Контроль та ревізія оплати праці в бюджетних установах

Контроль та ревізія оплати праці в бюджетних установах

Арифметична перевірка - це перевірка документів, що здійснюється шляхом перерахунку результатів таксування, загальних підсумків, узгодження нарахувань і утримань ( знижок ) тощо з метою визначення правильності підрахунків та виявлення зловживань і крадіжок, що приховані за неправильними арифметичними діями. Прийоми арифметичної перевірки дозволяють виявити допущені суттєві викривлення інформації, завуальоване розкрадання.

Нормативно-правова перевірка полягає у вивченні господарських операцій з точки зору їх відповідності різним нормативним актам, інструкціям, стандартам, положенням, чинним законам. Сутність та межі такої перевірки багато в чому залежать від типу операцій, що перевіряються - нарахування і виплата заробітної плати, списання витрат на собівартість продукції ( товарів, робіт, послуг ), застосування норм природного уьутку, тощо. Нормативною перевіркою встановлюються факти невиконання окремих вказівок вищестоящих органів, що відносяться до фінансово-господарської діяльності.Така перевірка застосовується тоді, коли під сумнів ставиться правильність або законність документу на виплату готівки, передачу матеріальних цінностей та інші подібні операції.

В комплексі з арифметичною перевіркою цей прийом дозволяє виявити випадки приховування недостач, втрат, крадіжок та перевитрат за рахунок завищення планових та нормативних витрат на виробництво продукції або бюджетних коштів зав окремими статтями, кошторисів витрачання, списання на витрати виробництва грошових та матеріальних ресурсів за нормами, коли їх фактичне витрачання є меншим.

За їх результатами складають розрахунки та аналітичні таблиці, встановлюють наслідки та винних осіб, визначають збиток, завданий неправомірними діями працівників.

Експертну перевірку застосовують при дослідженні документів, господарських операцій, якості виконаних робіт.Вона здійснюється спеціалістами різних галузей знань за дорученням аудитора, ревізора.Експерт покликаний дати правову, достовірну та об"єктивну лцінку, яка залежить від наданих йому матеріалів, правильного формування поставлених йому питань. За результатами експертної перевірки складається висновок експерта з повними та конкретними відповідями на питання, поставлені ревізором. Експертна перевірка доповнює формальну та арифметичну, і спрямована на виявлення підробок в документах, встановлення реальності документу і реквізитів та записів, які містяться в ньому.

Економічною перевіркою встановлюють доцільність господарських операцій шляхом з"ясування, яку ж користь , економічну вигоду вони надають, чи були складені економічно обгрунтовані розрахунки і які отримані кінцеві результати.

Логічна перевірка здійснюється за допомогою співставлення фактичних результатів з аналогічними або взаємопов"язаними даними документів, дозволяє виявити приховування розкрадань, приписки виконаного обсягу робіт та інші зловживання. Логічна перевірка представляє собою спосіб вивчення об"єктивної можливості документально оформлених господарських операцій за допомогою різних співставлень взаємопов"язаних виробничих та фінансових показників. Розкриття в процесі ревізій логічних зв"язків між ними дозволяє оперативно виявляти порушення законодавства, запобігати неправомірному витрачанню коштів.

Зустрічна перевірка - це співставлення двох примірників одного і того ж документу , що знаходяться на різних підприємствах або підрозділах одного підприємства. Метою проведення зустрічної перевірки є виявлення фіктивних документів та фактично не здійснених операцій, неоприбуткованих матеріалів, привласнення грошей, крштів, списаних не за призначенням , тощо. Проведення зустрічної перевірки дає можливість виявити такі зловживання ,за яких двосторонні операції отримують різне відображення у кожної із сторін, зокрема: отримані від постачальників запаси неоприбутковані, а також грошові кошти, що надійшли на поточний рахунок; привласнення виручки, яка здається до банку;завищення цін у видаткових документах, наявність безтоварних операцій, тощо.Такі зловживання приховуються шляхом виправлення даних в окремих примірниках документів, складання нових неправдивих документів, неправильного відображення чи взагалі невідображення в документах та в облікових регістрах операцій, які насправді були здійснені.

Отже, зустрічна перевірка полягає у порівнянні двох примірників одного і тогож документу або двох документів, що пов"язані між собою єдністю операцій і знаходяться на різних підприємствах.ю які ведуть розрахунки ( постачальник і покупець ), або в двох частинах одного підприємства ( склад і цех ), або ж записів в облікових регістрах двох різних організацій. Зустрічна перевірка є одним з ефективних методів встановлення реальності і правильності відображення в документах різних господарських операцій та інших обставин.

На відміну від зустрічної перевірки, при застосуванні прийомів взаємного контролю порівнюються різні за своїм найменуванням та характером документи, в яких відображаються різні аспекти однієїі тієї ж або декількох взаємопов"язаних операцій. Так, порівнюються прибутково-видаткові документи, які безпосередньо фіксують рух товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів з іншими документами, що відображають ті ж операції, але в різних аспектах; порівнюються дані про товарно-матеріальні цінності з даними про тару, в якій вони перевозились; порівнюються дані бухгалтерського і оперативного обліку, а також бухгалтерські документи з перепустками на вивезення продукції; порівнюються дані первинних документівз даними облікових регістрів; перевіряється взаємозв"язок між кореспондуючими рахунками, тощо.

2.3. Напрями удосконалення контрольно-ревізійної роботи.

Для подолання проблеми недосконалості чинних на даний час нормативно-правових актів, що регулюють діяльність працівників контрольно-ревізійної служби, підрозділів внутрішнього фінансового контролю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також з метою зміцнення фінансової дисципліни в державі, в тому числі при виконанні державних програм та в процесі фінансово-господарської діяльності підконтрольних органів державного управління, підприємств, установ і організацій, органам державної контрольно-ревізійної служби потрібно забезпечити підвищення ефективності фінансового контролю.

Для виконання зазначеного завдання необхідно забезпечити:

а) чітку координацію в часі діяльності ГоловКРУ з роботою Кабінету Міністрів України, спрямованою на аналіз і переоцінку окремих сфер і питань соціальної та економічної діяльності в системі державного управління;

б) дієву взаємодію органів ДКРС з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронними органами;

в) впровадження у практичну роботу, нарівні з ревізіями та перевірками, аудиту фінансово-господарської діяльності бюджетних установ та аудиту ефективності виконання державних програм з метою оцінки повноти досягнення поставлених цілей;

г) широке застосування профілактичних заходів для попередження грубих фінансових правопорушень;

д ) регулярне інформування Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про стан досліджених фінансово-економічних процесів, характеристику чинників, які призводять до порушень фінансової дисципліни та неефективного управління фінансовими і матеріальними ресурсами держави, а також пропозиції щодо подолання цих негативних явищ;

є) проведення постійного моніторингу стану прийняття дієвих управлінських рішень за результатами контрольних заходів;

ж ) належне регулювання внутрішнього фінансового контролю в системі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади через координацію роботи їх контрольно-ревізійних підрозділів, моніторингрезультатів цієї роботи та контроль за функціонуванням зазначених підрозділів;

з) вдосконалення механізму планування контрольної роботи;

и) розробку та затвердження стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна у сфері взаємодії органів державного фінансового контролю з правоохоронними органами, з інших питань контрольно-ревізійної роботи, які мають бути врегульовані;

і) розробку порядків ( механізмів) взаємодії ( координації) з іншими фінансовими і контролюючими органами та підрозділами за тими напрямами контрольно-ревізійної роботи, за якими така взаємодія ( координація ) не врегульована або потребує змін і доповнень, та ініціювати їх погодження і затвердження в установленому порядку.

З метою створення інформаційних, організаційних та інших передумов для належної реалізації покладених на органи ревізійної служби завдань необхідно забезпечити:

а ) відкритість контрольно-ревізійної роботи на всіх її етапах шляхом систематичного інформування громадськості через центральні та регіональні засоби масової інформації ( включаючи Інтернет) про плани та результати діяльності ДКРС;

б) створення і впровадження єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи органів ДКРС, яка б забезпечила ефективне використання всіх інформаційних ресурсів Служби та інтеграцію з інформаційними ресурсами інших органів державної влади;

в ) подальшу активізацію роботи з вивчення та впровадження у практику позитивного зарубіжного досвіду з питань державного фінансового контролю;

г ) вичерпність і якісність бази внутрішніх методологічних документів з питань діяльності Служби за всіма її напрямами та постійний моніторинг ефективності їх впровадження у практику;

д ) оптимізацію структури і чисельності ДКРС та вдосконалення системи кадрового забезпечення діяльності Служби.

З метою виконання положень Бюджетного кодексу України, послань Президента України до Верховної Ради України " Україна: поступ у ХХ1 століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000- 2004 рр." ( 2000р.) та " Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки" (2002 р.), указів Президента України від 27.08.2000р. № 1031\2000 " Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи", від 28.11.2000 р. № 1265\2000 " Про Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України" та від 25.12.2001 р. № 1251\2001 " Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері", що стосуються реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю забезпечити повноту, якість і своєчасність виконання передбачених завдань по удосконаленню контрольно-ревізійної роботи і здійснювати постійний внутрішній контроль у розрізі функціональних напрямів діяльності підрозділів Голов КРУ з охопленням всієї структури ДКРС.

Розділ ІІІ. Контроль і ревізія операцій з обліку витрат на оплату праці

3.1. Завдання, об'єкти та джерела інформації

для контролю і ревізіі витрат на оплату праці

Метою контролю операцій з обліку витрат на оплату праці є встановлення достовірності первинних даних щодо накопичення та списання витрат на оплату праці, повноти і своєчасності відображення первинних даних у зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку витрат на оплату праці та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності інформації щодо витрат на оплату праці, наведеної у звітності господарюючого суб'єкта.

Завданням контролю операцій з обліку витрат на оплату праці є:

встановлення правильності документального оформлення накопичення та списання витрат на оплату праці;

перевірка правильності ведення обліку фактичних витрат і наступного включення їх до собівартості продукції відповідно до прийнятого на підприємстві методу обліку витрат і калькулювання;

підтвердження обгрунтованості обраного методу калькулювання;

підтвердження правильності методу розподілу непрямих витрат, що використовується;

перевірка правильності та обгрунтованості планування розміру прямих витрат, які включаються до собівартості продукції;

вивчення правильності накопичення, розподілу та списання загальновиробничих витрат;

перевірка правильності відображення витрат на оплату праці в складі адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат;

вивчення правильності накопичення та списання витрат на оплату праці в складі витрат фінансової, інвестиційної та надзвичайної діяльностей;

підтвердження законності та правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку витрат на оплату праці;

перевірка повноти, правильності та достовірності відображення інформації про витрати на оплату праці в звітності.

Предметом контролю операцій з обліку витрат на оплату праці є господарські процеси та операції, пов'язані з накопиченням та списанням витрат на оплату праці, а також відносини, що виникають при цьому всередині підприємства та за його межами.

Об'єкти контролю та ревізіі:

Елементи облікової політики:

форми кадрової документації,

форми, системи, розміри заробітної плати та інших виплат,

встановлення режиму роботи,

нормування і оплата праці,

порядок створення резервів на виплату відпусток, щорічної винагороди за вислугу років, винагороди за підсумками роботи за рік,

порядок обробки та зберігання первинних документів і регістрів обліку з оплати праці,

строк подання первинних документів з обліку праці та її оплати до бухгалтерії підприємства,

зміни в організації праці, форми кадрової документації,

об'єкти обліку витрат і об'єкти калькулювання,

склад виробничої собівартості,

метод обліку витрат і калькулювання,

склад постійних і змінних загальновиробничих витрат, порядок і база їх розподілу,

склад адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат.

Операції з обліку:

розрахунків з позабюджетними фондами за страхуванням,

розрахунків з персоналом з оплати праці,

витрат на оплату праці у складі витрат на виробництво продукції,

витрат на оплату праці у складі собівартості реалізованої продукції,

витрат на оплату праці у складі адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат,

витрат на оплату праці у складі витрат за елементами,

витрат на оплату праці у складі фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, інших витрат, надзвичайних витрат.

Записи в первинних документах, облікових регістрах і звітності.

Інформація про порушення в веденні обліку, недостачі, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах ревізії, перевірок, висновків аудиторів, постановах правоохоронних органів тощо.

Джерелами інформації для контролю операцій з обліку витрат на оплату праці є:

наказ про облікову політику підприємства;

первиннні документи з обліку витрат на оплату праці;

облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку витрат на оплату праці;

акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

звітність.

Для забезпечення первинного обліку витрат на оплату праці передбачені наступні уніфіковані документи (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Перелік типових форм первинного обліку загального використання

Також джерелами інформації для проведення перевірки операцій по розрахунках з оплати праці є: накази по підприємству про прийняття на роботу (звільнення), листки з обліку кадрів, особові картки працівників, табелі обліку використання робочого часу, наряди на відрядні роботи, рапорти про виробіток, складська документація щодо оприбуткування продукції, акти приймання виконаних робіт, розрахункові та платіжні документи, касові документи, відомості (книги) обліку депонованої заробітної плати, регістри обліку, Головна книга, баланс.

Ревізору потрібно враховувати, що застовування бланків застарілих та довільних форм не допускається. В окремих випадках, при наявності відповідних технічних засобів, можливе стрворення первинних документів на машинозчитувальних носіях інформації.

Ревізор перевіряє первинні документи на підставі яких здійснюються записи по відповідних рахунках (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Документування операцій з обліку витрат на оплату праці

Ревізору необхідно знати порядок відображеня витрат на оплату праці в облікових регістрах і фінансовій звітності (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Відображення витрат на оплату праці в облікових регістрах і фінансовій звітності

Також джерелами інформації при перевірці витрат на оплату праці виступають наступні законодавчо-нормативні акти та документи: Кодекс законів про працю України, Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про відпустки», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 1, 2, 3, 16 та ін.; нормативно-довідкова інформація з обліку праці та заробітної плати, колективна угода підприємства та ін.

3.2 Прийоми та способи вивчення операцій з обліку витрат на оплату праці

На підприємстві можуть застосовуватися різноманітні форми оплати праці та матеріального заохочення. Важливими показниками для дослідження аудитором виступають продуктивність праці та її охорона, рівень і сума заробітної плати. На початку аудиту вивчаються організація та ефективність праці, правильне використання та дотримання умов оплати праці, економічне обгрунтування норм виробітки та зацікавленості працівників у збільшенні випуску продукції та підвищення продуктивності праці.

Ревізію операцій з обліку витрат на оплату праці доцільно розпочинати з інвентаризації. Метою проведення даної інвентаризації є виявлення реальної заборгованості перед персоналом підприємства з оплати праці.

Специфіка інвентаризації полягає в тому, що поряд з суто бухгалтерською інформацією перевіряється відповідність здійснених операцій законодавчо-правовим нормам.

В ході проведення інвентаризації по розрахунках з робітниками і службовцями перевіряється реальность заборгованості по розрахункових відомостях, підсумки яких порівнюються з Головною книгою. Окрім цього повинні бути виявлені суми, що своєчасно не вимагались і підлягали перерахуванню на рахунок депонентів, а також суми і причини виникнення переплат (дебіторської заборгованості).

Розрахунки за страхуванням

З метою встановлення правильності, повноти та своєчасності здійснених відрахувань на соціальне страхування за всіма видами оплати праці за відповідний звітний період ревізором проводиться перевірка своєчасності перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування і страхування на випадок безробіття тощо.

Перед проведенням ревізіі розрахунків із соціального страхування, передусім необхідно встановити чи зареєстровано підприємство як платник страхових внесків за місцем свого знаходження. Після чого перевірка проводиться в наступному порядку:

1.Встановлення правильності застосування ставок страхових внесків і визначення виплат, на які нараховуються страхові внески. Здійснюючи перевірку розрахунків за страхуванням, важливо встановити правильність використання коштів Пенсійного фонду та Фонів соціального страхування і страхування на випадок безробіття, зокрема визначити цільове використання коштів, а також наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат (листки непрацездатності, довідки тощо).

При проведенні Ревізіі окрему увагу слід звернути на правильність визначення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідність встановленого працівнику безпосереднього стажу роботи. Також необхідно порівняти кількість оплачених днів і сум вилаченої допомоги за поданими листками тимчасової непрацездатності з днями і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства та розрахункових відомостях, кількість оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів даним табелів обліку використання робочого часу.

Якщо в ході дослідження виникають підозри щодо наявності підстави для нарахування і виплати лікарняних, доцільно провести зустрічні перевірки (або зробити запити) у лікувальних установах міста (району) з метою встановлення фактів перебування за лікарняними листками внаслідок тимчасової непрацездатності осіб, які працюють на підприємстві, що перевіряється. За наслідками перевірки оформлюється відповідна довідка із зазначенням у ній прізвища, імені, по батькові, посади, періоду тимчасової непрацездатності, номера лікарняного листка. Отримані таким чином дані звіряються з даними табелів обліку відпрацьованого часу, з метою визначення наявних відхилень і випадків, коли дні тимчасової непрацездатності у табелях не відмічались і за ці дні нараховувалася заробітна плата.

2. Перевірка своєчасності та повноти перерахування внесків. Перевіркою необхідно встановити своєчасність сплати нарахованих внесків до відповідних фондів, так як за несвоєчасну сплату внесків стягується пеня.

3. Перевірка правильності складання кореспонденції по рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням». Перевірка передбачає встановлення відповідності записів аналітичного обліку по рахунку 65 записам у Головній книзі та формах бухгалтерської звітності.

Перевіряючи дані за рахунком 65, Ревізор повинен звернути увагу на:

правильність визначення бази для нарахування страхових внесків або створення страхового резерву;

правильність використання норм відрахувань, встановлених законодавством;

своєчасність нарахування, перерахування та правильність використання страхового відшкодування або страхового резерву при настанні страхового випадку;

правильність документального оформлення (наявність страхових полісів, правильне оформлення розрахунково-платіжних документів) та ведення бухгалтерського обліку по рахунку 65;

відповідність даних аналітичного та синтетичного обліку за рахунком 65 із записами в журналі 3 розділ ІІ, відомості 3.6, Головній книзі, балансі.

4. Встановлення правильності складання та своєчасності подання звітів за видами страхових внесків, правильність відображення в обліку штрафів і пені за неправильне визначення та/чи несвоєчасне перерахування страхових внесків. З метою контролю достовірності складання звітів по страхових внесках перевіряється відповідність сум, зазначених у звіті, даним регістрів бухгалтерського обліку, наявність підписів керівника підприємства та головного бухгалтера на відповідних звітних формах.

При перевірці правильності віднесення на собівартість відрахувань на соціальні заходи, необхідно звернути увагу на дотримання прямої залежності джерела нарахування внесків до позабюджетних фондів від джерела нарахування самого фонду оплати праці. Тобто, необхідно встановити відповідність джерела виплати заробітної плати джерелу сплати внесків. При цьому використовують також дані перевірок за іншими розділами.

Розрахунки з оплати праці

При вивченні загальних питань організації обліку і контролю розрахунків з оплати праці на підприємстві необхідно перевірити дотримання трудової досципліни і трудового законодавства; встановити відповідність фактичної структури і штату підприємства; організацію і стан обліку оплати праці і розрахунків з персоналом; правильність встановлених тарифних ставок, місячних окладів, відрядних розцінок і норм виробітку; своєчасність і правильність розрахунків з персоналом з оплати праці тощо.

При перевірці розрахуків з персоналом з оплати праці, ревізор повинен встановити, які форми та системи оплати праці використовуються на підприємстві; чи є внутрішнє положення про оплату праці персоналу та колективний трудовий договір; перевірити списковий і середньосписковий склад працівників, прийнятих на роботу з дня зарахування.

Окрім цього, доцільно встановити, хто веде облік розрахунків з персоналом з оплати праці, посаду, освіту, бухгалтерський стаж цієї особи, якими нормативними документами користується бухгалтер цього відділу, його підпорядкування, хто перевіряє якість його роботи.

Після вивчення загальних питань, Ревізор переходить до вивчення розрахунків з оплати праці в наступному порядку:

1. Перевірка дотримання положень законодавства про працю, стан внштрішнього обліку та контролю за трудовими відносинами. Перевіряючи дотримання на підприємстві трудового законодавства, аудитор може встановити, як здійснюється оформлення співробітників, особливість побудови системи оплати праці тощо.

Правильність оформлення працівників (приймання на роботу та звільнення) перевіряється за наказами, контрактами, трудовими угодами.

В ході проведення перевірки доцільно встановити, чи передбачаються умовами колективного договору встановлені на підприємстві виплати заробітної плати.

2. Перевірка використання фонду оплати праці. Фактичне використання фонду оплати праці аналізується за даними Відомості обліку фонду оплати праці осіб і розрахунково-платіжних відомостей. При цьому необхідно порівняти фактично нараховні суми оплати праці з сумами, передбаченими по фонду оплати праці за період перевірки (рік, квартал), що дає можливість виявити абсолютну перевитрату чи економію по фонду оплати праці.

3. Перевірка організації табельного обліку. Основну увагу необхідно зосередити на перевірці організації контролю за виходом на роботу адміністративно-управлінського і обслуговуючого персоналу, працівників основних і допоміжних виробництв тощо, організації обліку відпрацьованого часу, так як допущені в ньому помилки чи перекручення призводять до переплати, необгрунтованого витрачання фонду оплати праці.

Разом з тим, дані табелю необхідно порівняти з розрахунково-платіжними відомостями, щоб переконатись у включенні до них лише тих осіб, які зазначені в табелях.

4. Перевірка правильності застосування діючих норм і розцінок. Важливе значення така перевірка має при проведенні Ревізіі на підприємствах, де використовуються надмірно деталізовані норми виробітку і розцінки, виписується велика кількість нарядів, застосовуються складні системи оплати праці.

Таким чином при перевірці необхідно з'ясувати, чи застосовуються на підприємстві типові норми виробітку і розцінки; чи немає випадків переплати в зв'язку з приписками обсягу виконаних робіт і завищенням розцінок, чи не оплачується праця робітників за погодинними тарифними ставками, коли на такі роботи встановлено норми виробітку; чи відповідають вони діючим типовим нормам.

При виявленні діючих норм з відхиленнями від типових, необхідно встановити їх обгрунтованість і затвердження у відповідному порядку. Крім того, потрібно уважно перевірити правильність норм і розцінок у відповідності з описом характеристики роботи в первинній документації, а також пересвідчитись, як виконуються діючі норми виробітку робітниками різних спеціальностей.

5. Перевірка оформлення первинної документації і правильності нарахування заробітної плати. В процесі такої перевірки необхідно встановити, якими первинними документами на підприємстві оформлюються операції, пов'язані з оплатою праці (табель обліку використання робочого часу, книга з обліку праці і виконаних робіт, обліковий лист праці та виконаних робіт, наряд на відрядну роботу, маршрутний лист, розрахунково-платіжна відомість тощо).

При перевірці документів за формою встановлюються повнота і правильність наведених в них реквізитів. При цьому наявність відповідних підписів, підчисток, помарок і необумовлених виправлень свідчить про неналежну організацію обліку та контролю операцій з нарахування і виплати заробітної плати.

На практиці зустрічаються випадки складання підроблених нарядів або облікових листів на виконання тих чи інших робіт. Щоб виявити такі факти, аудитори переглядають наряди (облікові листи) послідовно по датах їх заповнення і зіставляють зазначені в них прізвища виконавців робіт з іншими нарядами або первинними документами, де ці особи могли бути зайняті (наприклад, посвідчення про відрядження, маршрутні листи тощо).

При вивченні наведених документів можна встановити обгрунтованість нарахування заробітної плати працівникам підприємства.

При перевірці табелів обліку використання робочого часу, нарядів, журналів обліку виконаних робіт і інших первинних документів з нарахування і виплати заробітної плати необхідно звернути увагу на факти нарахування коштів з оплати праці на вигаданих (підставних) осіб (не прийнятих на роботу та ін.). Для цього в ході дослідження наведених документів співставляються прізвища та ініціали працівників з даними обліку спискового складу. Крім того, необхідно перевірити наряди за датами їх видачі, співставити прізвища працюючих в нарядах і табелях-розрахунках з даними обліку особового складу у відділі кадрів.

Необхідно також встановити, чи немає повторного нарахування сум за раніше виплаченими первинними документами (табелями, нарядами, накопичувальними обліковими листами та разовими документами). Особливо уважно слід перевірити та здійснити арифметичні підрахунки в нарядах, виписаних на осіб, які відсутні в списковому складі підприємства і тих, що працювали короткий час, нарядах на виправлення браку та переробку неякісно виконаних робіт, а також розрахункових відомостях.

Особливе значення надається встановленню фактів включення до витрат виробництва (обігу) витрат з оплати праці робітників, зайнятих в інших видах діяльності, а також визначення розміру витрат з оплати праці, відображених у складі виробничих витрат чи витрат обігу, правильності віднесення цих витрат до фонду оплати праці. Також необхідно проаналізувати правильність утримання із заробітної плати прибуткового податку, внесків до Пенсійного фонду, аліментів, а також обгрутнованість розрахуків з депонентами, шляхом перевірки платіжних відомостей, дати виникнення і суми депонентської заборгованості, кількості депонентів, звірки сум за розрахунками з депонентами.

Наступним кроком є перевірка обгрунтованості і правильності нарахування премій, надбавок, доплат (у зв'язку з відхиленням від нормальних умов праці, за понаднормові години, за простої, за роботу в тяжких і шкідливих умовах), виплат за тимчасову непрацездатність, щорічних відпусток, винагород з підсумками праці за рік і т.д.

У процесі перевірки розрахунків по відпустках потрібно встановити: повноту включення до розрахунку виплат при визначенні середнього заробітку, правильність визначення середньомісячної та середньоденної заробітної плати, суми оплати під час відпустки. Потрібно перевірити правильність зроблених розрахунків по заробітній платі з використанням коефіцієнтів поправки, нарахованих пропорційно збільшення тарифної ставки (окладу), яка встановлена в місяці, за який здійснюються такі виплати, за відповідною професійно-кваліфікаційною групою.

6. Перевірка розрахунково-платіжних відомостей і особових рахунків. Така перевірка передбачає встановлення правильності підрахунків сум, підсумків нарахування, утримання, а також сум до видачі і відповідність їх записам в облікових регістрах в розрізі кореспондуючих рахунків.

При перевірці платіжних відомостей на виплату заробітної плати, премій, стипендій тощо можна використовувати наступний порядок дослідження:

встановити відповідність платіжних відомостей розрахунковим відомостям;

визначити правильність підсумків і наявність підсумків прописом;

перевірити наявність на відомостях підписів керівника і головного бухгалтера, працівників, які склали і перевірили відомість;

перевірити наявність підписів одержувачів грошей;

встановити дотримання порядку депонування сум.

Аналізуючи правильність платіжних операцій, Ревізор особливу увагу повинен звернути на правильність оформлення розрахунково-платіжних або платіжних відомостей (наявність підписів керівника, головного бухгалтера, відповідність табельного номера одержувача в платіжній відомості його номеру за табелем, відповідність табельних номерів однієї і тієї ж особи в різних платіжних відомостях, відсутність дописок, необумовлених виправлень або повторення прізвища однієї і тієї ж особи в різних платіжних відомостях за один і той же період часу.

В окремих випадках обліковими працівниками правильно нараховується оплата по табелю-розрахунку, який базується на нарядах про виконані роботи, а в платіжній відомості показується інша, збільшена сума до виплати. Особа, яка одержує кошти по відомості, не виявляє приписки, так як випралення здійснюється вже після виплати.

Ревзору необхідно враховувати, що підсумки у відомостях у таких випадках виводяться раніше з врахуванням майбутніх виправлень, а тому перевірка підсумків не дозволить виявити порушення. В цьому разі, в процесі дослідження слід зіставити суми, належні виконавцям робіт згідно з нарядами і табелями-розрахунками, з сумами, вказаними в платіжних відомостях. При виявленні розходжень у цих документах, їх необхідно вилучити, і у осіб, які виступають одержувачами грошей, отримати пояснення з приводу фактично одержаних сум і обставин, за яких виплачувалися грошові кошти.

7. Перевірка організації обліку та контролю виробітку та нарахування заробітної плати працівникам-відрядникам. Під час проведення такої перевірки Ревізор звертає увагу на те, як оформлені первинні документи (змінні звіти, наряди, маршрутні листи тощо), правильність використання норм і розцінок, наявність підписів посадових осіб, заповнення відповідних реквізитів, відсутність виправлень.

Особлива увага приділяється розрахункам відрядного заробітку при акордній системі оплати праці, правильності перенесення відсумків по працюючих в розрахунково-платіжні відомості. При цьому доцільно перевірити, чи немає випадків повторного нарахування сум за раніше оплаченими документами. Якщо розрахунки по рахунку відрядної заробітної плати виконуються з використанням комп'ютерної техніки, то доцільно перевірити алгоритм розрахунків, нормативно-довідкові дані.

При перевірці необхідно враховувати, що розкрадання грошових коштів під виглядом оплати праці може здійснюватися різними способами. В одних випадках складаються фальшиві наряди на роботи, що фактично не виконувалися. Ці наряди включаються до зведених відомостей, на підставі яких складаються платіжні відомості. В іншому випадку в нарядах на роботи, які насправді виконувалися, завищується їх обсяг або зазначаються підвищені розцінки.

В більшості випадків наряди, які складають з метою привласнення коштів, можуть мати наступні недоліки в оформленні: відсутність порядкового номера і дати видачі; відсутність дати приймання робіт або підпису особи, яка прийняла чи здала роботу; прийняття робіт і затвердження оплати за нарядом здійснено неуповноваженими на це особами; наявність слідів підчисток, дописок і необумовлених виправлень; відсутність реєстрації нарядів в журналі реєстрації у нормувальника, відсутність підпису нормувальника; відсутність затвердження наряду, але подача його до оплати.

Також відомі випадки, коли робота виконується робітниками підприємства для приватних осіб чи організацій, які оплачують її готівкою. Замість видачі наряду на виконання таких робіт складається фіктивний наряд на виконання робіт для власного будівництва, в якому зазначається вартість робіт, рівна тій, яку робітники фактично виконували на стороні. Таким чином, робітники одержують оплату праці за виконання сторонніх робіт за рахунок свого підприємства, а кошти, одержані за цю роботу від замовника, привласнюються.

Крім складання фальшивих нарядів, використовуються також і наряди, по яких роботи вже фактично виконані. В таких нарядах може зазначатись завищений обсяг робіт проти фактично виконаних або завищуються розцінки шляхом віднесення виконаних робіт по наряду до найвищих категорій складності.

Перевіряючи конкретні випадки привласнення грошових коштів, Ревізор повинен встановити, чи міг фізично даний склад бригади або один робітник протягом зазначеного в наряді часу виконати зазначений обсяг робіт, а також, чи були в роозпорядженні робітників необхідні матеріали для виконання завдання, вказаного в наряді. Такі факти можна встановити шляхом зіставлення нарядів з документами на відпуск матеріалів для виконання робіт протягом часу, сказаного в наряді. Якщо ж роботи виконувались за трудовим договором особами, які мають основну роботу на інших підприємствах, то чи мали ці особи необхідний час для виконання завдання, вказаного в наряді. Для цього дається запит і одержується інформація за місцем основної роботи таких осіб.

Іноді в документах зазначається виконання всієї роботи однією особою, хоча з обсягу і характеру роботи видно, що одна особа виконати її не могла.

При отриманні пояснень від одержувача коштів слід враховувати, що серед них можуть бути підставні особи, неспроможні за своїми знаннями, професіями виконати завдання, зазначене в оплаченому наряді. Перевірити це можна одержавши докладні дані про їх професію, кваліфікацію, розряд, стаж роботи, переглянувши їх трудові і розрахункові книжки, довідки та інші документи, які підтверджують стаж роботи і професію.

Окрема увага при перевірці приділяється встановленню зв'язку між виданою заробітною платою, обсягом виконаних робіт, а також їх якістю. Таку перевірку проводять вибірковим способом, використовуючи документи на оприбуткування запасів, зведені відомості, технологічні карти, статистичну звітність, первинні та зведені документи. Так, зазначені в нарядах роботи по капітальному або поточному ремонту автомобілів, іншої техніки, слід зіставити з первинними документами на відпуск ремонтних матеріалів, запасних частин тощо. При виявленні розходжень (наприклад, коли по нарядах робота виконана, а запасні частини не виписувались) встановлюються причини розходжень через осіб, які підписали ці наряди.

Істотне значення має перевірка правильності зазначення в нарядах обсягу робіт і застосування розцінок при розрахунках за навантажувальні і розвантажувальні роботи.

8. Перевірка правильності виплати грошових коштів по трудових угодах. Така перевірка здійснюється за трудовими угодами (договорами), актами приймання виконаних робіт, відомостями на оплату праці найманих осіб видатковими касовими ордерами тощо.

При перевірці необхідно звернути увагу на операції з видачі коштів працівникам з каси, з розрахункового рахунку, у вигляді натуроплати (за необхідністю попрізвищно), так як серед порушень зустрічаються нарахування і видача коштів без відображення їх руху по рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» з метою уникнення обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів.

Для спрощення процедури перевірки можна скласти реєстр усіх виданих виплат стороннім працівникам і перевірити наявність для них трудових договорів, договорів підряду чи інших договорів господарсько-провового характеру.

Особлива увага звертається на правильність розрахунків з оплати раці з працівниками, прийнятими на роботу за договорами підряду, трудовими договорами та ін. Часто такі договори оформлюються минулим числом і носять фіктивний характер, тому необхідно встановити, за яку роботу і який обсяг виконаної роботи нарахована заробітна плата, якими документами підтверджується обсяг виконаної роботи, розміри нараховної заробітної плати. Також шляхом перерахунків і прослідковування необхідно визначити, чи немає в первинних документах і розрахунково-платіжних відомостях (особових рахунках) арифметичних помилок, чи нараховується заробітна плата адміністративно-управлінському персоналу та інженерно-технічним працівникам згідно штатного розкладу і контракту, укладеного з ними; перевірити правильність застосування тарифних ставок, розцінок, розрядів і інших параметрів при нарахуванні заробітної плати.

В практиці аудиту найчастіше зустрічаються наступні способи розкрадання грошових коштів при виплаті найманим особам:

складаються фальшиві трудові угоди і присвоюються безпідставно нараховані на них суми;

вносяться підробки до справжніх трудових угод з метою збільшення обсягу фактично виконаних робіт і нарахованих за це сум грошей;

збільшуються розцінки і приписуються обсяги виконаних робіт

Якщо в процесі дослідження виявляються факти порушень за трудовими угодами, аудитору необхідно перевірити, чи законно складено трудову угоду (ким і коли вона затвержена); чи виконувалась фактично робота, зазначена в трудовій угоді, ким і коли; якщо обсяг роботи завищений, то в якому розмірі і яка вартість завищених робіт; хто з посадових осіб відповідає за завищений обсяг робіт, зазначених у трудовій угоді чи в складанні підробленої трудової угоди.

Використовуючи послуги залучених спеціалістів при огляді відповідних об'єктів, можна встановити, що роботи на них фактично не виконувалися або виконані не в повному обсязі, також можливе виконання цих робіт за іншими трудовими угодами та іншими виконавцями. Тому в сумнівних випадках необхідно перевіряти, коли і ким виконувалися роботи, зазначені в трудовій угоді.

При документальній перевірці трудових угод аудитор повинен враховувати ознаки, що можуть свідчити про недоброякісність таких документів:

виконання підписів від імені різних осіб одним і тим же почерком або від імені однієї і тієї ж особи різними почерками;

зазначення різних номерів паспортів у трудових угодах, складених на ім'я однієї і тієї ж особи;

виконання на підприємстві робіт, які не викликалася виробничою необхідністю;

оформлення на ім'я однієї і тієї ж особи великої кількості угод;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5