РУБРИКИ

Охорона праці

   РЕКЛАМА

Главная

Бухгалтерский учет и аудит

Военное дело

География

Геология гидрология и геодезия

Государство и право

Ботаника и сельское хоз-во

Биржевое дело

Биология

Безопасность жизнедеятельности

Банковское дело

Журналистика издательское дело

Иностранные языки и языкознание

История и исторические личности

Связь, приборы, радиоэлектроника

Краеведение и этнография

Кулинария и продукты питания

Культура и искусство

ПОДПИСАТЬСЯ

Рассылка E-mail

ПОИСК

Охорона праці

6.4.2. Кислотна промивка трубних систем бойлерів 4А,Б - заощадження 160

т.у.п.

6.4.3. Обмивка конвективних поверхонь нагріву котлів №5-9 -

заощадження 400 т.у.п.

6.4.4. Заміна парових калориферів для підігріву повітря

перед повітропідігрівником на котлі №9 - на калорифери СО-110-02 -

заощадження 50 т.у.п.

6.4.5. Ремонт соплових коробок К-5 з заміною дефектних ділянок - 40

т.у.п.

6.4.6. Ремонт пиловловлювачів К-5 з контролем товщини стінки, заміною

зношених ділянок - 50 т.у.п.

6.4.7. Зниження тиску в колекторі 1,2 ата шляхом відокремлення від

колектору паропроводу подачі пари на калорифери котлів №5-9, що потребують

підвищеного тиску пари - заощадження 380 т.у.п/рік,

6.4.8. Заміна 4-х кубів повітропідігрівника 2ст. котла №6 - заощадження

-80т.у.п.

6.4.9. Переглянуті нормативні енергетичні характеристики і графіки

нормативних питомих витрат палива.

6.5. На 2001 рік заплановані заходи щодо заощадження палива і

електроенергії.

6.5.1. Обмивка конвективних поверхонь нагріву К-5-9 - заощадження 400

т.у.п.

6.5.2. Заміна 2-х нижніх кубів повітропідігрівника 1ст. котла №6 -

заощадження 40 т.у.п.

6.5.3. Ремонт соплових коробок топкових циклонів К-б з заміною

дефектних ділянок - 40 т.у.п.

6.5.4. Ремонт пиловловлювачів К-5 з контролем товщини стінки, заміною

зношених ділянок - 50 т.у.п.

3.1.

1,2,3,4

8. АВАРІЙНІСТЬ.

8.1. Основні дані про кількість аварій, відмов 1 і 2 категорій на

електростанції, розподіл їх за причинами та видами устаткування, аварійний

недовідпуск енергії.

Аварії першої та другої категорії - відсутні.

Відмови першої категорії - відсутні.

Відмови другої категорії - 3 (три):

по тепломеханічному устаткуванню - 3.

1. Енергетичний котел ст.№7 БКЗ-220-ЮОГц аварійно відключався

оперативним персоналом по причині розриву труби 03 8х4,5мм із сталі 12Х1МФ

78-го змійовика 12-20 мікроблоку 4-ої ступені пароперегрівача. Пошкоджена

труба знаходилась в експлуатації 115000 годин. Ймовірною причиною

пошкодження труби є ослаблення перерізу труби внаслідок розвитку корозійно-

термічної втомленості тріщин на зовнішній поверхні труби.

Класифікаційна ознака технічного порушення - 5.4.6. (корозійне

пошкодження - ГКД-34.08.551-99.

Класифікаційна ознака організаційного порушення - 5.5.5. (незадовільна

організація технічного обслуговування).

Недовиробітку електричної і теплової енергії - немає.

Недовідпуску електричної і теплової енергії - немає.

2. Енергетичний котел ст.№4 ПК-19-2 відключився захистом по упуску води

в барабані, по причині пошкодження (розриву) згину труби №61 076х5мм ст.20

заднього екрану.

Причиною розриву згину екранної труби виявилось виникнення корозійного

розтріскування металу згину по нейтральній зоні з концентратором напруги

повздовжній рисці, котра проходила через нейтральну зону, та сприяла

інтенсивному тріщиноутворенню в процесі тривалої експлуатації.

Класифікаційна ознака технічного порушення 5.4.6. (корозійне

пошкодження) ГКД.34.08.551-99.

Класифікаційна ознака організаційного порушення 5.5.5. (незадовільна

організація технічного обслуговування) ГКД. З 4.08.5 51-99.

Недовиробіток електричної і теплової енергії:

- на протязі 1,3 години ТЕЦ знизила потужність на ІОМВт:

ЮОООМВтх 1,3 год. = 13000 кВт/год.

Недовиробіток тепла з гарячою водою становить 48Гкал.

Недовідпуску електричної енергії - немає.

Недовідпуск тепла з гарячою водою становить 48Гкал.

3. Турбогенератор ст.№1 ПТ-25 відключався захистом по зниженню

температури перегрітої пари перед ТГ-1 по причині зниження її температури

при підключенні недостатньо прогрітого головного паропроводу котла №3 в

магістраль.

Класифікаційна ознака технічного порушення 5.4.19 (некласифікаційні

причини) ГКД 34.08.551-99.

Класифікаційна ознака організаційного порушення 5.5.1. (помилкові дії

оперативного персоналу) ГКД 34.08.551-99.

Недовиробіток електричної і теплової енергії:

На протязі 1,15 год. ТЕЦ знизила потужність на 5МВт.

Недовиробіток електроенергії становить; 5000 х 1, 15 = 5700 кВт/год.

Недовиробітку тепла не було, т.як своєчасно включилася БРОУ-1.

Недовідпуску електричної і теплової енергії - не було.

8.2. Пошкодження поверхонь нагріву у 2000 році:

1. Пошкодження (розрив) шостої труби 78-го змійовика 12 мікроблоку 4

ступені пароперегрівача К-7.

Намічені заходи:

Провести обстеження стану металу мікроблоків 3 і 4 ступені

пароперегрівача К-7 в капітальний ремонт 2001р.

Виконати заміну 12-го мікроблоку 4-ї ступені КІШ К-7 в капремонт 2001р.

2. Пошкодження згину труби №61 076х5мм ст.20 заднього екрану К-4.

В поточний ремонт котла №4 в 2001 році провести заміну всіх згинів

заднього та фронтового екранів в місці переходу із нахильної частини у

вертикальну, які знаходяться в експлуатації з моменту пуску котл

17. охорона ДОВКІЛЛЯ ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ^ \_

ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ.

17.1. Споруди для очищення стічної води Черкаської ТЕЦ:

1. Механічної очистки: відстійник промислових та зливових стоків.

2. Фізико-механічної очистки для очищення стічної води від

нафтопродуктів. Потужність споруд фізико-механічної очистки становить -

1150 м^добу. У 2000 році очищено 165000м3 замаслених та замазучених вод.

17.2. Обсяги нормативно-чистих стоків становлять- 1721,1тис.м3.

17.3. Потужність системи оборотного водопостачання на кінець року

становить 335,3тис.мз/добу, в тому числі циркуляційна система

-О.Птис.м^добу, теплопостачання - 0,19 тис.мУдобу і оборотна система

гідрозоловидалення - О.ОЗтис.м^добу.

Використання оборотної води в 1999 році становила 122500тис.м3.

17.4. Потужність установок для уловлення та знешкодження шкідливих

речовин у димових газах становить 2380 тис.м^год.

17.5. Сумарні викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря за звітний

рік по ТЕЦ становить: 7450,588т, в тому числі:

- твердих речовин (золи) - 670,027т

- сірчаного ангідриду - 4995,533т

- окислів азоту - 1382,922т

- окису вуглецю - 396,557т. Сумарні викиди Припортової

котельні - 64,45т, в тому числі:

окислів азоту - 58,35т

окису вуглецю - б, 1т.

17.6. Характеристика газоочисного обладнання в додатку 17.1.

17.7. Витрати на капітальний ремонт основних виробничих фондів

природоохоронного призначення становлять 0,748тис.грн., у тому числі:

- на охорону повітряного басейну б,088тис.грн.

- на охорону водних ресурсів 18,279тис.грн.

17.8. Середньорічна вартість основних фондів природоохоронного

призначення становить 82бтис.грн.

17.9. Обсяги накопичення, виходу та використання золошлакових відходів

(ЗШВ), тис.т в додатку 17.2.

17.10. Площа земель, що зайняті під діючий золовідвал - 24,48 га під

діючі шлаковідвали № 1 - 0,7 га, № 2 - 7,5 га, всього - 32,68 га.

Видалення золи і шлаку на ТЕЦ роздільне. Шлак придатний для всіх видів

будівельних робіт, але в останні роки попит на шлак значно зменшився.

17.11. Рекультивація земель не проводилась.

17.12. Екологічні платежі за 2000 рік становлять: усього 680724,84грн,

у тому числі:

за викиди в атмосферу - б77929,47грн.

за розміщення відходів - 2795,37грн.

з них понадлімітні платежі за викиди в атмосферне повітря - 17,37грн.

Безпосередньо скиди у поверхневі водойми на Черкаській ТЕЦ відсутні.

Плата за забруднення водойми здійснюється власнику каналізаційного

колектору - ВАТ "Черкаське хімволокно". Сума плати за звітний період

становить 1910,02грн.

17.13. Встановлені ліміти викидів шкідливих речовин в атмосферне

повітря по Черкаській ТЕЦ на звітний період № 710665 від 20.05.99р., термін

дії до 31.12.2000р. погоджені Державним управлінням екобезпеки в

Черкаській області.

|Забруднюючи речовини |2000 рік |

| |(т/рік) |

|Тверді речовини (зола) |1746,191 |

|Сірчаний ангідрид |15097,302 |

|Окисли азоту |4038,829 |

|Окис вуглецю |976,1368 |

|Всього ТЕЦ |21864,44452 |

Встановлені ліміти викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря по

Припортовій котельні на звітний період № 710288 від 19.05.1999р. та на

наступний рік за № 710288 від 05.12.2000р. погоджені Держуправлінням

екобезпеки в Черкаській області.

|Забруднюючі речовини |2000 рік |2001 рік |

|Окисли азоту |68,43 |68,43 |

|Окис вуглецю |7,15 |7,15 |

|Всього |75,58 |75,58 |

17.15. Перелік впроваджених у звітному році заходів, спрямованих на

зменшення шкідливого впливу на довкілля в додатку 17.4.

17.16. Перелік заходів, спрямованих на зменшення шкідливого впливу на

довкілля, впровадження яких передбачається у наступному році в додатку

17.4.

(5-14)

3. ОХОРОНА ВОДНИХ РЕСУРСІВ 3.1. Водоспоживання

Згідно дозволу на спеціальне водокористування джерелами водопостачання

є:

поверхневий водозабір технічної води, розташований на Кременчуцькому

водосховищі (рибогосподарська категорія);

підземний водозабір - артезіанська свердловина № 590, розташована на

території підприємства.

Міськводогін - для господарське питних потреб підприємства.

Водопостачання :;

міськводогону здійснюється на підставі договору з Черкаським ВУВКГ

(№34/3980 від 2.02.00).

Дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-2919 А/Чрк від 28.05.98р. з

терміном дії до 31.12.2000 року.

Індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення розроблені та

затверджені 25.03.1998р. Ліміт на забір поверхневих та підземних вод

встановлено в дозволі на спеціальне водокористування.

Водозабір поверхневої води складається з 3 забірних трубопроводів: 2

трубопроводи діаметром 800 мм; 1 трубопровід діаметром 1000 мм. Оголовки

трубопроводів знаходяться на. відстані 400м від берега на глибині 6-8м.

Водозабір обладнаний 3 насосами 20Д-6 потужністю' 2500 м-^/год.

Технічний стан водозабору поверхневої води задовільний. В травні 2000

року проведено водолазне обстеження водозабірних оголовків. Водозабір не

обладнаний спеціальними рибозахисними пристроями.

Частина технічної води, що забирається з Кременчуцького водосховища і

надходить на підприємство, проходить попередню очистку в цеху

хімводоочистки (дві черги), з послідуючиу глибоким знесоленням та

пом'якшенням.

Артезіанська свердловина № 590 знаходиться в робочому стані (діюча),

але н^ використовується, знаходиться в резерві. Графік прокачки

свердловини за 2000 рік в наявності Технічний паспорт на свердловину в

наявності. Глибина свердловини Н^52м, дебіт 0 = 2( м^год. На свердловині

встановлений насос ЕЦВ.

Міськводогін включає водопровідну мережу на території підприємства та

за йоп межами. Технічний стан водопровідної мережі задовільний.

На підприємстві розроблені протиаварійні заходи, а також план

ліквідації наслідкі можливих аварій на водопровідних та каналізаційних

мережах. Аварій на система водопостачання за звітний період не зафіксовано.

На системах проводились поточні планоь ремонти згідно графіку ППР.

На артезіанській свердловині № 590 зона санітарної охорони винесена в

натур} Територія першого поясу ЗСО огороджена і знаходиться в задовільному

стані.

Облік водоспоживання ведеться за допомогою лічильників:

- з місьководогону: на І вводі - лічильником СТВ - 80, пікала

вимірювання 2-100 м /го;

клас точності виміру 2-5% (термін останньої повірки — листопад 2000

року); на II вводі лічильником ВТ - 80, шкала вимірювання 2,5 - 84 м'Угод,

клас точності виміру 2-5% (терм:

останньої повірки - січень 1999 року); на III вводі - лічильником ВСКМ-

40, шкала вимірювані:

0.16 - 16 м^год, клас точності виміру 2-5% (термін останньої повіркп -

березень 2000 року);

- облік річкової води (берегова насосна станція) - кореляційні

ультразвукові витратам і) ДРКС (3 шт.) шкала вимірювання 1-2800 м'Угод;

клас точності виміру 2-5%: ДРКС-1069 (термі останньої повірки - липень 1999

року); ДРКС - 1125 (термін останньої повірки - вересень 19'' року). ДРКС -

1305 (термін останньої повірки - грудень 1999 року).

Свердловина № 590 обладнана контрольне - вимірювальною апаратурою

(лічильник С 1 - 80). Паспорт в наявності, повірка проводиться раз на 2

роки, (термін останньої повіркп листопад 2000 року).

Журнали ПОД-11 ведуться окремо на місьводогін, на артезіанські

свердловини, річкову воду. Журнали ПОД -11 пронумеровані, прошнуровані та

скріплені печаткою.

Споживання води вторинними водокористувачами: ВАТ "Черкаське Хімволокні

товариство садівників "Рафінадник", товариство садівників "Енергетик",

міське товарисі

садівників "Машбуд", ЗАТ "Черкасизеленгосп" ведеться за приладами

обліку споживачів, на підставі договорів.

Щомісячно вторинні водокористувачі з ДП "Черкаська ТЕЦ" погоджують

акти фактичного споживання води, які знаходяться в бухгалтерії

підприємства.

В 2000 році згідно форми 2 ТП-водгосп використано річкової води:

на власні потреби ДП "Черкаська ТЕЦ" - 4730,9 тис.м3;

- ВАТ "Черкаське Хімволокно" - 8793,0 тис.м3;

товариства садівників всього -132,0 тис.м3.

Підприємство щоквартально звітується по формі 2-ТП (водгосп). Згідно із

звітом кількість використаної води не перевищує ліміт використання води.

Розбіжностей даних в журналах первинного обліку і форми 2-ТП (водгосп)

не виявлено.

Згідно з розрахунками затверджені ліміти використання води на 1998-

2000р.р.:

| |Рік |Річкова вода,тис. м3/ рік |Міський |Підземна |

| | | |водогін, |вода, |

| | | |тис. м3/ рік |тис. м3/ рік |

| | |ліміт |фактично |ліміт ДП|фактично |лімі|фактич- |лім|фактично|

| | | | | | |т |но |іт | |

| | |використан|використао|"ЧкТЕЦ" |використа| |викорис | |викорис |

| | | |з | |но | | | | |

| | |ня з |передачею | |ДП "Чк | |тано | |тано |

| | |передачею |вторинним | |ТЕЦ" | |(згідно | |(згідно |

| | | | | |(згідно | | | | |

| | |вторинним |водокорист| |форми2ТП | |форми 2-| |форми 2-|

| | | |у | | | | | | |

| | |водокорис |вачам | |(водгосп)| |ТП | |ТП |

| | | |(згідно | | | | | | |

| | |тувачам |форми2-ТП | | | |(водгосп| |(водгосп|

| | | | | | | |) | |) |

| | | |(водгосп) | | | | | | |

| |1998|18528 |11194,7 |9042 |4120,9 |150 |136,9 |З3О|- |

| |1999|18528 |14152,9 |6960 |5324,4 |168 |145,7 |З3О|0,1 |

| |2000|18528 |13655,9 |5963,3 |4730,9 |178 |120,1 |230| |

За використання води ДП "Черкаська ТЕЦ" в 1998-2000 р. згідно форми 2ТП-

(водгосп) нараховано (грн.):

|Рік |Річкова вода |Питна вода |Артезіанська вода |

| |державни|Місцевий|Державний|Місцевий |Державний |Місцевий бюджет |

| |й бюджет|бюджет |бюджет |бюджет |бюджет | |

|1998 |56374,76|14093,67|3723,49 |931,13 |– | – |

|1999 |88975,98|22243,99|4751,27 |1187,82 |2,90 |0,73 |

|2000 |90643.94|22660,99|4602,00 |1150,50 | – | – |

3.2. Водовідведсння

Скид нормативно-чистих стічних вод проводиться в колектор ВАТ

"Черкаське Хімволокно". Кількість стічних вод згідно дозволу на спеціальне

водокористування складає 2000 тис.м3 на рік. В 2000 році згідно форми 2-

ТП(водгосп) скинуто 1600 тис.м'.

Згідно договору №34/3980 від 2.02.00 в каналізаційну мережу Черкаського

ВУВК1 передбачений скид стічних вод в кількості 580 тис.м^рік. В 2000 році

згідно форми 2-ТП(водгосп) скинуто 121,1 тис.м .

Контроль за якістю стічних вод здійснюється відомчою лабораторією, яка

знаходиться в окремому приміщенні. Відомча лабораторія хімічними реактивами

та лабораторним посудом забезпечена в достатній кількості. В 1999р.

закінчився термін акредитації. Персонал відомчої лабораторії - лаборанти,

ІТР - проходять навчання у вигляді технавчання на ТЕЦ, навчання в курсових

комбінатах "Києвенерго" м.Києв, учбовому центрі Трипільської ТЕС м.Трипілля

та Політехнічному інституті м. Києва.

Скид нормативно-чистих стічних вод проводиться в камеру 63 колектора

ВАТ "Черкаське Хімволокно" згідно з розробленими обмеженнями на скид

речовин, відповідно до затвердженого 30.08.99 проекту ГДС ВАТ "Черкаське

Хімволокно". Згідно журналу ПОД-13 фактичні концентрації відповідно до

встановлених складають:

|Найменування |ГДК, мг/дм3 |факт, мг/дм3 |

|БСК5 |5,8 |2,63 |

|Цинк |0,09 |0,008 |

|Хлориди |190 |138,1 |

|Сульфати |204 |87,3 |

|Азот амонійний |0,7 |0,36 |

|Нітрити |0,14 |0,03 |

|Нітрати |40,0 |2,5 |

|Нафтопродукти |0,6 |0,09 |

|Залізо |0,9 |0,3 |

|Завислі речовини |45 |21,4 |

|ХСК |65,3 |39,1 |

|Фосфати |2,4 |0,34 |

|Мінералізація |650 |443 |

Крім відомчої лабораторії контроль за якісним складом зворотних вод

ведеться лабораторіями ВАТ "Черкаське Хімволокно", Черкаського ВУВКГ і

міськсанстанції. Журнал обліку ПОД-13 ведеться, сторінки пронумеровані,

прошнуровані, скріплені печаткою.

Якісний склад зворотних вод в каналізаційну мережу Черкаського ВУВКГ

обумовлено "Правилами приймання стічних вод підприємств і організацій в

систему комунальної каналізації м. Черкас", затвердженими рішенням

міськвиконкому від 7.02.96 №44 :

|Найменування |ГДК, мг/дм3 |факт, мг/дм3 ( згідно форми |

| | |2-ТП(водгосп) за 2000 р.) |

|хлориди |350 |20 |

|сульфати |200 |108 |

|завислі речовини |206 |33 |

|нафтопродукти |3,0 |0 |

|залізо |0.8 |0,9 |

|сухий залишок |550 |384 |

Підприємство охоплене системою зливової каналізації. Зливові стічні

води після відстоювання в двосекційному відстійнику направляються в

колектор ВАТ "Черкаське Хімволокно".

Облік кількості нормагнвно-чистих вод визначається розрахунковим

методом за індивідуальними нормами водовідведення на одиницю продукції.

Облік кількості стічних вод, які скидаються в каналізаційну систему

здійснюється за допомогою витратоміра ДМ 3583М з КСД-2 (термін останньої

повірки 16.02.2000р.) Результати вимірювань заносяться в журнал ПОД-11.

Перекручень статзвітності по водовідведенню не

виявлено.

Статистичний звіт по формі 2ТП-водгосп за 2000 рік підприємством

наданий своєчасно.

Згідно з формою статзвітності в 2000 році в колектор ВАТ "Черкаське

Хімволокно" скинуто 1600 тис.м стічних вод, в міську каналізацію -121,1

тис.м3.

Для економії та раціонального використання свіжої води на підприємстві

діє система зворотного водопостачання. Система зворотного водопостачання

складається з: системи гідрозоловидалення, циркуляційної системи, системи

теплопостачання міста. Загальна кількість оборотної води в системі в 2000

році згідно форми 2-ТП (водгосп) складає 122500 тис.м3.

Мийка автотранспорту проводиться на території транспортної дільниці,

яка обладнана оборотною системою водопостачання. На мийці встановлено

нафтовловлювач (2шт.), після якого вода насосом повертається в цикл мийки.

Один нафтовловлювач підлягає ремонту.

3.3. Охорона підземних вод

3.3.1. В результаті перевірки було обстежено 31 спостережна

свердловина, розміщені на території підприємства.

З 31 свердловин - 29 свердловин розміщені на території підприємства, 2

свердловини – в районі шламонакопичувача.

Згідно з графіком, затвердженим головним інженером, ведеться контроль

за змінами рівня, температурою та якістю підземних вод.

Чотири рази на рік з свердловин відбираються проби для проведення

хімічного аналізу в лабораторії ТЕЦ. Результати заносяться в журнал. За

періоди роботи підприємств, погіршення якості підземних вод не

спостерігалося.

Глибина спостережних свердловин змінюється від 10 м до 11м, середня

10,5м, глибина рівня підземних вод від 4 м до 9м, середня 6,5 м.

Проте в районі розміщення шламонакопичувача на протязі останніх років

відмічено підвищення рівня ґрунтових вод.

Шламонакопичувач (загальною площею 24га) Черкаської ТЕЦ споруджено по

проект) Київського відділення "Променергопроект" в 1966 році і

призначається для складування матеріалу відходів дрібкого помелу Черкаської

ТЕЦ шляхом намиву. Огороджувальна гребля шламонакопичувача насипна. Висота

греблі 5-6 м ширина по основі 15-18 м, по верху 5-6 м. Шламонокопичувач

розділено перегороджувальною греблею на дві частини. В західну частин}

надходить пульпа з мілкими частками відходів. Освітлена від домішок вода

через проріз і греблі, самопливом надходить в східну частину

Шламонакопичувач, звідки через водовипусі шахтного типу подається на ТЕЦ за

допомогою насосної станції для зворотного водопостачання Пульпа, що

надходить з ТЕЦ, має наступні техніко-технологічні показники: - об'єм

пульпи -1200 м3/ годину; консистенція пульпи: тверда фаза - 1,2%, рідка

фаза - 98,8% гранулометричний склад твердої фази пульпи: пилуваті і

глинисті частки - 60-70%, піщан частки-30-40%.

За період експлуатації огороджувальної греблі в нижньому б'єфі

шламонакопичувача ги всьому периметру проривів, мочажин та фільтраційного

виходу вод не спостерігалось.

На протязі 2000 року рівень води в шламонакопичувачах підтримується на

відмітках 88 – 89,3 м. (Відмітки греблі огороджувальної дамби 92 м). Через

шламонакопнчувач за 9 місяці 2000 року прокачано 3942335 м3 води, (тобто

закачано та відкачано). Загальні фільтрацій втрати шламонакопичувача (через

тіло дамби та під основою дамби) 67 м /год чи 24455 м3./рік при об'ємі води

в відстійнику 300000 м3 витрати складатимуть до 8% за рік.

Шламонакопичувач споруджено в західній частині замкнутого безстічного

пониження пі назвою болото "Стахурово", яка є частиною великого зниження з

замкнутими в рельєф мікрозниженнями. Болото "Стахурово"(кінцева частина

зниження) є акумулятор атмосфернії опадів та поверхневих вод з прилеглої

водозбірної площі.

Для відкачки вказаної кількості води (24455 м3 рік) з болота

"Стахурово" в цикл ТЕ тобто для виключення впливу фільтраційних вод на

прилеглу територію та підтримування ріві води в болоті на відмітці 86,0 м

встановлений насос типу 8К-18А, продуктивністю 200 м'/го Але так як болото

"Стахурово" є акумулятором атмосферних опадів та поверхневих вод прилеглої

водозбірної площі, то з квітня 2000 року по 31 грудня 2000 року насосом

перекачаї 310659м3

Враховуючи, що загальні фільтраційні витрати згідно робочого проекту №7-

99 ДМВ, розробленого проектно-вишукувальним ВАТ "Черкасиводпроект"

складають 24455 м^рік можна зробити висновок, що впливу фільтраційних вод

на підвищення рівня ґрунтових вод на прилеглій до шламонакопичувача

території (а саме с. Хутори) немає. Для відводу поверхневих вод, які

підтоплюють прилеглу територію будується відкрита осушувально-провідна

мережа, яка значно поліпшить гідрогеологічну ситуацію що склалася. Але в

роки з стоком води високих весняних повеней, або дощових паводків

водоприймач дренажних і поверхневих вод болото "Стахурово" не забезпечує

повної акумуляції стоку.

Для остаточного вирішення проблеми по інженерному захисту с. Хутори від

підтоплення поверхневими і ґрунтовими водами необхідно вирішити питання

відводу в водоприймач, який здатний прийняти весняний паводок об'ємом стоку

більше 5% забезпеченості.

Робочим проектом № 7-99 ДМВ, виконаного ВАТ "Черкасиводпроект" в

1999році. Розроблені заходи щодо зниження шкідливого впливу

шламонакопичувача на навколишнє середовище.

Із заходів впроваджена установка дренажного насосу для відкачки

фільтрату шламонакопичувача із Стахурова болота для підтримання в ньому

певного рівня.

4. Утворення та поводження з відходами 4.1. Стан інвентаризації джерел

утворення відходів.

З метою визначення нормативів утворення відходів та проведення

інвентаризації джерел утворення відходів підприємством складено та

погоджено з Черкаською міською СЕС перелік відходів підприємства з

визначеними рівнями небезпеки відходів та місць їх зберігання та видалення.

Перевіркою виявлені наступні джерела утворення відходів:

Котло-турбінний цех: утворюється зола, шлак;

Цех хімводоочистки: утворюється шлам водопідготовки;

Автортранспортна дільниця: утворюються відпрацьовані акумулятори, шлам

електроліту з свинцевих АКБ, відпрацьовані мастила, відпрацьовані шини,

шлам та нафтопродукти від очисних споруд мийки автомобілів;

Електроцех: утворюються відпрацьовані ртутемісткі лампи.

Ремонтно-механічний цех: утворюються зола вугільна, відходи металу;

Об'єднаний ремонтний цех: утворюються відходи металу.

На 2000 рік підприємство отримало дозвіл на утворення та розміщення

відходів № 000497 від 31.12.1999 року.

Ліміт на утворення та розміщення відходів затверджено розпорядженням

голови обласної державної адміністрації від 26 листопада 1999 року № 455.

Дозволений обсяг утворення відходів на 2000 рік становить: .

Відходи першого класу небезпеки:

відпрацьовані ртутемісткі лампи 1500шт.

відпрацьовані акумулятори (свинцеві пластини) 2.0 тн

Відходи другого класу небезпеки:

відпрацьовані^мастила 3.0

тн

Відходи четвертого класу небезпеки:

зола

10500.0 тн

шлам водопідготовки

1500.0 тн

шлам електроліту з свинцевих АКБ 0.1 тн

Порівняльна таблиця лімітів на розміщення відходів в навколишньому

природному середовищі представлена в Додатку № 10.

Без відповідного дозволу на підприємстві утворюються шлак, відходи

металу. відпрацьовані шини.

На підприємстві існує одне місце видалення відходів: золовідвал.

Система гідрозоловидалення (ГЗУ) призначена для збору, транспортування

золи, що утворюється при спаленні вугілля в котлоагрегатах І і II черги.

Система збору гранульованого шлаку призначена для збору та транспортування

на шлаконакопичувач гранульованого шлаку.(ЗГШ)

Система ГЗУ та система ЗГШ включає в себе:

• шнекові транспортери гранульованого шлаку;

• шлакові канали І і II черги;

• багерні насосні № 1,2,3;

• смивні зрошувані насоси з системою трубопроводів;

• золоуловлювачі;

• шламову насосну і шламовий канал;

• шлакопроводи і золопровід (пульпопровід);

• насосні освітленої води № 1.2.3 з системою трубопроводів і баком

освітленої води.

На І черзі встановлено 4 котла типу ПК-19-2, на II черзі - 5 котлів

типу БКЗ-220-100 Гц. що спалюють вугілля марки "Г-концептрат" з зольністю

до 19,25 %. Котли працюють в режимі рідкого шлаковидалення. Частка

продуктів спалення у вигляді сухих часток (золи) виноситься разом з

димовими газами і уловлюється в золоуловлювачах.

Рідкий шлак витікає із летки (на котлах І черги розмір летки 300х300

мм, на котлах ІІ черги - 200х200 мм) в шлакову ванну, де гранулюється,

охолоджується водою і видаляється за допомогою шнека в канал ГЗУ. Далі

попадає в шлакові дробилки, де шлак дробиться і попадає на всас багерних

насосів. Багерні насоси відкачують шлакову пульпу на шлаковідвали №1,2.

Золопульпа із скруберів І черги та золоуловлювачів II черги

направляється по каналу до шламової насосної, звідки шламовими насосами

вона відкачується на золовідвали по одному золопроводу. В шлаковідвалах і

золовідвалах шлак та зола осідають, а освітлена вода насосами вертається в

бак освітленої води, звідки вода поступає на всас змивних і орошуючих

насосів II черги.

Золовідвал (дві карти), розташований на землях Черкаського району, в

районі Стахурова болота, на відстані 5,4 км від ТЕЦ. Введений в

експлуатацію в 1966 році. Площа золовідвалу складає 24,48 га, проектна

потужність - 820000м3, або 600000 тонн. Підприємство отримало державний Акт

на право володіння земельною ділянкою на підставі рішення Черкаського

облвиконкому № 548 від 13.08.65 і Ради Міністрів УРСР від 23.09.65 № 1258.

Навколо золовідвалу і шлаконакопичувача розміщені чотири спостережні

свердловини. Згідно з графіком, затвердженим головним інженером, ведеться

контроль за змінами рівня. температурою та якістю підземних вод.

Чотири рази на рік з свердловин відбираються проби для проведення

хімічного аналізу в лабораторії ТЕЦ. Результати заносяться в журнал.

В 2000 році на золовідвал направлено 3158,703 тонни золи. Згідно звіту

по формі № 1-токсичні відходи всього на золовідвалі розміщено 404882,324

тонни золи, що становить 67% його заповненості. Крім золи в золовідвал

направляються і шлам водопідготовки, який утворюється в цеху

хімводопідготовки, що передбачено інструкцією по експлуатації золовідвалу.

Облік утворення шламу ведеться підприємством, починаючи з 2000 рожу. За 9

місяців 2000 року на золовідвал направлено 1000 тонн шламу.

На підприємстві утворюється паливний шлак, який після переробки

направляється на шлаконакопичувач як будівельний матеріал. Облік утворення

шлаку не ведеться. Звіт по формі № 1-токсичні відходи за 2000 рік не

представлений.

Підприємством розроблена реєстрова карта об'єкту утворення, оброблення

та утилізації відходів, але не в повному обсязі, а саме: відсутні дані по

шлаку паливному, відходів металу.

Для тимчасового зберігання відпрацьованих ртутемістких ламп

пристосоване окреме приміщення з обмеженим доступом об'ємом 54 мЗ. На

момент перевірки відпрацьовані ртутемісткі лампи передані на утилізацію ПКФ

"Акорд" згідно договору від 13.01.2000 року (акт № 182 від 15.11.2000р.) в

кількості 532 шт.

Відпрацьовані мастила тимчасово зберігаються в спеціальній ємкості

об'ємом 1,5 м3 , ще встановлена на забетонованій основі, по мірі накоплення

передається іншим організаціям. Так, за 1999 рік передано: 0.7 тонни

Черкаському заводу металоконтрукцій (накладна № 000412 від 12.01.2000 р.),

2.0 тонни - ВАТ "Темп" (накладна № 136 від 25.02.1999 р.). В 2000 році

переданг 5.0 тонн на АООТКЗЕСО м. Каховка згідно договору від 25.02.2000 р.

Відпрацьовані акумулятори тимчасово зберігаються на центральному складі

в приміщенн з обмеженим доступом. На момент перевірки відходи відсутні. В

2000 році здано 0,094 т. ЗАТ "Вторколірмет" ( акт № 182 від 24.04.2000р.).

Шлам електроліту з свинцевих акумуляторних батарей зберігається в

складському приміщенні в спеціальних ємкостях (2 шт.) об'ємом 0,02 м кожна.

На момент перевірю зберігається 0,025 тн.;

Всі місця тимчасового зберігання відходів відповідають вимогам

санітарних норм.

В ході виробничої діяльності на підпріїєємстві використовуються

речовини, щ-

підпадають під дію постанови КМУ від 25.06.1995 року № 440: сірчана

кислота, гідразин гідраї

аміак, гідроокис натрію.

Дозволи на зберігання та використання зазначених речовин відсутні.

Технічні умови та дозволи на транспортування отруйних речовин на момент

перевірк

відсутні.

На підприємстві існує установка по виробництву шлакоблоків, яка введена

експлуатацію наказом директора ТЕЦ від 07.04.2000 р. № 105-А. Потужність

установки 1000 т за зміну. Маса одного шлакоблоку 19 кг. За 2000 рік

підприємством використано 320,265 тон шлаку на виробництво шлакоблоків.

Проект та позитивний висновок державної екологічн експертизи щодо

виробництва шлакоблоків відсутній.

Комплексні заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів

виробництва на підприємстві відсутні.

4.2 Аналіз форм статистичної звітності

Підприємством складаються звіти по формі № 14-МТП "Звіт про утворення,

використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва" та № 3-

МТП "Звіт про залишки і витрати матеріалів", №1-токсичні відходи "Звіт про

утворення, використання та знешкодження токсичних відходів".

В ході аналізу форм №1-токсичні відходи та № 14-МТП за 1999 рік

виявлено, що не співпадають дані кількості утворених та переданих відходів

свинцю. Різниця складає 0,1 тонна.

4.3.ІЗ 4 приписів, виданих в акті перевірці підприємства від 01-

05.11.99 р., виконано 4. 5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

5.1.Стан облікових документів.

По земельних облікових документах за ДП «Черкаська ТЕЦ" закріплено

100,06 га землі, з них за рахунок земель Черкаської міської ради 72,26 га,

в тому числі: (під спорудами)

|ДП «Черкаська ТЕЦ» 68,66 га |

|Припортова котельна 2,01 га |

|Берегова насосна 0,34 га |

|Підкачувальна насосна №1 0,19 га |

|Підкачувальна насосна №2 0,22 га |

|гуртожитки 0,84 га |

На землях Черкаського району - 27,80 га, в тому числі (під спорудами)

Золовідвал 25,7 га

База відпочинку . 2,10 га

5.2-Наявність державних актів на право користування земельними

ділянками.

Державні акти на право користування земельними ділянками нового зразка

відсутні. 5.3.0хорона та використання земель.

Усі земельні ділянки ДП "Черкаська ТЕЦ" використовує за цільовим

призначенням, але мають місце забруднення земель будівельними та побутовими

відходами, неприйняття мір по боротьбі з бур'янами, так зокрема біля цеху

ОРЦ (начальник цеху Невмержицький) та біля паливно-транспортного цеху

(начальник Кравченко) влаштовані стихійні сміттєзвалища; біля

котлотурбінного цеху (начальник цеху Кініченко) не вжито заходів щодо

боротьби з бур'янами.

6. СТАН РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ 6.1. Стан радіаційної

безпеки.

В ході перевірки, керуючись Законами України "Про використання ядерної

енергії то радіаційну безпеку". "Про поводження з радіоактивними

відходами", НРБУ-97. ОСП 72/87. "Саннтарньїми правилами по радиоизотопной

дефектоскопии", встановлено:

На ДП "Черкаська ТЕЦ" для Ре-дефектоскопії використовується

рентгенівський імпульсний апарат «Міра-28», заводський номер 6042,

прийнятий до експлуатації в1981 році Експознтивна доза випромінювання на

відстані 0,5 м. від рентгенівської трубки 103,2 мк Кл/к:

(400 мР), кут випромінювання 180 Град, повна потужність споживання

приладом 350 Вт. напруга від однофазної мережі змінного струму (частотою 50

Гц.В) -220 В. Потужність дози випромінювання в робочому стані на відстані 1

метра від поверхні блоку не перевищує 3 мбер/год. Прилад зберігається в

спеціальному сейфі № 1 приміщення лабораторії металів підприємства.

В 2000 році персонал який працює з ДІВ пройшов відповідне навчання та

перевірку знань в державному інституті ім. Є.М. Патона.

В 2000 році була проведена інвентаризація джерел іонізуючого

випромінювання (ДІВ), приладів, апаратів і установок.

Відповідальний за облік ДІВ - начальник лабораторії металів їжокін

А.І., наказ №179 від 18.05.1989 року.

Накази по підприємству «Про відповідального за організацію та ведення

радіаційного контролю", "Відповідального за облік та збереження ДІВ",

наказів про введення в дію нормативно-технічної документації, про допуск до

роботи персоналу що не має медичних протипоказань необхідно обновити.

Згідно акту санітарного обстеження від 21.04.1999 року виданий

санітарний паспорт 13-П на право роботи з джерелами іонізуючого

випромінювання (ДІВ), затверджений Головним санітарним лікарем М.Черкаси

В.В.Загороднім. Санітарний паспорт дійсний до 01.01.2001 року.

6.2. Порушення вимог радіаційної безпеки:

Персонал що відноситься до категорії "А" не застрахований. Ліцензія на

право використання джерел іонізуючого випромінювання відсутня.

7. ОХОРОНА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ 7.1. Загальний стан

насаджень

На території підприємства та прилеглій до нього проростає 750 шт. дерев

та 230 шт. чагарників. Територія підприємства благоустроєна та знаходиться

в задовільному санітарному стані. Догляд за зеленими насадженнями

проводиться. Роботи з утримання проводяться господарським відділом та

цехами, до яких належить певна територія.

8. ВІДОМЧИЙ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ЛАБОРАТОРНИЙ КОНТРОЛЬ 8.1. Структура

відомчого лабораторного контролю

|Центральна |ЦЛ Група по |ЦЛ Група по воді |Режимно-налагоджувальна |

|Лабораторія (ЦЛ) |паливу | |група ВТВ |

|Контроль |Вхідний |Контроль стічних і |Контроль за викидами |

|газо-водно-хімічн|контроль палив,|підземних вод |забруднюючих речовин в |

|ого режиму роботи|мастил | |атмосферне повітря |

|обладнання | | | |

|електростанцій | | | |

В перевірених лабораторіях в наявності "Положенння про лабораторію" та

посадові інструкції, затверджені керівництвом підприємства.

Фактична чисельність лабораторних підрозділів відповідає

чисельності згідно штатного розкладу.

Повірка засобів вимірювальної техніки проводиться згідно затверджених

графіків. періодичність повірок виконується.

Лабораторним посудом, хімічними реактивами лабораторії забезпечені в

достатній кількості.

Стабільність градуювальної залежності, побудова та оформлення

градуювальних графіків виконується згідно НД.

8.2. Проведення лабораторного контролю ЦЛ технічної води

Згідно положення на ЦЛ цеха хімводоочистки покладається виконання

контролю газо-водно-паливно-хімічного режиму роботи обладнання

електростанції, а також загальний контроль за работою цеха

хімводопідготовки шляхом проведення обстеження, аналізів.

Аналізи виконуються згідно «Правил техніки експлуатації електричних

станцій та мережі».

Журнали відбору проб та результатів визначень - в належному стані.

Основні показники, що визначаються: хлориди, сульфати, рН, лужність,

жорсткість. залізо, мідь, водень, метан, вуглекислий газ, кисень.

8.3 Проведення лабораторного контролю по паливу, мастилам

Згідно положення ЦЛ групою по паливу виконується вхідний контроль

палива, мастил. Аналізи виконуються згідно «Правил техніки експлуатації

електричних станцій та мережі».

8.4. Проведення лабораторного контролю по воді

Згідно положення ЦЛ групою по воді виконується аналіз фізико-хімічного

складу стічних вод, хімічний аналіз ґрунтових вод та вод оборотних систем.

Графік контролю якості промзливних стічних вод узгоджений головним

інженером і затверджений в міськсанепідемстанції.

Графік контролю якості ґрунтових вод затверджений головним інженером.

Періодичність контролю - 1 раз в квартал за показниками: сухий залишок,

вміст вуглекислоти, рН, хлориди. сульфати, лужність, іони кальцію, магнію.

Контроль за якістю засолених стоків виконується у разі їх скиду.

Журнали відбору проб та результатів аналізів є в наявності.

Визначення БСК$, хлоридів, сульфатів, азоту амонійного, заліза,

фосфатів, нітритів. нітратів проводиться згідно відповідних КНД.

8.5. Проведення контролю за викидами

Згідно положення про ВТВ на режимно-налагоджувальну групу покладається

виконанню контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

На підприємстві є в наявності погоджений з держуправлінням екоресурсів

план-графії проведення інструментально-лабораторного контролю забруднюючих

речовин від джерел викидів. План-графік контролю не виконується.

Організація контролю за викидами в атмосферне повітря здійснюється

згідно діючої методики РД 34.02.306-88.

Місця відбору проб газопилового потоку обладнано згідно з вимогами ГОСТ

17.2.4.06-90.

Інструментальний контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, іщ

викидаються в атмосферне повітря здійснюється газоаналізатором 305-ФА-01.

Прилад повіренії;

в квітні 2000 року.

9. ЗБІР ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРНРОДНОП СЕРЕДОВИЩА.

9.1. Стан розрахунків зборів за забруднення навколишнього природної

середовища за 1998 -2000 р.р. див. Додаток 12.

10. ВІДОМОСТІ ПРО ВИКОНАННЯ ПРИПИСІВ ПОПЕРЕДНІХ ПЕРЕВІРОК

10.1. Попереднім актом від 1-5.11.1999р. видано приписів 20, в т.ч.

виконано 1" перенесено в даний акт 3.

15 (акт перевірки)

Відомчою хімічною лабораторією ДП «Черкаська ТЕЦ» проводиться контроль

газо-водно-хімічного режиму роботи обладнання електростанції, вхідний

контроль палив, мастил, контроль технічної та стічних вод. Контроль за

викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря та ефективності роботи

установок очистки газу проводиться режимно-налагоджувальною групою

виробнично- технічного відділу та лабораторією хімводоочистки.

Санітарно-промислова лабораторія по контролю за складом та обсягом

забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві відсутня.

Згідно наказу керівника підприємства від 22.02.99р. № 63 контроль

вмісту забруднюючих речовин у промислових викидах стаціонарних джерел

здійснює виробничо-технологічний відділ. Виміри проводять два інженера

відділу, в посадових інструкціях яких ці функції відображені.

3.2.

1,2

|Напрями науково-виробничої діяльності в галузі охорони праці |

|Вплив умов праці на людину Боротьба з виробничим травматизмом |

|Боротьба з професійними захворюваннями, отруєннями Виробниче |

|освітлення Захист від неіонізуючого випромінювання Захист від |

|іонізуючого випромінювання Захист від електричних і магнітних |

|полів, електромагнітного випромінювання, електричного струму |

|Захист від вібрації Захист від шуму Захист від пилу Захист від |

|шкідливих хімічних речовин, у т. ч. отруйних парів і газів |

|Мікроклімат у робочій зоні Боротьба з пожежами Боротьба з |

|вибухами, раптовими викидами Боротьба з аваріями Безпека |

|технологічних процесів Безпечність промислової продукції |

|Безпека ведення робіт в галузях Виробнича санітарія Засоби |

|індивідуального і колективного захисту Автоматизовані системи |

|управління, апаратура і прилади Організаційно-правові питання |

|охорони праці Соціально-економічні питання охорони праці, |

|соціальне страхування Охорона навколишнього середовища, |

|екологія Науково-технічна інформація про охорону праці |

|Пропаганда досвіду з питань охорони праці, вивчення і обмін |

|досвідом Навчання безпеки праці -. Міжнародне співробітництво в|

|галузі охорони праці |

КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕМАТИЧНИХ НАПРЯМІВ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Одним з практичних завдань, що виникли при розробці державного банку

даних про стан охорони праці на базі електронно-обчислювальної техніки, яка

здійснюється відповідно до Національної програми поліпшення стану безпеки,

гігієни праці та виробничого середовища на 1994-1995 рр., стало створення

класифікатора тематичної спрямованості робіт у галузі охорони праці.

Аналіз існуючих систем класифікації друкованих праць, зокрема

Універсальної десятичної класифікації (УДК) і Бібліотечно-бібліографічної

класифікації (ББК), а також Міжнародної і Національної класифікації

винаходів (МКВ і НКВ), показує, що дані системи, в силу своєї

специфічності, не можуть бути використані для класифікації тематичної

спрямованості науково-виробничої діяльності в створюваній інформаційній

базі даних з питань охорони праці.

Пропонована система класифікації розроблена Національним науково-

дослідним інститутом охорони праці виходячи з умов забезпечення достатньої

інформативності, максимального охоплення всіх напрямів робіт в галузі

охорони праці, простоти і зручності користування, можливості її розширення.

В основу класифікатора тематичної спрямованості покладено трирівневу

систему. На верхньому рівні передбачена класифікація за основними ознаками

змісту діяльності в галузі охорони праці. Тут подано розділи: вплив умов

праці на людину, боротьба з виробничим травматизмом, ви

робниче освітлення, захист від неіонізую-чого випромінювання, захист

від електричних і магнітних полів тощо. Для кодування цих розділів

застосовуються цифрові чотиризначні позначення, де дві перші цифри

позначають порядковий номер відповідного розділу в класифікаторі, а дві

останні е нулями, наприклад: 0100, 0200, 0400, 0500, 0600, 0700. Фрагмент

класифікатора наведено в таблиці.

На решті рівнів системи здійснюється більш детальна розшифровка

тематичної спрямованості. Для кодування використовуються дві останні цифри

чотиризначного коду. Наприклад, в розділі «Захист від не-іонізуючого

випромінювання» (код 0500) виділяються підрозділи з лазерного (код 0510),

інфрачервоного (код 0520) та ультрафіолетового (код 0530) випромінювань,

котрі, в свою чергу, розпадаються на ряд напрямів, пов'язаних з

дослідженнями (коди 0511, 0521, 0531), методами і засобами контролю (коди

0512, 0522, 0532), нормативним забезпеченням (коди 0513, 0523, 0533) і

захистом від відповідного виду випромінювання (коди 0514, 0524, 0534). Для

таких розділів, як «Безпечність промислової продукції» (код 1700) та

«Безпека ведення робіт в галузях» (код 1800) в початковому варіанті

класифікатора передбачаються відповідно 54 і 65 деталізованих напрямів

(підрозділів).

Передбачено також кодування наступних найважливіших напрямів діяльності

в галузі охорони праці: сертифікація продукції, сертифікаційні

випробування, діагностування, моніторинг, атестація виробницт-

4.

1,2,3

Важливим завданням управління охороною праці є організація якісної

підготовки та перепідготовки працівників. В умовах проникнення комп'ютерних

технологій у всі сфери людської діяльності назріла нагальна потреба в

перегляді існуючої системи підготовки персоналу енергопідприємств. Раніше,

коли тільки з'явилися ЕОМ і ще не було комп'ютерних мереж, основна увага в

системі підготовки приділялася очній формі навчання персоналу в навчальних

центрах і комбінатах з донавчанням на виробництві під керівництвом

досвідчених працівників. Тепер комп'ютери є практично на кожному

підприємстві, а світова комп'ютерна мережа Інтернет надає можливість

масового дистанційного навчання.

У цих умовах система підготовки персоналу енергопідприємств може бути

значно удосконалена шляхом організації дистанційного навчання під

керівництвом існуючих навчальних центрів. У такій системі акцент зміщується

в бік самопідготовки працівника на комп'ютері без відриву від виробництва.

З будь-якого комп'ютера, встановленого на підприємстві, по Інтернету можна

зв'язатися з навчальним центром і одержати потрібні для підготовки

навчально-методичні матеріали, консультації викладачів, пройти перевірку

знань тощо.

Переваги цієї системи підготовки очевидні: грамотні професійні педагоги

навчального центру через Інтернет безпосередньо на виробництві можуть

організувати підготовку кожного працівника і допомогти йому підтримати і

підвищити рівень своєї кваліфікації. Складність створення такої системи

пов'язана з якістю і вартістю каналів зв'язку, а також напрацюванням

відповідного програмного та навчально-методичного забезпечення

(функціональні можливості автоекзаменатора «Охорона праці» показані на мал.

1). З метою поступового переходу від існуючої системи підготовки до системи

дистанційного навчання в АК «Київенерго» впроваджено навчально-контролюючий

програмний комплекс автоекзаменатор «Охорона праці» (розробник — НВП

«Проток») і проведено велику роботу щодо створення на його базі навчально-

методичного забезпечення (навчальних програм).

В АК «Київенерго» автоекзаменатор «Охорона праці» встановлено у

філіалах теплових, теплових розподільних та кабельних мереж, а також у

навчальному центрі. У філіалах теплових мереж на авто-екзаменаторі щорічно

проходять навчання та перевірку знань від 200 до 300 спеціалістів, теплових

розподільних мереж — від 60 до 350. У філіалі кабельних мереж він

впроваджується зараз. На ньому щорічно проходитимуть підготовку понад 300

спеціалістів та робітників.

Треба відзначити три важливі характеристики цього програмного

комплексу.

Автоєкзаменатор «Охорона праці» дає можливість ефективно навчати

працівників з будь-яким досвідом роботи та рівнем знань. Це досягається

завдяки реалізації різних методик навчання. Так, методика «від тексту — до

запитань» є доцільною у підготовці «новачків», які, працюючи на комп'ютері,

спочатку повинні вивчити нормативний акт, а потім закріпити його засвоєння

шляхом відповідей на контрольні запитання.

Для досвідчених спеціалістів, які не перший рік працюють на

підприємстві, ефективнішою є методика «від запитань — до тексту». Такий

спеціаліст, як правило, добре знає матеріал, тому йому не потрібно

витрачати час на читання нормативних актів. Він одразу відповідає на

контрольні запитання. Якщо на якесь з них він відповідає неправильно, то

йому демонструється для вивчення текст того пункту нормативного акта, по

якому сформульовано запитання (мал. 2).

Більше того, на автоекзаменаторі перед навчанням можна провести

тестування знань працівника, а потім спрямувати процес навчання на

ліквідацію прогалин у його знаннях. Таким чином автоекзаменатор «знаходить»

індивідуальний підхід до кожного працівника, дає йому можливість добре

вивчити матеріал і переконатися, що він його знає.

Автоєкзаменатор «Охорона праці» надає можливість провести тестування

знань кожного працівника до будь-якої заданої глибини. За його допомогою

можна застосовувати різні методики тестування знань, які регулюють і

глибину, і ступінь складності тестування.

Можна провести звичайне тестування без обмеження часу з вибірковим

контролем знання нормативних актів (комп'ютер вибере запитання до білета з

кожного нормативного акта випадково). У нашій організації за такою

методикою, як правило, проводиться тестування перед черговою перевіркою

знань комісією.

А можна провести «жорстке» (з обмеженням часу відповіді на запитання,

без демонстрації правильної відповіді тощо) вичерпне тестування знань

(запитання будуть поставлені за кожним пунктом) будь-якого нормативного

акта (актів) чи деяких його розділів. Таке тестування можливе, наприклад,

при порушенні працівником правил безпечного виконання робіт.

На автоекзаменаторі «Охорона праці» можна здійснювати підготовку

спеціалістів, які займають будь-які посади, та робітників різних професій.

Це досягається завдяки тому, що в програмному комплексі є засоби

«настройки» його на проведення навчання та тестування за потрібними темами

для будь-яких посад. У процесі «настройки» створюється навчально-методичне

забезпечення, тобто здійснюється підготовка навчальних програм за темою

перевірки знань для посади.

При впровадженні екзаменатора в АК «Київенерго» було розроблено 176

навчальних програм для 93 посад. Для кожної посади сформовано навчальні

програми за темами: «Охорона праці», «Пожежна безпека», «Правила Держнагляд-

охоронпраці» та «Технологія робіт». Тепер є навчальні програми практично

для всіх спеціалістів. Надалі планується створення на авто-екзаменаторі

навчальних програм і для робітників.

В АК «Київенерго» спочатку проводиться навчання та тестування на

автоекзаменаторі, потім — перевірка знань комісією.

Згідно з планом-графіком перевірки знань кожного спеціаліста

заздалегідь сповіщають про дату тестування на автоекзаменаторі та дату

перевірки знань комісією. Знаючи ці дати, спеціаліст самостійно планує день

та час самопідготовки на автоекзаменаторі й узгоджує їх з відповідальним за

проведення навчання і перевірки знань. Самопідготовка в середньому займає

дві години.

Під час тестування працівник, як правило, відповідає на 10 запитань. Як

показує досвід, це не просто. Не кожний з першого разу успішно долає цей

етап. Якщо тестування показало, що працівник не досить добре знає

нормативні акти, то він повторно проходить самопідготовку. Працівник

допускається до перевірки знань комісією тільки після успішного завершення

етапу тестування на автоекзаменаторі. У ході перевірки комісія вивчає

протокол тестування та ставить додаткові запитання, після чого приймається

рішення про допуск працівника до роботи.

Багаторічна експлуатація автоекзамнатора в філіалах АК «Київенерго» (у

нашій компанії він використовується з 1995 р.) дає можливість зробити такі

висновки:

автоекзаменатор «Охорона праці» забезпечує міцне засвоєння працівником

правил та інструкцій. Використання цього програмного комплексу допомагає

працівникам швидше вивчити нормативні акти і краще їх запам'ятати;

автоекзаменатор «Охорона праці» завжди надає об'єктивні дані про знання

працівника. Його впровадження в процес перевірки знань дає можливість

економити час провідних спеціалістів, які працюють у комісії, і одночасно

ретельніше перевірити знання працівника;

автоекзаменатор «Охорона праці» — це помічник спеціаліста служби

охорони праці, відповідального за організацію та проведення підготовки.

«Беручи на себе» роботи щодо автоматичного формування плану-графіка,

підготовки протоколів, навчання та контролю знань, автоекзаменатор

вивільняє спеціалістові служби охорони праці час для виконання інших, не

менш важливих обов'язків.

Впровадження автоекзаменатора «Охорона праці» — це перший крок на шляху

до створення корпоративної системи підготовки.

Вважаю, що ця система повинна базуватися на принципах дистанційного

навчання, яке дасть можливість організувати безперервну самопідготовку

кожного працівника. А це дуже важливо — адже в сьогоднішньому світі

професійні знання старіють дуже швидко.

Створюючи кожному нашому працівникові умови для підтримання та

підвищення рівня кваліфікації, ми тим самим добиваємося того, щоб кожний

умів правильно і безпечно виконувати свою роботу.

-----------------------

ПРОГРАМА «КУРС»

Основні функції:

1. Навчання за різними методиками, наприклад:

• від тексту — до запитань;

• від запитань — до тексту.

2. Тестування знань за різними методиками, наприклад:

• з донавчанням або без нього;

• з обмеженням або без обмеження часу на тестування;

• з вичерпним або вибірковим контролем.

За результатами тестування автоматично виставляється оцінка і формується

протокол.

ПРОГРАМА «ОРГАНІЗАТОР»

Основні функції:

1. Підготовка навчальних програм за темою перевірки знань для посади — це

відбір з електронної бібліотеки нормативних актів у тому обсязі, в якому їх

повинен знати працівник згідно зі своєю посадовою інструкцією.

2. Ведення архіву протоколів — це створення різних форм протоколів,

перегляд та роздрукування автоматично створених протоколів.

3. Автоматичне формування планів-графіків перевірки знань.

ПРОГРАМА «РЕДАКТОР КОНТРОЛЬНИХ ЗАПИТАНЬ» Основні функції:

1. Введення в електронну бібліотеку текстів нових контрольних запитань.

2. Редагування текстів наявних контрольних запитань.

АВТОЕКЗАМЕНАТОР «ОХОРОНА ПРАЦІ»

ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА Містить:

1. Повні тексти 120 нормативних актів.

2. Понад 30000 запитань. Запитання прив'язані до пунктів нормативних актів.

Страницы: 1, 2, 3


© 2007
Полное или частичном использовании материалов
запрещено.