Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві

Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві

Рис. 3.1 Загальна схема обліку основних засобів

Рис. 1 в СФГ „Пролісок”

3.3 Облік зносу (амортизації) основних засобів

Основні засоби під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів. Знос - це втрата основними засобами початкової вартості у процесі їх використання. Амортизація - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання.

Не нараховується знос на землю та інші основні засоби, які мають необмежений термін корисного використання.

Строк корисної експлуатації основних засобів - це період, протягом якого основні засоби будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено очікуваний підприємством обсяг продукції.

Строк корисної експлуатації визначається самим підприємством з врахуванням таких чинників:

- очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкта;

- очікуваного фізичного зносу;

- морального зносу;

- правових або аналогічних обмежень щодо використання об'єкта.

Строк корисного використання активу може змінюватись:

- у разі зміни технології виробництва або попиту продукції, що виробляється за допомогою цього активу;

- у разі капіталізації наступних витрат, пов'язаних з використанням активу, що покращують його стан.

Результати зміни терміну корисного використання об'єкта будуть впливати на величину амортизації цього об'єкта в поточному та майбутньому періодах, проте накопичена амортизація за попередні періоди не коригується.

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу.

З 01.07.2000 р., згідно П (С) БО7, підприємства можуть нараховувати амортизацію основних засобів застосовуючи такі методи:

1) прямолінійний;

2) виробничий;

3) зменшення залишкової вартості;

4) прискореного зменшення залишкової вартості;

5) кумулятивний.

Наведені методи нарахування амортизації можна умовно поділити на два види:

- методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів. До них відносяться прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод;

- метод амортизації, який базується на кількості одиниць, отриманих від використання об'єкта основних засобів, - виробничий метод нарахування амортизації основних засобів.

Крім зазначених методів, підприємство також може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.

Розглянемо особливості нарахування амортизації основних засобів різними методами.

За прямолінійним методом вартість об'єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об'єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об'єкта зменшується.

Метод зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об'єкта основних засобів, виходячи із залишкової вартості такого об'єкта на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об'єкта основних засобів на річну норму амортизації:

А=3В х На,

де А - сума амортизаційних відрахувань;

3В - залишкова вартість об'єкта основних засобів;

На = річна норма амортизації.

Річну норму амортизації підприємство визначає самостійно за такою формулою:

На = 1-нv(ЛВ:ПВ),

де На - річна норма амортизації;

н - термін корисного використання об'єкта основних засобів, років;

ЛВ - ліквідаційна вартість об'єкта основних засобів;

ПВ - первісна вартість об'єкта основних засобів.

У перший рік експлуатації об'єкта основних засобів базою для нарахування амортизації такого об'єкта буде його первісна вартість.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості виходить з того, що корисність і продуктивність основних засобів в перші періоди використання є значно вищими, ніж в наступні. Норма амортизації застосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об'єкта на кінець попереднього періоду. Фіксована норма амортизації приймається рівною річній нормі амортизації за прямолінійним методом, помноженою на коефіцієнт прискорення, який, як правило, дорівнює двом.

Кумулятивний метод визначається сумою років строку служби відповідного об'єкта за допомогою коефіцієнтів, в чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об'єкта (в зворотньому порядку), а в знаменнику - загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожний дріб на вартість об'єкту, що амортизується, визначають суму амортизації.

Виробничий метод заснований на передбаченні, що функціональна корисність об'єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об'єкта. При застосуванні цього методу амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об'єкта, що амортизується, прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг) яку підприємство очікує виготовити за відповідні періоди протягом строку його корисної служби.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12. Нарахування амортизації починається з місця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

У досліджувальному господарстві для нарахування амортизації застосовують норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.

Відповідно до п. 8.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” суми амортизаційних відрахувань звітного періоду розраховують застосуванням норм амортизації, визначених п. 8.6 цього Закону, до балансової вартості груп основних фондів на податок звітного періоду.

Амортизації нараховують раз на квартал, яку визначають за формулою:

Б(а) = Б (а-1) + П (а-1) - В (а-1) - А (а-1),

де Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду; Б (а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному; П (а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних засобів, проведення капітального ремонту, реконструкції тощо протягом періоду, що передував звітному; В (а-1) - сума виведених з експлуатації основних засобів протягом періоду, який передував звітному; А (а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Щоб практично використати норми і положення ст. 8 Закону для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, необхідно визначитись, до якої із 3 груп вони належать, а далі використати коефіцієнти - норми амортизації.

Облік зносу основних засобів ведуть на рахунку 13 „Знос необоротних активів”, на якому узагальнюється інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу необоротних нематеріальних і матеріальних активів. Для обліку зносу основних засобів призначено субрахунок 131 „Знос основних засобів”. За кредитом рахунку відображається нарахування амортизації, за дебетом - зменшення суми амортизації.

Аналітичний облік зносу основних засобів ведеться відповідно за видами основних засобів.

У табл.. 3.5 наведемо типові кореспонденції за субрахунком 131 „Знос основних засобів”

Норму амортизації встановлюють у відсотках до балансової вартості кожної із зазначених груп основних засобів на квартал: група-1,25%, друга-6,25% і третя-3,75%. Розглянемо методику нарахування амортизації у СФГ „Пролісок” за 2001 рік у табл. 3.6 На відміну від ст. 8 Закону, яка передбачає нараховувати амортизацію щоквартально, п. 29 П (С) БО7 зобов'язує робити цю операцію щомісячно. Оскільки нарахування амортизації здійснюється у відсотках до залишкової вартості, то не зрозуміло як визначати залишкову вартість: щомісячно чи за правилами ст. 8 Закону.

Зсилаючись на положення постанови КМУ від 28.02.2000 р. № 419 „Про порядок подання фінансової звітності”, яка передбачає вважати звітним періодом рік, а проміжним звітним періодом - квартал, вважаємо, що залишкову вартість необхідно визначати щоквартально, як і роблять в досліджувальному господарстві.

Розрахунок амортизаційних відрахувань у СФГ „Пролісок” здійснюють на пристосованих бланках. Вважаємо, що господарству доцільно використовувати бланки типової форми, особливо це стосується реєстрів, які були розроблені і затверджені Міністерством аграрної політики України.

Згідно методичних рекомендацій для нарахування амортизації складають розрахунок нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за прямолінійним методом (ф. №10.2.2.с.2). Розрахунок використовують для визначення річної і місячної суми амортизації на 1 січня. Основні засоби групують за групами і видами об'єктів. Для щомісячного нарахування амортизації передбачено відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активі які надійшли або вибули (ф. № 10.2.6.с.г.). В цій відомості зазначають вид основних засобів за класифікаційними групами та кореспондуючими рахунками суму амортизації по об'єктах, що надійшли і вибули. На підставі вищезгаданих документів складають Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за місяць (ф. № 10.2.7.с.г.). В ній записують розподіл амортизації по об'єктах, що надійшли і вибули, та суму амортизації, нарахованої в поточному місяці.

Нарахування амортизації основних засобів за методом, передбаченим податковим законодавством за класифікаційними групами, здійснюють у Відомості нарахування амортизації основних засобів (ф. № 10.2.8.с.г.), яка відкривається на рік. У цій відомості за класифікаційними групами основних засобів і їх видами щомісяця нараховують суму амортизації та зазначають розподіл зносу за об'єктами обліку.

Синтетичний облік за рахунком 13 „Знос необоротних активів” ведеться в журналі-ордері № 10.2.с.г. записи за кредитом цього рахунку здійснюють на підставі відомості № 10.2.7.с.г або № 10.2.8.с.г. Кредитовий оборот з журналу-ордера переносять в головну книгу.

3.4 Облік витрат на ремонт і поліпшення основних засобів

Обов'язковою умовою ефективного використання і продовження строку експлуатації основних засобів є постійне підтримання їх в робочому стані за рахунок проведення періодичних ремонтів і технічного обслуговування та поліпшення.

В бухгалтерському обліку до 01.07.2000 р. і в податковому обліку витрати як з ремонту основних фондів, так і з їх поліпшення відносяться на валові витрати тільки в межах 5% від балансової вартості відповідної групи основних фондів на початок року, а понад цю межу - на збільшення вартості основних фондів з наступною амортизацією.

Після 01.07.2000 р. бухгалтерський облік з ремонту і поліпшення основних фондів регламентується П (С) БО7. Так, на підставі п. 14 П (С) БО7 первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від використання об'єкта основних засобів. Витрати, що здійснюються для забезпечення майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від використання об'єкта основних засобів, включаються до складу витрат звітного періоду п. 15 П(С) БО7). Таким чином, після 01.07.2000 р. для цілей відображення операцій у бухгалтерському обліку підприємству необхідно чітко розмежовувати ремонт основних засобів та їх поліпшення

Під терміналом ремонт, на підставі П (С) БО7, а також ст. 8 Закону про оподаткування прибутку слід розуміти відновлення первісних споживчих і функціональних якостей об'єкта основних фондів, частково втрачених у ході експлуатації даного об'єкта в господарській діяльності підприємства. При цьому, згідно П (С) БО7, не відбувається збільшення спочатку очікуваних вигод від використання даного об'єкта, а відбувається відновлення величини раніше очікуваних вигод. Згідно п. 15 П (С) БО7 витрати на ремонт підприємство відносить на витрати діяльності

Під поліпшенням основних фондів, згідно п. 14 П (С) БО7, слід розуміти збільшення споживчих якостей об'єкта (у вигляді модернізації, добудови, дообладнання, реконструкцій тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод. Витрати на поліпшення основних фондів відносяться, згідно П (С) БО7, у збільшення їх первісної вартості з наступним нарахуванням амортизації на всю вартість основних фондів (і в тому числі на суму цього поліпшення).

Збільшення економічних вигод може бути досягнуто двома шляхами:

- збільшення надходжень грошових коштів внаслідок зростання виробничої потужності об'єкту,;

- зменшення витрат, пов'язаних з використанням об'єкту основних засобів.

Класифікацію ремонту основних засобів розглянемо на рис. 3.2

Залежно від обсягу і характеру робіт, розміру витрат розрізняють ремонт капітальний і поточний.

Витрати на ремонт основних засобів обліковують на рахунках 23 „Виробництво”, 91 „Загальновиробничі витрати”, 92 „Загальногосподарські витрати”, 93 „Витрати на збут”, 94 „Інші витрати”, залежно від того, де їх використовують: у виробництві, при реалізації продукції, у житлово-комунальному господарстві.

Ремонт основних засобів здійснюють на основі заяви керівників виробничих підрозділів, у яких експлуатуються основні засоби; що потребують ремонту. При ремонті господарським способом інженер механік господарства складає Відомість дефектів на ремонт машин. У ній зазначають виявлені дефекти, вказують потребу в запасних частинах і матеріалах, обсяг робіт і визначають нормативну вартість ремонту. На підставі затвердженої керівництвом відомості дефектів виписують лімітно-забірну картку на видачу матеріалів для ремонту, складають наряд на відрядну роботу. Після виконання робіт у відомості дефектів відображають фактичні витрати запасних частин, інших матеріалів, оплати праці й обчислюють собівартість ремонту.

Закінчений ремонт будівель, споруд, машин та інших основних засобів оформляють Актом приймання передачі відремонтованих і реконструйованих об'єктів.

Аналітичний облік витрат на ремонт основних засобів ведуть у Виробничому звіті, а синтетичний у журналі-ордері № 10.2.с.г. та Головній книзі.

У табл. 3.7 наведемо типові кореспонденції рахунків з ремонту та поліпшення ОЗ.

Таблиця 3.7 - Типові кореспонденції рахунків з обліку витрат на ремонт та поліпшення основних засобів

3.5 Контроль основних засобів

Основні засоби є сукупністю засобів праці, які функціонують у натуральній формі протягом кількох років у сфері матеріального виробництва або нематеріальної сфери, які відповідно до бухгалтерських звітів включені до складу основних засобів.

Основними завданнями контролю є встановлення:

- правильності документального оформлення і своєчасного відоб-раження в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнього переміщення і вибуття;

- перевірка правильності розрахунку, своєчасного відображення зносу (нарахування амортизації) основних засобів;

- контроль за витратами на ремонт;

- перевірка правильності відображення в обліку фінансових ре-зультатів від вибуття (в тому числі ліквідації) основних засобів;

- контроль за збереженням основних засобів;

- перевірка правильності проведення індексації основних засобів.

Перевірку наявності основних засобів можна проводити двома способами: шляхом інвентаризації (при невеликій кількості засобів) або шляхом документальної перевірки. Другий спосіб полягає в тому, що об'єкт основних засобів вважають наявним, якщо існують: документ, який підтверджує його придбання, отримання на безоплатній основі, створення тощо; акт прийому-передачі 03-1; в реєстрах обліку зроблено відповідний запис. В разі відсутності одного з трьох основних документів актив не вважається наявним, тому він не може бути включеним до балансу. В реєстрах кількісного обліку на кожний об'єкт основних засобів відкривається інвентарна картка.

СФГ „Пролісок” використовують переважно перший спосіб, тобто проводять інвентаризацію основних засобів. Розглянемо в таблиці 3.8 акт контрольної перевірки інвентаризації основних засобів.

Таблиця 3.8 - Акт контрольної перевірки інвентаризації основних засобів в СФГ „Пролісок” ( матеріально-відповідальна особа Перетятко С.М.)

Необхідно умовою є перевірка відповідності основних засобів критеріям визнання, тобто ймовірності того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цих активів, і вартість активів може бути достовірно оцінена. Важливим критерієм є достовірна оцінка основних засобів. Будь-яка оцінка (первісна, справедлива, залишкова вартість) відображається в документі, який підтверджує факт здійснення операції з активом. В цьому разі необхідно оцінити правомірність використання тієї чи іншої оцінки. Якщо оцінку активу здійснено відповідно з П(С)БО ревізор повинен використати аналітичні прийому для перевірки точності вказаної суми (у вибірковому порядку).

Важливою проблемою є перевірка правильності розрахунку справедливої вартості, особливо це стосується тих основних засобів, які були придбані за кілька років до реформи бухгалтерського обліку. Численні індексації, переваги податкового способу нарахування амортизації призвели до того, що залишкова вартість основних засобів на 1 січня 2000 р. суттєво відрізняється від ринкової, а визначення ринкової вартості за цими об'єктами було неможливо у зв'язку з відсутністю на більшість з них активного ринку.

Важливим завданням контролерів є перевірка правильності відображення в обліку руху основних засобів. Для цього здійснюють контрольні вибіркові обстеження об'єктів основних засобів, виявляють відповідність їх фактичного стану наявній розрахунково-платіжній і технічній документації. Первинні документи на оприбуткування основних засобів порівнюють із даними складського обліку, бухгалтерськими реєстрами, журналом реєстрації доручень та платіжними документами. При цьому встановлюють розходження у цих документах, з'ясовують їх причини, виявляють факти підміни дорогих товарів малоцінними

Приймання будівельних об'єктів в експлуатацію здійснюють робочі приймальні комісії згідно з проектно-кошторисною документацією, про що складають акт. Перед прийманням об'єктів в експлуатацію їх уважно оглядають на предмет дотримання будівельних норм і правил та відповідності проектно-кошторисній документації і договору. При виявленні дефектів, недоробок в акті про них вказують із зазначенням терміну усунення. У процесі ревізії з'ясовують, чи були створені комісії по прийманню об'єктів, чи прийняті об'єкти в експлуатацію з усіма необхідними комунікаціями і обладнаннями, чи усунені зазначені в акті недоліки. Для цього об'єкти оглядають в натурі, опитують працівників. Інвентарні картки, акт приймання в експлуатацію, договори та проектно-кошторисну документацію зіставляють між собою. Встановлюють таким чином своєчасність їх оприбуткування. При необхідності проводять контрольні обміри будівель і споруд, експертизу проектно-кошторисної документації.

Контроль придбання техніки та обладнання здійснюють відповідно до інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за кількістю і якістю.

Для одержання матеріальних цінностей від постачальників експедиторам видають доручення, яке реєструють у спеціальному журналі і видають під розписку одержувача. Особа, що одержала доручення, зобов'язана наступного дня або зразу ж після одержання товарів подати в бухгалтерію документи про виконання робіт і здачу на склад матеріальних цінностей. Не використані доручення потрібно повернути у бухгалтерію на наступний день після закінчення строку їх дії, про що робиться відмітка у журналі. Постачальник відпускає товари лише при наявності доручення.

Перевірка реалізації або безкоштовної передачі основних засобів починається з ознайомлення з рішенням (дозволом) на вчинення підприємством відповідних дій. Таким документом є протокол зборів трудового колективу. При перевірці ліквідації у зв'язку із зносом або по-шкодженням розглядаються акти на ліквідацію основних засобів. Слід перевірити, чи затверджений відповідний акт керівником підприємства, та чи зроблена відмітка бухгалтерії про фіксацію вибуття інвентарного об'єкта в інвентарній картці.

Перевірка індексації основних засобів проводиться з метою встанов-лення наявності та правильності проведення індексації основних засобів. Контролер вивчає документи, які підтверджують проведення індексації балансової вартості. Такими документами є складені комісією з індексації відомості індексації балансової вартості основних засобів та їх зносу відповідно до законодавчих актів. Далі перевіряється правильність відображення зміни вартості основних засобів у бухгалтерському обліку.

Із балансу господарства можуть бути списані будівлі, споруди, машини та інші основні засоби, якщо вони стали непридатними внаслідок фізичного зносу, стихійного лиха, морального старіння або у зв'язку з будівництвом, розширенням господарства. Основні засоби підлягають списанню лише у тих випадках, коли відновити їх неможливо або економічно недоцільно, і вони не можуть бути реалізовані. При списанні основних засобів внаслідок фізичного зносу треба стежити за дотриманням амортизаційних строків служби. Передчасне їх списання свідчить про порушення правил експлуатації машин та обладнання.

У процесі ревізії перевіряють обґрунтованість списання основних засобів із будь-яких причин. При цьому уважно вивчають акти на списання, порівнюють їх з інвентарними картками, щоб переконатися в достовірності строку служби, вказаному в акті, звертають увагу на дату останнього ремонту, обсяг виконаних робіт за попередній період експлуатації, суму нарахованого зносу.

При перевірці операцій з реалізації основних засобів визначають економічну доцільність цих дій, з'ясовують по якій ціні реалізовані основні засоби, уважно вивчають оформлення документації на реалізацію, кому продано основні засоби, при необхідності проводять зустрічну перевірку з покупцями, виявляють результат від реалізації.

Вибуття основних засобів внаслідок аварії чи стихійного лиха повинно бути підтверджене спеціальними актами та висновками відповідних органів.

Перевіряючи правильність нарахування амортизації слід мати на увазі такі особливості:

— об'єктом амортизації є основні засоби (крім землі);

-- нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, який установлюється підприємством;

-- амортизація основних засобів (крім інших необоротних активів) нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивного; виробничого;

-- норм і методів, передбачених податковим законодавством;

-- метод амортизації обирається підприємством самостійно;

-- нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємства із сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році;

-- суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства (зносу необоротних активів).

Перевіряючи нарахування амортизації (зносу), аудитор повинен приділити увагу встановленню правильності застосування належного понижуючого коефіцієнта. З 2001 р. понижуючий коефіцієнт не застосовується.

Оформлення результатів економічного контролю включає систематизацію, узагальнення матеріалів перевірок і складання основного акта ревізії.

На практиці найбільш широко застосовують два види актів ревізії:

проміжний і основний. Головне призначення проміжних актів - негайне документальне оформлення результатів контролю, тобто дійсного стану господарських чи фінансових операцій на момент перевірки.

Основний акт ревізії є двостороннім документом, який має юридичну силу. Від правильного його оформлення значною мірою залежить своєчасність притягнення винних осіб до відповідальності, розробка та реалізація заходів щодо ліквідації виявлених недоліків та приведення в дію виявлених резервів. Тому до оформлення акта ревізії ставляться суворі вимоги, всі записи в ньому повинні бути чітко аргументовані, об'єктивні і доказові.

Основний акт ревізії складають на підставі згрупованих узагальнених матеріалів проміжних актів і записів з робочих зошитів. Він включає вступну (загальну) і основну (програмну) частини. У першій частині відображають такі дані: назва акту, місце і дата його складання; склад ревізійної комісії;

підстава, дата, початку і закінчення ревізії; загальні відомості про попередню ревізію; короткі відомості про підприємство; спосіб перевірки.

В основній частині акта відображають результати перевірки проміжних питань по розділах затвердженої програми ревізії. В кожному розділі коротко, але досить повно викладають факти, що характеризують виробничо-фінансову діяльність підприємства.

До акту додають опис додатків і самі додатки. Акт складають у 3-ох примірниках, один з яких під розписку в першому примірнику акта передають керівнику або головному бухгалтерові підприємства, а інші -органу, який призначив ревізію.

Після цього контролери готують висновки і пропозиції з реалізації матеріалів ревізії. У висновках у стислій формі констатують основні недоліки, порушення, зловживання, зазначають винних осіб, причини та наслідки порушень. У пропозиціях дають рекомендації з відшкодуванням нестач, розтрат, крадіжок та інших збитків, оприбуткуванню лишків, притягнення винних до відповідальності, передання матеріалів в інші органи для вжиття заходів по усуненню і недопущенню надалі виявлених недоліків і порушень. Основну увагу контролери у своїх висновках та пропозиціях повинні приділяти виявленню і використанню внутрішніх резервів.

3.6 Напрями вдосконалення обліку основних засобів

В зв'язку з формуванням в даний час нової економічної системи, заснованої на ринкових відносинах для ефективного управління необхідно отримувати достовірну інформацію за невеликий проміжок часу. В зв'язку з новими умовами змінюється роль бухгалтерського обліку і суттєвим змінам піддаються методологічні і методичні аспекти його організації. Необхідно застосовувати автоматизовану систему обліку, в склад якої входили автоматизовані робочі місця бухгалтера (АРМБ).

В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовується набагато менше ніж при ручній обробці даних.

Сучасна автоматизована система обліку повинна будуватися на основі найновіших засобів вирахувальної техніки і повинна забезпечити:

- повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;

- виконання контрольних і аудиторських задач, з метою отримання необхідної інформації про наявні відхилення;

- отримання комп'ютерних управлінських рішень;

- здійснення аналізу і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

При автоматизованій обробці облікової інформації повинні використовуватись наступні принципи бухгалтерського обліку.

1. Вимірність. Даний принцип відображає можливість регістрації інформації, яка може бути представлена в грошовому вираженні. Грошова оцінка є загальноприйнятою мірою вимірювання, під дією якої неоднорідні фактори по підприємству виражаються у вигляді чисел.

2. Безперервність. По цьому принципу економічною одиницею вважається підприємство, що функціонує на протязі невизначеного часу. Безперервність функціонування підприємства передбачає, що в момент реалізації товарів бухгалтерський облік признає їх вартість,підтверджену продажною ціною. При ліквідації підприємства його ресурси оцінюються по ліквідаційній вартості.

3. Облік по вартості. Даний принцип передбачає, що активи підприємства вносяться в облікові регістри по ціні, сплаченій за їх придбання, тобто по їх вартості. Така оцінка є об'єктивною, так як базується на документах, і, що особливо важливо, відповідна сума дійсно була виплачена за предмет оцінки. Даний принцип дозволяє відображати реальні фінансові результати.

4. Подвійність обліку. Всі господарські операції в бухгалтерському обліку повинні бути відображені двічі в одинаковій сумі.

5. Відокремлення підприємства. Даний принцип передбачає, що підприємство повинно бути самостійним по відношенню до своїх власників.

6. Обліковий період. Цей принцип передбачає встановлення чіткого облікового періода.

7. Консерватизм (обережність). Принцип передбачає, що доходи, потенційно сформовані в даному звітному періоді, повинні бути показані лише в тому звітному періоді, в якому будуть реалізуватися.

8. Реалізація. Якщо відповідно до принципу консерватизму визначається звітний період, в якому повинен бути включений доход підприємства, то по принципу реалізації вказується сума доходу, яка повинна бути визнана від даного доходу.

9. Послідовність. Використання даного принципу передбачає, що вибравши конкретний метод обліку, підприємство зобов'язане в усіх наступних подіях укологічного характеру його використовувати до тих пір, поки не виникнуть поважні причини для його зміни.

10. Відповідність. По даному принципі доходи звітного періода повинні бути співставлені з витратами, завдяки яким були отримані дані доходи.

В останній час набуло поширення концепції децентралізації обробки облікової інформації і створенні локальних баз даних. На Україні вона знайшла чвоє відображення в створенні АРМ бухгалтера.

АРМ бухгалтера є засобом автоматизації праці зайнятого обліком персоналу і представляє собою функціональну спеціалізовану систему, програмно-технічний комплекс, інформаційне і додаткове інструктивно-методичне і організаційно-технологічне забезпечення.

Автоматизоване робоче місце бухгалтера з обліку основних засобів забезпечує автоматизоване ведення магнітотеки інвентарних карток основних засобів, нарахування амортизаційних відрахувань на повне відновлення і капітальний ремонт, ведення обліку дорогоцінних методів у складі основних засобів.

Облікові працівники виконують на АРМ такі основні автоматизовані операції:

- ведення з допомогою клавіатури в комп'ютер даних первинних документів з обліку основних засобів;

- автоматизований контроль введення даних на достовірність і повноту;

- автоматична обробка введення даних і відображення результатів обробки в інвентарних картках;

- автоматичне формування і виведення на екран монітора або друкування машинограм згрупованих у цілому по підприємству за матеріально відповідальними особам, місцями зберігання або експлуатації;

- організація і введення нормативно-довідкової інформації;

Отже, СФГ „Пролісок” необхідно здійснити поступовий перехід від ручної обробки даних до автоматизованого бухгалтерського обліку. Це значно полегшить роботу облікової служби в частині оперативності інформації та зменшенні затрат часу на її обробку.

Висновки і пропозиції

Результати проведеного дослідження дають підстави для наступних висновків: СФГ „Пролісок” займається виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції. Основний виробничий напрямок зерновий з розвинутими промислами. Господарство володіє земельними ресурсами в розмірі 1097 га., половину з яких становить рілля.

СФГ „Пролісок” є прибутковим господарством, незважаючи на скрутне економічне становище сільськогосподарських підприємств, та й країни вцілому і хоча показники економічної ефективності в 2001 р. були дещо нижчими порівняно з 1999 р., господарство було в 2001 р. прибутковим, величина прибутку - 10,8 тис. грн.

Досліджуване господарство не в достатній мірі забезпечене основними виробничими фондами. Як свідчить аналіз їх вартість у 2001 р. порівняно з 1999 р. зменшилась майже в 5 раз. Така ситуація склалася через те, що частина основних засобів вибула в результаті паювання.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку в господарстві створено облікову службу на чолі з головним бухгалтером. Вона налічує 6 чоловік. Облікова робота ведеться згідно облікової політики підприємства, форма обліку журнально-орендна.

Стан охорони праці на підприємстві потребує кращого. Бувають випадки в порушенні режиму праці і відпочинку, зафіксовані випадки травматизму.

Вивчення стану екологічної безпеки показали, що екології приділено не достатню увагу. Є випадки забруднення водних, земельних ресурсів та повітря.

Дослідженням організації обліку основних засобів встановили, що облік у господарстві ведуть на рахунку 10 „Основні засоби”. Первинний облік ведеться належним чином, на бланках типової форми. Єдиним недоліком є те, що зафіксовані факти несвоєчасного надходження первинних документів до бухгалтерії господарства, що ускладнює роботу бухгалтерів.

Аналітичний облік основних засобів ведуть по інвентарних об'єктах в одному примірнику і зберігаються у бухгалтерії господарства.

Синтетичний облік ведуть в журналі-ордері № 13 с.г. Записи по кредиту рахунку 10 у журналі-ордері здійснюють на підставі первинних документів. В кінці місяця кредитові обороти з журналу-ордера переносять в Головну книгу.

Важливе значення в обліку основних засобів відводиться нарахування зносу (амортизації). Згідно П (С) БО7 у бухгалтерському обліку можна використовувати такі методи розрахунку: прямолінійний, виробничий, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивний. У СФГ „Пролісок” не використовують даних методів. Розрахунок амортизаційних відрахувань проводять в господарстві використовуючи норми і методи передбачені податковим законодавством, коли основні засоби ділять на три групи. Сам розрахунок амортизації здійснюють на пристосованих бланках.

Для підтримання основних засобів в робочому стані необхідно їх поліпшувати і проводити періодично ремонти. Останніми роками в господарстві не проводились ремонти та поліпшення, тому дане питання висвітлено чисто теоретично.

Контролю основних засобів в господарстві відводиться важлива роль. Там створена постійно діюча ревізійна комісія, яка здійснює перевірку надходження, вибуття основних засобів та правильності нарахування амортизації.

З метою дальшого вдосконалення обліку основних засобів пропонуємо:

1. Керівнику господарства посилити контроль за своєчасністю надходження у бухгалтерію господарства первинних документів.

2. При нарахуванні зносу (амортизації) основних засобів використовувати методи передбачені П (С) БО7.

3. Розрахунок амортизаційних відрахувань проводити у Відомості нарахування амортизації основних засобів (ф. № 10.2.8 с.г.)

4. При обліку ремонтів основних засобів керуватися положеннями стандарту 7, яким передбачено:

- витрати на ремонт ОЗ відносити на витрати діяльності;

- витрати на поліпшення основних засобів відносити у збільшення їх первісної вартості з наступним нарахуванням амортизації.

5. Здійснити поступовий перехід СФГ „Пролісок” від ручної обробки даних до автоматизованого бухгалтерського обліку. Це забезпечить більшу оперативність інформації та дозволить організувати безперервний контроль за обліком основних засобів.

Бібліографічний список

1. Білоусов А. Про проблеми практичного застосування нового порядку переоцінки основних засобів // Бухгалтерський облік і аудит.-2000.-№9.-

С.21-23.

2. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Навчальний посібник /П. Я. Хомин, Г, А. Лисий, В. С. Соловінський та ін.; За ред. Ю. Я. Литвина.

- К.: Вища школа, 1993. - 607 с.

3. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Підручник для вузів /За ред. Ю. Я. Литвина. - Тернопіль: Чарівниця, 1995. - 820 с.

4. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник7 за ред. Проф. Ф.Ф.Бутинця.-3-є вид., перероб. і доп. - Житомир: ЖІТІ, 2001.-672 с.

5. Гарасим П.М., Кізима А.Я. та ін Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей:Навч. Посібник / За ред. Хомина П.Я. -Тернопіль: Астон, 2000. -288 с.

6. ГоловС., Пархоменко В. Новий план рахунків: побудова і застосування II Бухгалтерський облік і аудит.-2000.-№1.-С.б5-79.

7. Городній М. М.„ Шикула М. К. Агроекологія: Навчальний посібник. - К.:

Вища школа, 1993. -410с.

8. Губачова О. Обираємо метод нарахування амортизації основних засобів // Бухгалтерський облік і аудит.-2000.-№11.-С.42-48.

9. Довідник з охорони праці в сільському господарстві /За ред. С. Д. Лехмана.

- К.: Урожай, 1990. - 398 с. ІО. Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа й аудита. К.:А.С.К., 1998.-768 с. 11. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

від 16 липня 1999 р. №196 - XIV 11 Податки та бухгалтерський облік.-2000,-

№1.-С.25-29.

12.Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. №

334/94-ВР зі змінами і доповненнями у редакції Закону України від 22.05.97 р.№283/97-ВР.

13. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993р. "Голос України" від 2.03.93р.

14. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 //Голос

України. - №99(599), - 29 травня 1993. 15.3лобін Ю. А. Основи агроекології: Підручник. - К.: Лібра, 1998. -252 с.

16. Інструкція по журнально-ордерній формі обліку в сільськогосподарських підприємствах А затверджено наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 16 липня 1996 р.№222 // Методичний посібник " Схеми бухгалтерських проводок для сільськогосподарських підприємств" серії "Баланс . Бібліотека бухгалтера". Дніпропетровськ, ТОВ "Баланс-Клуб", 1998.-С.228-239.

17.Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій // Затверджено наказом міністерства фінансів України від ЗО листопада 1999 р. № 291// Бухгалтерський облік і аудит.-2000.-№1 .-С. 14-64.

18.Капінус О., Високос Т. Облік надходження та вибуття основних засобів у

сільському господарстві //Все про бухгалтерський облік.- 2002.- №24.- С.4-8. 19-Кляцкий М. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку за умов

нової облікової політики // Бухгалтерський облік і аудит.-2000.-№9.-С.52-59.

20.Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку. Затверджено Міністерством фінансів України 29.12.2000 р. №356 /'/Бухгалтерський облік і аудит. - 2001. - №1. - с. 3-56.

21.Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні. Нормативно-практичний довідник. Навчальний посібник. Станом на 1 лютого 2000 р. - Львів: "Інтелект-Захід", 2000. - 188 с.

22-Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських

підприємствах: Підручник / За ред. проф. М.Ф.Огійчука. - К.: Аграрна освіта, 2001. -605 с.

23. Охорона праці: Навчальний посібник/Т. М. Гриник, С. Д. Лехман, Д. А. Бут-ко, В. А. Лущенков, В. І. Работягов -- К.: Урожай, 1994. -- 268 с.

24. Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій /У Затверджено наказом міністерства фінансів України від ЗО листопада 1999 р. № 291 II Бухгалтерський облік і аудит.-2000.-№1.-С.3-13.

25.Річні бухгалтерські звіти СФГ "Пролісок" за 1999-2001 роки.

26.Савчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських під-приємств. - К.: Урожай, 1995, -- 328 с.

27-Скирпан О.П., Олійник В.М., Палях М.С. Бухгалтерський облік в сільському господарстві. Навчальний посібник для студентів спеціальностей "Економіка підприємства" та "Аграрний менеджмент". Видання друге, перероблене і доповнене. - Тернопіль: Книжково-журнальне видавництво " Тернопіль", 1998.-294с.

28-Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними

4юрмами власності: Навч. посібник.- 3-тє вид., дон й нерероб.- К: А.С.К.,

1998.-784с. 29.Шатковська Л.С. Економічний контроль на сільськогосподарських підприємствах. -К.: Вища школа, 1988.

Страницы: 1, 2, 3