Аудит податку на прибуток

Відповідно до п. 4.1.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", квартальні та піврічні податкові декларації з податку на прибуток повинні подаватися протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя), а річна декларація - протягом 60 днів за останнім календарним днем звітного року [5].

Згідно з п. 5.3.1 цього ж Закону, платник податку повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

При виявленні під час проведення аудиту помилок у розрахунках витрат на сплату податку на прибуток необхідно надати відповідні рекомендації щодо виправлення таких помилок. Для цього на підприємстві:

- складають бухгалтерську довідку із зазначенням причин допущеної помилки в тому періоді, в якому виявлено й виправлятиметься помилка;

- розраховують й сплачують суму недоїмки з податку на прибуток та пеню за прострочення платежу;

- повідомляють орган податкової служби за місцем реєстрації платника в письмовій формі про суму донарахованого податку на прибуток та розраховану суму пені за прострочення платежу.

Складання бухгалтерської довідки є підставою для відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського та в системі податкового обліку для виправлення допущеної помилки із зазначенням причин. До бухгалтерської довідки необхідно додати розрахунки суми недоїмки з податку на прибуток та пені за прострочення платежу, повідомлення податкового органу про суму донарахованих податку на прибуток та пені за прострочення платежу потрібне для відображення даних за особовим рахунком підприємства.

Квартальний додаток К1/1 пов'язаний із рядками 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 004.12 та 07 Декларації і складається з таких таблиць:

- Таблиця 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів";

- Таблиця 2 "Розрахунок амортизаційних відрахувань";

- Таблиця 3 "Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат";

- Таблиця 4 "Прибуток від продажу землі";

- Таблиця 5 "Витрати зі страхування".

Показник приросту (убутку) балансової вартості запасів та МШП на складах, у незавершеному виробництві, залишках готової продукції та роздрібній торгівлі, розрахований згідно з п. 5.9 Закону про прибуток, відображається в рядках 01.2 (приріст) чи 04.2 (убуток) Декларації. Однак перед цим необхідно розрахувати величину приросту (убутку) балансової вартості запасів за відповідний період у таблиці 1 додатка К1/1.

Показник, який переноситься у Декларацію, міститься у рядку А колонки 6. Так, якщо такий показник виявиться від'ємним, це означатиме приріст запасів, розмір якого переноситься до рядка 01.2 Декларації без знака "-". Якщо ж показник рядка А колонки 6 виявиться додатним (убуток запасів), він переноситься до рядка 04.2 Декларації, а в рядку 01.2 ставиться прочерк.

Необхідно звернути увагу, що не всі запаси, які перебувають на складах підприємства на кінець звітного періоду, підлягають перерахунку. Дія п. 5.9 Закону про прибуток не поширюється на:

- Запаси, вартість яких при придбанні не була віднесена до валових витрат підприємства (в тому числі безоплатно отримані запаси);

- Запаси, які зберігаються на складах підприємства, але не належать такому підприємству: товари, прийняті на відповідальне зберігання, комісію, схов тощо;

- Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з балансу) підприємством-продавцем;

- Різницю у балансовій вартості товарів, що виникла внаслідок до оцінки чи уцінки запасів у бухгалтерському обліку;

- Суми торговельних націнок у роздрібній торгівлі.

Аудитору необхідно звернути увагу, що оскільки у колонці 3 таблиці 1 відображається балансова вартість запасів на початок звітного року, то у деклараціях усіх звітних періодів відповідного року вона є однаковою.

Показник колонки 5 таблиці 1 визначається за даними бухгалтерського обліку з урахуванням запасів, вартість яких була віднесена до валових витрат.

Слід врахувати, що показники колонки 3 і колонки 5 відображають вартість запасів на певну дату, а тому вони не можуть розраховуватися наростаючим підсумком.

П. 5.9 вимагає включити до розрахунку приросту\убутку ТМЦ тільки ті активи, витрати на придбання яких раніше були включені до валових витрат, а потім ці ТМЦ використані в інших цілях.

З 2006 року таблиця доповнена також рядком А7, у якому відображаються малоцінні необоротні активи вартістю менше 1000 грн., приріст (убуток) яких підприємство повинне вести відповідно до норм п. 5.9 Закону про прибуток. Додалася і таблиця вибору методів оцінки убутку запасів, в якій підприємство повинне проставляти вибраний один із п'яти можливих методів. Необхідно звернути увагу, що підприємство вибирає метод самостійно і не може змінювати його протягом календарного року.

У таблиці 2 "Розрахунок амортизаційних відрахувань" додатка К1/1 на підставі даних податкового обліку основних фондів відображається сума амортизаційних відрахувань за розрахунковий квартал і наростаючим підсумком з початку року. Перший показник наводиться з метою контролю за правильністю арифметичних розрахунків, оскільки до самої декларації переноситься підсумкова сума амортизації з початку року. Порядок розрахунку амортизації основних фондів детально викладений у п. 8.3, нематеріальних активів - у п.п. 8.3.9 закону про прибуток.

Таблиця 2 побудована відповідно до вимог, згідно з якими бухгалтери зобов'язані вести облік амортизації за різними групами основних засобів - "старих" (які були придбані до 1 січня 2004 року, виготовлених до цієї дати, але придбаних після 01.01.2004 р., а також старих ОФ, придбаних після 01.01.2004 р.) і "нових". Застосовуючи відповідні ставки амортизації до вартості кожної з груп. Це дозволяє побачити реальну картину нарахування амортизації за всіма групами і перевірити арифметичну правильність такого нарахування. Нагадаємо також, що пп.. 8.6.1 закону про прибуток передбачено, що платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, які не перевищують норм, визначених цим підпунктом. У зв'язку з цим розрахунок амортизаційних відрахувань (таблиця 2 додатка К1/1) доповнений рядками Б5-Б8 для відображення балансової вартості та сум амортизації за основними фондами, щодо яких прийнято рішення про застосування інших (менших) норм амортизації.

У таблиці 3 "Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат" додатка К1/1 платники відображають витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів і віднесені до валових у межах ліміту, установленого пп.. 8.7.1 Закону про прибуток. У цьому контексті слід звернути увагу на особливості податкового обліку вартості запасів, використаних для поліпшення основних фондів. Так, вартість матеріальних цінностей, яку в разі їх отримання було включено до складу валових витрат, використаних на поліпшення основних фондів у повній сумі, виключається з розрахунку приросту (збитку) запасів за відповідним рядком колонки 4 таблиці 1 додатка К1/1. після цього вартість таких запасів відображається в табл. 3 додатка К1/1 у складі фактичних витрат на поліпшення основних фондів (колонки 5-8). У межах суми ліміту таких витрат на звітний рік, що відображається в колонці 4 таблиці 3 додатка К1/1, її буде включено до складу валових витрат.

Необхідно також пам'ятати, що обов'язковою умовою, що дозволяє визнати витрати на ремонт або модернізацію поліпшенням, є наявність відповідного наказу керівника.

У таблиці 4 "Прибуток від продажу землі" окремо розшифровуються доходи/витрати за операціями купівлі-продажу землі. Це обумовлено особливими правилами обліку таких операцій, передбаченими п. 8.9 закону про прибуток.

У таблиці 5 "Витрати зі страхування" розшифровується рядок 4.12, тобто інші суми витрат на страхування, які поділяються на суми витрат за обов'язковими видами страхування і за іншими видами страхування, які включаються до складу валових витрат з урахуванням обмежень, встановлених пп. 5.4.6 закону про прибуток (не більше 5% валових витрат за звітний податковий період наростаючим підсумком з початку року.

Квартальний додаток К1/2 пов'язаний із рядками 04.10 та 07 Декларації і складається з трьох таблиць:

- Таблиця 1 "розрахунок амортизації витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин";

- Таблиця 2 "Витрати на поліпшення нафтогазових свердловин, що включаються до складу валових витрат";

- Таблиця 3 "Довідкові відомості (у розрізі окремого родовища, окремої шахти, свердловини, крім нафтогазової)".

Додаток К1/2 стосується тільки підприємств, що ведуть розвідку, освоєння, використання родовищ корисних копалин. Облік амортизації витрат, пов'язаних з видобутком нафти і газу, а також поліпшенням таких родовищ ведеться в розрізі свердловин. Регулюється це питання п. 9.5 Закону про прибуток.

Квартальний додаток К2 пов'язаний із рядками 01.3 та о4.7 декларацій складається із двох таблиць:

- Таблиця 1 "Доходи та витрати, пов'язані із виконанням довгострокових договорів";

- Таблиця 2 "додаткова інформація".

Платник податків може розраховувати податок на прибуток за правилами довгострокових контрактів, установлених п. 7.10 закону про прибуток. Але перед цим потрібно переконатися у відповідності умов конкретного договору наведеним у законі критеріям визнання його довгостроковим (пп.. 7.10.2 Закону).

Таблиця 1 додатка К2 є розрахунковою.

Додаток К3 пов'язаний із рядком 01.4 декларації і складається із однієї таблиці: "Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами".

Квартальний додаток К4 пов'язаний із рядками 02.3,05.3 та 23 Декларації складається з однієї таблиці: "Урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості".

У цьому додатку зазначається сума збільшення валового доходу (рядку 02.3), а також сума збільшення валових витрат (рядку 05.3), які пов'язані з урегулюванням сумнівної (безнадійної) заборгованості. За наявності зазначається також і пеня, нарахована у зв'язку з урегулюванням сумнівної безнадійної) заборгованості (рядок 23).

Особливість подання зазначеного додатка -- надання поряд із самим додатком первинних документів, які підтверджують наявність дебіторсько-кредиторської заборгованості.

Щоправда, законодавчо не встановлено складу документів, які слід подавати. На наш погляд, було б коректніше подавати не тільки або не стільки документи, що підтверджують виникнення заборгованості, скільки документи, що свідчать про її наявність на останню дату періоду, за який подається Декларація. Тому поряд із накладними та актами бажано подати ще й акти звіряння взаєморозрахунків на дату закінчення податкового періоду.

Квартальний додаток К5 пов'язаний із рядком 10 Декларації і складається із двох таблиць:

--таблиця 1 "Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування";

-- таблиця 2 "Підстави для застосування пільги".

Цей додаток призначений для розкриття інформації про застосування платником податку пільг, передбачених чинним законодавством з податку на прибуток. Варто зауважити, що сума, яка є підсумковим показником додатка К5 (рядок 10), зменшує в Декларації показник прибутку, що підлягає оподаткуванню, її не слід плутати з прибутком, що оподатковується за пільговою ставкою та відображається в рядках 11.2,12.2 Декларації.

Пільги з податку на прибуток зустрічаються в різних статтях Закону про прибуток. Узагальнені вони в Довіднику пільг, наданих чинним законодавством юридичним особам при сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів, який регулярно поновлюється ДПАУ. Варто мати на увазі, що якщо окремі види доходів не були включені до складу валових відповідно до вимог Закону про прибуток, вони не відображаються в додатку К5, або, якщо певні витрати не були віднесені до валових, вони не повинні фігурувати в цьому додатку. Інакше кажучи, витрати, здійснені за рахунок прибутку, не декларуються.

Виходячи з даних Довідника пільг, такі пільги потрібно показувати в статистичній звітній формі № 1-ПП.

Квартальний додаток К6 пов'язаний із рядком 13 Декларації. Він складається з трьох таблиць:

- таблиця 1 "Зменшення нарахованої суми податку", в якій розшифровуються суми, на які зменшується податкове зобов'язання. У рядку 13 цієї таблиці зазначається загальна сума зменшення податкового зобов'язання звітного періоду;

- таблиця 2 "Розрахунок податку, що сплачується за місцем розташування філій", призначенням якої є розшифрування рядка 13.6 попередньої таблиці, в якому зазначається сума податку, нарахованого платником за місцезнаходженням його філій (у разі сплати консолідованого податку). У таблиці і відображається нарахована сума податку за кожною з філій;

- таблиця 3 "Розрахунок вартості придбаних торгових патентів, що враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку".

Особливості заповнення таблиці 1

Правильне заповнення таблиці 1 додатка К6 є особливо важливим, оскільки Саме завдяки йому ми визначаємо суму, на яку зменшується нараховану податок на прибуток. Під час його заповнення слід враховувати цілу низку норм Закону про прибуток, зокрема стосовно вартості придбаних торгових патентів (п. 16.3); податків, сплачених за кордоном); суми податків, сплачених філіями при складанні консолідованої Декларації головним підприємством (пп. 2.1.3); авансових внесків при виплаті дивідендів (пп. 7.8.2 , 7.8.4).

За логікою побудови самої таблиці зменшення нарахованої суми податку відбувається спочатку на суми вартості торгових патентів і в самому кінці на суми авансових внесків з податку на прибуток. При цьому лише стосовно авансових внесків у рядку 13.7.2 передбачено перенесення їх залишку, не зарахованого у зменшення податкового зобов'язання звітного Періоду, на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Особливості заповнення Таблиці 3 додатка К6

Відповідно до таблиці 3 вартість патентів розшифровується шляхом окремого визначення податку на прибуток, отриманого від здійснення:

- торгової діяльності (що підлягає патентуванню);

- діяльності з надання побутових послуг;

- діяльності з торгівлі готівковими валютними цінностями;

- операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу (нагадаємо: на сьогодні видача патентів на право надання послуг у сфері грального бізнесу зупинена).

Квартальний додаток К7 пов'язаний із рядками 19.1 Декларації і складається із двох таблиць:

- таблиця 1 "Розрахунок податку на доходи фізичних осіб, нарахованих у вигляді процентів";

- таблиця 2 "Розрахунок відрахувань до Державного бюджету України оператора державної лотереї".

У таблиці 1 "Розрахунок податку з доходів фізичних осіб, нарахованих у вигляді процентів" відображається загальна сума нарахованих відсотків і сума утриманого податку з доходів фізичних осіб.

Слід зазначити, що ця таблиця не є актуальною: дію пільги продовжено і на 2010 рік, оскільки саме до цієї дати оподаткування процентів не здійснюється, згідно із Законом про доходи.

Таблицю 2 заповнюють оператори державних лотерей стосовно своїх відрахувань до держбюджету.

Річний додаток Р1 пов'язаний із рядком 04.6 Декларації і складається з однієї таблиці: "Суми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до валових витрат".

Помічником підприємству при заповненні цього додатка стануть відповідні декларації та розрахунки щодо тих податків, які воно нараховувало та сплачувало протягом року.

При заповненні рядка 04.6 та додатка Р1 не слід забувати про загальне правило "валововитратності", встановлене пп. 5.2.1 Закону про прибуток. Тому податки, пов'язані, наприклад, з невиробничими фондами, немає підстав відносити до складу валових витрат. Крім того, пп. 5.2.5 Закону про прибуток не дозволяє включати до складу валових витрат:

- податки та збори (обов'язкові платежі), які прямо не визначено в переліку, встановленому ст. 14,15 Закону України "Про систему оподаткування";

- податки та збори (обов'язкові платежі), передбачені підпунктами 5.3.3

- 5.3.4 Закону про прибуток. Це власне податок на прибуток, а також: податок на нерухомість, ПДВ, авансові внески при виплаті дивідендів, податок на доходи нерезидента, вартість торгових патентів;

- пеню та штрафи, нараховані як податковими органами, так і контрагентами на підставі договору;

- податки та збори, якщо підприємство фактично не є їх платником (наприклад, при оренді автомобіля орендодавець може наполягати на компенсації орендарем сум податку з власників ТЗ, проте орендар фактично не буде платником податку в такому випадку, а отже суми компенсованого податку не включатимуться орендарем до складу його валових витрат).

Перераховані платежі не містяться у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), що вказані у додатку Р1, а тому бухгалтер при його заповненні не повинен помилитися.

Необхідно звернути увагу, що в рядку 04.6 не відображаються суми зборів (внесків) на пенсійне та соціальне страхування. Хоча деякі з них ще зазначено в Законі України "Про систему оподаткування" (зокрема, пенсійний збір), але їх суми відображаються в рядку 04.4.

Річний додаток Р2 пов'язаний із рядком 04.8 Декларації і складається з однієї таблиці: "Витрати на добровільне перерахування коштів, передачу товарів (робіт, послуг)".

При заповненні додатка РЗ слід керуватися переліком офшорних зон і нормами п. 18.3 Закону про прибуток.

Відповідно до цього пункту, до складу валових витрат відноситься лише 85% сум витрат за операціями з нерезидентами, які мають офшорний статус.

Ст. 17 Закону №2181-ІІІ передбачена відповідальність платників податків за порушення правил оформлення та здавання декларацій, а також за невчасне перерахування податку до бюджету [2, c. 4-32].

3.3 Заключний етап - складання аудиторського висновку

Після закінчення аудиторської перевірки аудитор складає два кінцевих документа - звіт за результатами аудиторської перевірки і аудиторський висновок.

В аудиторському звіті відображається вся суттєва інформація, виявлена у ході аудиторської перевірки. В звіті лаконічно описуються допущені помилки, порушення, відхилення, проводиться оцінка стану бухгалтерського обліку.

В звіті аудитор надає конструктивні пропозиції відносно виправлення помилок і удосконалення системи внутрішнього і зовнішнього обліку клієнта.

Стандартний аудиторський звіт складається з трьох розділів:

1. Вступного розділу

2. Основного розділу

3. Аудиторського висновку

В першому розділі зазначається, що була проведена перевірка певних звітів. Крім того, міститься інформація про відповідальність керівника компанії і аудиторської фірми.

В основному розділі аудитор повинен представити зміст своєї роботи. В розділі подаються відомості про характер роботи, проведеної аудитором.. ця частина є дуже важливою для розкриття якості і масштабності перевірки.

Аудиторський звіт складається тільки для клієнта, його зміст не підлягає оприлюдненню і він може бути опублікований тільки з дозволу клієнта.

Для користувачів звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність. Порядок складання висновку регламентований стандартами аудиту.

Висновок надається у вільний формі, але відповідно до національних нормативів аудиту у ньому маються бути присутні наступні дані: заголовок, вступ, масштаб перевірки, висновок аудитора, дата аудиторського висновку, адреса аудиторської фірми, підпис.

Заголовок. У заголовку говориться про те, що аудиторська перевірка проводилася незалежним аудитором. Вказують назву аудиторської фірми, повна назва підприємства, яке перевіряється і час перевірки.

Вступ. Аудиторський висновок має містити інформацію про зміст податкової звітності і дату підготовки звітності..

Масштаб перевірки. У висновку необхідно надати інформацію про масштаб аудиту і зміст виконаних робіт. Цей розділ показує користувачам, що аудиторська перевірка проведена згідно з вимогами українського законодавства, і нормам, які регулюють аудиторську практику і ведення бухгалтерського обліку згідно з вимогами міжнародних стандартів.

Висновок. В цьому розділі безпосередньо наведений висновок аудитора щодо звітності і відповідності всіх суттєвих аспектів П(с)БО і принципам обліку передбаченим у законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Дата. Аудитор має проставляти дату аудиторського висновку на день закінчення перевірки. Дата в аудиторському звіті проставляється в день, коли керівник підприємства підписує акт прийому-передачі висновку.

Підпис. Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми чи уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифікату аудитора України на вод проведеного аудиту.

На практиці аудитори можуть видавати різноманітні види висновків по звітам відповідно до ступеня їх достовірності. Найбільш тверді гарантії дає стандартна позитивна відповідь. Різноманітні зміні в іормі стандартного позитивного висновку свідчать про менш тверді гарантії. Такі зміни називаються в аудиторських стандартах обмеженнями, модифікаціями і доповненнями. Відсутність гарантій - відмова від видачі висновку. В даному випадку аудитор стверджує, що у нього не склалася думка чи він не зробив висновок щодо звітів. Якщо на момент складання висновку не зібрано достатньо інформації, позитивний висновок на може бути наданий.

Відповідно з національними нормативами аудиту України аудиторський висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним чи дається відмова про надання аудиторського висновку.

Позитивний висновок надається у випадках, коли на думку аудитора виконуються наступні умови:

- аудитор отримав всю інформацію, необхідну для цілей аудиту;

- наявні всі адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань;

- фінансова документація відповідає вимогам законів і нормативів ;

- звітність складена НАН основі дійсних облікових даних і не має суттєвих протиріч;

- звітність складена необхідним чином за формою, затвердженою у відповідному порядку (Додаток Б).

Аудитор не може надати позитивний чи умовно-позитивний висновок при існуванні суттєвої невпевненості або незгоди. Існують основні причини суттєвої невпевненості: значні обмеження в об'ємі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може отримати всієї необхідної інформації і пояснень, не може виконати всі необхідні аудиторські процедури, ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновків в конкретній ситуації. Причини негоди: неприйнятність системи обліку чи порядку проведення облікових операцій; розходження відносно відповідності фактів чи сум у даній звітності;С суттєва незгода з повнотою і засобом відображення фактів в обліку і звітності; невідповідності діючому законодавству порядку оформлення чи здійснення операцій і встановленими нормам.

Будь-яка суттєва невпевненість чи незгода є причиною для відмови видачі позитивного висновку. Наступний вибір виду висновку залежить рівня невпевненості чи незгоди.

Окремо необхідно зазначити, що у разі виявлення при аудиті неточностей у розрахунку з податку на прибуток аудитору необхідно вжити заходів щодо їх усунення, тобто виправлення помилок. Розрізняють так зване "безпечне" виправлення і "штрафонебезпечне" виправлення.

"Безпечне" виправлення. У разі якщо після подання декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то згідно з п. 17.2 Закону №2181 така звітна декларація не вважається уточнюючою. Отже, і штрафи, визначені в цьому пункті, а саме у розмірі 5% суми недоплати, не застосовуються. У цьому випадку в такій новій декларації просто ставиться позначка в графі "Звітна нова".

"Штрафонебезпечне" виправлення. Для тих платників, які виправляють помилки в податкових деклараціях після узгодження податкових зобов'язань, тобто після закінчення терміну їх подання, скажемо, що згідно з п. 5.1 Закону №2181 є два варіанти виправлення помилок.

Варіант 1. Шляхом подання уточнюючого розрахунку (див. стор. 60). Переважно такий варіант використовують у тому випадку, якщо виправлення (уточнення) показників декларації здійснюється в середині звітного періоду, тобто у цей момент були виявлені помилки; крім того, перевага ще й у тому, що в такому разі підприємство платить тільки 5-процентний штраф і не платить, наприклад, адмінштрафи (як у разі перевірки податковими органами).

Варіант 2. Шляхом зазначення уточнюючих показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Цей варіант використовують у разі, якщо виправлення (уточнення) показників декларації здійснюється у момент заповнення податкової декларації за наступний податковий період, тобто в такий момент виявлені помилки в заздалегідь представлених податкових деклараціях [2, c. 58-59].

Конкретно по підприємству "БНВ - стройсервис" аудитором можуть бути дані поради щодо способу формування в обліку податкового зобов'язання з податку на прибуток. Впровадження в Україні Плану рахунків редакції 1999 р. ліквідувало рахунки 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" попереднього Плану рахунків, на котрих накопичувалась інформація необхідна для розрахунку прибутку до оподаткування. Їх використання дозволяло системно і рівномірно виконувати рутинну роботу, а окрім того зберігало подвійний запис, що дозволяло швидко знаходити помилку в розрахунках. Чинним Планом рахунків для обліку валових доходів і витрат не відведені синтетичні рахунки. У звя'зку з чим бухгалтеру необхідно самостійно знаходити методи їх обліку. Аналогічно формуванню фінансового результату пропонується накопичувати інформацію про прибуток до оподаткування на окремому рахунку, котрий кореспондується з рахунком валових доходів і валових витрат.

Пропонується відкрити такі позабалансові рахунки:

ВВ - "Валові витрати": на дебеті відображається нарахування визнаних валових витрат у кореспонденції з рахунком прибутку до оподаткування,

ВД - "Валові доходи": по кредиту відображаються визнані валові доходи у кореспонденції з рахунком прибутку до оподаткування,

АМ - "Амортизація податкова": по дебету відображаються нарахування амортизації за податковими правилами у кореспонденції з рахунком прибутку до оподаткування,

ПП - "Прибуток до оподаткування": відображає формування прибутку (збитку) до оподаткування, по дебету фіксуються доходи, по кредиту - витрати і амортизація, в результаті цього сальдо дебетове формує прибуток до оподаткування, кредитове сальдо свідчить про збиток.

Всі рахунки накопичують інформацію наростаючим підсумком з початку року, що відповідає принципу відображення даних у декларації про прибуток.

Запропоновані податкові рахунки є позабалансовими, що використовують подвійний запис і вводяться як альтернатива податковим реєстрам поза облікового фіксування валових доходів і валових витрат. Але цей метод має ряд переваг:

1) зберігає подвійний запис, а отже надає можливість самоконтролю;

2) паралельне формування прибутку до оподаткування є методично більш послідовним;

3) особливе значення має при застосуванні комп'ютерної форми обліку;

4) надає можливість узагальнювати інформацію у Головній книзі або окремих реєстрах обліку, що формуються бухгалтером самостійно;

5) є зручним при заповненні Декларації про прибуток підприємства:

а) можливість формувати дані на субрахунках в розрізі рядків Декларації;

б) відповідає логіці відображення даних у декларації, оскільки обороти за місяць по рахунку ПП формують авансові внески щодо податку;

в) формування тієї чи іншої суми буде доведено аналітично

г) надає можливість без перешкод сторнувати суму [20].

ВИСНОВКИ

Громіздка, неефективна податково-платіжна дисципліна є гальмом здійснення фінансово-податкової політики і веде до підриву фінансового стану підприємства, зменшує надходження коштів до бюджету.

Нині фінансові та інші органи не завжди сприяють ефективній перевірці формування і витрачання бюджетних коштів, тому попередній контроль і поточний аудит в умовах формування ринкового середовища і фінансової стабілізації мають зайняти основне місце в роботі фінансових, контрольно-ревізійних, митних органів та аудиторських форм. Створена в України податкова служба покликана здійснювати жорсткий контроль за правильністю вирахування сум платежів і своєчасністю їх перерахування в доход державного бюджету.

Отже, завдання аудитора - встановлення правильності обчислення суми платежу, своєчасності внесків (перерахувань) податків, з'ясування причин прострочення платежів.

Здійснення аудиторської перевірки передбачає декілька етапів:

1. Підготовчий етап - включає збір матеріалу, систематизацію первинних даних, аналіз співставимості зібраного матеріалу;

2. Розрахунковий етап - складається з аналітичної роботи по узагальненню отриманих даних на попередньому етапі;

3. Підсумковий етап - узагальнення результатів перевірки та формування експертного (аудиторського) висновку.

Під час аудиторської перевірки правильності нарахування і сплати окремих видів податків керуються законодавчими актами і нормативними положеннями, зокрема Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Указом Президента України Про спрощену систему оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Основними завданнями аудиту податку на прибуток підприємства є дотримання:

- чинного законодавства при обчисленні податку на прибуток;

- правильності розрахунку податку на прибуток за встановленою нормою;

- своєчасність нарахування і сплати податку у бюджет;

- правильність ведення податкового обліку.

При аудиторській перевірці аудитору необхідно з'ясувати правильність обліку валового прибутку. При цьому необхідно зіставити ідентичність балансових даних про прибуток з його обліком у Головній книзі, регістрах аналітичного обліку за рахунком 79 "Фінансові результати" та звітом про фінансові результати. Аудитору потрібно впевнитися у реальності сум з дебету і кредиту рахунків 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати", 90 "Собівартість реалізації", а також у законності витрат включених у собівартість.

Аудитору слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо по рахунку 98 "Податки на прибуток" на кінець звітного періоду та перевірити законність відображення кореспонденції господарських операцій з обліку оподаткування.

У разі виявлення при аудиті неточностей у розрахунку з податку на прибуток необхідно вжити заходів щодо їх усунення та з'ясувати своєчасність сплати штрафів, пені податковим адміністраціям за неправильне визначення розміру платежу або його несвоєчасну сплату та за чий рахунок вони віднесені [15, c. 230-232].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуально про податок на прибуток. Книга 1 / О. Згурський, М. Коцупатрий. - К.: Книги для бізнесу, 2009. - 87 с.

2. Актуально про податок на прибуток. Книга 2 / О. Згурський, М. Коцупатрий. - К.: Книги для бізнесу, 2009. - 96 с.

3. Бодюк А. В. Методи податкового аудиту / А. В. Бодюк // Налоги, Бухгалтерия. - 2002. - № 6 с. - 15

4. Бодюк А. В. Методи податкового аудиту / А. В. Бодюк // Налоги, Бухгалтерия. - 2002. - № 7-8 - с. 13

5. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20.02.2003р. №550-IV. [Електронний ресурс] // Инфодиск: Законодательство Украины. - 2007 - № 3

6. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 14.09. 2006 року № 140-V [Електронний ресурс] // Инфодиск: Законодательство Украины. - 2007 - № 3

7. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями [Електронний ресурс] // Инфодиск: Законодательство Украины. - 2007 - № 3

8. Іванов Н. А. Організація і методика аудиту / Н. А. Іванова, О. В. Ролінський. - К.: Центр учбової літератури, 2008 - 216 с.

9. Кулаковська А. П.Організація і методика аудиту / А. П. Кулаковська, Ю. В. Піча. - К.: Каравела, 2006. - 560 с.

10. Лень В. С. Гливенко В. В. / В. В. Гливенко; за ред.. В. С. Леня. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 556 с.

11. Лист ДПАУ "Щодо відповідальності платників податку на прибуток за несвоєчасну сплату податку" від 24.04.2001 № 5327/7/15-1117. [Електронний ресурс] // Инфодиск: Законодательство Украины. - 2007 - № 3

12. Лист ДПАУ "Щодо руйнування механізмів мінімізації, що використовуються суб'єктами, які декларують від'ємне значення об'єкта оподаткування (збитковими підприємствами)" від 02.04.2007 р. № 6448/7/23-5017 // Бухгалтерія. - 2007 р. - № 16 - 8-14

13. Ловінська Л. Г. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник / Л. Г. Ловінська, Л. В. Жилкіна, О. М. Голенко та ін. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 370 с.

14. Микитенко Т. Методологічні основи податкової звітності в Україні / Т. Микитенко, Т. Міщенко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - № 8-9. - с. 57-61

15. МСА 230 "Аудиторська документація" [Електронний ресурс] // Инфодиск: Законодательство Украины. - 2007 - № 3

16. МСА 530 "Аудиторська вибірка та інші процедури тестування" [Електронний ресурс] // Инфодиск: Законодательство Украины. - 2007 - № 3

17. МСА 700 "Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення" [Електронний ресурс] // Инфодиск: Законодательство Украины. - 2007 - № 3

18. МСА 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення" [Електронний ресурс] // Инфодиск: Законодательство Украины. - 2007 - № 3

19. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 // Инфодиск: Законодательство Украины. - 2007 - № 3

20. Положення (стандарт) бухгалтерсько обліку 17 "Податок на прибуток" [Електронний ресурс] // Инфодиск: Законодательство Украины. - 2007 - № 3

ДОДАТОК А

ДОГОВІР №

на проведення аудиту звітності

Місто Дата

Суб`єкт аудиторської діяльності в Україні, незалежна аудиторська фірма _______________ (свідоцтво про внесення до Реєстру аудиторських фірм та практикуючих аудиторів Аудиторської палати України______ від______) надалі по тексту - Виконавець, в особі ___________, діючого на підставі __________ та суб`єкт підприємницької діяльності в Україні _________________в особі __________ діючого на підставі __________ , надалі Замовник з другої сторони, відповідно до чинного законодавства України уклали цей договір про наступне:

1. Предмет договору

1.1 Замовник доручає а Виконавець бере на себе зобов`язання здійснити аудиторську перевірку фінансової звітності Замовника у відповідності до вимог чинного законодавства України.

1.2 Аудиторська перевірка охоплює діяльність Замовника, результати якої відображені у його звітності, за період з ______по_______.

1.3 Початок робіт _______ закінчення _________.

1.4 Мета аудиту - висловлення незалежної професійної думки у формі аудиторського висновку стосовно відповідності податкової звітності з податку на прибуток Замовника вимогам чинного законодавства, прийнятій обліковій політиці, адекватності відображення результатів господарювання за відповідний період.

1.5 Маштаб аудиту - перевірка буде здійснюватися шляхом застосування процедур отримання достатніх аудиторських свідчень за національними (та міжнародними стандартами аудиту) в повному обсязі, необхідному для формування аудиторського висновку (незалежної професійної думки).

Надана Замовником інформація а також отримані в ході перевірки дані будуть тестуватися на наявність та одночасно на відсутність суттєвих (матеріальних) розбіжностей між показниками звітності та даними бухгалтерського обліку Замовника.

2. Зобов`язання сторін

2.1. Виконавець в ході перевірки та по її результатам зобов`язаний:

- дотримуватися вимог чинного законодавства України, Національних (або Міжнародних нормативів аудиту, Кодексу професійної етики аудитора України;

- уникати прилюдної оцінки дій посадових осіб Замовника або його персоналу, власників (учасників) та не використовувати ім`я Замовника і закриті за його рішенням данні в засобах масової інформації;

- зберігати комерційну таємницю відносно отриманої в ході перевірки інформації;

- не вступати в комерційні відносини з клієнтами Замовника;

- дотримуватися доброзичливості і нейтральності до персоналу Замовника та до його діяльності в цілому;

- повідомляти керівництво Замовника про суттєві невідповідності (відхилення) безпосередньо після їх виявлення та ідентифікації в ході перевірки;

- не отримувати від Замовника його продукцію, роботи або послуги до та в ході аудиторської перевірки.

2.2 Замовник в ході перевірки та по її результатам зобов`язаний:

- забезпечити Виконавцю доступ до будь-якої інформації, потрібної останньому для виконання робіт за цим договором;

- сприяти отриманню в разі потреби інформації в будь-яких третіх осіб;

- своєчасно та у будь-якому обсязі надавати Виконавцю усі необхідні йому для перевірки данні, регістри обліку, звітність, адміністративні та інші документи;

- не втручатися в методику перевірки, організацію роботи персоналу Виконавця та відмовитися від тиску на Виконавця з метою зміни його професійної думки;

- своєчасно прийняти та сплатити роботу Виконавця по цьому договору у відповідності з його умовами.

3. Порядок здачі і прийому результатів робіт

3.1 Результатом робіт по цьому Договору сторони визначають незалежне професійне судження Виконавця про відповідності звітності Замовника вимогам облікової політики, та вимогам чинного законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

3.2 Результат робіт за цим Договором приймається Замовником у формі аудиторського висновку незалежно від його виду (позитивне, умовно-позитивне, негативне, відмова від видачі висновку) у друкованому вигляді складеному у відповідності до вимог Національних нормативів аудиту ( або інших вимог спеціальних органів, наприклад ДКЦПФРУ, НБУ тощо).

3.3 В ході робіт та по їх завершенню Виконавець знайомить Замовника з попередніми результатами перевірки (попередні висновки). Попередні висновки є неофіційними. Вони можуть обговорюватися Замовником та Виконавцем за залученням третіх осіб. По закінченню терміну дії договору (або раніше) Виконавець у 3-х денний термін надає Замовнику офіційний текст аудиторського заключення (висновку) скріплений печаткою Виконавця. Заключення (висновок) передається у друкованому виді в одному екземплярі. Другий екземпляр зберігається у Виконавця на протязі 3 років.

3.4 Аудиторська гарантія. Під аудиторською гарантією сторони розуміють надійність суджень (незалежної професйної думки) Виконавця з предмету цього договору для Замовника та третіх осіб. Абсолютна аудиторська гарантія згідно Національних нормативів аудиту не надається.

3.5 В разі незгоди Замовника з видом висновку або його окремим положеннями, суперечки з цього приводу вирішуються в судовому порядку. При цьому Замовник зобов`язан повідомити письмово Виконавця про незгоду з висновком.

4. Вартість робіт та порядок розрахунків

4.1 За виконання робіт за цим договором Замовник сплачує Виконавцю винагороду у розмірі ________ гривень з ПДВ, ПДВ грн.

4.2 Оплата здійснюється виключно у національній валюті України та в безготівковій формі.

4.3 Замовник авансує виконавця у розмірі % вартості робіт за цим договором на протязі 3-х днів з дати підписання договору.

4.4 Оплата роботи Виконавця Здіснюється Замовником незалежно від характера аудиторського висновку ( позитивний, умовно-позитивний, негативний. Відмова від висновку) у відповідності до умов п. 2.1-2.2 цього договору.

5. Права сторін

5.1 Кожна з сторін цього договору має право припинити його дію. Для цього одна з сторін повинна письмово сповістити іншу про наміри припинити роботи за цим договором з обгрунтованим поясненням свого рішення. При цьому таке повідомлення сторона - ініциатор припинення дії договору зобов`язана здійснити повідомлення другої сторони не пізніше ніж в 3 дні після початку робіт. Якщо цей термін буде порушено, то сторона - ініциатор припинення дії договору виплачує іншій стороні договору компенсацію у розмірі % від загальної варості робіт за п. 2.1 цього договору.

5.2.1 За письмовою згодою сторони можуть припинити дію цього договору без взаємних фінансових (матеріальних) компенсацій.

6. Відповідальність сторін

6.1 Відповідальність Виконавця регламентується статтями 22-26, а відповідальність Замовника статтями 28-30 Закону України "Про аудиторську діяльність", іншим чинним законодавством України.

6.2 Замовник та Виконавець несуть відповідальність за дотримання своїх зобов`язань (розділ 2) викладених в цьому договорі.

6.3 За неякісне виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору Виконавець та Замовник несуть матеріальну відповідальність згідно вимог чинного законодавства, а суперечки між ними вирішуються в судовому порядку.

7. Інші особливі умови

7.1 Замовник додатково несе відповідальність за достовірність наданої Виконавцю інформації, її повноту, точність та правильність оформлення (юридичну силу); за виявленні в ході перевірки відхилення від вимог чинного законодавства, облікової політики та методології обліку; за фінансові результати та за звітність по ним; за початкові залишки на рахунках бухгалтерського обліку та показники звітності які не перевірялися до цієї перевірки або перевірялися іншими аудиторами; за невиконання пропозицій аудиторів по усуненню виявлених невідповідностей (відхилень, помилок, тощо).

7.2 В зв`язку з сутністю перевірки та притаманних аудиту обмежень, існує імовірність і можливість того, що окремі, навіть суттєві відхилення (помилки, відмінності, тощо) можуть бути не виявлені в ході перевірки, за що у відповідності до Національних нормативів аудиту Виконавець відповідальності не несе.

8. Реквізити сторін

ДОДАТОК Б

Положительное заключение (существует безусловное позитивное согласие)

"... В результате проведения аудита установлено:

Предоставленная информация дает действительное и полное представление о реальном составе активов и пассивов субъекта, который проверялся. Система бухгалтерского учета, которая использовалась на предприятии, отвечает законодательным и нормативным требованиям.

Финансовая отчетность подготовлена на основании действительных данных бухгалтерского учета и достоверно и полно представляет финансовую информацию о Предприятии состоянием на 01 января 20... года согласно нормативным требованиям бухгалтерского учета и отчетности в Украине".

Условно-положительное заключение (существует фундаментальное несогласие)

"... Во время проведенной аудиторской проверки установлено, что операции (дается перечень операций или пишется: "которые изложены в приложении N 1 к аудиторскому заключению") проведены с нарушением установленного порядка. Однако отмеченные несоответствия имеют ограниченное влияние на финансовую отчетность и не искажают общее финансовое состояние предприятия.

Мы подтверждаем, что за исключением несоответствий, изложенных в приложении N 1, финансовый отчет во всех существенных аспектах достоверно и полно представляет финансовую информацию о Банке состоянием на 01 января 20... года согласно нормативным требованиям организации бухгалтерского учета и отчетности в Украине".

Страницы: 1, 2