 |
РУБРИКИ |
Облік та контроль фінансових результатів в умовах ТОВ "Клімат Індустрії" |
РЕКЛАМА |
||
|
Облік та контроль фінансових результатів в умовах ТОВ "Клімат Індустрії"Отже, як бачимо з таблиці 3.13, основними причинами, що спричиняють зменшення обсягу реалізації продукції у періоді, який аналізується, є: причини, що спричиняють зміну обсягу випуску продукції; причини, що спричиняють збільшення величини незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва; причини, що спричиняють зміну якості продукції. Визначимо величину впливу на обсяг реалізації продукції кожної з вищезазначених причин. 1. Причини, які спричиняють зниження обсягу реалізації за рахунок зниження загального випуску продукції, вплив яких визначається по наступній формулі: ?Ор1 = ?Qвф(ф.ц.), де (3.9) ?Ор1 - зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни обсягу випуску продукції; ?Qвф(ф.ц.) - зменшення обсягу випуску продукції в періоді, що аналізується, в фактичних цінах. Зменшення обсягу випуску продукції у періоді, що аналізується, було визначене у розділі 3.1.2 цієї роботи, відповідно до проведених розрахунків ця величина дорівнює: 761,02 метрів. ?Ор1 = 761,02Ч0,0887 = 67,505 тис. грн., що складає близько 20,65% (67,505/326,95Ч100%) від загального обсягу реалізації продукції у періоді, який аналізується. 2. Причини, що призводять до зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення залишків готової продукції на складі, вплив яких визначається по формулі: ?Ор2 = Огпк - Огпн, , де (3.10) ?Ор2 - зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни залишків готової продукції на складі; Огпп - залишки готової продукції на складі підприємства на початок звітного періоду; Огпк - залишки готової продукції на складі підприємства на кінець звітного періоду. ?Ор2 = 20,5 - 20,33 = 0,17 тис. грн. (див. таблицю 3.13), що складає 0,05% (0,17/326,95Ч100%) від загального фактичного обсягу реалізації продукції. 3. Причини, що спричиняють зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення реалізації продукції по занижених цінах, вплив яких визначається по формулі: ?Ор3 = Ззц , де (3.11) ?Ор3 - зміна реалізації продукції під впливом зміни обсягів реалізації продукції по занижених цінах; Ззц ?- збитки від реалізації продукції по занижених цінах. ?Ор3 = 1,32 тис. грн. (див. таблицю 3.13, рядок 13), що складає 0,4% (1,32/326,95Ч100%) від загального обсягу реалізації продукції у періоді, який аналізується. 4. Причини, що викликали зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах, вплив яких визначається по формулі: ?Ор4 = Збп , де (3.12) ?Ор4 - зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни реалізації продукції по занижених цінах; Збп ?- збитки від відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах. ?Ор4 = 0,71 тис. грн. (див. таблицю 3.13, рядок 15), що складає 0,22% (0,71/326,95Ч100%) від загального фактичного обсягу реалізації. Таким чином протягом періоду, що аналізується, на величину обсягу реалізації продукції впливало зменшення обсягу випуску продукції, яке спричинило зниження обсягу реалізації на 67,505 тис. грн., збільшення залишків готової продукції на складі, що призвело до зниження реалізації на 0,17 тис. грн., збільшення обсягів реалізації продукції по занижених цінах викликало зменшення загального обсягу реалізації продукції на 1,32 тис. грн., а також у результаті збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах обсяг реалізації знизився на 0,71 тис. грн. Загальне зниження обсягу реалізації під впливом наведених вище причин визначимо по наступній формулі: ?Ор =?Ор1 +?Ор2 +?Ор3 +?Ор4 (3.13) ?Ор = 67,505 + 0,17+ 1,32 + 0,71 = 69,705 тис. грн. Отже, відповідно до вищенаведених розрахунків, загальне зниження обсягу реалізації продукції становить 21,32% (69,705/326,95Ч100%) від фактичного обсягу реалізації у періоді, який аналізується. Результати аналізу обсягу реалізації продукції доцільно навести у вигляді наступної таблиці: Таблиця 3.15 Результати аналізу обсягу реалізації за грудень 2000 р.
Як бачимо з таблиці 3.15, найбільший вплив на обсяг реалізації продукції найбільший вплив оказує зменшення випуску продукції (20,65% від показника фактичної реалізації), отже ця причина вимагає термінового вживання заходів щодо її усунення. Питома вага інших, визначених підчас аналізу, причин відносно незначна (разом у періоді, який аналізується, вони спричиняють зниження обсягу реалізації продукції лише на 0,67%), але взагалі не враховувати на їх не можна, тому що без своєчасного контролю та аналізу ці причини можуть призвести до значного зниження обсягів реалізації продукції. Отже, необхідно розробити заходи, які дозволили б усунути негативний вплив на обсяг реалізації вищезазначених причин. Таблиця 3.16 Заходи щодо збільшення обсягу реалізації продукції
Таким чином, у разі застосування заходів, що пропонуються у вищенаведеній таблиці, підприємство зможе підвищити місячний обсяг реалізації на 69,705 тис. грн. 3.1.4 Аналіз фінансових результатівФінансовий результат є одним з найважливіших економічних показників, який узагальнює усі результати виробниче-господарської діяльності підприємства та визначає її ефективність. Саме за рахунок позитивного фінансового результату створюється економічна база для самофінансування, розширеного відтворення та розвитку виробничої і соціальної сфери підприємства. Отже, аналіз фінансових результатів є одною з найважливіших задач керівництва підприємства.Аналіз фінансових результатів доцільно розпочинати з загального аналізу, який передбачає виявлення загальних тенденцій та змін фінансових результатів періоду, що аналізується, у порівнянні з планом та показниками попереднього періоду. Методикою економічного аналізу, яка застосовується у цій роботі [17], передбачена класифікація фінансових результатів, згідно з якою прибуток (збиток) поділяється на: балансовий прибуток (збиток), прибуток який оподатковується, і госпрозрахунковий прибуток.Балансовий прибуток являє собою загальний фінансовий з урахуванням всіх прибутків і збитків, тобто різниця між чистим прибутком, який був отримана від всіх видів діяльності і збитками.Прибуток, який оподатковується, є різницю між скоригованими валовими прибутками та валовими витратами, згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку" [2].Госпрозрахунковий прибуток являє собою чистий прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства після вирахування з неї всіх відповідних сум податків, відрахувань і інших платежів, а також покриття збитків.Відомості про фінансові результати наведені у наступній таблиці.Таблиця 3.17 Відомості про валовий дохід та валові витрати за грудень 2000 р., тис. грн.
Дані та розрахунки, які наведені у таблиці 3.17, свідчать про те, що відносно попереднього періоду (листопад 2000 року) підприємству вдалося покращити свої фінансові результати. Так, балансовий прибуток у порівнянні з попереднім періодом зріс на 6,11%, а госпрозрахунковий (чистий) прибуток - на 4,57%. Зростання прибутків у періоді, що аналізується, було досягнуто за рахунок більшого темпу приросту валового доходу ніж валових витрат (у порівнянні з попереднім періодом валовий дохід зріс на 1,11%, а валові витрати - лише на 0,61%). Але слід зазначити, що при зростанні балансового прибутку підприємства у періоді, який аналізується, на лише 6,11%, податок на прибуток у порівнянні з попереднім періодом зріс на 8,85%, що значною мірою й призвело до вищезазначеного низького відсотку зростання госпрозрахункового прибутку. Відносно планових показників на цей період спостерігається загальне відставання практично за всіма показникам щодо фінансових результатів (див. таблицю 3.17). Балансовий прибуток нижчий від планового показника на 16,67%, а госпрозрахунковий прибуток - на 24,09%. Таким чином, величина рентабельності відносно витрат за бухгалтерським обліком та балансового прибутку фактично становила 10,57% (31,25/295,7Ч100%) при запланованій рентабельності 11,71% (35,5/303,3Ч100%). Крім того, як бачимо з таблиці 3.17, податок на прибуток перевищує заплановану величину на 7,76%. Отже, величина госпрозрахункового (чистого) прибутку у періоді, що аналізується, була знижена за рахунок розбіжностей даних про фінансові результати між бухгалтерським та податковим обліком. Як бачимо з таблиці 3.17, ці розбіжності насамперед виникнули за рахунок різниці величини валових витрат за бухгалтерським та податковим обліком. Так, величина валових витрат за бухгалтерським обліком дорівнює 295,7 тис. грн., а за податковим обліком ця величина становить 288,4 тис. грн. Отже, валові витрати за бухгалтерським обліком перевищують аналогічний показник за податковим обліком на 7,3 тис. грн. (295,7-288,4), тобто на 2,4% (7,3/295,7Ч100%) від загальної величини валових витрат за бухгалтерським обліком. Ця розбіжність у даних про валові витрати спричинила збільшення на 7,3 тис. грн. (18,94% (7,3/38,55Ч100%)) величини прибутку, що оподатковується, у порівнянні з балансовим прибутком, та, відповідно, зростання податку на прибуток на 2,19 (7,3Ч30%) тис. грн., що становить близько 18,9% (2,19/11,56Ч100%) від фактичної величини податку на прибуток. Отже, необхідно визначити, що саме призвело до вищезазначеної розбіжності у валових витратах за податковим та бухгалтерським обліком. Згідно даними бухгалтерського обліку (див. Журнал господарських операцій) до витрат на збут (тобто й до валових витрат звітного періоду) були віднесені послуги щодо реклами продукції підприємства, сума яких за вирахуванням ПДВ становила 6,4 тис. грн. Відповідно до пункту 5.4.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" [2] витрати на рекламу включаються у валові витрати підприємства на суму, не більшу ніж 2% від бази оподаткування (тобто прибутку, що оподатковується) попереднього звітного періоду. Згідно з даними декларації про податок на прибуток підприємства величина прибутку, що оподатковується , у попередньому звітному періоді (ІІІ квартал 2000 року) становила 110,2 тис. грн. Отже, у декларації про податок на прибуток за звітний період до складу валових витрат було віднесено лише 2,21 тис. грн. (110,5Ч2%) витрат на рекламу. Таким чином, розбіжність між бухгалтерським та податковим облікам за цією статтею валових витрат становила 4,19 (6,4-2,21) тис. грн, тобто близько 1,5% (4,19/288,4Ч100%) від величини валових витрат за податковим обліком. Крім того, відповідно до даних бухгалтерського обліку до адміністративних витрат, які входять до складу валових витрат, звітного періоду були віднесені витрати на утримання та експлуатацію легкових автомобілів на суму 3,11 тис. грн. Згідно з пунктом 5.4.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" [2] такі витрати (якщо основною діяльність підприємства не є безпосереднє надання послуг з автоперевезення) не повинні включатися до складу валових витрат підприємства. У зв'язку з цим у декларації про оподаткування прибутку за період, що аналізується, ці витрати не були внесені до складу валових витрат. Таким чином, внаслідок розбіжностей між даними податкового та бухгалтерського обліку, що викликали збільшення податку на прибуток, госпрозрахунковий (чистий) прибуток зменшився на 2,19 тис. грн. (див. попередні розрахунки). Слід зазначити, що визначені розбіжності є значною мірою наслідком недосконалості законодавства у галузі оподаткування прибутку підприємств. Оскільки вищезазначена різниця між валовими витратами за бухгалтерським та податковим обліком має постійний характер, то підприємство не може сподіватися на будь-яке відшкодування зазначеної суми переплати податку на прибуток у майбутньому. Як бачимо, розбіжності між бухгалтерським та податковим обліком призвели до зниження величини госпрозрахункового (чистого) прибутку лише на 2,19 тис. грн. (11,1% (2,19/19,69Ч100%)), при цьому його зменшення відносно плану (відповідно до розрахунків, наведених у таблиці 3.17) складає 6,56 тис. грн. (33,3% (6,56/19,69Ч100%)), отже, головні причини, що призвели до погіршення фінансових результатів підприємства у періоді, який аналізується, слід шукати серед внутрішніх чинників. Таким чином, необхідно провести детальний аналіз для безпосереднього визначення цих чинників та величини їх впливу на фінансовий результат. Детальний аналіз фінансових результатів підприємства будемо здійснювати основуючись на наступному рівнянні: Пб = Ор?- Ср , де (3.14) Пб - балансовий прибуток (збиток) підприємства, грн.; Ор - загальний обсяг реалізації продукції, грн.; Ср - загальна собівартість реалізованої продукції, грн. (Оскільки з усіх техніко-економічних показники, які наведені у цій роботі, був вилучений податок на додану вартість, то ця формула також не містить суми ПДВ у якості від'ємника). Як бачимо з вищенаведеної формули, на величину балансового прибутку підприємства зменшують чинники, які спричиняють зниження обсягу реалізації та збільшення собівартості продукції. Згідно з результатами аналізу реалізації продукції, який був проведений у розділі 3.1.3 цієї роботи, загальна величина зменшення обсягу реалізації у періоді, що аналізується становила 69,705 тис. грн. Отже, необхідно визначити величину збільшення собівартості продукції, та причини, які призвели до цього. Насамперед, проаналізуємо структуру собівартості реалізованої продукції за період, що аналізується. Дані про структуру собівартості продукції, яка була реалізована у грудні 2000 року наведені у наступній таблиці. Таблиця 3.18 Дані про структуру собівартості продукції за грудень 2000 р.
Як свідчать дані таблиці 3.18, більшість показників структури собівартості продукції у грудні 2000 року були дещо поліпшені відносно відповідних показників попереднього періоду (листопад 2000 року). Так, загальна фактична собівартість одиниці продукції у періоді, що аналізується, знизилась на 0,1606 (79,8641-79,7035) грн., що становить близько 0,21% (0,1606/79,7035Ч100%) від фактичної собівартості. Серед структурних елементів собівартості продукції найбільший відсоток зменшення у порівнянні з попереднім періодом мали витрати на оплату праці 0,464% ((23,3152-23,2075)/23,2075Ч100%) та амортизація 0,759% ((9,8967-9,8221)/9,8221Ч100%), що насамперед пов'язано зі збільшенням обсягу виробництва. Але слід зазначити істотне збільшення витрат електроенергії, яке у порівнянні з попереднім періодом зросло на 0,42% ((7,7305-7,6984)/7,7305Ч100%), що відповідно призвело до збільшення загальної питомої ваги матеріальних витрат на 0,052% ((31,3208-31,3043)/31,3208Ч100%). Відносно ж плану у період, який аналізується, спостерігається збільшення собівартості продукції, яке відбувається майже за всіма її елементами. Так, у порівнянні з планом фактична собівартість продукції збільшилась на 0,6772 (79,7035-79,0263) грн., що дорівнює 0,85% (0,6772/79,7035Ч100%) від її фактичної величини. Загальні матеріальні витрати зросли на 0,269% ((31,3208-31,2368)/31,2368Ч100%), а витрати на оплату праці - на 0,89% ((23,2075-23)/23,2075Ч100%), що, відповідно, призвело до збільшення відрахувань на соціальні заходи на такий же самий відсоток. Щодо структури собівартості, то у періоді, який аналізується, не спостерігається її істотних змін ні відносно попереднього періоду, ні відносно плану. Найбільшу питому вагу серед елементів собівартості мають матеріальні витрати, відсоток яких у структурі собівартості продукції становить 39,4% (31,3208/79,7035Ч100%). Отже, детальний аналіз собівартості продукції розпочнемо з визначення причин, які призвели до збільшення матеріальних витрат. Як бачимо з таблиці 3.18, найбільшу величину серед елементів загальних матеріальних витрат у періоді, що аналізуються, мають витрати матеріалів, їх питома вага відносно загальної величини матеріальних витрат становить 63,924% (20,0216/31,3208Ч100%), а відносно всієї собівартості продукції - 25,12% (20,0216/79,7035Ч100%). Отже, розглянемо структуру витрат матеріалів з деталізацією за видами витрачених матеріалів. Дані про найменування, ціну й кількість витрачених матеріалів за фактом та відносно плану наведені у наступній таблиці. Таблиця 3.19 Дані про витрати матеріалів за грудень 2000 р.
Отже, як бачимо з таблиці 3.19, фактичні ціни перевищують заплановані по більшості матеріалів, які були витрачені на підприємстві за грудень 2000 року. Таким чином, одною з причин збільшення матеріальних витрат у періоді, що аналізується, стало зростання цін на матеріали. Кількісний вплив цієї причини на загальну величину матеріальних витрат продукції відповідно до застосованої методики економічного аналізу [17] розраховується за наступною формулою: ?Вм1 =?i=n1(Цмфi - Цмпi )ЧQмфi , де (3.15) Цмфi - фактична ціна i-го виду матеріалів, грн; Цмпi - планова ціна i-го виду матеріалів, грн; Qмфi - фактична кількість витрачених матеріалів i-го?виду. Відповідно до вищенаведеної формули збільшення матеріальних витрат внаслідок зростання цін становить: ?Вм1 = 112 грн (див. таблицю 3.19), що дорівнює лише 0,1% (112/116200Ч100%) від загальної величини матеріальних витрат у періоді, що аналізується. Загальне збільшення матеріальних витрат відповідно призводить до зростання собівартості одиниці продукції, яке розраховується по формулі: ?См = ?Вм , де (3.16) Qвф ?См - збільшення собівартості одиниці продукції внаслідок зростання матеріальних витрат, грн./м; ?Вм - зростання матеріальних витрат у періоді, що аналізується, грн. Qвф - фактичний обсяг випуску продукції, метрів. Таким чином, внаслідок зростання цін на матеріали собівартість одиниці продукції збільшилась на: ?См1 =112/3710 = 0,030189 грн./м. Крім того, собівартість продукції може збільшуватися за рахунок понаднормативних витрат матеріалів. Понаднормативні витрати є наслідком перевищення встановлених планом нормативів розходу матеріалів на виробництво одиниці продукції. Отже, відносно умовно-змінної частини загальних матеріальних витрат величина збільшення собівартості одиниці продукції внаслідок понаднормативного розходу матеріалів визначається по формулі: ?См2.1 = ?i=n1Q мф(уЧз)i Цмпi? ? ? ?i=n1Qмп(уЧз)i Цмпi? , де (3.17) Qвф Qвп ?См2.1 - збільшення собівартості одиниці продукції внаслідок понаднормативного розходу матеріалів, грн./м; Qмф(уз)i - фактична кількість витрачених матеріалів i-го виду, що відносяться до складу умовно-змінних витрат; Qмп(уз)i - планова кількість витрачених матеріалів i-го виду, що відносяться до складу умовно-змінних витрат; Цмпi - планова ціна матеріалів i-го виду, грн.; Qвф - фактичний обсяг випуску продукції, метрів. Qвп - плановий обсяг випуску продукції, метрів. Таким чином, збільшення собівартості одиниці продукції внаслідок понаднормативних витрат матеріалів, які відносяться до складу умовно-змінних витрат становить: ?См2.1 = 69203/3710 - 70657/3800 = 0,0591524 грн./м.(див. таблицю 3.19, рядок 22) Як бачимо, внаслідок понаднормативного розходу матеріалів, які відносяться до складу умовно-змінних витрат собівартість одиниці продукції збільшилася на 0,07% (0,0591524/79,7035Ч100%). Тепер визначимо збільшення собівартості продукції відносно величини умовно-постійних витрат. Оскільки умовно-постійні витрати не залежать від обсягу виробництва, то вони нормуються за своєю абсолютною величиною. Таким чином, збільшення матеріальних витрат внаслідок понаднормативного розходу матеріалів, які входять до складу умовно-постійних витрат визначається по наступній формулі: ?Вм2.2 =?i=n1(Qмфi - Q мпi )ЧЦмпi , де (3.18) ?Вм2.2 - збільшення матеріальних витрат внаслідок понаднормативного розходу матеріалів, зі складу умовно-постійних витрат, грн; Qмфi - фактична кількість витрачених матеріалів i-го виду, грн; Q мпi - планова кількість витрачених матеріалів i-го виду, грн; Цмпi - фактична ціна i-го виду матеріалів, грн. |
|
© 2007 |
|