![]() |
РУБРИКИ |
Контроль та ревізія оплати праці в бюджетних установах |
РЕКЛАМА |
|
Контроль та ревізія оплати праці в бюджетних установахдописки, виправлення та інші зміни в трудових угодах і розрахункових документах. По кожній трудовій угоді, яка викликає сумніви, перевіряють, чи виконувалися фактично роботи, зазначені в ній, і в якому обсязі. При перевірці нарахування оплати праці найманим працівникам увагу також необхідно звертати на правильність утримань з нарахованих сум і сплати прибуткового податку. Правильність утримання податків можна перевірити, використовуючи законодавчо встановлені норми та з урахуванням представлених найманими особами довідок про склад сім'ї для одержання пільг по податках. Окрему увагу необхідно приділити перевірці сумісництва працівників, тому що трапляються факти, коли сумісники виконують роботу за сумісництвом під час своєї основної роботи і, отже, одержують заробітну плату не за пророблений час. Зіставляючи час роботи сумісника на підприємстві з часом його роботи в інших підприємствах, можна встановити, чи не працював він у різних підприємствах в один і той же час, визначити кількість невідпрацьований годин. 9. Перевірка стану аналітичного обліку розрахунків з оплати праці. Розпочати таку перевірку доцільно з порівняння залишку, показаного в Головній книзі по рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» і в розроблюваній таблиці. Також необхідно встановити відповідність аналітичного обліку по заробітній платі систетичному обліку по рахунку 66, для чого порівнюють сальдо по рахунку 66 на дату початку перевірки з даними розроблюваної таблиці, а останні співставляють з даними платіжних відомостей. У випадку виявлення розбіжностей між аналітичним і синтетичним обліком потрібно встановити їх причини. Загальними причинами розбіжностей можуть бути: запущеність обліку; неповне утримання авансів, повторне списання грошових документів з віднесенням виплат по них в дебет рахунку 66 та інше. При перевірці розрахунків за іншими операціями особливої уваги Ревізора потребує перевірка своєчасності погашення сум раніше виданих працівникам авансів і переплат, правильності утримання із заробітної плати заборгованості за підзвітними сумами і за відшкодування матеріального збитку, а також за товари, придбані в кредит тощо. При перевірці розрахунків з персоналом за іншими операціями необхідно встановити наявність укладених договорів за окремими іншими розрахунками з персоналом, достовірність і реальність заборгованості по цих рахунках. Основна помилка, що виявляється при перевірках даного елементу собівартості, - це недотримання принципу виробничої направленості витрат. При перевірці первинних документів з нарахування заробітної плати, аудитор може виявити фактор включення до собівартості основної діяльності витрат на оплату праці працівників, зайнятих у інших видах діяльності. Це досягається шляхом звірки даних по кредиту рахунка 66 в частині сум, списаних на рахунки виробничих витрат і показників за підсумком зведеної відомості з оплати праці в частині її нарахування. Дані за підсумками зведеної відомості, як правило, повинні бути більше, ніж дані по дебету рахунків обліку виробничих витрат. 3.3 Типові порушення ведення операцій з обліку витрат на оплату праці в бюджетних пидприємствах. В ході первірки РЕВіЗОР може виявити наступні типові порушення (табл. 3.4). Таблиця 3.4 Порушення ведення операцій з обліку витрат на оплату праці
Бухгалтерська звітність є системою узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства протягом звітного періоду (місяця, кварталу, року). Вона складається шляхом підрахунку, групування та спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією. Фінансову звітність зобов'язані складати підприємства, об'єднання і організації, що перебувають на господарському розрахунку, мають самостійний баланс і є юридичними особами. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством. Фінансова звітність складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів. Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними П(С)БО. Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям: існує ймовірність надходженя або вибуття майбутніх економічних вигід, пов'язаних із цією статтею; оцінка статті можу бути достовірно визначена. Призначення основних компонентів фінансової звітності відображені у таблиці 3.5. Таблиця 3.5. Призначення основних компонентів фінансової звітності
Фінансові звіти відображають фінансові результати операцій та інших подій, об'єднуючи їх в основні групи за економічними характеристиками. Виділяють п'ять груп елементів фінансових звітів (табл. 3.6). Активи, зобов'язання та власний капітал безпосередньо пов'язані з визначенням фінансового стану в балансі підприємства, а доходи і витрати показані з оцінкою діяльності у Звіті про фінансові результати. Таблиця 3.6. Групи елементів фінансових звітів та їх визначення
Предметом аудиту фінансової звітності є встановлення відображення у фінансовій звітності в усіх суттєвих аспектах реального фінансового становища, взаємозв'язку та несуперечності показників окремих форм звітності, відповідності фінансової звітності вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО 1 - 5; розкриття у звітності підприємства усіх суттєвих аспектів облікової політики. Завдання аудиту стану звітності наступні: дослідити достовірність і відповідність записів звітності даним Головної книги та регістрів аналітичного обліку; прослідкувати за своєчасністю здачі бухгалтерської звітності до відповідних державних органів; вивчити взаємоузгодженість покаозників звітності підприємства; порівняти дані річної фінансової звітності з даними квартальної та поточної фінансової звітності; оцінити можливість постійного функціонування підприємства; оцінити вплив подій, що відбулися, на фінансову звітність та їх відображення в звітності. Під час перевірки фінансової звітності застосовуються прийоми документального контролю. Звітність при цьому підлягає перевірці за формою, аналітичній перевірці та перевірці за змістом (табл. 3.7 ). Таблиця 3.7. Особливості перевірки фінансової звітності
При вивченні стану звітності слід дтримуватися наступного порядку дослідження. 1) Перевірка тотожності показників, що містяться у формах бухгалтерської звітності та регістрах бухгалтерського обліку. Перевірка відбувається по кожній формі звітності окремо шляхом порівняння показників, що містяться у відповідній формі, із залишками та оборотами по рахунках Головної книги і регістрів обліку. У випадках, якщо показники форм звітності не можуть бути перевірені за даними Головної книги, використовуються відповідні регістри аналітичного обліку. 2) Перевірка відображення всіх активів і пасивів підприємства в повному обсязі. При проведенні такої перевірки необхідно впевнитися, що активи та джерела їх утворення у фінансовій звітності відображені в повному обсязі. 3) Вивчення оцінки активів і пасивів протягом року відповідно до прийнятої облікової політики. Перевірка передбачає встановлення дотримання підприємством протягом звітного року методів оцінки, обраних ним на початку звітного періоду. 4) Встановлення реального існування відображених у балансі активів і пасивів. Необхідно впевнитися в еральному існуванні, наявності конкретних видів, найменування матеріальних запасів, які в сукупності відображені в балансі. 5) Перевірка належності активів, відображених у балансі, підприємству що перевіряється. При проведенні такої перевірки необхідно встановити наявність майнових прав на майно. 6) Визначення правдивості, точності, об'єктивності відображення стану підприємства на дату складання фінансової звітності. Потрібно встановити відповідне відображення активів і пасивів на дату складання фінансової звітності; правильність залишків; відповідність даних фінансової звітності іформації в іншій звітності. 7) Контроль дотримання підприємстом при веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності чинного законодавства і нормативних документів. Увага при цьому звератється на законність здійснених операцій з придбання, зберігання, контролю наявності, використання або реалізації запасів відповідно до вимог нормативних документів. Така оцінка стосується як перевірки правомірності здійснення самих операцій, так і правильності їх документального оформлення. 8) Перевірка обов'язковості обліку діючих витрат, реальних надходжень і передбачуваних витрат. При цьому необхідно перевірити правильність обліку передбачуваних планових витрат або втрат, які відносяться до звітного періоду. Наприклад, відображення природного убутку або фактично остаточно не встановлених втрат матеріальних запасів від аварії, стихійног лиха тощо. 9) Перевірка дотримання підприємством обраної облікової політики, а також безперервності його функціонування. Так, перевіряючи безперервність функціонування підприємства, аудитор повинен впевнитися, що підприємство буде функціонувати в найближчому майбутньому. При цьому перевіряється дотримання постійності обраної політики відносно впливу рівня активів і пасивів на безперервність функціонування підприємства. Тобто встановлюється забезпечення можливості безперервності функціонування підприємства, продовження процесу виробництва при даному рівні матеріальних запасів, грошових коштів, власного капіталу тощо. 10) Вивчення облікових записів і даних фінансової звітності з точки зору їх належності до звітного періоду, що перевіряється. Така перевірка полягає в дослідженні аудитором дотримання меж звітного періоду. Це передбачає, що всі операції, здійсенні з активами, повинні бути віднесені та відображені в обліку в тому періоді, в якому вони відбулися. Аудитор своїм висновком підтверджує якісні характеристики фінансової звітності, що встановлені П(С)БО (табл. 6. ). Якісні характеристики фінансової звітності досягаються за рахунок дотримання принципів її підготовки (табл. 3.8 ). Таблиця 3.8 Якісні характеристики фінансової звітності
Таблиця 3.9 Принципи підготовки фінансової звітності
Розділ ІV. Комп'ютеризація обліку і аналізу витрат на оплату праці. 4.1. Автоматизація розрахунків по заробітній платі. На сьогоднішній день дуже широко використовуються засоби обчислювальної техніки - це призвело до появи нових прийомів та методів організації обліку. Відмінною їх особливістю є можливість складання в автоматичному режимі машинограм, узагальнюючих облікову інформацію в розрізах, необхідних для управління, контролю, аналізу та складання бухгалтерської звітності. Нині відбувається швидке оснащення організацій компю`терами. Вони дозволяють накопичувати дані як безпосередньо в облікових реєстрах (карточках, вільних листах та ін.) так і на машинних носіях інформації (наприклад, на жорсткому диску, дискетах). Відносно просто можна засвоїти та експлуатувати компю`тери в якості персональної техніки, оснащувати ними бухгалтерів і на їх основі створювати автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера. Одним з обов`язкових умов автоматизації та обліку є наявність програми реєстрації та обробки бухгалтерських даних. Вони включають розробку технологій автоматизованого отримання обробки інформації, в тому числі: первинні документи, пристосовані до їх автоматизованої обробки; документообіг, розрахований на обробку облікових даних на компю`терах; коди; звітні розробки, отримані автоматично; програми робіт обчислювальної техніки; технологічні та інструментальні карти, які формалізують порядок виконання робіт на всіх етапах технологічного процесу обробки інформації, зараховуючи використання отриманих машинограм. При цьому програми обробки бухгалтерської інформації повинні бути адаптовані до правил ведення бухгалтерського обліку. Це відноситься до подання бухгалтерських реєстрів в зручному для читання вигляді, неможливість несанкціонованих виправлень в записах та ін. Організація самостійно обирає форми та методи бухгалтерського обліку виходячи з обє`му облікових робіт, наявності обчислювальної техніки та інших умов. Вони можуть не тільки використовувати рекомендовані форми, але й розробляти свої, зараховуючи форми бухгалтерських реєстрів, програму реєстрації та обробки інформації. Разом з тим вони повинні дотримуватись загальних методологічних принципів, встановлених в централізованому порядку, а також технології обробки облікових даних. З переходом до прогресивних форм обліку кардинально змінюється характер та зміст бухгалтерської роботи, скорочується питома вага технічних процесів, заснованих на ручній праці. Головним для облікового персоналу стають функції організаторів процесу обробки економічної інформації. Спосіб обробки господарських операцій при ведені бухгалтерського обліку чинить істотний вплив на організаційну структуру фірми, а також на процедури та методи внутрішнього контролю. Комп'ютерна технологія характеризується рядом особливостей, які потрібно враховувати при оцінці умов та процедур контролю. Нижче показані відмінності комп'ютерної обробки даних від неавтоматизованої. ? Комп'ютерна обробка припускає використання одних і тих команд при виконанні ідентичних операцій бухгалтерського обліку, що практично виключає появу випадкових помилок, зазвичай присутніх ручній обробці. Напроти, програмні помилки приводять до неправильній обробки всіх ідентичних операцій при однакових умовах. ? Комп'ютерна система може здійснювати безліч процедур внутрішнього контролю, які в неавтоматизованих системах виконують різні спеціалісти. Така ситуація залишає спеціалістам, що мають доступ до комп'ютеру, можливість втручання в інші функції. В підсумку комп'ютерні системи можуть вимагати введення додаткових мір для підтримки контролю на необхідному рівні, який в неавтоматизованих системах досягається простим поділом функцій. До подібних мір може відноситись система паролів, які запобігають дії, не допустимі зі сторони спеціалістів, які мають доступ до інформації про активи та облікові документи через термінал в діалоговому режимі. ? У порівнянні з неавтоматизованими системами бухгалтерського обліку комп'ютерні системи більш відкриті для несанкціонованого доступу, включаючи осіб, що здійснюють контроль. Вони також відкриті для прихованої зміни даних і прямого чи непрямого одержання інформації про активи. Чим менше людина втручається в машинну обробку операцій обліку, тим нижче можливість виявлення помилок і неточностей. Помилки, допущені при розробці чи коригуванні прикладних програм, можуть залишатися непоміченими протягом тривалого періоду. ? Комп'ютерні системи дають у руки адміністрації широкий набір аналітичних засобів, що дозволяють оцінювати і контролювати діяльність фірми. Наявність додаткового інструментарію забезпечує зміцнення системи внутрішнього контролю в цілому і, таким чином, зниження ризику його неефективності. Так, результати звичайного зіставлення фактичних значень коефіцієнта витрат із плановими, а також звірення рахунків надходять до адміністрації більш регулярно при комп'ютерній обробці інформації. Крім того, деякі прикладні програми накопичують статистичну інформацію про роботу комп'ютера, яку можна використовувати з метою контролю фактичного ходу обробки операцій бухгалтерського обліку. ? Комп'ютерна система може виконувати деякі операції автоматично, причому їхнє санкціонування не обов'язкове документується, як це робиться в неавтоматизованих системах бухгалтерського обліку, оскільки сам факт прийняття такої системи в експлуатацію адміністрацією припускає в неявному виді наявність відповідних санкцій. На сучасний момент існує досить велика кількість універсальних комплексів ведення бухгалтерського обліку, що призначені не тільки для автоматизації обліку праці і заробітної плати на малому підприємстві, але і для ведення всього бухгалтерського обліку, як на малих так і на великих підприємствах. Наприклад - 1С: Бухгалтерія Програма 1С:Бухгалтерія є універсальною бухгалтерською програмою і призначена для ведення синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку по різних розділах. Аналітичний облік ведеться по об'єктах аналітичного обліку (субконто) у натуральному і вартісному вираженнях. Програма надає можливість ручного й автоматичного введення проводок. Усі проводки заносяться в журнал операцій. При перегляді проводок у журналі операцій їх можна обмежити довільним тимчасовим інтервалом, групувати і шукати по різних параметрах проводок. Крім журналу операцій програма підтримує кілька списків довідкової інформації (довідників): o план рахунків; o список видів об'єктів аналітичного обліку; o списки об'єктів аналітичного обліку (субконто); o констант і т.д. На підставі введених проводок може бути виконаний розрахунок підсумків. Підсумки можуть виводитися за квартал, рік, місяць і за будь-який період, обмежені двома датами. Розрахунок підсумків може виконуватися по запиту й одночасно з введенням проводок (в останньому випадку не потрібно перерахування). Після розрахунку підсумків програма формує різні відомості: · зведені проводки; · оборотно-сальдову відомість; · оборотно-сальдову відомість по об'єктах аналітичного обліку; · картка рахунку; · картка рахунку по одному об'єкті аналітичного обліку; · аналіз рахунку (аналог головної книги); · аналіз рахунку по датах; · аналіз рахунку по об'єктах аналітичного обліку; · аналіз об'єкту аналітичного обліку по всіх рахунках; · картка об'єкту аналітичного обліку по всіх рахунках; · журнальний ордер. У програмі існує режим формування довільних звітів, що дозволяє на деякій бухгалтерській мові описати форму і зміст звіту, включаючи в нього залишки й обороти по рахунках і по об'єктах аналітичного обліку. За допомогою даного режиму можуть бути реалізовані звіти, надані в податкові органи, крім того даний режим використовується для створення внутрішніх звітів для аналізу фінансової діяльності організації в довільній формі. Крім того програма має функцію збереження резервної копії інформації і режим збереження в архіві текстових документів. Головне призначення архівної копії - підстрахування від втрати інформації через поломку комп'ютера, перепадів напруги в електромережі, вірусів. Архівну копію рекомендується зберігати щодня (якщо Ви працювали в цей день із програмою) чи після введення даних у великих обсягах. Має сенс тримати два варіанти архівної копії: останній і передостанній. Наприклад, сьогодні Ви збережете копію на дискеті 1, завтра - на дискеті 2, а післязавтра - знову на дискеті 1 і т.д. Це захистить Вас від втрати інформації через неякісні дискети. Дискети рекомендується підписувати: номер дискети, дата створення копії. Програма може бути цілком побудована бухгалтером на поточне законодавство і конкретні форми обліку. Комплекс автоматизації обліку на підприємстві може бути створений на базі табличного процесора Excel 97, що є одним з найбільш популярних пакетів програм, призначених для створення табличних документів. Запропоновані ним засоби дозволяють вирішувати різноманітні задачі від розрахунку величини прибуткового податку до складання фінансового звіту великої компанії. Система володіє могутніми обчислювальними можливостями, чудовими засобами складання ділової графіки, обробки текстів, ведення баз даних. Робота з табличним процесором Excel дозволяє: · використовувати для збереження взаємозалежних таблиць робочу книгу, що складається з окремих аркушів, які можна в процесі роботи видаляти, перейменовувати, переставляти місцями, копіювати і ховати; · застосовувати зручні засоби коригування даних у таблиці, використовувати широкий спектр можливостей роботи з фрагментами; · для розрахунків крім написання формул використовувати великий набір вбудованих функцій, для завдання яких може застосовуватися Майстер функцій; · застосовувати імена для посилання; · здійснювати належне оформлення таблиць - застосовувати різноманітні шрифти, способи вирівнювання тексту і чисел, зміни ширини стовпців і висоти рядків, затемнення й обрамлення осередків; · застосовувати різноманітні формати відображення числових даних; · для графічного представлення даних робітника листа застосовувати широкий набір діаграм; належним образом оформляти їхній і друкувати; · виконувати звід даних з декількох таблиць шляхом їхньої консолідації; · автоматично розраховувати проміжкові підсумки, створювати зведені таблиці; Однією з переваг даного комплексу є те, що він цілком сумісний із програмою автоматизації обліку 1С:Бухгалтерія (будь-яких версій). Можливості вище описаного індивідуального комплексу автоматизації обліку дозволяють дуже швидко і легко перенести в нього всі облікові дані з 1С:Бухгалтерії. 4.2. Комп'ютеризація обліку витрат на оплату праці Облік витрат взагалі, а особливо облік витрат на оплату праці завжди потребує багато часу і, як правило, цю ділянку роботи намагаються автоматизувати однією з перших. Існує немало програм, які можуть бути досить вдало використані підприємствами чи установами, проте в даній роботі зупинимося докладніше на системі «BEST». Усі витрати формуються в окремих підсистемах. Так витрати на оплату праці відображаються у підсистемі «Облік заробітної плати». Розглянемо її докладніше. Коп'ютеризація обліку заробітної плати здійснюється за допомогою відповідної підсистеми, яка інформаційно пов'язана з іншими підсистемами і забезпечує виконання таких функцій: ведення спеціальних довідників; ведення особистих рахунків і карток персонального обліку; розрахунок нарахування заробітної плати та утримань; розрахунок сум податків; підготовка та друкування вихідних документів, платіжних доручень на перерахування податків. Підсистема забезпечує комп'ютеризацію обліку заробітної плати, розрахованих на її базі податків і розрахунків з працівниками підприємства, бюджетом і позабюджетними фондами за допомогою таких режимів роботи, що відображені на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Головне меню підсистеми Excel - дає користувачу сервісну допомогу під час роботи з підсистемою. Картотеки - забезпечує ведення особистих рахунків і карток персонального обліку. В цьому режимі можна визначити нарахування та утримання по окремих працівниках, переглянути і відразу потреби очистити картотеки. |
|
© 2007 |
|