 |
РУБРИКИ |
Планування розслідування кримінальних справ |
РЕКЛАМА |
||
|
Планування розслідування кримінальних справТакож слід зазначити , що при перевірці версій і висунутих із них логічних висновків досить велике значення має залучення громадськості і оперативно-розшукових підрозділів міліції. Залучення слідчим громадськості, а також результати оперативно-розшукової роботи при перевірці носять допоміжний характер :вони передують слідчій дії по збиранню доказів, створюють умови для ефективності її проведення , супро-воджують чи закінчують слідчу дію. /1/ Для того , щоб результати роботи громад-ськості і органів міліції мали доказове значення , результати цієї роботи повинні бути процесуальне оформлені, процесуальне закріплені. Тому великою помилкою є і автономна робота слідчого. Однак на практиці частіше зустрічається помилка протилежного роду - недооцінка процесуальних шляхів розкриття злочинів , у результаті чого слідчий , цілком покладаючись на розшукові заходи органів 67 /1/ Арцишевский Г.В. Вьщвижение й проверка следственньїх версий -М.,1978-с.78. дізнання, призупиняє провадження по справі без проведення належних слідчих дій , нерідко достатніх для розкриття злочину. Багато слідів перевіряємої події, з якими зазвичай доводиться зустрічатися слідчому, порівняно швидко руйнуються , суттєві для справи обставини забува-ються свідками, докази зникають. Крім того , особливістю судового пізнання є те, що слідчому нерідко дово-диться встановлювати невідомі дані при протидії зацікавлених осіб. В зв'язку з цим виключну важливість з точки зору ефективності та об'єктивності перевірки висунутих версій і досягнення істини по справі має своєчасне про-ведення запланованих слідчих дій , їх тактично правильна послідовність. Своєчасно проведений огляд місця події попереджує втраті слідів злочину , своєчасно проведений допит свідка виключає можливість впливу на нього підозрю-ваного ; своєчасні обшук , виїмка забезпечує вилучення викрадених речей , доку-ментів і т.д. При визначенні послідовності слідчих дій у криміналістичній літературі справедливо пропонуються рекомендації у самій загальній формі, які як правило передбачають першочерговість слідчих дій , спрямованих : на виявлення доказів, які через зволікання можуть бути втраченими (огляди на викриття , розшук та ізоляцію відомого злочинця , що переховується від органів слідства та суду; на отримання тих доказів , які мають значення для перевірки всіх чи декількох версій по справі; - на з'ясування підстав для пред'явлення обвинувачення затриманому чи арештованому підозрюваному; - на отримання доказів , що зазвичай вимагають значної втрата часу (ревізії, експертизи); на отримання доказів без ризику розголошення наявних відомостей, знання яких можуть використати особи, зацікавлені у протидії слідчому; на отримання нових доказів , на основі даних здобутих попередніми слідчими діями ./1/ Застосування цих загальних рекомендацій передбачає максимальний облік слідчим конкретних обставин справи , які диктують у ряді випадків іншу /1/ Ларин А.М. От следственной версии к истине .-М.1976-С.182-183 тактику проведення окремих слідчих дій. Наприклад , особа , викрита у вчиненні злочину, деякий час спеціально може не піддаватись ізоляції і залишатися на волі для того , щоб виявити його зв'язки , місце зберігання речових доказів і т.д. В аналогічній ситуації слідчий може свідоме не поспішати з проведенням обшуку у одного з членів злочинної групи , щоб не залякати невідомих співучасників і т.д. Не тільки питання про послідовність , але навіть про місце проведення слід-чих дій у ряді випадків повинне бути продумане слідчим для забезпечення ефек-тивності перевірки логічного висновку . Наприклад , при розслідуванні справи про крадіжки у великих розмірах державних коштів , пов'язаних з випуском неврахованої продукції, були отримані дані про те ,що один із обвинувачених , дехто Ш., придбав за викрадені гроші дачу, причому з метою маскування оформив її на ім'я своєї тещі X.69 Якщо б X. Була виписана повістка, то перед допитом вона напевне отримала б від зятя відповідні інструкції. Передбачивши це , слідчий допитав X. У неї в квартирі, з»явившись там без попередження . В ході допиту виявилося , що X. Не змогла відповісти на такі питання , як : де знаходиться дача, скільки в ній кімнат, яка її вартість .111 З питанням про послідовність проведення слідчих дій по /1/ Приклад взято з кн. .Бьіховского И.Е. Об использовании фактора внезапности при расследовании преступлений //ВопросьІ криминалистики .Вьш. 8-9 ,М.,1963-с.176 справі пов'язане питання про послідовність перевірки самих версій. На цей рахунок криміналісти висловлюють різні думки. Деякі вважають , що спочатку слідчий повинен пере-вірити найменш вірогідні версії, з тим , щоб заперечивши їх, потім зосередитись на перевірці найбільш перспективних, правдоподібних версіях. Інші, навпаки , рекомендують починати перевірку з найбільш вірогідних версій. Різновидом цієї точки зору , згідно якої замість систематичного , але мало ефективного перебору всіх версій слід визначити серед них найбільш перспективні і перевірити їх в першу чергу .121 Ці рекомендації навряд можна визнати вдалими, оскільки у слідчого в початковий період розслідування часто нема достатніх підстав вважати , яка саме з висунутих версій повинна «спростуватися», а яка являється найбільш перспектив-ною і повинна «підтвердитися». Такий підхід скоріше за все буде відображати упередженість слідчого при оцінці вихідних даних, буде проявом суб'єктивізму в розслідуванні. Навіть у завершальній стадії слідства була б тактичною, процесу-альною та психологічною помилкою вважати версію , знову виниклу версію 70 неправдоподібною і підходити до її перевірки з наміром, що склався раніше, її «заперечити». Слід визначити справедливою думку більшості криміналістів , яка встанови-лась в останні роки , про те, що 121 Карнеева Л.М. Привлечение к уголовной ответственности .-М.,1971 -с.82 висунуті версії повинні перевірятися як правило одночасно паралельно тим більше , що у багатьох випадках одні і ті ж слідчі дії вирішують логічні висновки , які мають значення для перевірки всіх або декількох версій . Будь-який встановлюємий по справі факт співставляється в уяві слідчого з кожною із наявних версій , і у залежності від змісту і його значення він кваліфі-кується як той факт , що підтверджує одну із версій , стосується другої, заперечує третю, не має значення до четвертої і т.д. /1/ Перевірка версій визнається закінченою лише тоді, коли всі обставини по справі досліджені і відносно кожної з них досягнуто визначене достовірне знання. Якщо перевірка версії не закінчується ні доказуванням , ні спростуванням , а лише змінюється ступінь її вірогідності, то це ніяк не зменшує її пізнавального значення. У розслідуванні злочинів слідчий часто змушений покладатись не тільки на достовірні, але і на вірогідні знання . Підвищення ступеня вірогідності версії являється важливим кроком на шляху встановлення істини в справі. Тут методично вірним буде не відмова від такої версії, а зосередження теоретичних і практичних зусиль на її подальшій розробці - виведенні висновків і їх перевірка. Доброякісність перевірки висунутих версій і /1/Ларин А.М. От следственной версии к истине . -М., 1976-с. виведених з них логічних висновків залежить від оперативності та ефективності проведення відповідних слідчих дій , взаємодії слідчого з розшуковими органами міліції і широкою допо-могою громадськості: сама правдоподібна версія при бездарній перевірці заведе розслідування у глухий кут, точно так, як найкваліфікованіша перевірка версій може виявитися пустою у випадку, коли вони висунуті не своєча сно або не вичер-пують всіх можливих пояснень того , що сталося , або не витікали із обставин Розділ IV . Планування розслідування 4.1 Поняття та принципи планування Досудове слідство являє собою організовану та чітко впорядковану нормами кримінально-процесуального законодавства діяльність уповноважених на те орга-нів та осіб по збору та дослідженню доказів з метою розкриття , розслідування та. попередження злочинів. В результаті досудового слідства повинні бути зроблені обґрунтовані висновки відносно всіх обставин, що підлягають доказуванню по кримінальній справі. Як вже говорилося , слідчий за допомогою висунутих версій пізнає ті об'єктивні обставини , які мали місце у минулому Висунуті по справі версії являють собою не більше , ніж припущення. Для того , щоб це припущення обґрунтувати , його насамперед необхідно перевірити. Перевірка версій здійснюється шляхом проведення слідчих дій, в ході яких встановлюються факти , що підтверджують чи заперечують висунуті припущення. Але перед тим, як почати перевірку версій, їх необхідно впорядкувати. Очевидним є те, що слідчі дії не можуть проводитись безсистемне та випадково. Вони плануються слідчим в межах кожної висунутої версії, що забезпечує раціональність діяльності слідчого .111.72 Планування допомагає цілеспрямованій організації і проведенню всіх дій по встановленню доказів по кримінальній справі. Планування усього процесу розслі-дування , окремих слідчих дій і оперативно-розшукових міроприємство- необхідна умова для успішної роботи. Для того, щоб розробити план необхідно насамперед висунути версії, визначити завдання розслідування , продумати ,яким чином , в які строки перевірити версії. Розслідування це по суті різностороннє дослідження визначеного, нерідко дуже складного явища ,яким являється злочин . /1/ Арцишевский Р В Вьщвижение й проверка следственньїх версий -М ,1978-с 65 Предмет і межі цього дослідження не можуть бути необмеженими , також вони не можуть бути невиправдано звужені. Розслідування має бути проведено таким чином , щоб була можливість зробити достовірні висновки відносно передбаченого законом кола обставин , що підлягають доказуванню по кримінальній справі. Це може бути досягнуто тільки цілеспрямованою організацією досудового слідства. Цілеспрямованість не означає тенденційність у проведенні розслідування . Тенденційне розслідування - це завжди одностороння , упереджена діяльність у напрямі якоїсь однієї версії. Закон же вимагає ,щоб розслідування було проведено повно, всебічно та об'єктивно , інакше кажучи, щоб були перевірені усі реально можливі пояснення події злочину. Планування являється умовою раціональної організації розслідування і його проведення у чіткій відповідності з вимогою закону. Тільки при плановій органі-зації розслідування може бути досягнута оперативність та раціонально використа-но час, чітко розмежовані обов'язки між опаретивними працівниками , що беруть участь у розслідуванні однієї і тієї ж кримінальної справи, виключена можливість дублювання у проведенні слідчих дій. III 73 Планова організація розслідування дозволяє найбільш ефективно викори-стати усі передбачені законом засоби і методи розкриття і попередження злочи-нів, допомагає у використанні науково-технічних засобів і методів виявлення , фіксації та дослідження доказів , засобів та методів агентурно-оперативної бороть-би зі злочинністю , допомозі громадськості. За допомогою планування досягається вміле поєднання слідчих дій та оперативно - розшукових міроприємств , координація діяльності між різними ві-домствами та службами по конкретній кримінальній справі. У процесі слідчої діяльності у слідчого нерідко виникають складні слідчі ситуації. Ускладнюються вони як правило такими факторами , як: значний дефіцит часу , велика трудоємкість деяких процесуальних дій, відсутність раціональної послідовності у їх перевірці, нерівномірність у навантаженнях слідчих, необхід-ність виконання великої кількості роботи у крайні строки , низький рівень взаємо-дії учасників розслідування. Якщо у провадженні у слідчого перебувають нерозкриті або багатоепізодні справи , то /1/ Коновалов Е. Ф. Розыскная деятельность следователя. - М., 1973 -с. 18. організаційні труднощі значно збільшуються , і для їх успішного вирішення необхідно приймати рішення , пов'язані передусім з допомогою додаткових сил, засобів і організацією взаємодії. Складнощів у роботі слідчого багато. І за допомогою планування їх можливо якщо не усунути , то наба-гато полегшити. Поняття планування та плану є хоча і схожі між собою та тісно пов'язані одне з одним , але вони не співпадають ні по логічному об'єму , ні по змісту і потребують розмежування. Планування - це є процес розробки плану. План - це результат планування . Поняття планування є значно ширше поняття плану . Планування - це складний процес по визначенню шляхів , способів , засобів, сил та строків успішного досягнення поставленої мети. Результатом цього багато-етапного процесу є план, тобто перспективна модель майбутніх дій і міроприємств суб'єктів розслідування , детальна програма реалізації тактичних завдань по кримінальній справі. Зміст планування полягає: у визначенні основних завдань ; у визначенні сил і засобів , комплексу заходів, здійснення яких забезпечить виконання завдань; у встановленні строків і виконавців здійснення запланованих заходів. забезпечує : цілеспрямованість діяльності; ритмічність діяльності; підвищує ефективність діяльності виконавців; сприяє ефективному використанню сил і засобів, взаємодії органів, служб, підрозділів та виконавців; економії часу; створенню сприятливого психологіч-ного клімату. Важливість планування виявляється в тому , що ця функція має чотири важливі цілі: усунути негативний ефект невизначеності та змін; зосередити увагу на головних завданнях; домогтись економічного функціонування ; полегшити контроль. III План можна визначити як комплекс інформаційних та тактичних, організаційних і процесуальних рішень , кінцевий результат процесу планування , що передбачає оптимальний порядок , сторони , засоби , способи і конкретних виконавців слідчих, оперативно-розшукових , та інших дій і тактичних прийо мів ./1/ Якщо план - майбутня модель перспективної діяльності по справі, а плану-вання - процес по створенню цієї моделі, то слідчі версії являють собою припу-щення, що підлягають перевірці. З логічних позицій версія - це уявний опис , тоді як план розслідування - це директива , обов'язків припис. Висунення версій і планування - тісно пов'язані між собою етапи розслі-дування. Обидва ці етапи об'єднуються процесом виведення із версій для їх пере-вірки логічних /1/ Плішкін В.М. Кправління правоохоронними органами.- К.-1999- с.451. III Герасимов А.П. Програмно-целевое планирование в деятельности органов внутренних дел - М.-1983-С.19 78 висновків , більшість з яких включаються в план у якості питань і обставин , що підлягають з'ясуванню. Основний зміст версій складають вірогідні пояснення вже виявлених первинних , початкових даних і вірогідне встановлення ще невідомих обставин . В той час як планування - це приведення у чітку систему майбутніх дій слідчого. Сучасний етап вчень про криміналістичну версію і планування розслідування дозволяє розглядати їх у якості самостійних теорій , виходячи із специфіки вико-нуємих ними пізнавальних функцій , що ґрунтуються на самостійних формах люд-ського мислення . Ще в 50-ті роки минулого століття висувались пропозиції щодо розробки самостійної теорії слідчої версії як способу пізнання об'єктивної істи- ни./2/ Суть їх розбіжностей дуже точно помітив Пещак , вказуючи, що «слідча версія являє собою один із методів пізнання істини , в той час як планування являється спеціальним методом організації розслідування ,який об'єднує в одне ціле всю роботу по розслідуванню справи, надаючи йому науково обґрунтований , плано-мірний , цілеспрямований характер». 121 Пионтковский А.А. К вопросу о теоретических основах советской криминалистики //Советская криминалистика на службе следствия.- М.,1955. Вьш. б-с.28, Теребилов В.Й. К вопросу о следственньїх версиях й планировании расследования .//Советская криминалистика на службе следствия .-М.,1955. Вьіп.6 -с.109-110. Александров Г.Л. Версия // Соц.законность ,1959 .Вьіп. Ю-с.25-26. Щодо планів і планування висуваються певні вимоги, які набувають значення принципів Принцип планування ] Принципи наукової обґрунтованості означає, що при розробці плану слід виходити із глибокого і всебічного аналізу , врахування слідчої ситуації і реальних можливостей. Науковість планів досягається: - шляхом збирання достовірної І повної Інформації; об'єктивним , всебічним вивченням і аналізом інформації; науковим передбаченням (прогнозуванням) на основі аналізу інформації; Принцип законності. Це один із основоположних принципів діяльності ОВС і його застосування в плануванні означає , що всі заходи плану повинні перебувати у відповідному правовому полі. Принцип своєчасності спрямований на успішне виконання плану. Досягнен-ня цілей і завдань визначених планом, обов'язково передбачає відповідну підготов-ку , виділення необхідних сил та засобів , їх правильну розстановку та викори-стання , що досягається лише своєчасністю складання плану , його виконання та доведення до виконавців . План повинен складатись з самого початку виникнення проблеми , реалізація якого потребує прийняття комплексу необхідних дій по перевірці висунутих версій . Принцип індивідуальності полягає в обов'язковості врахування особли-востей кримінальної справи. Цей принцип органічно повязаний з творчим підхо-дом до планування для успішного подолання стереотипів і /1/Криминалистика социалистических стран //Под. Ред. В.Я. Колдина -М.,1986-с. 1897 штампів . Принцип індивідуальності при цьому не заперечує доцільності використання загальних положень , типових форм і універсальних прийомів планування. Принцип динамічності відображає обов'язковість врахування постійного розвитку слідчих ситуацій. В принципі динамічності проявляється необхідність пошуку і дослідження нової інформації, чіткого врахування всіх змін , особливо в конфліктних ситуаціях . Однак гнучкість планування і необхідність швидкого внесення змін у план не означає недооцінки глибокого аналізу вихідних даних , творчого підходу до виконання першочергово намічених дій , якщо вони не протирічать слідчій ситуації, яка склалася по справі. Принцип конкретності забезпечує складання детальних і чітких планів, ефективність їх інструментальної функції. У плані не повинно бути декларативних пунктів. Цілі і завдання розслідування, шляхи і засоби їх ефективного досягнення формулюються конкретно і лаконічно , з тим , щоб максимально бути зрозумілим і зручним для оперативного , швидкого виконання . В той же час деталізація плану - важлива риса принципу конкретності - повинна бути раціональною і не переростати в нагромадження заважаючих ініціативі виконавців непотрібних дрібниць. Так , немає необхідності відображати у плані очевидні трудові операції, обумовлені навиками , професійними знаннями слідчого. Принцип реальності передбачає тісний зв'язок висунення версій , можли-вість їх співставлення з доказами . Вимога реальності полягає також у ретельному і всебічному врахуванню дійсних можливостей , що дозволяють ефективно викону-вати намічені дії та міроприємства в встановлені строки шляхом максимального використання ресурсів , що знаходяться в розпорядженні слідчого. Оптимальність плану обумовлює розробку найбільш ефективних способів діяльності та резервних варіантів тактичної поведінки , а також узгодженість всіх його пунктів та інших планових параметрів . Принцип інформативності передбачає такий стиль викладення плану, який би дозволив при якомога меншому фізичному та знаковому обсязі плану закласти * якнайбільший обсяг інформації, котра сприятиме успішному виконанню плану співробітниками. 4.2 Етапи процесу планування і елементи плану розслідування Єдиний за своїми принципами , цілями та методом процес планування т розслідування в залежності від характеру організаційних і тактичних завдань може мати чотири основних рівня: а) складання плану окремої слідчої дії; б) формування плану тактичної операції; в) планування на окремому етапі ( первинний , послідуючий , завершальний) г) планування всього процесу розслідування по кримінальній справі.I1I Кожен з перерахованих рівнів планування має як загальні так і спеціальні риси. Найбільш повна структура планування властива процесам формування планів розслідування по кримінальній справі (в цілому) , або по одному з його етапів (мається на увазі первинний чи послідуючий етапи , оскільки завершальний етап розслідування має спрощену структуру планування ). Розглянемо найбільш повний варіант внутрішньої структури процесу планування. III Криминалистика / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова .-М.,1988 -с.87. Перший етап планування полягає у визначенні безпосередніх цілей розслі-дування і виділення переліку від цілей. Для цього раніше виведені із версій логічні висновки діляться на більш дрібні і конкретні, набуваючи зручнішу для планів форму питань чи обставин , що підлягають безпосередній перевірці. Другий етап полягає у виділенні загальноверсійних питань та обставин, тобто тих логічних висновків , котрі повторюються при їх висуненні із різних версій , а тому , щоб запобігти дублюванню, їх необхідно виділити в самостійний розділ плану , що формується. В склад цього плану входить і виявлення так званих І позаверсійних обставин , котрі не являючись логічними висновками версій, підля-гають обов»язковому встановленню. Наприклад, встановлення можливості свідків адекватно сприймати різноманітні явища події, встановлення віку підозрюваних чи потерпілих , визначення осудності обвинуваченого , витребування характери-стик, довідок про склад сім»ї і т.д. Третій етап складається в конкретному врахуванні всіх засобів , що знахо-дяться у розпорядженні слідчого , і їх співставленім з завданнями, визначеними на попередніх етапах. Слідчий оцінює матеріально-технічні, інформаційні, часові та інші ресурси , або ставить питання про передачу частини справ , що знаходяться в 80 його провадженні, іншим слідчим, або вдається до інтенсифікації діяльності, або ж вимушений обирати небажаний варіант , пов"я»аний з подовженням строків досудового слідства. Четвертий етап полягає у розробці варіантів ( в тому числі і резервних) проведення процесуальних , оперативно-розшукових та інших дій та аналізі мож-ливих результатів. На цьому етапі планування слідчий здійснює кінцевий вибір та приймає рішення. Розробляючи ці рішення , слідчий повинен використати всю наявну в його інформацію , професійний досвід і знання з тим , щоб заплановані ним дії та міроприємства були найбільш ефективними . П'ятий етап планування полягає у визначенні, по-перше, строків виконання намічених дій і, по-друге, безпосередніх виконавців . Саме тут слідчий приймає остаточне рішення про організаційно-управлінську структуру розслідування у формі взаємодії (слідчо-оперативна група , слідча бригада, тимчасове залучення слідчих і оперативних працівників для надання допомоги , виконання їми окремих доручень, оперативно-розшукова діяльність і т.п.) Успішна реалізація усіх намічених заходів і міроприємств багато в чому залежить від визначення їх оптимальної послідовності. При цьому перевага нада-ється наступним міроприємствам: а) нетимчасове виконання яких може призвести до втрати доказів,неможливостівиявленняносіївінформації,ускладеннювстановленняпідозрюванихіїхзатрима-ння; б)загальним для перевірки усіх або декількох версій (епізодів); в) без здійснення яких подальша реалізація плану стає більш складною або навіть неможливою , оскільки вони слугують інформаційною,організаційною чи тактичною базою для проведення послідуючих дій, в тому числі тих, що виконуються іншими особами (слідчі доручення , розшукові, оперативні, ревізійно-перевірочні завдання і т.п.); г) відмінні найбільшою трудоємкістю і тривалістю проведення ( будівельні, бухгалтерські експертизи, документальні ревізії, судово-біологічні дослідження і т.п.) з тим , щоб слідчий міг паралельно здійснювати і інші дії. Шостий етап заключається в об»єднанні окремих планів, розроблених по кожній версії (епізоду), а також планів проведення загальноверсійних (загально-епізодних) міроприємств в єдиний план розслідування по справі. Процес планування тактичної операції включає: а) визначення її безпосередньої мети ; б) встановлення і конкретизація ресурсів , що знаходяться в розпорядженні слід-чого, і співвідношення їх збезпосередніми цілями ; в) розробку варіантів проведення слідчих , організаційно-підготовчих,оперативно-розшукових та інших дій; г) визначення безпосередніх висновків і строків виконання /1/ Планування на завершальному етапі носить спрощений характер, оскільки розслідування набуває неверсійний характер і здійснюється в одному направленні. Основний зміст планування на завершальному етапі полягає у формуванні органі-заційних рішень по розрахунку часу і засобів встановлення оптимального порядку проведення обов»язкових процесуальних дій. В плані розслідування значне місце займає встановлення раціональної послідовності в проведенні передбачених законом процесуальних дій. /1/ Селиванов Н.А. Советская криминалистика .-М.,1982-с.97. 82 Планування окремої слідчої дії складається з трьох стадій : визначення безпосередньої мети проведення слідчої дії; встановлення і конкретизація ресурсів і можливостей , головним чином безпосередня розробка організаційно-тактичного змісту слідчої дії, застосовуваних тактико-сихологічних прийомів визначення умов і часу їх реалізації, оцінка можливих результатів . Кінцевий результат усього процесу планування - готовий (сформований ) план розслідування . Основними елементами сформованого плану розслідування являються: 1) безпосередні цілі, тобто логічні висновки , виведені із прийнятих до перевірки версій або ж конкретизовані у вигляді спетальних питань , а також позаверсійні обставини, щопідлягають встановленню; ресурси, що знаходяться в розпорядженні слідчого . Це передусім виконавці-слідчі , експерти, працівники дізнання ,спеціалісти, громадські помічники іт.д. слідчі, оперативно-розшукові, організаційно-підготовчі, іншідіїтаміроприємства. При планування враховують можливість найбільш оптимального поєд-нання названих дій і міроприємств , їх комплексне чи роздільне , послідовнечипаралельне виконання; тактичні прийоми , що складають зміст вищевказаних процесуальних чи непроцесуальних дій. Чим більш загальний характер приймає планування, тим менше тактичних аспектів у порівнянні з організаційними. І навпаки, по найбільш детальному варіанту планування , розробка тактичних рішень грає значно більшу роль, займаючи значне місце в структурі плану; строкипровадження намічених дій. Хоча при традиційній форміплануїхтривалість як правило не зазначається , однак слідчий повинен враховувати цю обставину для того , щоб запобігти співвідношенню у часі декількох міроприємств , доручених одному і тому ж виконавцю, а також не виправдано малих строків виконання певнихзаходів. Строки повинні визначатись з урахуваннямскладностіітрудоємності плануючої роботи, особистихякостейвиконавця,можливої протидії та інших факторів; результати виконання плану і його корегування . Корегуванняпланувідокрем-лено від процесу планування стадією практичної реалізації передбачених дій І 4.4 Техніка планування розслідування. Інколи планування розслідування може бути мисленим . Такий план слідчий як правило застосовує на самому початку розслідування , при виконанні таких першочергових дій , як огляд місця події і комплекс пов'язаних з ним заходів (подвірно-поквартирний обхід , перекриття можливих шляхів зникнення злочинця). В такій ситуації у слідчого нема не тільки вихідних даних для його складання , але й часу для формування розгорнутого плану . Однак основуючись на висунутих версіях , як правило типових , він мислено складає спрощений план розслідування , і оскільки типова ситуація допускає можливість типового (стандартного) планування /1/.III Сергеев Л.А., Соя-Серко Л.А. Планирование расследования - М.- 1975 - с.107 Одразу після виконання самих невідкладних в тактико-криміналістичному відношенні заходів і отримання вихідних даних виникає так звана ситуація інформаційної різноманітності, котра потребує більш детального систематичного планування . В зв'язку з цим слідчий складає письмовий план розслідування . Структуру табличного плану розслідування , котрий являється найбільш поширеним , доцільно диференціювати на два розділи: загальноверсійний і версійний . таблична форма плану з деякими змінами може бути використана при плануванні на любому рівні. На початку плану коротко викладаються встановлені обставини злочину , з яких виходить послідуючий зміст плану . Потім вказуються версії по справі. Далі слідує перелік конкретних слідчих дій та оперативних заходів по перевірці кожної версії або ж декількох версій одночасно . План може мати такий вигляд : Розділ І 3
Розділ II 1. Найменування версій чи епізоду
Загальноверсійні питання виявляються лише після складання планів перевірки окремих версій . Однак у загальному (об'єднаному) плані розділ , який включає в себе окремі плани перевірки кожної версії, повинен слідувати за загальноверсіиним планом. Графа плану „Досліджували обставини та питання „ являє собою перелік логічних висновків що слідують із версій . Ця графа є найбільш динамічною у плані, так як при встановленні намічених обставин і питань можуть виникнути і інші. Тому план в цій частині майже у всіх випадках буде змінюватись і доповнюватись III. Заходи , за допомогою яких планується встановлення обставин і питань які цікавлять слідство називається „ Слідчі дії та оперативно розшукові заходи " . Зміст його складає перелік оперативно-розшукових заходів і слідчих дій , а також ) інших міроприємств (допомога громадськості відправлення запитів .і.т.п.). Тому повторююсь ще раз , зазначивши що планнеобхідно складати з оперативними працівниками . Строки виконання визначаються по кожному пункту плану . Що дисциплінує виконавців , забезпечує контроль за виконанням намічених заходів . При визначенні строків необхідно пам'ятати , що в першу чергу необхідно планувати і виконувати невідкладні слідчі дії та оперативні заходи , оскільки затримка у виконанні яких може призвести до втрати доказів , а потім тих заходів , результати яких мають значення для перевірки всіх висунутих версій . При визначенні виконавців запланованих заходів слід чітко дотримуватись розмежування компетенції слідчого та оперативного працівника . Щоб не зводити участь останнього у розслідуванні до ролі технічного помічника слідчого або доручати йому без необхідності проведення слідчих дій . III Сергеев Л.А., Соя-Серко Л.А. Планирование расследования - М-1975 - с.104 Графа плану „примітки" необхідна з таких причин .По-перше , в тих випадках, коли строки виконання запланованих заходів переносяться або змінюються виконавці, що має бути пояснено в плані. По-друге , плані доцільно вказувати і результати заходів по перевірці висунутих версій (обставини і питання що підлягали встановленню ) , що дозволяє показати повноту ї'х перевірки , необхідності додаткової роботи і слугує основою для висунення нових версій (обставин і питань). внесених доповнень та змін до плану , тобто являється відправною точкою для подальшого дослідження /1/. В процесі вивчення матеріалів справи як засіб накопичення систематизації та аналізу інформації, а також в якості доповнення до основного плану , широко використовуються допоміжні форми систематизації зібраних матеріалів : „ Лицеві обліки" та їх сукупність - „картотека" на обвинувачених , куди шахматні відомості („шахматки") : суміщення графіку з описом - розвернута різноманітні схеми і графіки , які можуть відображати зв'язкиобвинуваченихрух матеріальних цінностей і грошей , документообіг . /1/ Вологий С.М., Сивачев А.В. Взаимодействие следователя , оперативного работника уголовного розьіска , зксперта криминалиста при установлений лица совершившего кражу .- М ., -1985 - с.41 „Лицеві обліки" повинні містити таку інформацію : прізвище , ім'я , по-батькові, дату народження , професія,місцероботиіприживання обвинуваченого; зміст та джерела доказів які вказують на участь обвинуваченого у злочині; обставини які обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченого згідно дати порушення кримінальної справи , затримання , винесенняпостановипрообрання запобіжного заходу , пред'явлення обвинувачення ; участь захисника ; матеріали що характеризують особу обвинуваченого (довідки про судимість , Шахматні відомості дозволяють відобразити діяльність всієї групи , та участь кожного з її членів у вчиненні того чи іншого епізоду . 101 ,Шахматка" може мати такий вигляд Учасники злочинів Крадіжка з магазину „Маргарита" смт. Бородянка Крадіжка з магазину „Дельфін" с. Загальні Бородянського р-ну Крадіжка з заводу ,,Універсал" смт.Тетєрів Бородянського р-ну І.Богданов С.Л 1973 р.н обвинувачений. не судимий. захисника не має Брав участь .Зізнається Вказує на Фурмана Провести : відтворення обстановки і обставин події. Брав участь .Зізнається Вказує на Кириченка Провести відтворення обстановки і обставин події. 2. ФурмановВ Л 1977 р.н обвинувачений раніше судимий (ч.З ст. 185 КК України), має шхисника. Брав участь . на що вказує Богданов Провести * очну ставку з Богдановим . Брав участь .Не визнає вину .Провести : предявлення висновку дактоекспертизи. обшук. 3. Кириченко обвинувачений не судимий , має захисника. Брав участь Зізнається Вказує на Богданова Провести : відтворення обстановки і обставин події, повторний допит. Брав участь згідно матеріалів ОРЗ . Провести : очну ставку з Фурмановим . 102 Схема розшуку місцезнаходження особи може мати такий вигляд с. Хотіївка Стародешевський р-н Донецька обл смт. Пісківка Бородянськог о р-ну Київської обл с.Кудрі, Іванківського р-ну Київська обл Схема зв'язків обвинуваченого Скуратова М.Р , розшукує мого по кримінальній справі № 06-9444 . 1. Мама - Скуратова Лариса Михайлівна (вул. Лісова 29) І Сестра - Скуратова Надія Романівна (вул. Шевченка 40 ) Друг по навчанню - Нурманов Вадим Вікторович (вул. Кошового 44) Брат - Скуратов Михайло Романович (вул. Дорошенка 17 кв.2 ) Друг по роботі - Копилович Сергій Миколайович (вул. Дегтярівська 47) Сестра Копиловича С.М - Філаненко Юлія Миколаївна (вул.Корольовакв.27) Мама жінки - Томашенко Надія Григорівна (вул. Леніна 144 кв.14) 8. Сестра Томашенко Н.Г- Недашківська Марія Григорівна (вул.Піонерська.33)103 У випадку коли при проведенні окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів передбачуються складнощі або потреба у спеціальній підготовці при їх проведенні, складається план їх проведення . В такому плані передбачається: вивчення слідчих та оперативних матеріалів , вивченняспеціальноїлітератури , отримання консультацій спеціалістів ; визначення кола питань , котрі необхідно вирішити ; визначення часу , місця проведення слідчої дії; склад учасників , в тому числі участь спеціаліста ; використання науково-технічних засобів зв'язку і транспорту ; порядок використання матеріалів отриманих оперативним шляхом ; коло обставин і перелік питань , котрі повинні бути встановлені за ! допомогою слідчої дії чи оперативного заходу ; г технічні прийоми встановлення обставин події; спосіб фіксації ходу чи результатів слідчої дії. Важливим методом оптимізації всієї діяльності слідчого являється календарне планування , котрі дозволяють чітко скоординувати своєчасне проведення всіх запланованих процесуальних , оперативно розшукових та інших дій по конкретним кримінальним справам , а також і всіх інших міроприємств , пов'язаними з багатогранними сторонами слідчої роботи . Календарне планування це не механічне перенесення всіх намічених раніше дій , а чітке визначення їх спільного проведення у часі і раціональній послідовності .В процесі такого планування відбувається остаточна деталізація і узгодження у часі (по годинам , а інколи і по хвилинах) окремих планів по конкретним кримінальним справам , а також переліку інших міроприємств , які здійснюються слідчим . В ході деталізації відбувається впорядкування намічених робіт, оскільки оптимізуються не тільки хронологічні аспекти , але і структура окремих планів . Календарне планування доцільно здійснювати у строки 10-15 днів , з більш щільним графіком у перші дні, з тим щоб у послідуючі дні був деякий резерв часу /І/.Одна із форм календарного планування наведена нижче :
/1/ Вологий С.М., Сивачев А.В. Взаимодействие следователя , оперативного работника уголовного розьіска й зксперта-криминалиста при установлений лица , совершившего квартирную кражу . - М.-1985 - с.42. Висновок Проблема висунення та перевірки версій ще не є повністю дослідженою проблемою . Як і будь-яке інше знання , вчення про криміналістичну версію дуже змінюватись , щось відійде у минуле , щось з'явиться нове . Вчення про версію ще очікує глибоке дослідження гносеологічному , логічному , психологічному та евристичному аспекті. У даній дипломній роботі я розглянув питання що являють собою документ вчення про версію , як і наслідок суттєві зміни ближчим часом вплинуть на його структуру . Цей документ має такий вигляд . Криміналістична версія є одним із різновидів гіпотези . відмінністю якої є те , що вона застосовується у сфері судово-слідчої діяльності те , що її застосування регулюється законом та має важливе юридичне значення . При висуненні версій слідчий свідомо чи не свідомо застосовує ряд поточних операцій , а також спирається на свій попередній досвід роботи , досвід який узагальнений наукою . Нерідко , особливо досвідчені слідчі, висувають версії не за допомогою досвіду чи з логічної точки зору , а шляхом інтуїтивного прозріння . Версії поділяються на слідчі, оперативно-розшукові, судові, оперативні в залежності від суб'єкту висунення . Також можна виділити типові і конкретні версії, версії загальні та окремі. Це є основна класифікація версій . Інші точки зору на це питання також вивчені у даній дипломній роботі . При висуненні версій слідчий керується фактичними і логічними підставами їх побудови . Фактичними підставами є такі вимоги щодо версій : вона повинна бути реальною ; вона повинна ґрунтуватися лише на достовірно встановлених фактах а також враховувати неперевірену інформацію ; версія може висуватися при наявності відомостей що протирічать їй ; версії мають висуватися як можна раніше . Логічні підстави щодо версій мають такий вигляд : версії мають бути співставляємими ; вони повинні бути альтернативними за своїм змістом ; по справі необхідно висувати вичерпний перелік співставляємих , альтернативних реальних версій ; для пошуку осіб необхідно будувати декілька рядів версій . Для висунення версій по кожному окремому випадку можна користуватися типовою структурою висунення версій , що має за основу елементи складу злочину : суб'єктивна сторона , об'єкт , об'єктивна сторона . Перевіряються версії шляхом логічного аналізу та практично . Ці способи перевірки версій можуть застосовуватись як окремо так і разом . Перевірка версій здійснюється за планом . Всі висунуті версії мають потім бути включені до плану перевірки . Версії мають бути сплановані як можна детальніше , бажано включно до окремих слідчих дій .Це забезпечить наочність , ефективність та результативність розслідування . Список використаних джерел Конституція України прийнята на п»ятій сесії Верховної Ради України 28 Кримінальнснпроцесуальний Кодекс України станом законодавства на 1 Кримінальний кодекс України від 1 вересня 2001 року. Київ - 2001. Александров Г.Л.. Версия. Социалистическая законность. Вьш. 10. -М, Андреев ИД. Теория как форма организация научного знання. -М, Арнишевскии Г.В.. Вьщвижение й проверка следственньк версий. - Бандура О. А, Лукашевич ВГ. Криминалистическая версия: БелкинР.С. КурссоветскойкримршалрІстиюІ. Т.2. -М, 1978. Белкин Р. С.. Нг переступи черту. -М, 1979. Бердичевский Ф.Ю.. О предмете й понятийном аппарате крими- Бьгховский Й Е. Об ишользовании фактора внезапности при рас- Васильєв А Н. Тактика отдельньгх следственньк действий. -М, 1956. Виноградов В.Л.. Неделя после отлуска Чеяовек й закон. --М, 1971. Герасимов АП.. Іфоірамно-целевое планирование в деятельности Дранкин ЛЯ.. ГЬстроение й проверка следственньк версий. авто- Закатов А А, ГЬрудов НИ. СеминарьІ по криминалистике. -Минск, КарнееваЛМ. Цзивлечение к зтоловной ответственности. -М, 1971. Коновалюв ЕФ.. Розьіскная деятельность следователя. -М, 1973. Краткий псжхологический словарь. Сост. Л А Карпенко / ГЬд общ. ред Криминалистика Подред АН Васильєва -М, 1978. Криминалистика Под. общ. ред. ИФ. Крілова -М, 1977. Іфиминалистика ГЬд. ред ИФ. Пантелеева, НА Селиванова -М, Криминалистика социалистических сгран. ГЬд. ред. В.Я. Коддина -М, КЬндаков НИ. Логический словарь - справочник. -М, 1975. КЬпник ПВ.. Гипотезайеерольв познании. -М, 1958. 26. Кугейников В.Л.. ГЬследняя роль. Сопиалистическая законность -М Ларин АМ. Вероии. Проблеми Іфедварительного следствия. Вьщ.3. - Ларин А М. От следственной версии к истине. -М, 1976. Лузгин И.М. Логикаслвдствия. -МД976. Лузгкн И.М. Мегодическиеіфоблемьірасследования. -МД973. Лузгин И.М. Расследование как процес позншия. -М, 1969. Лузгин ИМ ГЬлевой НС. Криминалистика Раздел З Криминалисти- Меркулов И.П. Метод гжютез в исгории научного познания. -М, 1973. Микулинский С.Р., Ярошевский МГ.. Психология наочного творчества Никитин ЕП. Метод познания прошлого. ВопросьІ фшюсофии. Вьіп.8. Петелин Б.Я.. Осмотр места происшигтия как исгочник полученгш ПещакЯ.Н. Следсгвенньїе версии. --М, 1976. Шонтковский А А. К вопросу о теоретических основах соверской Платонов ЬСК. ВопросьІ психологии труца -М, 1970. Птгітшгіи В М. Теорія управління правоохоронними органами. -К, 1999. Предварительное планіфование первонеиальньїх оперативно-розьіскньк Ратинов А В. Наблюдение й наблюдательность в работе следователя. Роземблит С.Я.. Расследование автотранспортньїх преступлений. -М, Селиванов НА. Советскаякриминалистика -М, 1982. Старченко А А. Гипотеза Судебная версия. -М, 1962. Старченко А А. Логика судебного исследования. -МД958. Теребилов ВИ. К вопросу о следственньїх версиях й планировании Фурмаков О.В. О соотношении логического й интуитивного в Зйсман А А. Заключение зкспфта Стрзжтура й научное обоснование. |
|
© 2007 |
|