Організація обліку витрат і виходу продукції рослинництва

Витрати незавершеного виробництва мають бути розподілені до 1 липня на основі спеціального розрахунку, де визначається сума розподілу за об'єктами. Суму витрат, що підлягає розподілу, визначають на основі величини витрат на 1 га (в цілому і за статтями) та використаної площі під конкретну культуру.

Достовірність аналітичного обліку витрат і виходу продукції рослинництва перевіряють на основі даних Виробничих звітів, які щомісяця складає кожний структурний підрозділ сільськогосподарського підприємства.

Аудитор має підтвердити правильність проведених коригувань та повноту оприбуткування продукції. Повнота і своєчасність оприбуткування вирощеного врожаю може бути найбільш достовірно встановлена в процесі здійснення внутрішньогосподарського контролю, який охоплює усі етапи - доставку вирощеного врожаю на токи і в комори, зважування, зберігання, сушіння, очищення, облік тощо. Особливо важливим є контроль достовірності даних про масу намолоченого й доставленого на тік зерна. З метою виявлення відхилень маси по господарству за той самий день доцільно буде перевірка кожного талону. Аналогічно для визначення врожаю зерна аналізують дані реєстрів.

При перевірці повноти оприбуткування зерна особливу увагу слід звернути на правильність зважування тари при його перевезенні та списання на досушування і засміченість.

Для перевірки достовірності списання зерна на витрати потрібно визначити середній відсоток його вологості та засміченості до і після переробки. Різниця у вологості й засміченості зерна до і після переробки, визначена за середнім відсотком, є допустимою нормою списання його на усушку та непридатні для використання відходи. Середню норму множать на первинну бункерну масу загального вологого збору даної партії і розраховують обсяг зерна, яке підлягає списанню на витрати.

Розвитку рослинництва значною мірою сприяє обґрунтованість розробки виробничої програми та складання технологічних карток. Аудитор ретельно перевіряє правильність визначення обсягів робіт, норм і розцінок, закладених у плані.

У ході перевірки виробничої програми потрібно:

- встановити рівень її виконання по підприємству в цілому та в розрізі бригад, ланок, орендних підрозділів тощо;

- виявити кількісний вплив чинників на валове виробництво продукції;

- з'ясувати причини зниження врожайності, скорочення посівних площ під окремі культури тощо.

Правильність висновків при перевірці визначається достовірністю інформації та кваліфікацією аудитора.

За результатами проведеної аудиторської перевірки аудитор повинен скласти аудиторський звіт і аудиторський висновок.

Аудиторський звіт - це перший за своїм змістом документ, що складається відповідно до угоди аудитора і замовника (додаток АМ). Його складають тільки для замовника, тоді як аудиторський висновок надається широкому колу користувачів.

Аудиторський звіт складається з трьох частин: загальної, аналітичної та заключної (підсумкової).

Загальна (вступна) частина аудиторського звіту аудиторської фірми має містити такі обов'язкові дані:

- назву документа і назва клієнта;

- місце і дату складання;

- назва аудиторської фірми, її адресу;

- порядковий номер ліцензії на здійснення аудиторської діяльності, дата видачі та найменування органу, що видав ліцензію, а також строк дії ліцензії;

- номер реєстраційного свідоцтва;

- номер розрахункового рахунку;

- прізвище, ім'я та по батькові всіх аудиторів, що брали участь у перевірці.

Загальна (вступна) частина аудиторського звіту, складеного аудитором, який працює самостійно, має включати такі дані:

- прізвище, ім'я та по батькові;

- стаж аудиторської діяльності;

- найменування органу, який видав ліцензію на здійснення аудиторської діяльності, дата її видачі, а також строк дії ліцензії;

- номер реєстраційного свідоцтва;

- номер розрахункового рахунку;

- прізвище (найменування) одержувача аудиторського звіту (замовник аудиторської перевірки чи за узгодженням з ним інші юридичні або фізичні особи).

Крім того, у вступній частині аудиторського звіту має бути вказано:

- період, за який проводиться перевірка звітності;

- склад, перелік фінансових звітів (інших документів), які перевірялися;

- посилання на національні нормативи аудиту, інші документи, які використовував аудитор під час аудиту.

Аналітична частина складається з опису перевіреної фінансової інформації та опису аудиту.

Опис перевіреної фінансової інформації відображує період перевірених фінансових звітів, види звітів, вказівки на обмеження доступу аудитора до інформації, якщо вони мали місце, розподіл відповідальності між аудитором і керівництвом підприємства.

В аналітичній частині подається чіткий перелік ділянок діяльності клієнта, перевірених суцільним і вибірковим методом, описуються результати перевірки стану обліку, внутрішнього контролю на підприємстві, наводяться факти недоліків і порушень в організаціях, які завдали або можуть завдати шкоди інтересам власників, державі або третім особам. Окремо вказуються ті недоліки та порушення, які не були усунені за час аудиторської перевірки, а також рекомендації аудитора на аналітичний огляд діяльності підприємств.

Заключна (підсумкова) частина являє собою висновок аудитора про достовірність перевірених фінансових звітів. По суті - це думка аудитора про перевірену фінансову звітність, яку називають аудиторським висновком, якщо вона оформлена окремим офіційним документом, тобто засвідченим підписом і печаткою (аудиторської фірми).

Аудиторський звіт адресується замовнику із зазначенням дати складання, підписується керівником аудиторської фірми (або особою, уповноваженою керівником) і аудитором, що проводив перевірку, завіряється печаткою аудиторської фірми. Кожна сторінка аудиторського звіту підписується аудитором, який здійснював перевірку, і завіряється його особистою печаткою.

Аудиторський звіт підписується аудитором і керівником аудиторської фірми, що здійснював перевірку (або особою, уповноваженою керівником). Зазначається дата аудиторського звіту.

Аудиторський висновок за формою та змістом має відповідати вимогам, передбаченим Законом України «Про аудиторську діяльність». Відповідно до цього Закону аудиторський висновок визначено як офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти й відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерському обліку фінансово-господарської діяльності. Законом передбачено, що аудиторський висновок, складений аудитором іноземної держави для офіційного подання, має бути підтверджений аудитором України.

Аудиторський висновок складається у довільній формі, проте обов'язково має включати такі дані: заголовок, вступ, масштаб перевірки, висновок аудитора про фінансову звітність, дату аудиторського висновку, адресу аудиторської фірми, підпис аудиторського висновку. За кожним елементом аудиторського висновку визначені такі вимоги.

У заголовку аудиторського висновку обов'язковим має бути запис про здійснення аудиту незалежними аудиторами (аудитором) та конкретизовано адресу аудиторського висновку (рада директорів, акціонери акціонерного товариства тощо).

У вступі потрібно навести інформацію про склад перевіреної фінансової звітності, дату її складання, розподіл відповідальності між керівництвом підприємства, яке перевірялося, за правильністю складання звітності та аудитором за обґрунтованість аудиторського висновку.

У розділі «Масштаб перевірки» слід подати відомості про критерій якості аудиту (вимоги нормативів, що діють в Україні, та в загальноприйнятій практиці або міжнародних стандартах аудиту), зауваження щодо планування та перевірки з достатнім ступенем впевненості та щодо оцінки помилок у системах обліку, їх суттєвого впливу на фінансову звітність, методику дослідження (тестування) бухгалтерських принципів оцінки статей звітності, методології обліку, яка використовується на підприємстві.

У розділі «Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність» аудитор оцінює перевірену фінансову звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструктивним вимогам про порядок складання звітності та принципам обліку, що діють в Україні.

У розділі «Дата аудиторського висновку» уточнено, що тепер дата проставляється на день завершення аудиту, коли аудитор зобов'язаний доповісти керівництву підприємства про результати перевірки, в свою чергу, повинно підписати звіти, що додаються до аудиторського висновку.

Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою особою, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту.

У розділі «Адреса аудиторської фірми» зазначають адресу фірми, її місцезнаходження (юридичну адресу), а також номер та серію ліцензії АПУ.

У висновку аудитор повинен висловити свою думку щодо:

- вичерпності та достовірності отриманої інформації;

- узгодженості системи бухгалтерського обліку з чинними нормативами та законодавчими актами;

- відповідності фінансової звітності даним бухгалтерського обліку, чинним законодавчим та нормативним актам.

Залежно від стану обліку та звітності на підприємстві висновок аудитора може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним (або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства).

В останньому параграфі звіту формулюється кінцева думка аудитора.

РОЗДІЛ 5

Згідно з даним Законом охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно-гігієнічних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров`я і працездатності людини в процесі праці (ст.1 Закону України “Про охорону праці”).

При цьому соціально-економічне значення охорони праці в Україні полягає у: захисті життя і здоров`я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства; забезпеченні повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці та повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань; здійснення навчання населення, професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

Згідно з статтею 13 Закону України „Про Охорону праці” роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці (СУОП). Управління охороною праці в усіх підприємствах, в тому числі і у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця», здійснює керівник підприємства, головні спеціалісти та керівники структурних підрозділів.

СУОП - складна, штучна, відкрита, не детермінована комплексна система, яка являє собою регламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційними розпорядчими документами, сукупність взаємопов'язаних соціально-економічних, організаційно-технічних та інших ланок, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності в усіх сферах виробничого процесу.

Система має складну структуру. До її складу, крім основних підсистем (орган управління, виконавчий орган і об'єкт управління) слід віднести і підсистеми, без яких неможливе функціонування СУОП: система фінансування охорони праці; система навчання працюючих з охорони праці; система контролю і розробки заходів з охорони праці; система розробки нормативних документів з охорони праці на підприємстві. Кожна з зазначених підсистем фактично є нижчою окремою системою по відношенню до СУОП з ознаками, що характерні для системи.

Структура системи управління охороною праці в даному господарстві зображено в додатку АЗ.

Орган управління СУОП є багаторівневим, бо до його складу відносяться службові особи усіх рангів управління підприємством (в залежності від рівня управління): перший керівник, замісники керівника, головні спеціалісти (керівники окремих виробництв), керівники виробничих підрозділів (дільниць).

Виконавчий орган розробляє і впроваджує організаційно-технічні заходи з охорони праці відповідно до вимог нормативних актів. До його складу входять службові особи, а також служби, які безпосередньо здійснюють контроль і аналіз стану охорони праці на підприємстві та розробляють заходи для підтримання цього стану на рівні нормативних вимог.

Інженер з охорони праці проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці, разом з керівниками виробничих підрозділів, складає комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та навколишнього середовища, бере участь у розслідуванні нещасних випадків та аварій, контролює дотримання чинного законодавства з питань охорони праці (додаток АК).

А також має право представляти підприємство у державних та громадських установах при розгляді питань охорони праці, перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об'єкта обов'язковий для виконання припис, надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Порядок взаємодії осіб, які беруть участь в управлінні охороною праці, повинен забезпечувати виконання таких основних завдань:

Професійний добір для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки.

Навчання на пропаганду з питань охорони праці.

Безпека обладнання.

Безпека виробничих процесів.

Безпека будівель та споруд.

6. Наявність засобів індивідуального захисту.

Серед основних найважливіших функцій СУОП на підприємстві потрібно виділити такі :

Організація та координація робіт в галузі охорони праці.

Планування та фінансування робіт.

Контроль за станом охорони праці.

Кадрове та професійне забезпечення.

Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці, лікувально-профілактичне та соціальне забезпечення.

Правове забезпечення.

Інформаційне, нормативно-методичне та довідкове забезпечення.

Проектно-конструкторське забезпечення.

Організація та координація робіт по охороні праці здійснюється органами управління і службою охорони праці (наказ №255 від 15.11.2004).

Так як у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» чисельність працівників перевищує 50 чоловік, то введено посаду інженера по охороні праці. На посаду інженера по охороні праці у підприємстві назначено Базяку Володимира Володимировича. На нього покладені обов`язки координування діяльності структурних підрозділів з питань охорони праці та організації контролю за роботою по створенню здорових та безпечних умов праці.

На керівника підприємства у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» покладено обов`язки забезпечення здорових та безпечних умов праці на робочих місцях, дотримуватись діючих правил і норм по охороні праці, щорічно призначати відповідальних за стан та організацію роботи по охороні праці, укомплектовувати службу охорони праці та керувати нею, затверджувати заходи по охороні праці та ін.

Керівники підрозділів, бригадири, майстри у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» несуть відповідальність за стан охорони праці у керованих ними дільницях та зобов`язані: забезпечити здорові та безпечні умови праці на робочих місцях, виконання діючих стандартів, правил та норм по охороні праці, зауважень і пропозицій контролюючих органів, інженера по охороні праці; слідкувати за своєчасним випробуванням и реєстрації обладнання; зупиняти роботи у випадку виникнення загрози життю чи здоров`ю людей; слідкувати за своєчасністю атестації; спільно з головними спеціалістами складати заявки на засоби індивідуального захисту і т. д.

Інженер з охорони праці у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» назначається керівником підприємства по погодженню з вищестоящим органом. Основними обов`язками інженера з охорони праці на даному підприємстві є: організація роботи по створенню здорових та безпечних умов праці, попередженню виробничого травматизму, професійних захворювань і пожеж на підприємстві, а також дотримання законодавства по охороні праці; розробка спільно зі спеціалістами та профкомом комплексного плану покращення умов праці та санітарно-оздоровчих заходів та здійснення контролю за його виконанням; участь в підготовці колективного договору; здійснює контроль за складанням заявок на засоби індивідуального захисту та видачу їх працівникам; надання допомоги спеціалістам в розробці інструкцій по охороні праці на робочих місцях.

Складовою частиною системи управління охороною праці у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» є навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці (наказ №15 від 26.01.2005 р.). Всі працівники, які приймаються на роботу та які вже працюють проходять в господарстві навчання та інструктаж з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також про правила поведінки при виникненні аварій.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання та перевірки знань з питань охорони праці, забороняється.

Необхідно зазначити, що працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, проходять попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів по охороні праці по програмі в обсязі не менше 30 годин. Решта працівників проходять навчання по програмі в обсязі не менше 10 годин на рік.

Теоретичне та виробниче навчання працівників з охорони праці на підприємстві проводиться при підготовці, перепідготовці, одержанні нової професії, підвищенні кваліфікації. Керівник та посадові особи проходять навчання раз у 3 роки.

Після навчання з охорони праці обов`язково проводиться перевірка знань. Для перевірки знань працівників з охорони праці на підприємстві утворюється постійно діюча комісія. У складі цієї комісії повинно бути не менше трьох осіб, які вже пройшли навчання та перевірку знань з охорони праці. у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» до складу цієї комісії входять інженер по охороні праці, керівник підприємства та декілька головних спеціалістів господарства. Результати перевірки знань оформляються протоколами. При незадовільному результаті протягом одного місяця призначається повторна перевірка знань працівника. Якщо наступна перевірка також покаже незадовільний результат, то буде вирішуватись питання про працевлаштування працівника на іншому робочому місці. Також обов`язково повинні пройти навчання з охорони праці до початку самостійної роботи працівники, які мають перерву в роботі за професією більше одного року.

У ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» проводяться вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі з охорони праці. Вступний інструктаж проводиться інспектором з охорони праці з працівниками, які щойно прийняті на роботу і проводиться він спеціалістом з охорони праці. Первинний інструктаж проводять безпосередньо керівниками на робочому місці до початку роботи з новоприйнятими працівниками кооперативу, з працівником, який буде виконувати нову для нього роботу, зі студентами, що прибули на виробничу практику і т. д. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз у квартал, на інших роботах - 1 раз у півріччя. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових нормативних актів, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, та інших факторів, що впливають на охорону праці; при порушенні працівником правил техніки безпеки, що можуть призвести або вже призвели до травми чи аварії; на вимогу органу державного нагляду за охороною праці, вищої господарської організації або державної виконавчої влади; з працівником, який не виконував дані роботи більше 60 днів ( більше 30 днів, якщо ці роботи з підвищеною небезпекою ). Цільовий інструктаж проводиться з працівником при: виконанні разових робіт, що не пов'язані з безпосередніми його обов`язками; ліквідації аварії, стихійного лиха; проведенні робіт, на які оформляється наряд-допуск, дозвіл тощо; екскурсіях на підприємства; організації масових заходів з учнями та вихованцями. Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском, який дозволяє проведення робіт. При цьому первинний, повторний, позаплановий, цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт (у рослинництві - керівники бригади, у тваринництві - завідуючі фермами).

При проведенні первинного, повторного, позапланового інструктажів особа, яка проводила інструктаж (керівник бригади, виробничого підрозділу), робить запис до журналу реєстрації інструктажів по питанням охорони праці, який обов`язково повинен бути пронумерований, прошнурований і скріплений печаткою. В журналі також повинні бути підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Необхідно відмітити, що у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» суворо дотримуються цих правил.

Також у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» обладнаний робочий кабінет по охороні праці та куточки з охорони праці. Кабінет знаходяться у адміністративному корпусі, а куточки у відповідних цехах підприємства. В кабінеті та куточках розміщена регламентована, нормативна документація та література з охорони праці, яка хоч і дещо застаріла, але має певну актуальність.

Нагляд та контроль за виконанням законодавства про працю та правил охорони праці на виробництві ведуть спеціально уповноважені на це державні органи та інспекції. Таким чином можна зазначити, що на підприємствах здійснюється відомчий, державний та громадський контроль.

Державний нагляд здійснюється відповідними організаціями в межах їх компетенції, а саме Держрпромгірнаглядом, органами державного пожежного нагляду управління пожежної охорони та органами санітарно - епідеміологічної служби. Вищий нагляд за дотриманням законодавства про охорону праці здійснює Генеральний прокурор України.

Відомчий контроль охорони праці здійснюють Міністерства і відомства за допомогою служб охорони праці.

У ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» постійно відбувається трьохступеневий оперативний контроль за охороною праці.

Перший ступінь контролю проводить керівник первинного підрозділу на початку робочого дня: оглядає робочі місця, перевіряє підготовку працівників до роботи, готовність обладнання, вживає заходи по усуненню виявлених недоліків. Результати перевірки фіксують у журналі першого ступеня контролю, який зберігається у керівника підрозділ.

Другий ступінь - проведення контролю один раз в десять днів комісією у складі головного спеціаліста галузі, інженера з охорони праці, уповноваженого з охорони праці, представника технічної служби, яка щомісячно перевіряє стан охорони праці у цеху, галузі. Результати перевірки заносять у журнал другого ступеню контролю.

Третій ступінь - один раз на місяць комісія у складі керівника господарства, головного інженера, інженера з охорони праці, голови профспілкового комітету, спеціалістів і уповноважених від трудового колективу, перевіряє стан охорони праці та виробничої санітарії господарства в цілому. Результати роботи оформляють актом. Після цього готується наказ керівника господарства стосовно ліквідації виявлених недоліків та порушень, встановлення винних осіб та усунення недоліків у визначені строки.

Великої уваги у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» приділяють також плануванню заходів по охороні праці. На підприємстві складають оперативний, поточний та перспективний плани робіт по охороні праці. Відповідальність за розробку плану покладено на керівника підприємства.

Оперативний план в підприємстві складається на квартал (можна на декаду) і служить для оперативного контролю за виконанням заходів по охороні праці. Поточний план на підприємстві складається на рік з урахуванням заходів, передбачених перспективним планом. В розробці цього плану приймають участь керівники підрозділів, робітники, спеціалісти. Він узгоджується з інженером з охороні праці та головним спеціалістом по галузі.

Необхідно зазначити, що на підприємстві до 2003р. фінансування здійснювалось за рахунок прибутку підприємства, а з 2003р. - роботодавцями в розмірі не менше 0.5% від суми реалізованої продукції.

Затрати на охорону праці подано в таблиці 5.1 в розрізі 5-ти років.

Таблиця 5.1

Затрати на охорону праці у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця»

У ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» за останні 5 років затрати на охорону праці зросли. Так, витрати на номенклатурні заходи зросли з 21360 грн. до 25590 грн., витрати на засоби індивідуального захисту зросли з 820 грн. до 1110 грн., витрати на лікувально - профілактичні заходи зросли з 2980 грн. до 3170 грн., також з'явилися в 2005 році відрахування в фонд соціального страхування від нещасних випадків, і в результаті цього також відбулося зростання загальної суми витрат.

Одним із основних факторів, що містять небезпеку в роботі працівників бухгалтерії є робота з ПК. Тому вони повинні суворо дотримуватись правил електробезпеки та пожежної безпеки. Всі роботи, пов'язані з ремонтом ПК повинні виконувати тільки електрик або працівник, що має дозвіл обслуговувати електрообладнання.

Також велике значення має дотримання правил пожежної безпеки. Серед основних правил пожежної безпеки можна виділити такі: забороняється користуватись нагрівальними приладами і відкритим полум`ям в кабінеті; забороняється зберігати в кабінеті легкозаймисті речовини; про технічні несправності, що можуть призвести до іскріння, короткого замикання, нагрівання, і т.д. потрібно негайно сповістити відповідальну особу; приміщення, де встановлено ПК, повинно утримуватися в чистоті і порядку, не можна загромаджувати приміщення та ПЕОМ непотрібними речами; по закінченню роботи відключити електроживлення.

Виконання даних вимог дозволяє звести до мінімуму ризик виникнення пожеж та ураження працівників струмом, а таким чином і дає можливість практично ліквідувати випадки виробничого травматизму. Розглянемо показники виробничого травматизму у господарстві за 5 останніх років (додаток АК).

Розглянувши показники стану виробничого травматизму у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» ми побачили, що на підприємстві не дуже високий рівень травматизму, так як кількість нещасних випадків коливається від 1 до 2 на рік в той час, як чисельність працівників постійно залишалась близько 400 чоловік. В результаті того, що на підприємстві не дуже високий рівень травматизму, то й коефіцієнт втрат робочого часу не високий. Слід також відмітити, що в останній 2006 рік він був найнижчим за останні 5 років і становив 19,36. Все це свідчить про добру організацію охорони праці на підприємстві.

Важливим питанням, якому слід приділити особливу увагу є економічний аналіз витрат від виробничого травматизму і захворювань. У відповідності з законом „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, кожне підприємство відраховує страхові тарифи у Фонд соціального страхування від нещасних випадків (ФСС) (додаток АК).

З цих сум ФСС сплачує відшкодування матеріальної і моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей в разі настання страхового випадку.

Дослідимо втрати від виробничого травматизму та захворювань, які понесла ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» за період з 2002 по 2006 роки (додаток АЛ).

Отже, розглянувши показники таблиці 4.3, ми побачили, що підприємство за останні 5 років несло досить великі втрати від виробничого травматизму і захворювань. Так сумарні економічні втрати в 2002 році складали 90970 грн., в 2003 році - 87431 грн., в 2004 році - 67676 грн., в 2005 році - 54241 грн., а в 2006 році - 65534 грн., при цьому головною складовою економічних втрат були втрати із-за недоодержаної продукції, які в 2002 році складали 74284 грн., в 2003 році - 71179 грн., в 2004 році -49242 грн., в 2005 році - 41532 грн., а в 2006 році - 44960 грн. Та не дивлячись на всі затрати, які понесло підприємство для покращення умов праці та запобіганню нещасним випадкам сумарні втрати від нещасних випадків збільшилися лише в період з 2005 по 2006 роки на 11293 грн.. в наступні ж періоди втрати підприємства від нещасних випадків зменшувались. Річний економічний ефект виявився негативним.

Розглянувши питання охорони праці у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» ми побачили, що в господарстві достатньо уваги приділяють цьому питанню. Так, у господарстві належним чином і ефективно працює служба охорони праці, проводяться всі види інструктажів та контроль за охороною праці, складаються всі види необхідних планів, належним чином фінансуються заходи по охороні праці, але все ж таки спостерігається не мінімальний рівень травматизму і захворювань, а втрати підприємства у зв'язку з виробничим травматизмом і захворюваннями із року в рік зростають.

Провівши комплексну перевірку роботи служби охорони праці підприємства, були виявлені такі недоліки:

- не всі працівників, які працюють на підприємстві пройшли навчання по охороні праці і успішно склали перевірку знань;

- не належним чином проводиться інструктаж працівників на підприємстві;

- література з охорони праці, яка знаходиться в кімнаті з охорони праці та у куточках охорони праці в цехах застаріла;

- умови праці працівників у деяких підрозділах не відповідають вимогам санітарії.

Для ліквідації виявлених недоліків необхідно провести наступні заходи:

- здійснити перевірку знань з охорони праці у працівників, які не пройшли її раніше;

- придбати нову літературу з охорони праці та знайти в архіві підприємства нові нормативні акти, що регламентують питання охорони праці та укомплектувати цими засобами куточки з охорони праці у цехах та кімнаті по охороні праці, що знаходиться в адміністративному корпусі;

- у місцях підвищеної імовірності травматизму розмістити попереджувальні плакати та надписи;

- перевірити ізоляцію на живильних кабелях, пошкоджену - полагодити;

- поставити огорожі біля силосних ям та бункера зерноочисної машини;

- не допускати самовільного використання техніки та обладнання без наряду і дозволу;

- розробити заходи впливу на робітників, які порушують дисципліну та правила безпеки.

Всі зазначені вище заходи повинні забезпечити зменшення випадків виробничого травматизму та захворювань, а таким чином і призвести до підвищення ефективності роботи підприємства.

РОЗДІЛ 6

ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності України обов'язкова умова її сталого економічного та соціального розвитку.

Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” був прийнятий Верховною Радою України 25 червня 1991 року.

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища є такі: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів і лімітів у всіх сферах людської діяльності, гарантування екологічно безпечного середовища для життя та здоровя людей; екологізація матеріального виробництва; збереження видової та просторової різноманітності та цілісності природних об'єктів і комплексів; науково-обґрунтоване узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства; обов'язковість екологічної експертизи.

9 лютого 1995 року в Україні був прийнятий закон „Про екологічну експертизу”. Він включає 9 розділів і 51 статтю. Екологічна експертиза в Україні вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та обєднань громадян, що ґрунтується на між галузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоровя людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоровя людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

1) визначення ступеня екологічного ризику й безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

2) організація комплексної, науково-обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;

4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоровя людей і якість природних ресурсів;

5) оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоровя людей;

6) підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Основними принципами екологічної експертизи є:

1) гарантування безпечного для життя та здоровя людей навколишнього природного середовища;

2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;

3) наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплектність, варіантність, гласність;

4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;

5) державне регулювання;

6) законність.

В одержанні високих і сталих врожаїв у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» провідна роль належить органічним та мінеральним добривам, але в господарстві застосовують їх недиференційовано без урахування забезпеченості ґрунтів поживними речовинами та біологічних особливостей культур та їх попередників. Набір удобрюваних органічними добривами культур та дози гною в значній мірі залежать від обсягів виробництва органіки в господарстві.

Важливе значення має припосівне (локальне) внесення мінеральних добрив. При сівбі в рядки вносять незначні дози фосфору, що забезпечує вищу окупність, ніж при інших способах внесення. Крім того, припосівне (стартове) удобрення сприяє значно швидкому розвитку кореневої системи рослин, що має велике значення в умовах нестійкого зволоження. Тому при розподілі добрив в першу чергу визначають потребу в фосфорі для припосівного внесення під усі культури. Для стартового удобрення використовують як гранульований суперфосфат, так і складні добрива, але дозу визначають по фосфору.

Ґрунт є приймачем пестицидів, де вони розкладаються і звідки поступово переміщуються в рослини, оточуюче середовище, або як сховище, де частина з них існують багато років після внесення. В ґрунті ці речовини поступають в результаті прямого внесення, при висіванні протравленого насіння, з атмосферними опадами, із залишками загиблих рослин і тварин, в результаті змиву з оброблених рослин дощем та при їх поливі.

Запровадження ґрунтозахисної системи землеробства вимагає ще більшої уваги до застосування добрив. Крім економічного, на перший план виходить екологічний аспект хімізації. Нагромадження залишків добрив та пестицидів у продукції, ґрунтах результат їх застосування без врахування вищезазначених умов та недосконалістю техніки.

Мінеральні добрива, хімічні меліоранти та інші засоби хімізації залишаються головними факторами підвищення родючості ґрунтів. В умовах переходу на нові економічні методи господарювання підвищення окупності добрив приростом врожаю є однією із суттєвих умов зниження собівартості продукції рослинництва та тваринництва. У зв'язку з високою вартістю промислових добрив тепер не можна використовувати їх без врахування біологічних потреб сільськогосподарських культур і рівня забезпеченості ґрунтів поживними речовинами.

За умов виходу сільського господарства на ринкові відносини зростають ціни на мінеральні добрива, значно підвищується роль місцевих органічних добрив як засобу підвищення продуктивності рослин і досягнення бездефіцитного балансу гумусу в землеробстві. З цією метою у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» в якості органічних добрив на полі потрібно залишати нетоварну частку врожаю: солому після озимої пшениці, подрібнені стебла кукурудзи, соняшника та інші післяжнивні рештки (не допускати спалення їх бо це приводить до втрат гумусу в ґрунті). Одна тонна їх із компенсацією азотної недостатності внесенням 10 кг діючої речовини азоту по своїй дії і після дії на врожай і накопичення гумусу в ґрунті дорівнює 5 тоннам напівперепрілого гною. Це дасть можливість раціонально використовувати ґрунти господарства, але з дотриманням таких рекомендацій:

- внесення органіки необхідно планувати таким чином, щоб кожне поле удобрювалося гноєм не рідше одного разу у 3 - 4 роки, що є дуже важливим для окультурювання;

- визначати найбільш оптимальні дози мінеральних добрив, враховуючи забезпеченість ґрунтів поживними речовинами, а також виніс елементів живлення основною культурою та попередником;

- головною умовою попередження накопичення залишків пестицидів у ґрунті вище гранично допустимих норм є дотримання регламентів їх внесення, кількість разів обробітку, способів та часу внесення, а також застосування бакових сумішей для підсилення дії пестицидів на шкідливі організми при менших нормах внесення, що має позитивний вплив на навколишнє середовище та якість продукції;

- очищення ґрунту від залишків пестицидів потрібно проводити під впливом різних методів обробітку ґрунту і кліматичних факторів. Для прискорення цих процесів необхідно покращити фізико-хімічні властивості ґрунтів, в першу чергу внесенням органічних добрив достатній кількості та проведення хімічної меліорації, а також підбір культур, які більш інтенсивніше виносять і розкладають той чи інший препарат. Крім того, на ґрунтах з підвищеним вмістом пестицидів необхідно в першу чергу висівати технічні та зернові, коренебульбоплоди для кормових цілей.

При зростаючих темпах хімізації виробництва у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» слід не лише строго дотримуватися норм та строків внесення хімпродуктів, але й дбати про збереження її належних умов, виконувати всі нормативні акти щодо забезпечення охорони водних ресурсів та чистоти повітряного басейну.

Також екологічному забрудненню повітря сприяють вихлопні гази тракторів та автомобілів, а також дим котелень. Для рішення цієї проблеми у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» можна запропонувати перехід на екологічно чисті види палива, або знизити час роботи двигунів.

В господарстві недотримуються науково обґрунтованого чергування культур у польових та кормових сівозмінах.

Недотримання, порушення сівозмін зумовлює:

безсистемне, непослідовне, випадкове використання високо впливових факторів землеробства добрив, пестицидів та матеріально-технічних ресурсів, що різко знижує їх ефективність, економічність, екологічність;

систематичне ускладнення фітосанітарної ситуації у посівах сільськогосподарських культур підвищення забур'яненості, збільшення шкоди від хвороб і шкідників сільськогосподарських культур;

неможливість виконання одного з основних завдань землеробства забезпечення систематичного відтворення родючості ґрунту.

На території ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» проявляється водна ерозія і, періодична, вітрова ерозія. Для еродованих ґрунтів характерний укорочений гумусовий горизонт, вони містять менше поживних речовин і продуктивної вологи, мають гірші фізико-хімічні та водно-фізичні властивості. Досягти максимальної віддачі від таких земель можна лише за умови послаблення й припинення водної та вітрової ерозії. Для досягнення цього необхідно застосовувати протиерозійні заходи такі, як правильна механічна обробка ґрунту в поперек схилу, а також правильний підбір сівозміни, засаджування еродованих земель багаторічними культурами.

Особливу увагу у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» потрібно звернути на проведення протиерозійних заходів, особливо попередження і зменшення згубної дії водної ерозії. Змиті поживні речовини, залишки пестицидів, органічні і мулуваті частки є причиною забрудненості річок, ставків та підгрунтових вод. Також необхідно проводити відповідні меліоративні роботи по покращенню якості ґрунтів з підвищеним вмістом солей. А також потрібно покращити агрономію, правильно організувати сівозміни, спланувати внесення добрив.

Отже, для покращення екологічної обстановки в господарстві у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» необхідно звернути особливу увагу на використання добрив, на проведення меліоративних робіт та протиерозійних робіт на території земель господарства.

ВИСНОВКИ

В даній дипломній роботі було описано тему обліку витрат виробництва і виходу продукції рослинництва, на прикладі ТОВ «Елеватор «Чиста Криниця». В загалом, витрати - - це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці. В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість поєднується в понятті витрати виробництва.

Випуск продукції, яка буде реалізована, і одержання прибутку від цієї реалізації - головна мета виробничої діяльності підприємства. Характерною особливістю виробничих процесів є виникнення витрат на виробництво продукції.

Проводячи фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства можна зазначити , що ТОВ «Елеватор «Чиста Криниця» має позитивну динаміку ведення господарства, нормальну фінансову стійкість, підприємство є рентабельним. Проводячи фінансовий аналіз, можна сказати, що із розрахунків таблиці 2.1 видно, що у 2006 році майно збільшилося на 62,4% в порівнянні з 2004 роком. Джерела формування майна, на основі даних таблиці 2.2, також збільшились на 6,2%. Що стосується фінансових результатів, данні таблиці 2.5, можна сказати, що у 2006 році відбувається збільшення по всім пунктам. Таким чином в цілому спостерігається позитивна динаміка фінансових результатів діяльності ТОВ «Елеватор «Чиста Криниця».

Загальний облік ведеться в журнально-ордерному виді відповідно до чинного законодавства України і відповідає всім його статтям.

Стосовно обліку витрат виробництва можна зазначити, що витрати обліковуються за допомогою багатьох первинних документів. Під методом обліку витрат у широкому значенні розуміють сукупність способів відображення, групування та систематизації даних про витрати, що забезпечують досягнення визначеної мети, вирішення конкретного завдання. Розглянувши облік витрат і калькулювання як єдиний процес, зазначимо, що останній складається з двох взаємопов'язаних етапів: перший етап - облік витрат, що включає організацію аналітичного обліку витрат і розподілу витрат на виробництво продукції між об'єктами обліку; другий етап - калькулювання собівартості, що включає операції з визначення собівартості виробів та одиниць продукції. Синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведуть на рахунку 23 «Виробництво», до якого відкривають субрахунок 231 «Рослинництво». За економічним змістом він належить до групи рахунків господарських процесів, за призначенням і структурою - до групи операційних, калькуляційних рахунків. Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться у Виробничому звіті № 10.3 с.-г. Підсумки зведеної відомості у розділі синтетичних рахунків переносять до Журнал-ордера № 10.3 с.-г.

Стосовно даної теми можна запропонувати такі пропозиції по удосконаленню обліку витрат та виходу продукції рослинництва:

1. Виходячи з особливостей галузевого виробництва, необхідно розробити єдині типові внутрішньо-галузеві аспекти обліку, які за потреби можливо адаптувати до конкретних умов і особливостей кожного окремого суб'єкта господарювання;

2. З метою поглиблення обліку та підвищення його значимості необхідно створити облік за центрами відповідальності , метою якого є самоконтроль за споживанням виробничих ресурсів та, в розрізі потреби, виявлення причин відхилень від нормативів;

3. Будь-яка ланка облікового процесу повинна мати конкретну мету та зміст, інакше суть обліку як такого буде розкрита;

4. Удосконалити систему управління витратами не тільки на рівні підприємства, а й в підрозділах, що сприятиме створенню системи обліку та управління виробництвом відповідно до вимог ринкового середовища;

5. Збільшити обсяг інформації про попит на продукцію, можливості збуту її за певних умов зумовлює потребу оперативному визначенні витрат виробництва та формуванні цін на сільськогосподарську продукцію, оскільки для агровиробника дуже важливим є систематичне зіставлення собівартості виробленої продукції з ціною, яка склалася на ринку;

6. При побудові обліку необхідно поєднати методологічні й організаційні його аспекти в цілому по галузі. Виходячи з галузевих принципів важливо, щоб облік враховував специфічні особливості технології та організації конкретного виробництва;

7. Фінансовий облік як функція управління для сільського господарства, крім загальної основи, повинен мати й галузеву, визначену на державному рівні, що передбачатиме розкриття методологічних функцій, організаційної структури, методів, інструментів і методичної бази. Тобто, в сільському господарстві фінансовий облік повинен бути спрямований не тільки на вивчення попиту і вимог ринку, а й прийняття оптимальних управлінських рішень;

8. Сьогодні, як ніколи важливий аналіз статей за елементами, що дає можливість в кінцевому результаті знати собівартість одиниці продукції виробленої та реалізованої, таким чином повнота включення витрат є критерієм точності обчислення собівартості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні. Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-14 // Вісник податкової служби України, - №35, - 1999.

2. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України від 22 травня 1997 р. № 283-ВР та зі змінами від 24 грудня 2002 р. № 349-4.

3. Про охорону праці. Закон України від 8 лютого 1995 р.// Збірник «Закони України». ТІ., - с.333-367.

4. Про екологічну експертизу. Закон України від 2 жовтня 1992 р.// Збірник «Закони України». ТІ., - с.367-370.

5. Про аудиторську діяльність. Закон України від 14 вересня 2006 р. № 3125-12// «Баланс» № 43, с.814.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (зі змінами і доповненнями). Затверджено Наказом міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318.// Національні стандарти в бухгалтерському обліку. Питання використання: Навч. посібник. - 2-ге вид. / М.Г. Михайлов, О.А. Мельник, В.М. Теслюк та ін.: за ред. М.Г. Михайлова. - К.; Вища освіта, 2002. 400с.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» // «Все для бухгалтера в торгівлі», № 29, - 127с.

8. Інструкція № 291 - інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 99 р. № 291.

9. Наказ міністерства аграрної політики України від 18 травня 2002 р. № 132 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МАП України від 6 грудня 2001 р. № 355) «Про затвердження Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств».

10. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. - К.: ФПБАУ, 1998р.

11. Фінансова звітність за національними П(С)БО. - К.: Лібра, 1999р.

12. План рахунків бухгалтерського обліку та інструкція по його застосуванню. Мінфін України, 2000р.

13. Білоусько В.С. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. - К.: «Мета», 2002. - 235с.

14. Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 628с.

15. Білуха Н.Г. Теорія бухгалтерського обліку. - К.: КДТЕУ, 2000, - 692с.

16. Бутинець Т.А. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. - Житомир: «Рута», 2000. - 672с.

17. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - Житомир: «Рута», 2005. - 756с.

18. Бутинець Ф.Ф. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник. - Житомир: «Рута», 2002. - 544с.

19. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: Підручник. - Житомир: «Рута», 2002. - 592с.

20. Верба Н. Програмні продукти для автоматизації бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах // Вісник аграрної науки Причорномор'я - 2005 - ВНП №4 - с.132-135.

21. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник, - К.:Лібра, 2004. - 880с.

22. Гуцайлюк З.В. Аудит. - Тернопіль, «Економічна думка», 2002, - 189с.

23. Давидов Г.М. Аудит. - К.: «Знання», 2001, - 363с.

24. Дубій О. 12 уроків з 1С:Бухгалтерії. 2-ге оновлене видання. - Львів: Бак, 2002. - 232с.

25. Жук В.М. Нові методологічні засади обліку сільськогосподарської діяльності та проблеми практичного застосування П(С)БО 30 «Біологічні активи» // Облік і фінанси АПК - 2006 - №6 - с.34-42.

26. Кім Г., Сопко В.В., Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 440с.

27. Канцуров О.О. Облік сільськогосподарської діяльності відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи» // Облік і фінанси АПК - 2006 - №11- с.90-91.

28. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навч. посібник. - К.: Каравела, 2004. - 568с.

29. Лаврінко Л. Що змінилося в обліку сільськогосподарської продукції // Баланс-Агро - 2007 - №4- с.26-27.

30. Малюга Н. Первинні документи та вимоги до їх складання: облік в сільському господарстві // Баланс-Агро - 2006 - №5 - с.17-18.

31. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: Підручник/ За ред. В.Я. Амбросова. - 2-е видання, доповнене і перероблене. - К.: ВД «Професіонал», 2005. - 896с.

32. Огійчук М.Ф., Плаксієнко В.Я., Панченко Л.Г. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник/ За ред. проф. М.Ф. Огійчука. - 3-тє вид., перероблене і доповнене. - К.: Алеута, 2006. - 878с.

33. Плаксієнко В.Я., Пісьмаченко Л.М., Рябий Є.І. Бухгалтерський облік в сільському господарстві України: Підручник/ За ред. В.Я. Плаксієнко. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 490с.

34. Прокопенко О. Статистична звітність сільськогосподарських підприємств // Баланс-Агро - 2006 - №1-2 - с.47-48.

35. Сук Л. Бухгалтерський облік сільськогосподарської продукції // Бухгалтерія в сільському господарстві - 2007 - №6 - с.49-50.

36. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. - К.: «А.С.К.», 2000, - 770с.

37. Таркуцяк А.О. Фінансовий аналіз. - К., 2001.-204с.

38. Тютюник Ю.М. Фінансовий аналіз бізнесу: Навч. посібник . - Полтава: ІнтерГрафіка, 2004. - 288с.

39. Уланчук В., Оляднічук Н. Удосконалення первинного обліку в аграрних підприємствах сьогодення // Облік і фінанси АПК - 2006 - №1 - с.120-125.

40. Фесенко Д.М. Актуальні питання бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах: Навч. посібник. - Полтава, 2006. - 500с.

Страницы: 1, 2, 3, 4