості країн світу придбання житла в кредит є не тільки основною

формою вирішення житлової проблеми, але і базовою сферою економічної

діяльності ключову роль у який грають банківські структури. Держава ж

виконує допоміжну роль через установлення загальних правил, що забезпечують

ефективність взаємодії всіх учасників процесу житлового кредитування, а

також при необхідності прямою або непрямою уявою використовує бюджетні

фінансові кошти для залучення додаткових приватних інвестицій у житлову

сферу.

Важко переоцінити значення пошуку нових шляхів вирішення житлової

проблеми для долі економічної реформи в Україні. По-перше, проблема

забезпеченості житлом залишається найгострішою соціальною проблемою, по-

друге, активізація житлового будівництва спроможна зробити серйозний

макроекономічний ефект, забезпечити імпульс до загальноекономічного

підйому.

Пожвавлення інвестиційного процесу, зв'язується з житловим сектором

економіки. Це не дивно, оскільки житлове будівництво було чи ледве не

єдиною галуззю господарства, де виробництво росло й у 1997 р., і в 1998 р.

При цьому основним джерелом фінансування будівництва були позабюджетні

засоби. Так, за 1998 рік загальний обсяг житлового будівництва за рахунок

усіх джерел фінансування збільшився на 9% у порівнянні з відповідним

періодом 1997 року, а обсяг індивідуального житлового будівництва - на 52%.

Підтримати тенденцію , що намітилася , до росту можна тільки за рахунок

створення механізму, активізації подальшого залучення позабюджетних засобів

у житловий сектор. Система довгострокового іпотечного кредитування

населення являє собою саме такий механізм. Іпотечне кредитування вирішує

задачу формування стійкого платоспроможного попиту споживачів на продукцію

будівельного комплексу, дозволяє сконцентрувати інвестиційні ресурси і

заощадження в житловій сфері.

Становлення системи житлового кредитування, в Україні ускладнено декількома

обставинами. Високі і нестабільні темпи інфляції визначають потенційно

значний ризик процентних ставок при довгостроковому кредитуванні. Високий

кредитний ризик, пов'язаний із можливістю офіційного використання житлової

власності в якості застави, у зв'язку з недостатністю законодавчого

визначення питання про обертання стягнення банком на заставлене майно, у

випадку не повернення клієнтом кредиту. Високі процентні ставки обумовлюють

низьку доступність придбання житла за допомогою кредитів для населення. І,

нарешті, високий політико-економічний ризик, наслідком якого є практично

повна відсутність можливості залучення довгострокових інвестицій в

економіку.

Держава могла б стимулювати розвиток довгострокового кредитування

придбання і будівництва житла через декілька різноманітних каналів.

Необхідно:

• створити правову основу для здійснення такого кредитування, включаючи

прийняття законів "Про іпотеку (заставу нерухомості)", "Про державну

реєстрацію прав на нерухоме майно й угод із ними", що визначають право і

процедуру обертання стягнення на закладене майно, виселення позичальника,

у випадку неповернення кредиту, порядок реєстрації іпотеки і вирішення

інших подібних питань;

• здійснити ряд заходів для зниження ризиків, пов'язаних із довгостроковим

кредитуванням, і тим самим підвищити прибутковість і привабливість

подібного кредитування для банків;

• створити загальнонаціональну систему іпотечного кредитування, яка

включала б функції вторинного ринку іпотечних позик, виданих приватними

кредитними організаціями, для підтримки рівня ліквідності цих організацій,

забезпечення й ефективного розподілу кредитних ресурсів;

• прийняти додаткові заходи по заохоченню участі банків в іпотечному

кредитуванні, наприклад, залучення банків до управління коштами

безоплатних субсидій, наданих громадянам на будівництво і придбання житла;

• заохочувати організації і підприємства, що мають довгострокові ресурси,

наприклад, пенсійні фонди, вкладати свої кошти в цінні папери, забезпечені

іпотечними кредитами;

• надавати допомогу сім'ям із середнім і низьким прибутком у придбанні

житла за рахунок надання їм субсидій на оплату початкового внеску при

використанні ними іпотечного кредиту на придбання житла.

В загалі ж, процес житлового фінансування можна розділити на дві

частини: кредитування будівництва житла і довгострокове кредитування

купівлі житла населенням. Звичайно ці два типи фінансування організовані

окремо. Вони можуть бути об'єднані у випадку будівництва окремою сім'єю

свого власного будинку. Проте в загальному випадку, із метою зниження

ризику позичальника, пов'язаного з можливістю незавершення будівництва або

затягування періоду будівництва понад установлений термін, що чревате для

позичальника ростом витрат.

Кредити на будівництво житла є короткостроковими кредитами і надаються

звичайними комерційними банками. Іпотечні кредити (надані

позичальникам під заставу житла, що одержується) можуть також

даватися комерційними банками або спеціалізованими інститутами в сфері

житлового фінансування.

Сьогодні в Україні вже з'явилися або зароджуються різноманітні елементи

іпотечного кредитування, що можна розглядати як частини майбутньої системи

житлового фінансування в Україні. Будь-яка система житлового фінансування

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9