Облік та аудиту комерційних банках

Облік та аудиту комерційних банках

Правилами Національного банку України передбачено, що у разі прийняття рішення про списання безнадійних кредитів за рахунок загального резерву комерційні банки повинні на цю суму додатково сформувати резерв, який обліковується на окремих аналітичних рахунках за балансовими рахунками № 1599 і 2400 “Резерв під заборгованість за кредитами”. При цьому здійснюються такі бухгалтерські проводки:

З метою повернення боргу за безнадійними кредитами, що обліковані за балансом, банки зобов'язані працювати з клієнтами протягом трьох років. Після списання безнадійних кредитів банк зобов'язаний продовжувати роботу з клієнтами з метою повернення боргу (не пізніше, ніж до закінчення строку позовної давності) протягом трьох років.

У випадку, якщо банку все ж не вдалося погасити борги за безнадійними кредитами, вони вважаються повністю безнадійними і не піддягають системному бухгалтерському обліку, тобто списуються з позабалансових рахунків.

1. Списання суми основного боргу за безнадійними кредитами:

Д-т рахунку № 9910;

К-т рахунку № 9610, 9611.

2. Списання суми неотриманих відсотків та комісій за кредитними операціями:

Д-т рахунку № 9910;

К-т рахунку № 9600, 9601.

Якщо позичальник повністю чи частково сплачує борг за безнадійними кредитами, який був попередньо списаний за рахунок резерву, банк повинен визнати цю суму як валовий дохід:

Д-т рахунку
№ 2600 “Поточний рахунок клієнта”;

К-т рахунку
№ 6800 “Непередбачені доходи”.

Сплачені відсотки та комісії за безнадійними кредитами також обліковуються у складі непередбачених доходів:

Д-т рахунку № 2600;

К-т рахунку № 6800.

Якщо в момент погашення боргу за безнадійними кредитами його сума обліковувалась за балансом, то вона підлягає списанню з позабалансових рахунків №9600, 9601, 9610, 9611.

У банку безнадійні борги за кредитами можуть перевищувати суму сформованого резерву на покриття можливих витрат за кредитними операціями. Виникає питання: за рахунок яких джерел можуть бути покриті втрати від кредитної діяльності? Для покриття таких витрат банк повинен сформувати додатковий резерв за рахунок своїх фондів чи нерозподіленого прибутку минулого року.

Для зменшення ризику від кредитної діяльності банки на свій розсуд можуть передбачати ідентифіковані резерви за кредитами. Такі резерви утворюються проти конкретних кредитів, якщо банк має достатньо підстав вважати, що відповідний кредит не буде погашено. Джерелом ідентифікаційного резерву може бути перерозподілений прибуток. Віднесення суми резерву (або його частини) на валові витрати можливе у випадку, якщо це передбачено податковим законодавством.

У балансі зазначений резерв обліковується на рахунку № 3699 “Резерви по покриття інших ризиків та витрат”. Оскільки такі резерви є реальними втратами банку, то вони не обліковуються у складі додаткового капіталу в класі “капітал банку”.

Банки зобов'язані щоквартально подавати Національному банку України звітність про заборгованість за кредитами, списану з балансу і обліковану на позабалансовому рахунку; про класифікацію кредитів за групами ризику і про утворення резерву на покриття можливих втрат за кредитами; звіт про зміни резерву.

Для забезпечення повноти, своєчасності та ефективності контролю за використанням і погашенням кредиту велике значення має організація руху інформаційних потоків про кредитну угоду між підрозділами, які беруть участь у її виконанні. Особливе місце посідають відносини між бухгалтерією та кредитним відділом. У банку повинні бути розроблені схеми руху документів між цими підрозділами та визначена відповідальність працівників цих підрозділів за збереженість документів, на підставі яких здійснена кредитна операція.

Інформація про позичальника та стан кредиту може узагальнюватись кредитним працівником у спеціальній формі “Облікова (або особиста) картка позичальника”, орієнтовна форма якої наведена у додатку 16.

Перші примірники документів на видачу кредиту, а саме: кредитна угода, строкове зобов'язання, угода-доручення, угода застави підлягають обліку на позабалансових рахунках і зберігаються у сховищі. Це дозволяє забезпечити їх збереженість. Копії та другі примірники цих документів, а також інші документи з оформлення кредитної угоди зберігаються в кредитній справі клієнта і знаходяться у кредитного працівника. Кредитний працівник для обліку виданих кредитів веде журнал їх реєстрації. У журналі зазначається найменування позичальника, дата видачі кредиту, позначка про його погашення, пролонгування і виконання позичальником своїх зобов'язань.

Після отримання інформації про погашення позичальником основного боргу і відсоткових платежів за кредит, у функції кредитного працівника входить:

-- звіряння цих даних з даними особових позичкових рахунків позичальника;

-- оформлення меморіального ордера на вилучення зі сховища кредитної угоди, строкового зобов'язання і документів по заставі;

-- повернення строкового зобов'язання і документів по заставі позичальнику;

-- після оформлення запису на кредитній угоді “кредит погашено” угода разом з іншими документами за кредит піддягає здачі в архів, де вона зберігається п'ять років.

Загальна відповідальність за дотримання правил оформлення, видачі та своєчасного погашення кредитів покладається на керівника і головного бухгалтера банківської установи, а персональну відповідальність несуть члени кредитного комітету, які приймають рішення про видачу кредиту, а також уповноважена особа банку, яка за дорученням і з повноваженнями підписує кредитну угоду.

7.4. Облік операцій кредитного характеру

Найбільш поширеними є факторингові операції і операції з фінансового лізингу.

Облік факторингових операцій. Факторингові операції-- це продаж рахунків фактору (від англ. factor -- комісіонер, агент, посередник), в особі якого, як правило, виступають комерційні банки, фінансові компанії, а також спеціалізовані факторингові компанії. При цьому банки купують рахунки-фактури постачальників на відвантажену конкретним покупцям-дебіторам продукцію, виконані роботи, послуги. Внаслідок цього здійснюється передача постачальником банку права на вимогу боргу з покупця.

Отже, факторингові операції -- це купівля банком права на утримання боргу. Це не просто одна з форм фінансування. Банк купує в свого клієнта дебіторські рахунки, завчасно оцінивши кредитоспроможність наявних і можливих дебіторів клієнтів, і наперед визначає максимальний розмір авансу, який звичайно складає 80--90 % суми рахунків-фактур за вирахуванням дисконту і комісійних. Після аналізу необхідної інформації, одержаної від постачальника банк укладає з ним угоду на факторингове обслуговування, в якій повинно бути обумовлено:

-- перелік покупців, вимоги яких будуть переуступатися;

-- контрольну суму переуступок;

-- розмір аважу;

-- відсоткову ставку за кредит;

-- відсоткову ставку комісійних за обробку рахунків-фактур;

-- право регресу зворотної вимоги до постачальника;

-- граничний строк платежу для покупця-дебітора;

-- відповідальність сторін за порушення угоди;

-- умови розірвання угоди;

-- строк дії угоди та ін.

Бухгалтерський облік розрахунків за факторинговими операціями здійснюється на активно-пасивному балансовому рахунку № 3519 “Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку” (субрахунок “Розрахунки банку за факторинговими операціями”), а одержаних доходів -- на спеціальному окремому рахунку № 6023 “Відсоткові доходи за рахунками суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями”. Аналітичний облік до цього рахунку здійснюється за особовими рахунками постачальників.

Доходи банку від факторингових операцій становить різниця між ціною купівлі рахунків-фактур постачальника і сумою, яка надходить за них від дебітора-покупця.

Відображення факторингових операцій в системі рахунків бухгалтерського обліку розглянемо на прикладі викупу дебіторської заборгованості на суму 100 000 грн. із загальною сумою усіх скидок 10000 грн.

1. На викуп дебіторської заборгованості у постачальника за ціною нижче вартості рахунків-фактур:

Д-т рахунку

№ 3519 “Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку” 90 000 грн.

К-т рахунку

№ 1200 “Коррахунок у Національному банку України” 90 000 грн.

2. На одержання грошей від дебітора на повну суму рахунку-фактури -- 100 000 грн.:

Д-т рахунку
№ 120 “Коррахунок у Національному банку України” 100 000 грн.

К-т рахунку
№ 3519 “Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку” 90 000 грн.

К-т рахунку
№ 6023 “Відсоткові доходи за рахунками суб'єктів господарської діяльності за факторинговими

операціями” 10 000 грн.

Аналогічно відображаються на рахунках бухгалтерського обліку і операції форфейтинга-- форми банківського кредиту, що передбачає придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийому на себе ризику виконання цих вимог та їх інкасування.

Облік фінансового лізингу. Лізинг -- це форма довгострокової оренди, яка пов'язана з передачею в користування обладнання, транспортних засобів, іншого рухомого і нерухомого майна, при збереженні права власності за орендодавцем на весь строк угоди оренди.

Після закінчення строку дії угоди лізингу орендатор може:

-- завершити орендні платежі й повернути майно банку;

-- скласти нову угоду лізингу;

-- викупити майно за ціною, погодженою з орендодавцем: встановленою у момент укладання угоди або за залишковою вартістю.

Строк угоди, як правило, дорівнює строку амортизації або менший за нього.

Орендна плата включає в себе амортизацію, витрати банку щодо оформлення лізингу і комісійну винагороду у вигляді відсотків.

Бухгалтерський облік операцій за лізингом ведеться на активних рахунках:

№ 4400 “Операційні основні засоби” (які здані в оренду з оперативного лізингу);

№ 4500 “Неопераційні основні засоби” (які здані в оренду з оперативного лізингу).

За дебетом цих рахунків обліковується вартість заново придбаних машин, обладнання та інших об'єктів основних засобів, які потім передані згідно з лізинговою угодою. За кредитом цих рахунків відображаються їх вибуття при купівлі орендарем за залишковою вартістю, списанні з балансу або іншій реалізації за договірною ціною.

Аналітичний облік при цьому здійснюється аналогічно в межах рахунків № 4400 та 4500.

Розглянемо відображення в обліку операцій з фінансового лізингу як банком-лізингодавцем, так і банком-лізингоодержувачем.

1. Облік фінансового лізингу банком-лізингодавцем:

а) попередня сплата постачальникам машин і обладнання

Д-т рахунку

№ 3511 “Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів”;

К-т рахунку

№ 1200 “Коррахунок у Національному банку України”;

б) одержання машин і обладнання

Д-т рахунків:

№ 4400 “Операційні основні засоби” (відповідний аналітичний рахунок);

№ 4500 “Неопераційні основні засоби” (відповідний аналітичний рахунок );

К-т рахунку

№ 3511 “Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів”;

в) передача в лізингову оренду об'єктів основних засобів

Д-т рахунків:

№ 1525 “Фінансовий лізинг, що наданий іншим банкам”;

№ 2075 “Фінансовий лізинг, що наданий суб'єктам господарської діяльності”;

К-т рахунків:

№ 4400 “Операційні основні засоби”;

№ 4500 “Неопераційні основні засоби”.

Погашення лізингоодержувачем дебіторської заборгованості, яка У лізингодавця числиться на рахунках № 1525 або 2075, відображається лізингодавцем бухгалтерською проводкою у такій кореспонденції рахунків:

Д-т рахунку

“Коррахунок у Національному банку України”:

К-т рахунків:

№ 1525 “Фінансовий лізинг, що наданий іншим банкам”;

№ 2075 “Фінансовий лізинг, що наданий суб'єктам господарської діяльності”.

Щомісячно лізингодавець нараховує собі також доходи у вигляді відсотків бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунків:

№ 1528 “Нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам”

або
№ 2078 “Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктами господарської діяльності”;

К-т рахунків:

№ 6018 “Відсотковкі доходи за фінансовим лізингом, який наданий іншим банкам”

або
№ 6027 “Відсоткові доходи за кредитами в інвестиційну діяльність суб'єктам господарської діяльності”.

Вартість фінансового лізингу за угодою може бути більшою або меншою за балансову (залишкову) вартість об'єкта, переданого в цей лізинг, що відповідно відображається за кредитом рахунку № 3600 “Доходи майбутніх періодів” або № 3500 “Витрати майбутніх періодів”.

Так, при більшій вартості за лізингом наведена вище бухгалтерська проводка відображається за такою кореспонденцією рахунків. Приклад. Передано в лізинг об'єкт балансовою вартістю 12 000 грн., за який згідно з угодою лізингоодержувач повинен сплатити 14 400 грн.:

а) на балансову (залишкову) вартість, передану в лізинг об'єкту основних засобів:

Д-т рахунку
№ 2075 “Фінансовий лізинг, що наданий суб'єктам господарської діяльності” 12 000 гри.

К-т рахунку
№ 4400 “Операційні основні засоби” 12 000 грн.

б) на різницю більшої вартості лізингу від вартості об'єкта і основних засобів:

Д-т рахунку

№ 2075 “Фінансовий лізинг, що наданий суб'єктам господарської діяльності” 2400 грн.

К-т рахунку
№ 3600 “Доходи майбутніх періодів” 2400 грн.

в) на щомісячне нарахування відсотків з балансової вартості об'єкта, переданого в лізинг на 10 років

(12000 грн.: 10 років: 12 місяців = 100 грн.):

Д-т рахунку

№ 2078 “Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності” 100 грн.

К-т рахунку

№ 6027 “Відсоткові доходи за кредитами в інвестиційну діяльність суб'єктам господарської діяльності” 100 грн.

г) на щомісячне зарахування частини з доходів майбутніх періодів (2400: 10 років: 12 місяців = 20 грн.);

Д-т рахунку
№ 3600 “Доходи майбутніх періодів” 20 грн.

К-т рахунку

№ 6027 “Відсоткові доходи за кредитами в інвестиційну діяльність суб'єктам господарської діяльності” 20 грн.

Якщо вартість лізингу менша за балансову (залишкову) вартість об'єкта основних засобів, то різниця, яка спочатку обліковується на дебеті рахунку № 3500 “Витрати майбутніх періодів”, щомісяця списується на зменшення відсоткового доходу. Ці операції відображаються такими бухгалтерськими проводками:

а) на вартість, меншу від балансової вартості переданого в лізинг об'єкта основних засобів:

Д-т рахунку
№ 2075 “Фінансовий лізинг, що наданий суб'єктам господарської діяльності” 9600 грн.

К-т рахунку
№ 4400 “Операційні основні засоби” 9600 грн.

б) на різницю в меншій вартості лізингу від вартості об'єкта основних засобів:

Д-т рахунку
№ 3500 “Витрати майбутніх періодів” 400 грн.

К-т рахунку
№ 4400 “Операційні основні засоби” 2400 грн.

в) на щомісячне нарахування відсотків з суми, передбаченої угодою лізингу (9600 : 10 років : 12 місяців = 90 грн.):

Д-т рахунку

№ 2078 “Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності” 90 грн.

К-т рахунку

№ 6027 “Відсоткові доходи за кредитами в інвестиційну діяльність суб'єктам господарської діяльності” 90 грн.

г) на щомісячне зарахування частини з витрат майбутніх періодів за рахунок зменшення відсоткових доходів (2400:10 років: 12 місяців =20 грн.):

Д-т рахунку

№ 6027 “Відсоткові доходи за кредитами в інвестиційну діяльність суб'єктам господарської діяльності” 20 грн.

К-т рахунку

№ 3500 “Витрати майбутніх періодів” 20 грн.

2. Облік фінансового лізингу банком-лізингоодержувачем. Банки можуть одержувати у фінансовий лізинг основні засоби як від інших банків, так і від суб'єктів господарської діяльності. Одержані основні засоби прибуткуються на окремому субрахунку “Фінансовий лізинг” до рахунків № 4400 “Операційні основні засоби” та 4500 “Неопераційні основні засоби” бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунків:

№ 4400 “Операційні основні засоби”, субрахунок “Фінансовий лізинг”

або

№ 4500 “Неопераційні основні засоби”, субрахунок “Фінансовий лізинг”;

К-т рахунків:

№ 1625 “Фінансовий лізинг, який отриманий від банків”

або

№ 3615 “Кредиторська заборгованість за фінансовим лізингом”.

Погашення основного боргу кредитору-лізингодавцю, який числиться на рахунках № 1625 або 3615 відображається бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунків:

№ 1625 “Фінансовий лізинг, який отриманий від банків”

або

№ 3615 “Кредиторська заборгованість за фінансовим лізингом”;

К-т рахунків:

Кореспондентський рахунок, поточний рахунок, рахунок готівкових коштів.

Для банку-лізингоодержувача відсоткова плата за користування одержаними в лізинг основними засобами є витратами, які він відображає на рахунках № 7018 “Відсоткові витрати за фінансовим лізингом, який отриманий від інших банків” або № 7095 “Відсоткові витрати за фінансовим лізингом, який отриманий від клієнтів” та рахунках кредиторської заборгованості перед лізингодавцями такою бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунків:

№ 7018 “Відсоткові витрати за фінансовим лізингом, який отриманий від банків”

або
№ 7095 “Відсоткові витрати за фінансовим лізингом, який отриманий від клієнтів”;

К-т рахунків (кредиторів):

№ 1628 “Нараховані витрати за кредитами, які отримані від інших банків”

або
№ 3679 “Інші нараховані витрати”.

На сплату лізингодавцю складається бухгалтерська проводка:

Д-т рахунків:

№ 1628 “Нараховані витрати за кредитами, які отримані від інших банків”

або
№ 3678 “Інші нараховані витрати”;

К-т рахунків:

Кореспондентський рахунок, поточний рахунок, рахунок готівкових коштів.

Протягом періоду оренди лізингоодержувач нараховує амортизацію основних засобів з віднесенням її до складу своїх витрат бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку
№ 7423 “Амортизація”, субрахунок “Фінансовий лізинг”;

К-т рахунків:

№ 4409 “Знос операційних основних засобів”, субрахунок “Фінансовий лізинг”

або

№ 4509 “Знос неопераційних основних засобів”, субрахунок “Фінансовий лізинг”.

Якщо умовами угоди фінансового лізингу (довгострокової оренди) передбачена і здійснюється передача орендованих основних засобів у власність лізингоодержувача, то останній цю операцію в обліку відображає такою бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунків:

№ 4400 “Операційні основні засоби”, субрахунок “Власні основні засоби”
або

№ 4500 “Неопераційні основні засоби”, субрахунок “Власні основні засоби”;

К-т рахунків:

№ 4400 “Операційні основні засоби”, субрахунок “Фінансовий лізинг”
або

№ 4500 “Неопераційні основні засоби”, субрахунок “Фінансовий лізинг”.
І в той же час на збільшення знос власних основних засобів:

Д-т рахунків:

№ 4409 “Знос операційних основних засобів”, субрахунок “Фінансовий лізинг”
або

№ 4509 “Знос неопераційних основних засобів”, субрахунок “Фінансовий лізинг”;

К-т рахунків:

№ 4409 “Знос операційних основних засобів”, субрахунок “Власні основні засоби”
або

№ 4509 “Знос неопераційних основних засобів”, субрахунок “Власні основні засоби”.

7.5. Облік операцій з нарахування і справляння відсотків за користування банківськими кредитами та комісійних за надання послуг кредитного характеру

За надання послуг кредитного характеру банки справляють з клієнтів комісійну винагороду. До таких послуг належать: видача гарантій і поручительств іншим банкам та клієнтам, акцептовані та авальовані векселі, підтверджені та покриті акредитиви тощо.

Надані банком гарантії та поручительства обліковуються на позабалансових рахунках за умови, що вони невідзивні та існує угода за будь-якою формою, яка має юридичну силу. Вони обліковуються на рахунках групи:

-- гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банком, рахунок № 900;

-- гарантії, надані клієнтам, рахунок № 902;

-- сумнівні гарантії та поручительства, рахунок № 909. Гарантії, надані банкам, обліковуються за номіналом. Комісійні справляються, як правило, одноразово у відсотках від суми гарантії за умовами угоди.

При цьому здійснюються такі проводки:

Як послуга кредитного характеру розглядається операція банку з акцептування перевідних векселів. Суть цієї операції полягає в тому, що банк акцептує виставлений на нього клієнтом (кореспондентом) переводний вексель за умови, що клієнт надасть банку грошове покриття до настання строку платежу за векселем. У цієї операції, на відміну від Урахування векселя, банк сам стає платником. Як правило, сума для сплати векселя банку надається клієнтом не пізніше, як за три дні до настання строку платежу за векселем. При виконанні цієї операції здійснюються такі проводки:

Послуги кредитного характеру виникають також при участі банку в розрахунках клієнта за експортно-імпортними операціями, коли формою розрахунків стає документарний акредитив. Відкриття банком на прохання клієнта-імпортера акредитива обліковується за дебетом за балансового рахунку “Непокриті акредитиви” і кредитом контррахунку:

Д-т рахунку № 9122;

К-т рахунку № 9900.

Якщо банк за дорученням іншого банку, який відкрив акредитив, підтверджує його, то ця операція обліковується:

Д-т рахунку № “Підтверджені акредитиви, видані банком”;

К-т рахунку № 9900.

За ці операції клієнт-імпортер сплачує банку комісійні. Ці доходи обліковуються в кредиті рахунку № 6111 “Комісійні доходи за кредитне обслуговування клієнтів”. При виконанні розглянутих операцій комісійні розраховуються від суми виданого банком зобов'язання.

За користування кредитами клієнти сплачують банку відсотки. Відсотки за кредит є вагомою складовою в загальній сумі доходів банку.

Синтетичний облік нарахованих відсотків за користування кредитами ведеться окремо за кожною групою позичкових рахунків згідно з їх класифікацією в балансі. Відсотки обліковуються за ознакою строковості: окремо нараховані до настання строку їх сплати і окремо -- прострочені. Для цього в кожній групі позичкових рахунків передбачено по два рахунки четвертого порядку. Списані з балансу прострочені відсоткові платежі обліковуються за балансом на рахунках № 9600 і 9601 “Несплачені в строк доходи за кредитами” відповідно банків і клієнтів.

Аналітичний облік нарахованих відсотків ведеться в розрізі позичальників і окремо за кожним видом наданого кредиту. Відсотки нараховуються щомісяця. Позичальник перераховує відсоткові платежі в строки, передбачені кредитною угодою. Базою нарахування відсотків є сума залишку заборгованості за позичковим рахунком. У випадку нестачі суми коштів на рахунку позичальника для погашення боргів за позику і нараховані відсотки кошти скеровуються на Їх погашення у порядку, визначеному кредитною угодою.

Способи перерахування відсоткових платежів визначаються в кредитній угоді. Нарахування відсотків та їх відображення в обліку та фінансовій звітності банку здійснюється згідно з принципом нарощених доходів та витрат і відповідності. Визнання нарахованих, але несплачених у строк відсотків як безнадійних і прийняття рішення про їх списання з балансу є привілею правління комерційного банку в межах чинного законодавства.

Списані прострочені відсотки обліковуються на позабалансовому рахунку протягом строків позовної давності. Нормативними документами НБУ не допускається нарахування відсотків на суму прострочених відсоткових платежів.

Розглянемо відображення в обліку операцій з нарахування і справляння відсотків за кредит:

Нарахування відсоткових платежів здійснюється програмним шляхом у автоматичному режимі. Сума нарахованих відсотків відображається у відомості. Бухгалтер або кредитний працівник здійснюють вибірковий контроль за правильністю нарахування відсотків з метою попередження помилок.

За позичковими рахунками овердрафт нарахування відсотків повинно здійснюватись щоденно, оскільки залишок за рахунком має тимчасові обмеження.

Контрольні запитання

1. Наведіть класифікацію кредитних операцій і зміст окремих видів цих операцій.

2. Дайте визначення методу кредитування. Які методи кредитування використовуються?

3. Які Ви знаєте форми позичкових рахунків?

4. Розкрийте зміст кредитної лінії, назвіть її види.

5. У чому полягає суть овердрафта і особливості відображення операцій за овердрафтом в обліку?

6. Як побудовані рахунки для обліку кредитних операцій в балансі?

7. Яка інформація про кредитні операції має бути розкрита у фінансовій звітності? Як визначають чисті кредитні активи?

8. Схарактеризуйте методику обліку позичкових операцій.

9. У чому полягає суть резерву на покриття збитків за кредитами, облік операцій щодо його формування і використання? Відображення резерву в балансовому звіті.

10. Розкрийте суть і методику обліку факторингових операцій.

11. Розкрийте суть і методику обліку лізингових операцій.

12. Визначте доходи від проведення факторингових і лізингових операцій.

13. Схарактеризуйте методику обліку операцій з нарахування відсотків за користування кредитами.

14. Розкажіть про облік операцій за сплатою відсотків і комісійної винагороди.

Вправи для самостійної роботи

Вправа 1. ТзОВ “Родон” підписало з банком угоду на отримання права на овердрафт у розмірі 10 000 грн. з 01.08.98 р. по 01.11.98 р. 19 жовтня залишок на поточному рахунку фірми становить 26 000 грн. До рахунку підприємства висунуті наступніпретензії:

Сума, грн.

1. Платіжне доручення на перерахування податку на додану вартість в бюджет 3650

2. Грошовий чек на виплату заробітної плати 6500

3. Платіжне доручення на:

а) перерахування прибуткового податку з робітників і службовців до бюджету 960

б) інших обов'язкових платежів 4870

4. Платіжне доручення на перерахування постачальнику за отриману сировину згідно угоди 8700

5. Вимога-доручення за поставлені складові комплектуючі згідно угоди 5800

6. Платіжне доручення на оплату орендних платежів за використання складських приміщень 1400

* Складіть бухгалтерські проводки за наведеними вище операціями і вивести залишки за рахунками.

* Поясніть режим функціонування рахунку овердрафт.

* Виконайте нарахування відсотків за рахунком овердрафт і відобразіть їх в обліку. Базова відсоткова ставка за кредитами в банку складає 40 % річних. Надбавка за овердрафтом складає +3%.

Вправа 2. Станом на 01.07.98 р. згідно зі звітністю величина

розрахункового фонду на покриття можливих втрат за кредитами складає 98 000 грн., фактично перераховано в резерв 62 000 грн. 20 червня платіжним дорученням ТзОВ “Радуга” перераховано і в рахунок погашення кредиту, раніше списаного з балансу як безнадійного за рахунок резерву, суму 12 000 грн.

* Складіть бухгалтерські проводки.

* Поясніть порядок формування і використання резерву на покриття можливих втрат за кредитами.

Вправа 3. ЗАТ “Роксолана” має прострочену заборгованість за позиковим рахунком 2047 в сумі 15 000 грн. та прострочену заборгованість за відсотковими платежами за цим кредитом по рахунку 2049 в сумі 1200 грн. 20.07.98 р. на поточний рахунок фірми надійшла сума 10000 грн. на погашення дебіторської заборгованості за відвантажені товари. Цього ж дня фірма подала в банк платіжне доручення на перерахування в бюджет ПДВ у сумі 3020 грн.

* Складіть бухгалтерські проводки за наведеними операціями.

* Який порядок погашення заборгованості за позиковими операціями?

Вправа 4. ЗАТ “Перлина” уклало кредитну угоду з комерційним банком на отримання інвестиційного кредиту на закупівлю торгового обладнання в сумі 45 000 грн. строком на два роки. Фірма надала банку угоду застави на суму 58 000 грн. Закладене майно знаходиться на фірмі. Погашення кредиту передбачено у два строки однаковими сумами. Кредит виданий під 40 % річних. Відсотки підлягають сплаті поквартальне. Кредит виданий 10.07.98 р. на основі розпорядження кредитного відділу. Підлягає погашенню 10.07.98 р. Фірма надала два термінових зобов'язання, кожне в сумі 29 000 грн. Фірма виконала зобов'язання щодо першого строку погашення та сплаті відсоткових платежів.

* Перелічіть документи, які використовуються в бухгалтерії для оформлення операції з видачі кредиту.

* Складіть бухгалтерські проводки щодо видачі кредиту, нарахування відсоткових платежів та їх сплати, погашення кредиту згідно першого строку.

Вправа 5. 20 березня комерційний банк надав КБ “Аркада” гарантійний лист на суму 100 000 грн. зі строком дії один рік від дня видачі. Цього ж дня була відкрита обов'язкова кредитна лінія в сумі 140 000 грн. та строком на три місяці фірмі “Атон”. У межах кредитної лінії фірмі наданий кредит на фінансування обігового капіталу, збільшення якого обумовлено розширенням діяльності. 26 березня “Атон” подав платіжне доручення в сумі 60 000 грн. За цінності, що кредитуються. Сплата доручення проведена за рахунок видачі кредиту в межах кредитної лінії.

* Поясніть режим функціонування позикового рахунку при кредитуванні за кредитною лінією.

* Поясніть, які операції вважаються операціями кредитного характеру?

* Складіть бухгалтерські проводки за цими операціями.

Вправа 6. За рішенням правління комерційного банку 20.01.98 р. за рахунок фонду покриття кредитного ризику списані з балансу сумнівні кредити, видані на фінансування внутрішніх торгових операцій в сумі 120 000 грн. і сумнівні до стягнення. За цими кредитами відсоткові платежі становлять 25 000 грн. У зв'язку з закінченням строку позовної давності зняті з обліку раніше списані з балансового обліку 40 000 грн. та відсотки за ними в сумі 16 000 грн.

* Який порядок списання з балансу і обліку сумнівних кредитів та безнадійних щодо стягнення відсоткових платежів?

* Відбийте в обліку зазначені операції.

Вправа 7. Банк задовольнив прохання фірми “Гарант” щодо акцепту виписаного ним векселя на суму 65 000 грн. За це банк отримав комісійну винагороду -- 2 % від суми векселя.

* До якого виду кредитних операцій належить акцепт векселя?

* Складіть бухгалтерські проводки.

Вправа 8. Складіть бухгалтерські проводки і визначте суму доходу банку, якщо ним викуплено у постачальника дебіторську заборгованість покупця електроенергії на 200 000 грн. з відсотковою знижкою на користь банку в розмірі 10 %.

Вправа 9. Відобразіть в обліку процес нарахування і одержання банком від орендаря лізингової винагороди (зношення + частина прибутку) за основними засобами, переданими в оренду на 300 000 грн., з місячною сумою зношення 3000 грн. і прибутком 17 000 грн.

ГЛАВА 8
ОБЛІК КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Мета вивчення

Після вивченя глави 8 Ви повинні знати:

1. Принципи організації касової роботи.

2. Документообіг і облік за операціями кас щодо приймання готівки.

3. Документообіг і облік операцій видаткових кас.

4. Порядок організації вечірніх кас та інкасацію грошової виручки.

5. Порядок зберігання і облік цінностей та документів у грошових сховищах.

6. Методику і техніку ревізії цінностей та документів у грошових сховищах.

8.1. Організація касової роботи

Організація касової роботи комерційних банків регламентується Національним банком України за його “Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України” № 1 від 07.07.94 р.

Усі підприємства, організації та установи, які одержують готівку за реалізовану продукцію, товари, послуги і за іншими платежами, зобов'язані здавати її в касу банку для зарахування і зберігання на відкритих їм розрахункових або поточних рахунках. У той же час підприємства, організації та установи можуть мати в своїх касах готівку в межах лімітів, визначених банками, за погодженням з керівниками підприємств. У разі необхідності ліміти залишків кас переглядаються. Усі підприємства, організації та установи одержують від банків готівку на виплату заробітної плати, пенсій, допомог, на відрядження, господарські та інші витрати. В касі банку зберігається не тільки грошова готівка, але й цінні папери, бланки суворої звітності.

Обслуговування клієнтів банку здійснює операційна каса. До її складу можуть входити приходно-видаткові каси, приходні каси, видаткові каси, каси для розміну грошей, вечірні каси банків на підприємствах та організаціях. Кількість операційних кас залежить від обсягу і характеру діяльності установи банку. Кабіни кожної каси розміщуються таким чином, щоби можна було візуально стежити за роботою касирів. Відводиться спеціальне приміщення-сховище для зберігання готівки грошей та цінностей.

Матеріально відповідальними особами за зберігання грошей та цінностей є керівник банку, головний бухгалтер і завідувач каси (старший касир).

З кожним працівником каси укладається угода про повну матеріальну відповідальність (додаток 17). Касири операційних кас повинні мати зразки підписів керівників банку і бухгалтерських працівників, уповноважених підписувати приходні та видаткові касові документи, а бухгалтери -- зразки підписів касирів.

8.2. Облік і документообіг за операціями кас з приймання готівки

Приймання готівки в касу банку здійснюється на основі приходних документів, які виписуються в одному або в двох примірниках:

а) від підприємств, об'єднань, організацій, установ у сплату будьяких платежів -- за об'явами на внесення готівки (додаток 18) з видачею квитанції, а від громадян -- також за об'явами або за приходними ордерами;

б) внески для зарахування на поточні рахунки різноманітних фондів -- за об'явами на внесення готівки;

в) платежі від населення -- за повідомленнями з видачею квитанції;

г) усі інші надходження грошей, в тому числі й від працівників банку,--за приходними касовими ордерами (додаток 19) з видачею підписаних касиром їх копій з відбитком печатки касира.

Одержавши приходні документи, касир зобов'язаний:

-- перевірити наявність і тотожність підписів операційних працівників наявним у нього зразкам;

-- звірити відповідність сум, зазначених у документі, цифрами і літерами;

-- викликати особу, яка вносить гроші, і прийняти їх поаркушним перерахуванням.

Якщо клієнт здає гроші до каси банку за кількома приходними документами для зарахування на різні рахунки, то касир приймає гроші за кожним документом окремо.

При отриманні готівки на столі касира не повинно бути ніяких інших грошей, крім тих, що приймаються від особи.

Після одержання грошей касир звіряє суму, зазначену в приходному документі, зі сумою, фактично виявленою при рахуванні. При відповідності сум касир підписує об'яву, квитанцію і ордер до неї, ставить на квитанції печатку і видає її особі, яка внесла гроші. Ордер до об'яви касир надсилає відповідальному працівнику, який веде касовий журнал, а об'яву залишає в себе.

У випадку виявлення фальшивих грошей касир повинен терміново доповісти про це керівнику установи банку для вжиття необхідних заходів з обов'язковим повідомленням правоохоронних органів.

Касири ведуть щоденні записи прийнятих і зданих грошових сум в окремій “Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)” (додаток 20).

Наприкінці операційного дня на підставі прийнятих документів касир складає довідку касира приходної каси про суму прийнятих грошей та кількість документів, які надійшли до каси і звіряє суму за довідкою зі сумою прийнятих ним грошей. Довідка підписується касиром, а зазначені в ній касові обіги звіряються з записами в касових журналах операційних працівників.

Отримані протягом операційного дня гроші касир формує у визначеному порядку і разом з приходними документами та довідкою касира приходної каси здає завідувачу каси під розписку в “Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)”.

Завідувач каси звіряє суму прийнятих грошей і кількість приходних документів з довідкою касира і підписує довідку.

Гроші, що надійшли в приходні каси, можуть передаватися завідувачу протягом операційного дня декілька разів. Уся готівка, яка надійшла до закінчення операційного дня, повинна бути оприбуткована в касу і зарахована на відповідні рахунки балансу банку того ж робочого дня.

8.3. Облік операцій видаткових кас

Гроші з кас установ банку видаються:

а) підприємствам, організаціям, установам -- виключно за грошовими чеками затвердженої форми;

б) індивідуальним позичальникам, які одержують позики в банку, вкладникам і пенсіонерам -- за видатковими касовими ордерами (додаток 21) і видатковими ордерами, форма яких затверджена Національним банком України. В такому ж порядку оформляється видача грошей на витрати для утримання апарату управління та інші витрати -- видача заробітної плати, премій та матеріальної допомоги, у підзвіт на відрядження і господарські витрати, погашення здійснених господарських, представницьких, канцелярських витрат без одержання авансу.

Видача пенсій або допомоги проводиться на підставі доручень пенсійного фонду без складання касового видаткового ордера.

Для здійснення видаткових операцій завідувач каси видає під звіт касирам необхідну суму. Касир розписується про це в “Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)”. Приймання повних і неповних пачок здійснюється за позначками на накладних з перевіркою за корінцями, а пачки з повними корінцями перераховуються поаркушно. Монета приймається за написами на ярликах, пакетах (тюбиках), а укладена на лотках -- за кружками.

Завідувач каси зобов'язаний перевірити наявність грошей, що залишилися в обіговій (операційній) касі, та переконатися, що залишок з урахуванням виданих сум відповідає даним “Книги обліку готівки обігової (операційної) каси та інших цінностей банку” за рахунком № 100 “Банкноти та монети” та рахунок № 101 “Дорожні чеки” (у касі банку).

Представники підприємств подають операційним працівникам грошові чеки та інші документи на одержання готівки. Операційний працівник після їх перевірки видає особі, яка одержує гроші, для пред'явлення в касу контрольну марку від грошового чека або відривний талон від видаткового касового ордера.

Одержавши видатковий документ, касир зобов'язаний:

-- перевірити підписи посадових осіб банку та їх тотожність зразкам;

-- порівняти суму, проставлену цифрами, і суму, що зазначена прописом;

-- перевірити наявність розписки про одержання грошей на документі;

-- перевірити наявність паспортних даних або іншого документа, що засвідчує особу одержувача грошей;

-- викликати одержувача грошей за номером видаткового документа і запитати про суму грошей, що одержується;

-- звірити номер контрольної марки або талона в касу з номером на видатковому документі та наклеїти контрольну марку або талон відповідно до чека або ордера;

-- підготувати суму грошей і видати її одержувачу та підписати видатковий документ.

У момент видачі клієнтам грошей касирам забороняється обмінювати гроші одного номіналу на інший за вимогою одержувача.

При видачі грошових білетів в упаковці окремими корінцями або окремими аркушами касир зобов'язаний їх перерахувати поаркушно. Це необхідно робити також у випадках вимоги одержувача на перерахування всіх виданих грошей. В цьому разі касир не знімає з виданих пачок і мішків пломби, печатки та гарантійні шви.

На виявлені недостачі або надлишки складається “Акт про недостачі (надлишки) грошових білетів у пачках” у двох примірниках затвердженої форми. Сума недостачі відшкодовується одержувачу грошей і зараховується на рахунок винних касирів для подальшого стягнення, а надлишки прибуткуються в касу і включаються до складу доходів банку на рахунок № 680 “Непередбачені доходи”. У кінці операційного дня касир видаткової каси:

-- звіряє суми прийнятих під звіт грошей, видаткових документів і залишок грошей;

-- складає звітну довідку і підписує її;

-- наведені в довідці касові обіги звіряє з записами в касових журналах операційних працівників.

Касир розписується в касовому журналі, а операційні працівники -- у довідці.

Залишок грошей і видаткові касові документи разом із звітною довідкою касир здає під розписку в “Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)” завідувачу каси, який, перевіривши довідку, підписує її і підшиває в документи дня.

8.4. Інкасація грошової виручки

Інкасацію здійснюють на підприємствах, організаціях, установах інкасатори-збирачі банків на основі “Доручень на інкасацію грошей”, посвідчення особи і спеціального посвідчення на автомашину. Механізм інкасації полягає в обміні сумок з грошовою виручкою на порожні і виписувані підприємствами (організаціями), що здають гроші, до кожної сумки супровідної відомості у трьох примірниках. При цьому інкасатор-збирач не перераховує готівку грошей, а лише перевіряє кількість сумок і загальну суму виторгу за записами в накладній та копії супровідної відомості на кожну сумку (додаток 22), яку він приймає і розписується в тій, що залишається на підприємстві.

Доставлені в банк сумки з готівкою інкасатор здає бухгалтеру-контролеру, який перевіряє відповідність записів у супровідних відомостях, реєструє належні до приймання від інкасаторів сумки (мішки) в “Журналі обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою і порожніх сумок” у двох примірниках і в міру реєстрації передає накладні (супровідні відомості) касирові.

Про загальну кількість прийнятих за всіма маршрутами сумок (мішків) з готівкою і порожніх сумок складається “Довідка про прийняті вечірньою касою сумки (мішки) з готівкою і порожні сумки”, яка разом з першими примірниками журналів обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою та порожніх сумок зберігається в окремій папці.

Наступного дня зранку касир і бухгалтер-контролер вечірньої каси здають сумки (мішки) з проінкасованою грошовою виручкою і супровідними документами завідувачу операційної каси для звірки документів і попереднього зарахування виручки на розрахунковий рахунок підприємства, а останній -- касирам для перерахування та в бухгалтерію банку для зарахування вже уточненої суми грошей на рахунок підприємства (організації). Супровідні відомості додаються до касових документів дня.

У бухгалтерії банку операції з інкасації готівки відображають на відповідних балансових рахунках.

1. На надходження готівки грошей до її перерахування:

Д-т рахунку
№ 1005 “Банкноти та монети, інкасовані до перерахування”;

К-т рахунку
№ 26 “Кошти клієнтів банку”.

2. Зарахування готівки, якщо не виявлено відхилень фактичної наявності від документальної:

Д-т рахунку
№ 1001 “Банкноти та монети в касі банку”;

К-т рахунку
№ 1005 “Банкноти та монети, інкасовані до перерахування”.

3. У випадку недостачі, виявленої при перерахуванні (фактична наявність 2200 грн.; за супровідними відомостями і оприбутковано попередньо в касу 2300 грн.; недостача 100 грн.):

а) попереднє зарахування за документами без перерахування:

Д-т рахунку
№ 1005 “Банкноти та монети, інкасовані до перерахування” 2300 грн.

К-т рахунку

№ 26 “Кошти клієнтів банку” 2300 грн.

б) на виявлену недостачу зменшується попередньо відображена сума інкасованої грошової готівки та її зарахування на розрахунковий рахунок підприємства:

Д-т рахунку
№ 26 “Кошти до запитання клієнтів банку”

(розрахункові рахунки підприємств) 100 грн.

К-т рахунку
№ 1005 “Банкноти та монети, інкасовані до перерахування” 100 грн.

в) після перерахування готівки її фактична сума 2200 грн. зараховується в касу банку:

Д-т рахунку
№ 1001 “Банкноти та монети в касі банку” 2200 грн.

К-т рахунку
№ 1005 “Банкноти та монети, інкасовані до перерахування” 2200 грн.
4. У випадках, якщо виявлено надлишок готівки (сума за супровідними відомостями -- 5000 грн., фактична -- 5300 грн., надлишок -- 300 грн.):

а) попереднє, до перерахунку, зарахування готівки на розрахунковий рахунок підприємства:

Д-т рахунку
№ 1005 “Банкноти та монети, інкасовані до перерахування” 5000 грн.

К-т рахунку
№ 26 “Кошти до запитання клієнтів банку”

(розрахункові рахунки підприємств) 5000 грн.

б) після перерахування додатково зараховується сума виявленого надлишку готівки:

Д-т рахунку
№ 1005 “Банкноти та монети, інкасовані до перерахування” 300 грн.

К-т рахунку
№ 26 “Кошти до запитання клієнтів банку” (розрахункові рахунки клієнтів) 300 грн.

в) на фактичну суму готівка прибуткується в касу:

Д-т рахунку
№ 1001 “Банкноти та монети в касі банку” 5300 грн.

К-т рахунку
№ 1005 “Банкноти та монети, інкасовані до перерахування” 5300 грн.

8.5. Зберігання і облік цінностей та документів у грошових сховищах

Готівка обігової (операційної) каси та інші цінності повинні зберігатися в грошових сховищах -- спеціально обладнаних охоронною сигналізацією коморах, а в них -- у вогнетривких сейфах під відповідальність керівника, головного бухгалтера і завідувача каси банку.

Ключі відгрошових сховищ повинні знаходитися: перший ключ -- у завідувача каси; другий -- у керівника банку; третій -- у головного бухгалтера.

При розміщенні у декількох сховищах, на стелажах (полицях) цінностей одного і того ж виду або грошових білетів чи монети одного і того ж номіналу по кожному такому сховищу, стелажу (полиці) складається “Опис цінностей” за встановленою формою із зазначенням у ньому дати і суми фактичного вкладення.

Усі бланки суворої звітності (чекові та вкладні книжки, трудові та вкладені у них квитанційні книжки, акції, облігації, сертифікати, векселі тощо) обліковуються на відповідних позабалансових рахунках як у книжках, так і в окремих аркушах.

Бланки суворої звітності, що знаходяться в грошовому сховищі, обліковуються за їх видами в “Книзі обліку залишків бланків суворої звітності” (додаток 23).

Видача цінностей із грошових сховищ здійснюється під розписку в “Книзі обліку видачі з комори та інших грошових сховищ грошових білетів та інших цінностей для обробки, контрольного перерахування, ревізії та повернення у сховище” (додаток 24), записи в якій проводяться за видами цінностей, а грошових білетів з резервних фондів, крім того,-- за номіналом.

Прийняті грошові білети, монети й інші цінності в грошових сховищах обліковуються в “Книзі обліку готівки обігової (операційної) каси й інших цінностей” та “Книзі обліку грошей у резервних фондах”. Ці книги заповнює завідувач каси. Стелажі (полиці), візки, сейфи і металеві шафи, незалежно від наявності в них цінностей, повинні бути замкнені на ключ.

8.6. Ревізія цінностей

Ревізія грошових білетів, монети та інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах і касах установ банків, а також перевірка стану їх зберігання виконується: не менше одного разу на півріччя;

станом на 1 січня; при зміні керівника, головного бухгалтера або завідувача каси; при зміні службових осіб, відповідальних за збереження цінностей; валютних цінностей -- щомісяця; в усіх інших випадках -- за розпорядженням загальних зборів акціонерів, Національного банку України тощо.

Ревізія проводиться раптово, з перевіркою всіх цінностей, за станом на одну й ту ж дату і в такій послідовності, яка б виключала можливість приховування розкрадання чи недостачі грошей і цінностей. Вона не повинна порушувати звичайного ходу операцій установ банку.

Грошові білети, монети та інші цінності перераховуються повністю; контрольне перераховування здійснюється особисто керівником ревізії.

Після перерахування грошових білетів, монети та інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах, ревізуючі звіряють виявлені цінності з даними книг обліку готівки обігової (операційної) каси й інших цінностей, обліку грошей у фондах та наявності іноземної валюти та платіжних документів у іноземній валюті, щоденного балансу, аналітичного обліку і, крім того, перевіряють, чи всі вилучені для ревізії цінності повернені до грошового сховища.

Суми розписок та інших документів, не проведених через бухгалтерський облік, у виправдання залишку каси не приймаються і вважаються недостачею у касира. Виявлені надлишки каси повинні бути оприбутковані й поверненню не підлягають.

Про проведену ревізію цінностей складається акт за підписами всіх працівників, які брали участь у ревізії, і службових осіб, відповідальних за збереження цінностей.

У бухгалтерському обліку операції, пов'язані з ревізією, відображаються проводками.

1. На прибуткування надлишків:

Д-т рахунку
№ 1001 “Банкноти та монети в касі банку”;

К-т рахунку
№ 680 “Непередбачені доходи”.

2. Недостачі списуються у видаток по касі на особовий рахунок працівника (касира), в якого виявлена недостача, до її погашення:

Д-т рахунку

№ 355 “Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку” (рахунок 4-го порядку № 3552 “Нестачі та інші нарахування на працівників банку”);

К-т рахунку

№ 1001 “Банкноти та монети в касі банку”.

8.7. Синтетичний облік касових операцій

Облік найважливіших прибутково-видаткових касових операцій на бухгалтерських рахунках відображається за рахунком № 100 “Банкноти та монети” таким чином:

Контрольні запитання

1. Що належить до грошових коштів банку?

2. Як відображаються грошові кошти в балансі та в інших формах звітності?

3. Назвіть систему документів, на основі яких здійснюється приймання готівки грошей в касу банку та їх облік у касовій книзі.

4. Перерахуйте документи, за якими видаються гроші з кас банку. Як здійснюється облік цього процесу в касовій книзі?

5. Схарактеризуйте систему документів, методику і технікуінкасації грошової виручки.

6. Як зберігаються і обліковуються готівка, цінності та документи в грошових сховищах?

7. Розкрийте методику і техніку ревізії цінностей в касах і грошових сховищах та оформлення її результатів.

8. У чому полягає синтетичний облік операцій з надходження та видачі готівки грошей?

Вправи для самостійної роботи

Вправа 1. Протягом операційного дня в прибуткову касу надійшла готівка грошей:

-- виручка з реалізації від юридичних осіб 5000 грн.

-- з коррахунку на поповнення каси 1 30 000 грн.

-- невикористаний залишок від підзвітної особи 50 грн.

-- як погашення позички працівником банку 1000 грн.

-- на вклади від громадян 1300 грн.

-- як прибуткування надлишку каси за результатами ревізії 35 грн.

-- Відобразіть в обліку (на бухгалтерських рахунках) операції щодо надходження готівки грошей в касу банку.

Вправа 2. Видано і списано готівку грошей з каси банку протягом операційного дня:

-- юридичним особам на господарські потреби 4700 грн.

-- у підзвіт працівникам банку 300 грн.

-- на позичку фізичній особі 3500 грн.

-- для здачі на Коррахунок 70 000 грн.

-- обмінному валютному пункту 2000 грн.

-- як повернення фізичній особі депозиту 4000 грн.

-- списано недостачу каси за результатами ревізії 15 грн.

* Складіть бухгалтерські проводки з видачі та списання грошей з каси банку.

ГЛАВА 9

КАСОВЕ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

Мета вивчення

Після вивчення глави 9 Ви повинні знати:

1. Суть та призначення операцій з касового обслуговування бюджетних рахунків.

2. Суть та призначення єдиного казначейського рахунку.

3. Режим функціонування бюджетних рахунків різного призначення і облік операцій за цими рахунками.

4. Порядок касового обслуговування рахунків місцевих бюджетів.

9.1. Організація касового виконання Державного бюджету України

Державний бюджет України -- це централізований фонд країни, який використовується для задоволення загальнодержавних потреб. Склад і структура прибутків і витрат Державного бюджету України обумовлені функціями держави в управлінні суспільством.

Державний бюджет України поєднує бюджет країни, бюджет державного соціального страхування і місцеві бюджети (Автономної Республіки Крим, областей, міст, районів, селищ, сіл). Бюджети певним чином пов'язані між собою і мають установлені законодавством взаємозв'язки. Сукупність бюджетів становить бюджетну систему України.

Організаційна побудова бюджетної системи зумовлена державним впорядкуванням. Україна--унітарна держава, і керівництво всією бюджетною системою здійснюється з єдиного центру з одночасним паданням широких прав місцевим органам самоврядування.

Державний бюджет на кожен рік затверджується Верховною Радою України. Прийнятий і опублікований в пресі Закон України про Державний бюджет є обов'язковим для виконання.

Загальне керівництво виконання Державного бюджету здійснює Кабінет Міністрів України, а місцевих бюджетів -- місцеві ради народних депутатів.

Організація роботи з виконання Державного (республіканського) бюджету, у тому числі й касового, та контролю за його виконанням покладається на Державне казначейство, яке створене при Міністерстві фінансів. Касове виконання бюджету -- це організація надходження грошових коштів до бюджету і видачі бюджетних коштів у процесі виконання бюджету.

Функції контролю за своєчасним наповненням доходної частини бюджетів покладені на Державну податкову адміністрацію. Й структурні підрозділи на місцях стежать за виконанням фінансових зобов'язань з перерахування податкових і неподаткових платежів підприємствами, організаціями, установами і фізичними особами; вживають заходи щодо їх своєчасного справляння.

Виконанням місцевих бюджетів займаються місцеві фінансові органи, які є структурними підрозділами Міністерства фінансів України. Вони забезпечують безперервне фінансування передбачених заходів; здійснюють контроль за цільовим використанням бюджетних коштів; складають звітність з виконання бюджетів.

Державне казначейство також має право одержувати в банках України впродовж бюджетного року кредити на договірних умовах на покриття тимчасового касового розриву. Касовий розрив виникає, якщо протягом певного періоду посеред року сума асигнувань із бюджету перевищує розмір прибутків, які надходять до бюджету. Сума кредиту не може перевищувати граничних показників, передбачених Законом про бюджет.

Державне казначейство, крім виконання Державного бюджету, здійснює роботу з управління зовнішнім і внутрішнім державним боргом, організує надходження і використання коштів державних позабюджетних фондів.

Функція щодо касового обслуговування коштів Державного бюджету України, державних позабюджетних фондів (окрім пенсійного фонду) закріплена за Національним банком України. Між НБУ та Державним казначейством укладена генеральна угода, в якій визначені повноваження установ НБУ щодо касового виконання державного бюджету. Спільно з казначейством НБУ визначає перелік уповноважених комерційних банків, яким в місцях, де відсутні установи НБУ, надано право виконувати операції з касового обслуговування коштів Державного бюджету і державних позабюджетних фондів.

Касове обслуговування бюджетних коштів передбачає відкриття бюджетних рахунків у встановленому порядку; акумуляцію на доходні бюджетні рахунки податкових і неподаткових платежів і видачу коштів з рахунків казначейства, поточних бюджетних рахунків за дорученням бюджетних організацій; складання звітності щодо касового виконання Державного бюджету за формами, затвердженими НБУ.

Казначейська система касового виконання Державного бюджету України базується на принципі єдиного казначейського рахунку. Це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства. які відкриті в установах банків. До системи бюджетних рахунків належать банківські рахунки, на які зараховуються і на яких обліковуються податки, збори та інші обов'язкові платежі в державний (республіканський) бюджет і з яких установами Державного казначейства провадяться платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги, поставили товарно-матеріальні цінності розпорядникам бюджетних коштів.

До розпорядників бюджетних коштів належать керівники міністерств, відомств і установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, що виділені на відповідні заходи. Залежно від ступеня підпорядкування та обсягу наданих прав вони підрозділяються на головні й підпорядковані.

Головними розпорядниками коштів с:

а) міністри і керівники центральних органів виконавчої влади -- щодо Державного (республіканського) бюджету;

б) керівники відділів обласних, місцевих, районних держадміністрацій; голови сільських рад -- щодо місцевих бюджетів.

Головні розпорядники коштів підрозділяються на розпорядників бюджетних коштів другого і третього ступеня.

До розпорядників бюджетних коштів другого ступеня належать керівники, які одержують бюджетні кошти на фінансування витрат своєї установи і розподіляють суму коштів, визначену головним розпорядником для перерахунку безпосередньо підпорядкованим їм установам, підприємствам і організаціям.

Розпорядники коштів третього ступеня -- керівники установ, які одержують бюджетні кошти для безпосереднього використання.

Як розпорядника можна навести Міністерство культури, управління культури при міській адміністрації, театри: театр ляльок, драматичний театр, театр опери і балету.

Розпорядники коштів проводять розрахункові операції зі сплати витрат, які передбачені бюджетними кошторисами через органи Державного казначейства. Для відтворення цих операцій в органах казначейства розпорядниками коштів відкриваються реєстраційні рахунки. Органи Державного казначейства складаються із головного управління, територіальних управлінь (в Автономній Республіці Крим, областях, містах), відділень територіальних управлінь (у міських районах, районах).

Самостійно відкрити в банках бюджетні рахунки можуть тільки розпорядники бюджетних коштів, фінансування яких здійснюється згідно з відомчою структурою. Перелік таких розпорядників затверджує Кабінет Міністрів України; вони відкривають поточні бюджетні рахунки (для сплати їх витрат) і бюджетні рахунки цільового скерування (для фінансування капітальних вкладень та інших цільових витрат).

Органи Державного казначейства здійснюють операції з фінансування розпорядників коштів лише в межах асигнувань, передбачених у бюджетних кошторисах, і в залежності від фактичного надходження доходів на єдиний казначейський рахунок.

9.2. Облік операцій з касового обслуговування коштів Державного бюджету України

Синтетичні рахунки для обліку операцій з касового виконання Державного бюджету України і руху коштів позабюджетних фондів знаходяться в другому класі плану рахунків і згруповані в 25 розділі.

Облік операцій з касового обслуговування Державного бюджету України застосовується окремо за доходами і витратами. Операції щодо касового виконання місцевих бюджетів обліковуються на одному бюджетному рахунку.

Щодо економічного змісту державні доходи поділяються на надходження від суб'єктів підприємницької діяльності та некомерційних організацій та платежі населення. У відповідності з бюджетним законодавством усі види бюджетних доходів поділяються на закріплені та регулюючі. Закріплені доходи повністю надходять або в Державний бюджет, або в місцеві бюджети. Регулюючі, або загальнодержавні, доходи підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами за нормативами, які регламентуються Законом про Державний бюджет України. Так, рентна плата, плата за землю надходять в доходи Державного бюджету. Прибутковий податок з громадян належить до регулюючих доходів.

Синтетичний облік доходів Державного бюджету ведеться на двох балансових рахунках: на балансовому рахунку №2510 “Кошти Державного бюджету України”. На балансовому рахунку № 2500 “Кошти бюджетів України до розподілу” обліковуються загальнодержавні доходи. Розподіл загальнодержавних доходів повинен здійснюватися органами Державного казначейства. За платіжними дорученнями останніх установи банків перераховують кошти з рахунку “Кошти бюджетів України до розподілу” на рахунок “Кошти Державного бюджету України” і відповідні рахунки місцевих бюджетів.

В аналітичному обліку доходи відображаються за їх видами у підрозділах класифікації доходів і видатків Державного та місцевих бюджетів України (розділами, параграфами, символами), тобто передбачений деталізований облік.

Комерційні фірми і некомерційні організації перераховують платежі до бюджету в безготівковій формі шляхом додержання правил здійснення безготівкових розрахунків у господарському обігу України, які затверджені НБУ.

Для перерахунку платежів підприємства використовують платіжні доручення, в яких зазначаються: вид платежу, підрозділ бюджетної класифікації, номер особового рахунку, на якому обліковуються доходи.

При відсутності на рахунку платника коштів для перерахування платежів до бюджету такі доручення вміщуються в картотеку несплачених у строк документів і обліковуються на позабалансовому рахунку № 9803 “Розрахункові документи, не сплачені в строк”. Аналогічно виконуються розпорядження органів податкової адміністрації щодо примусового справляння з підприємств недоїмок з платежів до бюджету.

Готівкові кошти від окремих громадян у сплату податків приймають установи комерційних банків, сільські Ради народних депутатів (на ринках, митницях) і підприємства Міністерства зв'язку. Прийняті готівкові кошти підлягають перерахунку через установи банків на доходні бюджетні рахунки. Усі кошти, які надійшли в доход Державного бюджету України, акумулюються на балансовому рахунку № 2510 “Кошти Державного бюджету України” в Національному банку України.

Фінансування витрат Державного бюджету здійснюється через єдиний казначейський рахунок. На практиці єдиний казначейський рахунок складається з рахунків, які відкриваються в банках на ім'я головного управління Державного казначейства і його територіальних органів на балансовому рахунку №2513 “Кошти Державного казначейства України”. Джерелом здійснення витрат з єдиного казначейського рахунку є надходження на балансовий рахунок № 2510 “Кошти Державного бюджету України”. Загальна сума залишків коштів на цьому рахунку щоденно (або в режимі реального часу) перераховується на балансовий рахунок №2513 “Кошти Державного казначейства України”. Всі установи банків, в яких відкриті особові рахунки на балансовому рахунку № 2510 “Кошти Державного бюджету України” зобов'язані щоденно перераховувати залишки за цими рахунками в установи НБУ, а установи НБУ -- в операційне управління Правління НБУ.

Для обліку операцій щодо розподілу загальнодержавних доходів, які акумулюються на балансовому рахунку № 2500 “Кошти бюджетів України до розподілу” використовується активний балансовий рахунок № 2510 “Технічний рахунок для розподілу доходів бюджету України”. По суті це контрпасивний рахунок, призначений для технічних потреб. У балансі залишок на цьому рахунку показується в складі пасивних рахунків зі знаком мінус після залишку по рахунку № 2500 “Кошти бюджетів України до розподілу”. Дебетовий залишок по рахунку № 2510 не може перевищувати суму кредитового залишку по рахунку № 2500.

Функція щодо касового виконання витратної частини Державного бюджету покладена на органи Державного казначейства України. Для видачі коштів на покриття бюджетних витрат Головному управлінню Державного казначейства і його територіальним установам за місцем їх знаходження в установах банків відкриваються поточні бюджетні рахунки на балансовому рахунку № 2513 “Кошти Державного казначейства України”. Поточні бюджетні рахунки територіальним управлінням Державного казначейства України відкриваються за умови наявності:

-- заяви про відкриття рахунку;

-- довідки про внесення до державного реєстру звітних одиниць України;

-- копії рішення про створення організації;

-- картки зі зразками підписів осіб, що мають право розпоряджатися рахунком і відбитком печатки.

У межах суми, яка надійшла на рахунок, відкритий Головному управлінню Державного казначейства в НБУ, це управління перераховує платіжними дорученнями кошти своїм територіальним органам. Перерахунок грошових коштів зі зазначених рахунків здійснюється тільки в межах кредитового сальдо. Дебітове сальдо за бюджетними рахунками органів Державного казначейства недопустиме. По суті це пасивні рахунки. В сукупності всі бюджетні рахунки, що відкриті органами Державного казначейства, створюють бюджетний рахунок єдиного казначейського рахунку.

Видача банками грошових коштів з бюджетних рахунків органів казначейства здійснюється за грошово-розрахунковими документами (платіжні доручення, розрахункові чеки тощо), які повинні бути оформлені згідно з правилами проведення безготівкових розрахунків, затверджених Національним банком України. Установи казначейства оформляють свої грошово-розрахункові документи на підставі розрахункових документів, які їм надають розпорядники бюджетних коштів. Останні до розрахункових документів додають документи (рахунки, рахунки-фактури, накладні, акти тощо), що підтверджують виконання робіт або надання послуг згідно затверджених бюджетних кошторисів за витратами. Такий порядок дозволяє установам казначейства здійснювати попередній контроль за цільовим і раціональним використанням бюджетних асигнувань. Дозвіл на сплату оформляється у вигляді відбитку штампа казначейства на першому примірнику грошово-розрахункового документа розпорядника бюджетних асигнувань.

Видача з рахунків установ казначейства готівкових коштів на виплату заробітної платні, стипендій, витрат на відрядження здійснюється банками за грошовими чеками установ казначейства, які оформляються на довірену особу розпорядника бюджетних коштів. При цьому, якщо має місце неповне використання грошової готівки, остання підлягає поверненню на рахунок казначейства безпосередньо цією довіреною особою. При заповненні об'яв на внесення готівкових коштів довірена особа зобов'язана вказати номер реєстраційного рахунку, який відкритий бюджетній організації в територіальній установі казначейства.

Уповноважені установи комерційних банків виконують операції зі сплати пенсій та допомог пенсіонерам Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки. Джерелом сплати пенсій є кошти Державного бюджету, що надходять від органів казначейства. Вкладні рахунки пенсіонерів відкриваються після одержання установами банків пенсійних листів і разових доручень від органів, що призначають пенсію. У пенсійному листі зазначається термін його дії (звичайно безстроковий) і умови виплати пенсії (наприклад, з урахуванням виплати заробітку). Одержані пенсійні листи і разові доручення реєструються в спеціальному журналі. Пенсії сплачуються один раз на місяць.

Уповноважені банки також здійснюють виплату пенсій та допомог іншим категоріям громадян за рахунок коштів Державного бюджету. Кошти установам банку надходять з рахунків органів казначейства. Установи казначейства оформляють переказ коштів за дорученням відділів соціального забезпечення.

Кабінет Міністрів затверджує перелік бюджетних установ і організацій, яким дозволено відкривати в банках бюджетні поточні рахунки. Таким організаціям установи банків відкривають особові рахунки на балансовому рахунку № 2520 “Поточні бюджетні рахунки клієнтів, що фінансуються із Державного бюджету України”. Грошові кошти на зазначені рахунки перераховуються установами казначейства в межах визначених лімітів витрат. У межах кредитового сальдо банки видають кошти на фінансування витрат таких установ. Видача коштів з поточних бюджетних рахунків здійснюється з додержанням загальних правил виконання операцій за безготівковими розрахунками і касових операцій. Останнім часом такі рахунки відкриваються установам Міністерства внутрішніх справ, Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків, Адміністрації Президента України, управлінню справами Верховної Ради України, Держмитслужби, Генеральної прокуратури, судам і деяким іншим. Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів до функцій банків не належить.

Для обліку позабюджетних коштів організаціями і установами, що фінансуються з Державного бюджету, відкриваються поточні рахунки на балансовому рахунку № 2530 “Інші кошти клієнтів, що фінансуються з Державного бюджету України”. До інших коштів державних установ належить виручка цих організацій від комерційної або іншої діяльності. Це плата за навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах освіти; сплата медичних послуг згідно з затвердженими тарифами; гроші за виконані за угодами науково-дослідні роботи; внески батьків за утримання і виховання дітей у дитячих садках і деякі інші.

Витрачання коштів із зазначених рахунків здійснюється в межах кредитового сальдо. При виконанні операцій вимагається додержання загальних правил оформлення розрахункових і касових операцій.

9.3. Касове виконання місцевих бюджетів

До місцевих бюджетів належать бюджети Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, областей, міст, районів, селищ і сіл. До місцевих бюджетів повністю надходять закріплені за ними доходи:

місцеві податки і збори (податок з власників транспортних засобів, земельний податок, комунальний податок тощо), податок на прибуток від підприємств, які розміщені на адміністративній території місцевої ради, та інші, що передбачені чинним законодавством. Іншим джерелом надходжень є відрахування від загальнодержавних податків і доходів.

Основна частина коштів місцевих бюджетів направляється на фінансування соціально-культурних потреб: утримання шкіл, лікарень, бібліотек, дитячих садків, на житлове будівництво, а також на утримання місцевих органів самоуправління та фінансування витрат з розвитку економіки регіону.

Касове обслуговування бюджетних рахунків, які відкриваються органам місцевого самоврядування, установам і організаціям, що перебувають на місцевому бюджеті, здійснюють установи Національного банку України і уповноважені банки.

Рахунки для обліку місцевих бюджетів відкриваються на балансовому рахунку третього порядку № 254 “Кошти місцевих бюджетів”. Виділення рахунків четвертого порядку за цим рахунком здійснюється з урахуванням виду місцевого бюджету:

-- рахунок № 2540 “Кошти бюджету Автономної Республіки Крим”;

-- рахунок № 2541 “Кошти обласних бюджетів”;

-- рахунок № 2542 “Кошти районних, міських, сільських і селищних рахунків”.

На рахунках четвертого порядку відкривається основний поточный бюджетний рахунок фінансовому органу Міністерства фінансів по відповідному місцевому бюджету, на який зараховуються всі доходи даного місцевого бюджету. З цього рахунку кошти перераховуються на бюджетні рахунки розпорядників коштів місцевих бюджетів для фінансування бюджетних установ і організацій. Головним розпорядником коштів місцевих бюджетів відкриваються поточні бюджетні рахунки за відповідним балансовим рахунком четвертого порядку, який наданий певному бюджету.

В аналітичному обліку в номер особового рахунку вводиться шифр бюджету при відкритті основного бюджетного рахунку і шифр, що позначає відомчу підпорядкованість при відкритті поточних бюджетних рахунків розпорядникам коштів місцевих бюджетів.

Виписки із основних поточних рахунків місцевих бюджетів разом з додатками розрахунково-грошових документів банки щоденно видають фінансовим органам. На підставі банківських документів фінансові органи ведуть деталізований облік виконання місцевих бюджетів.

У кожній групі бюджетних рахунків, які належать до розділу 25 “Кошти бюджету і державних позабюджетних фондів” окремо виділяються рахунки для обліку коштів у розрахунках і депозитних вкладів бюджетних організацій і установ.

Облік позабюджетних коштів, які одержують організації, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, здійснюється на рахунках:

-- № 2551 “Інші кошти клієнтів, які утримуються за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим”;

-- № 2553 “Інші кошти клієнтів, які утримуються за рахунок обласних бюджетів”;

-- № 2555 “Інші кошти клієнтів, які утримуються за рахунок районних, міських, селищних і сільських бюджетів”.

Надходження та використання коштів позабюджетних фондів, а саме: державні позабюджетні фонди, галузеві позабюджетні фонди, галузеві фонди приватизації, обліковуються на балансових рахунках четвертого порядку, які відкриваються в групі рахунків № 256 “Кошти позабюджетних фондів”.

Усі рахунки, що використовуються в процесі касового обслуговування місцевих бюджетів і для обліку позабюджетних фондів, за своїм характером пасивні.

Схема бюджетних рахунків наведена нижче: