Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері податкового законодавства

Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері податкового законодавства

3. Аналіз проблем та визначення напрямків вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність за податкові правопорушення свідчить про наявність цілої низки неврегульованості законодавства у цій сфері. Це, зокрема, відсутність такого поняття як адміністративна відповідальність юридичної особи. І хоча сьогодні все більше учених схиляються до визнання юридичних осіб повноцінними суб'єктами адміністративної відповідальності, проблема залишається дискусійною. Юридична особа є потенційно деліктоспроможною (тобто здатною нести відповідальність) не тільки в цивільно-правовому, але і в адміністративному аспектах. Адже цивільно-правова відповідальність використовує тільки один напрям впливу на юридичну особу --- винятково через майно. Разом з тим, адміністративна відповідальність охоплює всі можливі напрями впливу. Тому вирішити питання відповідальності юридичної особи в даний час життєво необхідно. Це пояснюється тим, що якщо в період формування і розвитку конструкції юридичної особи пріоритетне значення мали функції об'єднання осіб і капіталів, то зараз основною задачею і призначенням юридичної особи стає перенесення тяжкості відповідальності із засновників цієї юридичної особи на саму юридичну особу.

Ще одна неузгодженість - строки притягнення до адміністративної відповідальності. Враховуючи, що більшість порушень податкового законодавства встановлюються тільки в ході документальних перевірок, які проводяться один раз на три роки, досить актуальним є питання однозначного визначення триваючого порушення. Окрім того, зовсім не врегульоване питання строків давності, а це є досить актуальним для податкового органу, оскільки протокол про адміністративні правопорушення складається разом із актом перевірки та виноситься рішення про накладання фінансових санкцій. Як показує практика, більшість платників оскаржують ці рішення, "відтягуючи" таким чином термін сплати. Але при цьому відсутній механізм зупинення реалізації постанови по адміністративній справі.

4. З урахуванням діючих норм законодавства та враховуючи наявний практичний матеріал, розроблені практичні рекомендації по застосуванню адміністративних стягнень за порушення податкового законодавства у вигляді Методичних рекомендацій (Додаток 1), які затверджені наказом по Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції та мають практичну реалізацію.

Список використаної літератури

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. Ст. 141. //www.rada.gov.ua/

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984. - додаток до №51, ст.1122. //www.zakon.rada.gov.ua/

3. Кримінальний кодекс // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №25-26. Ст. 131. //www.zakon.rada.gov.ua/

4. Цивільний процесуальний кодекс України//Відомості Верховної Ради України. - 2004. - №40-41, 42. Ст. 492. //www.zakon.rada.gov.ua/

5. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ//Відомості Верховної Ради. - 1991. - №4. - Ст.20. //www.zakon.rada.gov.ua/

6. Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 року №697-ХІІ//Відомості Верховної Ради. - 1991. - №20. - Ст.249. //www.zakon.rada.gov.ua/

7. Про підприємницьку діяльність: Закон України від 7 лютого 1991 року №698-ХІІ//Відомості Верховної Ради. - 1991. - №14. - Ст.168. //www.zakon.rada.gov.ua/

8. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ//Відомості Верховної Ради. - 1991. - №30. - Ст.379. //www.zakon.rada.gov.ua/

9. Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ // Відомості Верховної Ради. - 1991. - №39. - Ст.510. //www.zakon.rada.gov.ua/

10. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ // Відомості Верховної Ради. - 1991. - №6. - Ст.37. //www.zakon.rada.gov.ua/

11. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ//Відомості Верховної Ради. - 1992. - №31. - Ст.440. //www.zakon.rada.gov.ua/

12. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22 квітня 1993 року №3125-ХІІ//Відомості Верховної Ради. - 1993. - №23. - Ст.243. //www.zakon.rada.gov.ua/

13. Про карантин рослин: Закон України від 30 червня 1993 року №3348-ХІІ//Відомості Верховної Ради. - 1993. - №34. - Ст.352. //www.zakon.rada.gov.ua/

14. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 року №3659-ХІІ//Відомості Верховної Ради. - 1993. - №50. - Ст.472. //www.zakon.rada.gov.ua/

15. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 року №3687-ХІІ//Відомості Верховної Ради. - 1994. - №7. - Ст.32. //www.zakon.rada.gov.ua/

16. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 року №3688-ХІІ//Відомості Верховної Ради. - 1994. - №7. - Ст.34. //www.zakon.rada.gov.ua/

17. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15 грудня 1993 року №3689-ХІІ//Відомості Верховної Ради. - 1994. - №7. - Ст.36. //www.zakon.rada.gov.ua/

18. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР // Відомості Верховної Ради. - 1994. - №40. - Ст.364. //www.zakon.rada.gov.ua/

19. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1994 року №3792-ХІІ//Відомості Верховної Ради. - 1994. - №13. - Ст.64. //www.zakon.rada.gov.ua/

20. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР // Відомості Верховної Ради. - 1995. - №4. - Ст.28. //www.zakon.rada.gov.ua/

21. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 6 липня 1995 року №265/ВР-95//Відомості Верховної Ради. - 1995. - №28. - Ст.205. //www.zakon.rada.gov.ua/

22. Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби: Закон України від 15 вересня 1995 року №329/95-ВР//Відомості Верховної Ради. - 1995. - №40. - Ст.297. //www.zakon.rada.gov.ua/

23. Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами: Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР // Відомості Верховної Ради. - 1995. - №46. - Ст.345. //www.zakon.rada.gov.ua/

24. Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої: Закон України від 7 травня 1996 року №178/96-ВР//Відомості Верховної Ради. - 1996. - №28. - Ст.131. //www.zakon.rada.gov.ua/

25. Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем: Закон України від 5 листопада 1997 року №621/97-ВР//Відомості Верховної Ради. - 1998. - №8. - Ст.28. //www.zakon.rada.gov.ua/

26. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХІV//Відомості Верховної Ради. - 1999. - №40. - Ст.365. //www.zakon.rada.gov.ua/

27. Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних: Закон України від 23 березня 2000 року №1587-ІІІ//Відомості Верховної Ради. - 2000. - №24. - Ст.183. //www.zakon.rada.gov.ua/

28. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 року №1775-ІІІ // Відомості Верховної Ради. - 2000 - №36. - Ст.299. //www.zakon.rada.gov.ua/

29. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ // Відомості Верховної Ради. - 2001. - №10. - Ст.44. //www.zakon.rada.gov.ua/

30. Про автомобільний транспорт: Закон України від 5 квітня 2001 року №2344-ІІІ//Відомості Верховної Ради. - 2001. - №22. - Ст.105. //www.zakon.rada.gov.ua/

31. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2001 року №2121-ІІІ//Відомості Верховної Ради. - 2001. - №5-6. - Ст.30. //www.zakon.rada.gov.ua/

32. Про тваринний світ: Закон України від 13 грудня 2001 року №2894-ІІІ//Відомості Верховної Ради. - 2002. - №14. - Ст.97. //www.zakon.rada.gov.ua/

33. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: Закон України від 15 травня 2003 року №755-ІV//Відомості Верховної Ради. - 2003. - №31-32. - Ст.263. //www.zakon.rada.gov.ua/

34. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 року №889-ІV//Відомості Верховної Ради. - 2003. - №37. - Ст.308. //www.zakon.rada.gov.ua/

35. Про запровадження мораторію на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей: Закон України від 2 червня 2005 року №2630-ІV//Відомості Верховної Ради. - 2005. - №26. - Ст.257. //www.zakon.rada.gov.ua/

36. Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення: Закон України від 22 вересня 2005 року №2899-ІV//Відомості Верховної Ради. - 2005. - №52. - Ст.565. //www.zakon.rada.gov.ua/

37. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва: Указ Президента України від 03 липня 1998 року №727.

38. Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Кабінет Міністрів України; Постанова вiд 08.02.1996 № 170

39. Про затвердження Переліку органів ліцензування: Кабінет Міністрів України; Постанова, Перелік вiд 14.11.2000 № 1698

40. Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Кабінет Міністрів України; Постанова вiд 12.03.2008 № 179

41. Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів: Декрет Кабінета Міністрів України від 21 січня 1993 року №8-93//Відомості Верховної Ради. - 1993. - №13. - Ст.114.

42. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Національний банк; Постанова, Інструкція, Форма типового документа вiд 12.11.2003 № 492

43. Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків: Мінфін України; Наказ, Інструкція вiд 11.08.1994 № 69

44. Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішені спорів: Лист Вищого арбітражного суду України №01-8/453 від 26.06.95

45. Вісник Верховного Суду України. -- 1999. -- № 2 (12).

46. Адміністративне право в контексті європейського вибору України: Зб. наук. праць: За матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 6-7 лютого 2004 року / Центр політико-правових реформ / В. Б. Авер'янов. -- К.: Міленіум, 2004. -- 196 с.

47. Адміністративне право України: Т.1: Загальна частина / За ред. В. Б. Авер'янова. -- К.: Юридична думка, 2004. --583 с.

48. Авер`янов В., Лук`янець Д.М., Педько Ю. Кодекс адміністративного судочинства України: необхідність і шляхи усунення концептуально-понятійних вад // Право України.- 2006.- № 3.- C.7-12.

49. Авер'янов В. Становлення нової доктрини українського адміністративного права //Юридичний вісник України. -14-20.07.2007. -№ 28.

50. Авер'янов В. Б. Адміністративне право України: Т. 1: Загальна частина. -- К.: Юридична думка, 2004. -- 583 с.

51. Адміністративне право України / За заг. ред. С. В. Ківалова. -Одеса: Юрид. л-ра, 2003. - 896 с.

52. Бех Г. В., Дмитрик О. О. Податкове право. -- К. : Юрінком Інтер, 2003. -- 400 с.

53. Битяк Ю. П., Гаращук В. М., Дьяченко О. В., Зима О. Т., Зуй В. В. Адміністративне право України. -- К.: Юрінком Інтер, 2005. -- 544 с.

54. Бородін І. Адміністративно-процесуальні норми - основа адміністративно-юрисдикційного процесу // Право України.- 2006.- № 3.- C.86-90.

55. Брызгалин А. Ответственность за налоговые правонарушения: острые вопросы правоприменительной практики // Хозяйство и право. - 2001. - №3. - С.75-77.

56. Брызгалин А.В., Берник В.Р., Головкин А.Н. Виды налоговы правонарушений: теорія и практика применения/ Под ред..к.ю.н. А.В. Брызгалина. Екб.: Узд-во "Налоги и финансовое право", 2004. С.50-52.

57. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Залуцька Н.С., Білінський В.З. Податковий контроль. Підручник. - К.: "Хай-Тек Прес", 2007. - 608с.

58. Василевський А. Право на судовий захист // Вісник прокуратури.- 2006.- № 5.- C.87-90.

59. Василик О. Д. Податкова система України. -- К. : ВАТ "Поліграфкнига", 2004. -- 447с.

60. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. - К.: Видавничий Дім "Ін-Юре", 2002. - 668 с.

61. Відповідальність та санкції за податкові правопорушення. Збірник нормативних актів. - К.: Атіка, 2000. - 120 с.

62. Гега П. Т., Доля Л. М. Основи податкового права. -- К. : Знання, 2003. -- 303с.

63. Герасименко Є.С. Питання реформування інституту адміністративної відповідальності: Автореф. дис. канд... юр. наук: 12.00.07 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К., 2000. - С. 8; Кротюк В., Іоффе А., Лук'янець Д. Фінансові санкції та адміністративна відповідальність: проблема співвідношення // ПравоУкраїни. - 2000. - № 5.

64. Гладун З. С. Сучасні проблеми адміністративного права України і шляхи та напрямки їх вирішення: Проблемна лекція для магістрантів і студ. юридичного ін-ту Тернопільської академії нар. госп-ва. - Тернопіль, 2000. -- 28 с.

65. Гладун З.С. Адміністративне право України. Академічний курс: Навчальний посібник. --Тернопіль, 2004. -- С. 25, 90, 134, 158.

66. Грянка Г. В. Адміністративне право України. -- К.: Азимут-Україна, 2004. -- 144 с.

67. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики. -- К.: Факт, 2003. -- 384с.

68. Доля Л.М. Тега П.Т. Основи податкового права: навчальний посібник. - 2-ге вид., перегл. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. - 215 с.

69. Дяченко О. Визначення суб'єкта адміністративного правопорушення та його загальних ознак: окремі проблеми // Право України. - 2001. - №8. - С.83-86.

70. Жвалюк В.Р., Мельник П.В., Гутник А.Є., Лисенко В.В. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. - К.: Академія державної податкової служби України. Науково-дослідний центр з проблем оподаткування. - 2001. - 200 с.

71. Забарний Г. Г. Адміністративне право України. -- К., 2003. -- 212 с.

72. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. - К.: А.С.К., 2000. - 639 с.

73. Законодавство України про адміністративну відповідальність: Кодекс України про адміністративні правопорушення. Закони. Судова практика. Адміністративне провадження. Зразки документів: Зб. нормат. актів / С.Е. Демський. -- К.: Юрінком Інтер, 2003. -- 365 с.

74. Законодавство України: Проблеми та перспективи розвитку. - Вип. 5. - К.: 2004. - 271 c.

75. Збірник роз'яснень Вищого арбітражного суду України / Відп. редактор Д.М. Притика. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 272 с.

76. Камлик М. І. Відповідальність та санкції за податкові правопорушення. Збірник нормативних актів. - К.: Атіка, 2000. - 120 с.

77. Кампо В. М., Нижник Н. Р., Шльоер Б. П. Становлення нового адміністративного права України: Наук.-популярний нарис. -- К.: Видавничий Дім "Юридична книга", 2000. -- 60 с.

78. Карнарук А. Особливості адміністативного судочинства в Україні в умовах здійснення судової та адміністративної реформи // Підприємництво, господарство і право.- 2006.- № 11.- C.131-135.

79. Когут О.В. Особливості адміністративних проваджень у справах про недобросовісну конкуренцію: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.07 /Нац. академія держ. податкової служби України. -Ірпінь, 2004. -22с.

80. Кодацкий В.П. Совершенствование налоговой системы Украины // Економіка. Фінанси. Право.- 2006.- № 1.- C.33-36.

81. Коломоєць Т. О. Адміністративний примус у публічному праві України: Теорія, досвід та практика реалізації. -- Запоріжжя: Поліграф, 2004. -- 403 с.

82. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України. -- К.: Юрінком Інтер, 2003. -- 544 с.

83. Колпаков В.К. Стан дослідження проступку в українському адміністративному праві // Право України. -- 2005. -- № 6. -- С. 25 -- 28.

84. Константий О. В. Джерела адміністративного права України. -- К.: Українське агенство інформації та друку "Рада", 2005. -- 120 с.

85. Костів М. Види адміністративної правосуб'єктності юридичних осіб // Право України. -- 2005. -- № 4. -- С. 16.

86. Крегул Ю. І. Адміністративне право України. -- К.: КНТЕУ, 2004. -- 190 с.

87. КротюкВ., ІоффеА., Лук'янецьД. Фінансові санкції та адміністративна відповідальність: проблема співвідношення // Право України. -- 2000. -- № 5. -- С. 32--33.

88. КротюкВ., ІоффеА., Лук'янецьД. Фінансові санкції та адміністративна відповідальність: проблема співвідношення // Право України. -- 2000. -- № 5. -- С. 32--33.

89. Кузьменко О.В. Процесуальні категорії адміністративного права: Монографія. -- Л., 2004. -- С. 11, 18, 54, 189, 190, 204.

90. Курінний Є.В. Предмет і об'єкт адміністративного права України: Монографія. -- Д., 2004. -- 304с.

91. Кустова М.В., Ногина О.А., Шевелева Н.А. Налоговое право России. Общая часть: Ученик/ Отв.ред. Н.А. Шевелева. М.: Юристъ, 2001. С.362-363.

92. Кучеренко І.М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: Монографія. - К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. -- 328 с.

93. Кучерявенко М.П. Податкове право України: Академічний курс: Підручник. - К.: Всеукраїнська асоціація видатців "Правова єдність", 2008. - 701с.

94. Лилак Д.Д. Адміністративна і цивільно-правова відповідальність юридичних осіб у сфері економічних відносин (колізії теорії і проблеми практики) // Право України. -2000.-№ 1. -С.24-25.

95. Лук'янець Д. Правова природа і особливостi відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції // Підприємництво, господарство і право. -2001. -№ 8. -С.78-80.

96. Маліновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. - Вид. 2-ге, доп. та перероб. - К.: Атака, 2003. - 576 с.

97. Марченко В. Б., Легкова М. Ф. Податкове право. -- К. : КНЕУ, 2004. -- 225с.

98. Матіос А. Зміст та сутність адміністративної відповідальності // Право України. -- 2006. -- № 2. -- С. 11.

99. Миколенко О.І. Адміністративне судочинство в структурі адміністративного процесу // Держава і право.- 2006.- № 3.- C.186-192.

100. Налоговый кодекс Росийской Федерации. Часть первая// Собрание законодательства Росийской Федерации. 1998. №31. Ст.3824.

101. Нідзельська О., Кирієнко Н. Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства // Вісник податкової служби України. -2001. - №3. - С.21-49.

102. Ославський О. До питання необхідності здійснення адміністративної реформи в Україні // Право України. -- 2004. -- № 9. -- С. 40.

103. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина. -- К.: Центр навчальної літератури, 2004. -- 367 с.

104. Пушкіна О. В. Система прав і свобод людини та громадянина в Україні: теоретичні і практичні аспекти забезпечення. -- К.: Логос, 2006. -- 416 с.

105. Роздайбіда А.Адміністративна відповідальність за податкові правопорушення (проблеми законодавчого регулювання) // Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. - Ірпінь, 2002. - №4(18). - С.403-405.

106. Савченко О. Особливості боротьби з податковою злочинністю в сучасних умовах // Право України.-2000.-№10. -С. 79-81.

107. Соколовська А. М. Податкова система держави: теорія та практика становлення -- К.: Знання-Прес, 2004. -- 454 с.

108. Степанюк О, Відповідальність за податкові правопорушення: порівняльний аспект // Підприємство, господарство і право. - 2001.-№8-С. 67-70.

109. Степанюк О. І. Відповідальність юридичних осіб за податкові правопорушення. -- Т., 2001. -- 160 с.

110. Степанюк О. Підстави та принципи відповідальності за порушення податкового законодавства || Підприємство, господарство і право. - 2001.-N8

111. Стефанюк В. С. Судовий адміністративний процес. -- Х.: Консум, 2003. -- 463 с

112. Судова практика у справах про адміністративні правопорушення (2003-2005 р.р.) / За ред. В.Т. Маляренка. -- К.: Юрисконсульт, 2006. -- 498 с.

113. Теорія государства и права: Курс лекцій/Под ред.. А.Н. Мазутова и А.В. Малько. М., 1997. С.527-528.

114. Хворостянкіна А. Європейські стандарти адміністративного процесу // Юридичний журнал.- 2005.- № 11.- C.100-110.

115. Хорощак Н. В. Адміністративні стягнення за законодавством України. -- К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. -- 171с.

116. Шкарупа В. К., Коломоєць Т. О., Гулєвська Г. Ю., Армаш Н. О., Поліщук В. Г. Адміністративне право України. -- К.: Істина, 2007. -- 216 с.

117. Шульженко Ф.П., Невмержицький Є.В. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки: Навчальний посібник -- К., 2003. -- С. 107, 108.

118. Юровский Б.С., Романов А.Г. Ответственность юридических лиц за нарушение налогового законодательства. - Х., 1997. - 68 с.

119. Юстус О.И. Финансово-правовая ответственность налогоплательщиков-организаций: Дис. … канд. юрид. наук. Саратов, 1997.

Додаток

Методичні рекомендації щодо здійснення в Горлівській ОДПІ провадження за справами про адміністративні правопорушення

1). Загальні положення.

1.1. Ці Методичні рекомендації розроблено відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, інших нормативних актів України.

1.2. Притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та відомчої належності здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

2). Провадження у справах про адміністративне правопорушення.

2.1. Метою провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням.

2.2. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

2.3. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

2.4. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах державної податкової служби України визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими законами України та цими Методичними рекомендаціями.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

2.5. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин (стаття 247 КУпАП):

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

5) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

6) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП;

7) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за даним фактом кримінальної справи;

8) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

3). Підстави для накладення адміністративних штрафів районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом.

3.1 Відповідно до статті 255 Кодексу про адміністративні правопорушення органи державної податкової служби мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у таких випадках:

3.1.1. 3а порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності (стаття 51-2 КУпАП).

Незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, обладнання та матеріалів, які призначені для її виготовлення.

3.1.2. За порушення порядку проведення розрахунків (стаття 155-1 КУпАП).

Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою статті 155-1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі - продажу іноземної валюти, - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою статті 155-1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3.1.3. За порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків (стаття 163-1 КУпАП).

Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою статті 163-1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3.1.4. Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) (стаття 163-2 КУпАП).

Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою статті 163-2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3.1.5. За невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби (стаття 163-3 КУпАП).

Невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у пунктах 5- 8 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою статті 163-3 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3.1.6. За порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи (стаття 163-4 КУпАП).

Неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою статті 163-4 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також па громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3.1.7. За порушення порядку заняття господарською діяльністю (стаття 164 КУпАП).

Здійснення діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону тягне за собою накладення штрафу у розмірі від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Дії, передбачені частиною першого статті 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сиропний чи без такої.

3.1.8. За зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка (стаття 164-5 КУпАП).

Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за будь-яке з правопорушень, зазначених у частині першій статті 164-5 КУпАП, або вчинені у великих розмірах, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.

Незаконне зберігання марок акцизного збору тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією марок акцизного збору.

Примітка. Під великим розміром слід розуміти вартість алкогольних напоїв або тютюнових виробів, які у сто чи більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

3.1.9. За виготовлення, придбання, зберігання або реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів (стаття 177-2 КУпАП).

Виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації або використання за призначенням обладнання для вироблення фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фальсифікованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів та обладнання для їх вироблення.

Реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само обладнання для їх вироблення - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фальсифікованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів та обладнання для їх вироблення.

3.2. При виявленні правопорушень, передбачених статтями 51-2, 155 , 163-1, 163-2. 163-3, 163-4, 164, 164-1, 177-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи державної податкової служби відповідно до статті 221 КУпАП передають протокол на розгляд до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

4). Розгляд справ про адміністративні правопорушення керівником (або заступником) органу державної податкової служби та винесення постанови

4.1. Відповідно статті 234-2 до Кодексу України про адміністративні правопорушення органи державної податкової служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6):

4.1.1. За порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат (стаття 164-1 КУпАП)

Неподання або несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою чи подання недостовірної фінансової звітності, ліквідаційного балансу, пов'язаних із ліквідацією юридичної особи, головою ліквідаційної комісії, ліквідатором, іншими відповідальними особами, залученими до ліквідації юридичної особи, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ведення з порушенням встановленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних із ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, що здійснюється відповідальними за це особами, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, - тягне за собою накладення штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті 164-1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.1.2. Порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6 КУпАП).

Ухилення від подання декларації про доходи від заняття кустарно-ремісничим промислом, іншою індивідуальною трудовою діяльністю чи про інші доходи, що оподатковуються прибутковим податком, та в інших випадках, коли подання декларації передбачено законодавством, або несвоєчасне подання декларації, чи включення до неї завідомо перекручених даних - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.2. У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-15 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Тобто, у випадку порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат (стаття 164-1) та порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6) органи державної податкової служби України мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

4.3. Справа про адміністративне правопорушення згідно зі ст.276 КУпАП розглядається за місцем його вчинення.

4.4. Відповідно до ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання керівником (або заступником) органу державної податкової служби, правомочними розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

4.5. Відповідно до ст. 278 КУпАП керівник органу державної податкової служби при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

чи належить до її компетенції розгляд даної справи;

чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законних представників і адвокатів.

4.6. Справи, які не належать до компетенції керівника органу державної податкової служби, розгляду не підлягають, а матеріали цих справ надсилаються (передаються) разом із супровідним листом на розгляд по суті до суду.

Якщо при розгляді справи керівник органу державної податкової служби дійде висновку, що в порушенні є ознаки злочину, то в триденний строк відповідно до ст.253 КУпАП матеріали повинні бути надіслані прокурору чи органу, що проводить досудове слідство або дізнання.

За результатами розгляду справи керівник органу державної податкової служби, уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, приймає постанову за справою про адміністративне правопорушення, у якій виноситься рішення про накладення адміністративного стягнення або про закриття провадження за справою.

По результатах розгляду справи виноситься постанова про закриття справи у разі, якщо прийнято рішення про звільнення від адміністративної відповідальності (ст. 22 КУпАП), або за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

При направленні у відповідності до ст.253 КУпЛП матеріалів справи до органів прокуратури, досудового слідства, дізнання постанова не виноситься. Постанова по такій справі може бути винесена лише у разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення (ч.2 ст.99 Кримінально-процесуального кодексу України, ч.2 ст.38 КУпАП).

4.9. Постанова за справою про адміністративне правопорушення виноситься у двох примірниках (оригінал та копія).

У постанові обов'язково вказуються:

дата і місце розгляду справи;

- посада, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, яка винесла постанову:

- прізвище, ім'я та по батькові (без скорочення), дата та рік народження, адреса місця проживання. місце роботи, посада особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

У розділі "УХВАЛИВ" зазначаються число, місяць, рік і точний час виявлення правопорушення та місце його вчинення, які саме порушення вимог, установлених законодавством, вчинені, прізвище та ініціали правопорушника, зазначаються частина та стаття КУпАП, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення. У розділі "ПОСТАНОВИВ", з урахуванням усіх обставин згідно зі ст.284 КУпАП, виноситься постанова про накладення стягнення або про закриття справи. При накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу словами зазначаються його сума та назва установи банку, куди він сплачується, а також поточний рахунок банку. Постанова підписується керівником, який її виніс. Постанова повинна містити вказівку про порядок і строк її оскарження.

4.10. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення керівник органу державної податкової служби чи його заступник, керуючись статтею 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. У цьому випадку виноситься постанова про закриття справи, в якій вчиняється запис про оголошення усного зауваження. Усне зауваження не вважається адміністративним стягненням.

4.11. Постанова про закриття справи виноситься також при передачі матеріалі прокурору чи органу, що проводить досудове слідство або дізнання за наявності в правопорушенні ознак злочину, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4.12. Постанова проголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копії постанови протягом трьох днів вручається під розписку або надсилається рекомендованим листом особі, щодо якої винесено постанову (ст.285 КУпАП), про це робиться відповідна відмітка у справі із зазначенням дати відправлення та додається копія супроводжуючого листа. Оригінал постанови залишається в адміністративній справі і в разі несплати в установлений строк штрафу надсилається до відповідного відділу виконавчої служби (з залишенням в справі ксерокопії).

5. Складання протоколу про адміністративне правопорушення.

При вчиненні будь-якого адміністративного правопорушення, з вказаних в п.п. 3.1 та 4.1 цих Методичних рекомендацій, посадові особи органів державної податкової служби України складають протокол на спеціальному бланку.

Складати протокол про адміністративні порушення зобов'язані посадові особи органів державної податкової служби України, які виявили адміністративні правопорушення. Чинним законодавством не передбачені вимоги щодо обов'язкового складання протоколу про адмінправопорушення на місці його вчинення.

Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком українською мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться де протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою щодо якої він складений.

5.4. Протокол складається за кожним випадком адміністративного правопорушення передбаченим КУпАП. Якщо правопорушення вчинено кількома особами, то протокол складається на кожну особу окремо.

5.5. У відповідності до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

- дата і місце його складання;

- посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

- відомості про особу порушника (прізвище, ім'я та по-батькові, дата і місце народження, місце роботи і посада, місце проживання на час вчинення правопорушення, чи піддавався протягом року адміністративному стягненню);

- місце, час (з зазначенням години) учинення і суть адміністративного правопорушення.

Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб якомога точніше відповідала вимогам відповідної статті КУпАП, а в разі потреби - з відповідним посиланням на нормативний акт, положення якого порушена і частину статті КУпАП, згідно з якою настає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії:

прізвища, адреси свідків у разі їх наявності;

пояснення порушника;

інші відомості, необхідні для вирішення справи.

У протоколі робиться відмітка про роз'яснення порушнику його прав, що передбачені ст.268 КУпАП, та про попередження його про час (з зазначенням години) і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Якщо в протоколі відсутня відмітка про попередження порушника про час та місце розгляду справи або порушник відмовився від пояснень та підписання протоколу, посадова особа, у провадженні якої перебувають матеріали про адміністративне правопорушення, повинна повідомити особу, стосовно якої буде розглядатися справа про адміністративне правопорушення, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, щодо часу (з зазначенням години) та місця розгляду справи.

Протокол підписується особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, та особою, яка його склала.

При наявності свідків протокол може бути підписано також ними.

У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, надати пояснення та підписати протокол у ньому про це робиться відповідний запис, який засвідчується підписами особи, яка склала протокол, та інших осіб, які брали участь у виявленні правопорушення. Відмова порушника від підписання протоколу не є підставою для припинення справи про адміністративне правопорушення.

Особа, яка вчинила правопорушення, має право викласти в протоколі пояснення і зауваження щодо його змісту, а також мотиви своєї відмови від його підписання, робити заяви і клопотання. У разі, якщо порушник викладає свої пояснення на окремому аркуші, у протоколі про це робиться відповідна відмітка.

5.6. Протокол складається у двох примірниках. Працівник підрозділу, який здійснював (очолював) перевірку та виявив адміністративне правопорушення, у визначені КУпАП терміни складає протоколи про адміністративне правопорушення та готує матеріали у справі для вирішення питання про притягнення платника податків (посадових осіб платника податків) до адміністративної відповідальності та:

- у випадку, якщо розгляд справи належить до компетенції органів ДПС, готує і надає керівнику (заступнику керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків (за місцем вчинення правопорушення), у встановлені законодавством терміни проект постанови та матеріали у справі про адміністративне правопорушення;

- у випадку, якщо прийняття рішення за результатом розгляду справи не належить до компетенції органів ДПС, готує і надає юридичному підрозділу відповідний супровідний документ і матеріали справи (копією акту перевірки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, письмових пояснень чи письмових зауважень, якщо вони були надані порушником, відомості про особу, а також про обставини, що пом'якшують відповідальність порушника чи виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення) для перевірки та візування, та у термін не пізніше п'яти робочих днів з дня складення протоколу направляє зазначений завізований лист зі всіма необхідними матеріалами супровідним листом під розпис у канцелярію суду (надсилає рекомендованим листом) для прийняття судом відповідного рішення.

Працівники юридичного підрозділу протягом двох днів перевіряють отримані матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо дотримання вимог КУпАП, зокрема стосовно якості оформлення матеріалів, дотримання термінів, компетенції органу ДПС і дотримання порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення, та:

у випадку, якщо розгляд справи належить до компетенції органів ДПС, візують проект постанови по справі про адміністративне правопорушення;

у випадку, якщо розгляд справи не належить до компетенції органів ДПС, забезпечують перевірку отриманих матеріалів та візування листа органу ДПС щодо направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення до суду для прийняття ним відповідного рішення.

6. Оскарження постанови про накладення адміністративного штрафу

6.1. Постанову по справі про накладання адміністративного штрафу може бути оскаржено до вищестоящого органу державної податкової служби, або до суду загальної юрисдикції, зменшення якого є остаточним у порядку, визначеному статтями 287 - 297 КУпАП.

Скарга на постанову за справою про адміністративне правопорушення подається керівнику, який виніс цю постанову. Отримана керівником скарга протягом трьох діб надсилається разом із справою (протокол про адміністративне правопорушенні, пояснення, довідки, інші матеріали, постанова про накладення адміністративного стягнення тощо) вищій посадовій особі або до місцевого суду, у залежності від того, кому адресована скарга

Постанову судді у справах про адміністративні правопорушення у відповідності до ст.294 КУпАП може бути скасовано або змінено за протестом прокурора самим суддею, а також незалежно від наявності протесту прокурора - головою вищестоящого суду.

6.2. Постанову по справі про адміністративні правопорушення може бути опротестовано прокурором. Внесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.

6.3. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів від дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного терміну з поважних причин цей термін за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено відповідним органом державної податкової служби.

6.4. Скарга подається до того органу податкової служби, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення. Скарга, що надійшла протягом трьох діб надсилається разом із справою до вищестоящого податкового органу для розгляду.

Скарга чи протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається керівником (або заступник) відповідного органу державної податкової служби в десятиденний термін від дня їх надходження.

Подання у встановлений термін скарги зупиняє виконання постанови про накладання адміністративного стягнення до розгляду справи.

6.5. При розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення керівник чи заступник відповідного органу податкової служби перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та виносить одне з наступних рішень:

- залишає постане у без змін, а скаргу або протест без задоволення;

- скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд:

- скасовує постанову та закриває справу.

Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.

У разі скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення слід повернути стягнені грошові суми і конфісковані предмети. Якщо конфісковані предмети повернути немає можливості, то повертається їх вартість. Повернення коштів, виручених від реалізації конфіскованих предметів (виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини) і сум адміністративних штрафів провадиться за рахунок коштів бюджетів чи позабюджетних фондів у залежності від того, куди ці суми були зараховані відповідно до чинного законодавства.

6.8. Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.

Протест па рішення по скарзі вноситься у вищестоящій орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який прийняв рішення по скарзі,

7. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

7.1. Відповідно до статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

При оскарженні або опротестуванні постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення. Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання посадовою особою, яка винесла цю постанову, шляхом вручення постанови і вимоги її виконання. Штраф має бути сплачений порушником у відповідності до ст.307 КУпАП не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. Відповідно до ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

У разі зупинення виконання постанови у зв'язку з розглядом скарги або протесту строк давності зупиняється на цей період, а також у зв'язку з відстрочкою виконання постанови перебіг строку давності також зупиняється до закінчення строку відстрочки.

7.2. Виконання постанови про накладення штраф може бути припинено посадовою особою, яка винесла постанову, у випадках:

1) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу;

2) скасування акта, що встановлює адміністративну відповідальність;

3) смерті особи, щодо якої винесена постанова (ст. 302 КУпАП).

За вказаних обставин виконання постанови про накладення штрафу посадовими особами органу державної податкової служби або державної виконавчої служби припиняється з доданням до справи завірених копій документів.

Згідно зі ст.305 КУпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5